Постанова

від 13.03.2024 по справі 706/939/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Черкаси

справа № 706/939/20 провадження № 22-ц/821/376/24 категорія 310000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача адвокат Барська Тетяна Миколаївна

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Служба у справах дітей Христинівської міської ради

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Христинівської міської ради про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа:Служба усправах дітейХристинівської міськоїради про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 14 вересня 2004 року по 04 серпня 2008 року позивач працювала на посаді головного бухгалтера Централізованої бібліотечної системи м. Черкаси, де познайомилась з ОСОБА_2 .

Внаслідок виниклих стосунків між сторонами, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .

Оскільки позивач з відповідачем у зареєстрованому шлюбі не перебувала, тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинений за її прізвищем, а ім`я та по-батькові з її слів.

Позивач зазначила, що після народження дитини несе увесь тягар на її утримання, а відповідач жодного інтересу до дочки не проявляє та матеріально її не підтримує, тому просила суд:

визнати відповідача ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

внести до актового запису номер п`ять від 11 січня 2007 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміни і батьком дитини записати ОСОБА_2 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внесено до актового запису номер п`ять від 11 січня 2007 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміни і батьком дитини записати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В частині стягнення аліментів з дня звернення до суду відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення аліментів та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути аліменти у визначеному нею розмірі, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що приписами статті 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються рішенням суду з дня звернення позивача до суду з позовом, а в разі подання заяви про видачу судового наказу від дня подачі відповідної заяви про видачу судового наказу.

Суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та помилково стягнув аліменти на утримання дитини з дня набрання рішенням законної сили.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_2 зазначено, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Вказано, що станом на момент подачі позивачем позову до суду, відповідач не був визнаний батьком дитини, а тому не міг порушувати право позивача на отримання аліментів.

Стягнення аліментів з дня звернення позивача до суду регламентовано лише в тих випадках, якщо особа звертається з позовом про стягнення аліментів і спору відносно батьківства немає і батьківство є встановленим.

В даному випадку суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права і підстав для визнання висновку районного суду незаконним немає.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не повністю відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині вирішення спору щодо стягнення аліментів.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача у справі ОСОБА_4 народилася дитина дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наслідками розгляду справи № 706/444/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесено зміни до актового запису про народження дитини, вирішено записати ОСОБА_2 батьком дитини.

Учасники справи рішення суду в цій частині не оскаржили, що свідчить про їхню погодженість з висновком суду.

Разом з тим, спір на стадії апеляційного розгляду справи триває щодо періоду стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 обгрунтовує своє вимоги тим, що аліменти необхідно стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 07 вересня 2020 року, відповідач заперечує проти таких обставин та вважає правомірним стягнення з нього аліментів з моменту набрання рішенням законної сили.

Перевіряючи доводи сторін у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 статті 182 СК Українивизначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 статті 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 182 СК Українивизначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 статті 183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Згідно обраного позивачем виду аліментів, аліменти призначаються у частці від доходу, що відповідає вимогам СК України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір аліментів на дитину не повинен суперечити розміру, визначеному законодавством ( стаття 183 СК України), а тому розмір аліментів повинен складати 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів визначений позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем у справі.

Щодо періоду, з якого моменту необхідно стягувати аліменти, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 79 та ч. 1 ст. СК Україниаліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Вказані норми прямо пов`язують присудження аліментів з днем подання позову, а СК Українине містить жодних виключень в окремих випадках, зокрема, якщо задоволенням такої вимоги пов`язано із задоволенням вимоги про визнання батьківства.

Отже, законодавець у такий спосіб посилює захист права дитини на належне утримання, адже взагалі, право на аліменти у дитини виникає з моменту її народження.

Суд першої інстанції не звернув уваги та не врахував, що аліменти на дитину стягуються з дня пред`явлення позову, а заявлена вимоги про стягнення аліментів разом із вимогою про визнання батьківства посилює захист права дитини на належне утримання, які у цьому випадку будуть стягуватись за весь час розгляду справи про встановлення батьківства, що усуне необхідність порушувати питання про стягнення аліментів за минулий період (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 234/10082/18).

Крім того, відповідні висновки про початок періоду стягнення аліментів у справах щодо вирішення одночасних вимог про визнання батьківства та стягнення аліментів містяться у постановах Верховного суду від 06 грудня 2023 року за наслідком розгляду справи № 523/8294/18, від 19 квітня 2023 року за наслідком розгляду справи № 369/9386/17, від 23 вересня 2023 року за наслідком розгляду справи № 283/174/20, від 26 квітня 2023 року за наслідком розгляду справи № 199/3284/19, від 21 червня 2023 року за наслідком розгляду справи № 369/9813/20.

Практика розгляду вказаного питання є досить сталою і Верховний суд неодноразово в своїх постановах висвітлював вказане питання.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення вимоги, з якого часу підлягають стягненню аліменти на утримання дитини, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що в цій частині рішення суду слід змінити та стягувати аліменти на утримання дитини слід з дати подання позову до суду, тобто 07 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно вирішивши позовні вимоги в оскаржуваній позивачем частині допустився помилки в частині визначення періоду, з якого необхідно стягувати аліменти, при цьому, не застосувавши ст.. 430 ЦПК України про негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до виконання. Тому, у частині рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2023 року в частині стягнення аліментів, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та в частині відмови в стягненні аліментів з дня звернення до суду з позовом скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 березня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко