Постанова

від 06.08.2024 по справі 706/939/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1012/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №706/939/20 Категорія: 351000000 Орендарчук М.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.

Секретар Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Христинівського районногосуду Черкаськоїобласті від 24.11.2023 (повний текст складено 15.12.2023, суддя в суді першої інстанції Орендарчук М.П.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Христинівської міської ради, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у даній справі з посиланням на те, що з 14.09.2004 по 04.08.2008 позивач працювала на посаді головного бухгалтера Централізованої бібліотечної системи м. Черкаси, де познайомилась з ОСОБА_2 . Внаслідок виниклих стосунків між сторонами, ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася донька ОСОБА_3 . Оскільки позивач з відповідачем у зареєстрованому шлюбі не перебувала, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинений за її прізвищем, а ім`я та по-батькові з її слів.

Позивач зазначила, що після народження дитини несе весь тягар на її утримання, а відповідач жодного інтересу до доньки не проявляє та матеріально її не підтримує, тому просила суд:

- визнати відповідача ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести до актового запису номер п`ять від 11.01.2007 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зміни і батьком дитини записати ОСОБА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Христинівськогорайонного судуЧеркаської області від 24.11.2023 позов задоволено частково та визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено до актового запису номер п`ять від 11.01.2007 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зміни і батьком дитини записати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У частині стягнення аліментів з дня звернення до суду відмовлено.

По результатам перегляду справи за апеляційною скаргою відповідача постановою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2024 рішення районного суду від 24.11.2023 в частині стягнення аліментів, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та в частині відмови в стягненні аліментів з дня звернення до суду з позовом скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки в розмірі 1 / 4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07.09.2020 до досягнення дитиною повноліття.

У послідуючому, на рішення Христинівського районногосуду Черкаськоїобласті від 24.11.2023 відповідач подав 09.05.2024 апеляційну скаргу, в якій, зазначивши про незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач не ухилявся від проведення судової генетичної експертизи у справі, адже не отримував запрошення на її проведення, отже матеріалами справи не підтверджується факт того, що він є батьком дитини.

У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просила

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З доводів апеляційної скарги відповідача вбачається, що він не погоджується з висновками суду першої інстанції у справі саме в частині визнання його батьком дитини та внесення відповідних змін до актового запису про народження, що і є предметом перешляду суду апеляційної інтанції.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача ОСОБА_4 народилася дитина донька ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації народжень 2007 року січня місяця 11 числа зроблений актовий запис №5. Батьками дитини зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.4).

Згідно витягу від 31.07.2020 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України відомості про батька дитини внесені зі слів матері (а.с.5).

Про розгляд справи судом першої інстанції відповідач інформувався за адресою АДРЕСА_1 , яка також була ним указана у документах, адресованих суду (т.1 а.с.14, 15).

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021, постановленою у судовому засіданні за участю відповідача ОСОБА_2 , у справі призначено призначено судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу на вирішення якої поставлено такі питання:

- чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відібрати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 біологічні зразки для проведення експертизи.

Зобов`язано позивача разом з дитиною та відповідача прибути для проходження експертизи до експерта у визначений час, зокрема, і для відібрання зразків біологічного матеріалу, маючи при собі документи, що посвідчують особи.

Роз`яснено сторонам у справі, що у відповідності дост. 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача.

Виконання експертизи покладено на Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи.

Листом від 15.06.2021 (т.1 а.с.133) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися 22.07.2021о 12год.00 хв. до експертної установи для відбору зразків крові за ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021.

Зазначене повідомлення направлено на поштову адресу відповідача ОСОБА_2

Заявою від 21.07.2021 представник відповідача адвокат Глущенко О.С. просив суд повідомити відповідача про дату відібрання біологічних зразків, оскільки йому невідома дата для явки.

Листом від 06.08.2021 (т.1 а.с.139) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися 27.08.2021 об 11 год. 00 хв. до експертної установи для відбору зразків крові за ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021.

Зазначене повідомлення відповідачем отримано 12.08.2021 (т.1 а.с.140).

Заявою від 26.08.2021 представник відповідача повідомив суд про неможливість його явки до експертної установи на вказану дату у зв`язку з хворобою (т.1 а.с.141).

Листом експертної установи від 31.08.2021 (т.1 а.с.142) ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021 про призначення судової генетичної експертизи повернуто без виконання у зв`язку з неявкою відповідача для відбору біологічного матеріалу.

У послідуючому листом від 10.01.2022 (т.1 а.с.157) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися до експертної установи для відбору біологічних зразків.

Листом експертної установи від 24.01.2022 (т.1 а.с.158) ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021 про призначення судової генетичної експертизи повернуто без виконання у зв`язку з неявкою відповідача для відбору біологічного матеріалу.

Після чого розгляд справи було судом відновлено, однак розгляд справи відкладався двічі за клопотанням представника відповідача.

Листами від 21.09.2022 та від 18.10.2022 (т.1 а.с.190, 191) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися 28.10.2022об 11год.30хв. до експертної установи для відбору зразків крові за ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021.

Листи від 21.09.2022 та 18.10.2022 , направлені відповідачу на його поштову адресу, повернулися до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Листом експертної установи від 03.11.2022 (т.1 а.с.193) ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021 про призначення судової генетичної експертизи повернуто без виконання у зв`язку з неявкою відповідача для відбору біологічного матеріалу.

Листами від 28.02.2023 та від 23.03.2023 (т.1 а.с.219, 220) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися 31.03.2023 о 10 год. 30 хв. до експертної установи для відбору зразків крові за ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021.

Листом від 03.04.2023 (т.1 а.с.222) відповідача повідомлено про необхідність з`явитися 05.05.2023об 11год.00хв. до експертної установи для відбору зразків крові за ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021.

Указані повідомлення, направлені відповідачу на його поштову адресу, повернулися до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Листом експертної установи від 08.05.2023 (т.1 а.с.226) ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 15.04.2021 про призначення судової генетичної експертизи повернуто без виконання у зв`язку з неявкою відповідача для відбору біологічного матеріалу.

При цьому, позивач разом з неповнолітньою донькою з`являлися для відбору біологічних зразків до експертної установи у м. Київ з м. Христинівка Черкаської області усі сім разів за викликом екпертів.

З урахуванням викладеного вище, на підставі приписів ст. 109 ЦПК України, урахувавши ухилення відповідача від надання біологічних зразків для проведення експертизи, суд першої інстанції визнав відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вніс відповідні зміни до актового запису про народження.

Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду передбачено статтею 128 СК України.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 у справі №202/5601/18 вказав, що при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, спір про визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини.

Відповідно до частини другої, пункту 2 частини третьої статі 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Крім того, п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі у разі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Отже для встановлення генетичної спорідненості між чоловіком та дитиною об`єктивно необхідне проведення експертного дослідження з даного питання із застосуванням спеціальних знань.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За приписами ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що, починаючи з 15.04.2021 (коли було призначено судову експертизу), відповідач, отримуючи повідомлення суду за своєю поштовою адресою, яку він повідомив суд, про необхідність надання біологічних зразків, не з`явився до 08.05.2023 (тобто протягом 2-х років) до експертної установи для забезпечення можливості проведення експертизи, яке призначалося загалом 7 разів протягом цих двох років.

При цьому у судовому засідання, в якому постановлено ухвалу суду про призначення судової експертизи відповідач був присутній та зі змістом ухвали ознайомлений, як і був присутні й особисто чи через представника в тих судових засіданнях, коли через непроведення експертизи суд відновляв провадження у даній справі, отримував повідомлення суду про направлення ухвали про проведення експертизи на виконання в черговий раз.

При розгляді справи представництво відповідача здійснювалося професійним адвокатом, отже про наслідки ухилення від проведення експертизи відповідач також був обізнаний і судом, про що зазначено в ухвалі, і у ході надання йому правничої допомоги.

У постановіВерховного Судувід 10травня 2022року всправі №473/1343/18(провадження№ 61-827св22)зазначено,щост.109 ЦПК Українивстановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизита підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі.

Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи.

З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на підставі приписів ст. 109 ЦПК України факт, для встановлення якого у справі призначалася судова генетична експертиза, має бути встановлений, адже експертне дослідження не було проведене внаслідок ухилення від надання біологічних зразків саме відповідача у справі.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду про те, що відповідач достовірно знаючи про факт призначення експертизи, приймаючи участь в судових засіданнях між відновленнями судового провадження після неодноразового повернення справи з експертної установи через неможливість її проведення, яке двічі відкладалося через заяви самого відповідача, в подальшому не отримував повідомлення, станом проведення експертного дослідження не цікавився, до суду з відповідними клопотаннями про дату та час проведення не звертався, що свідчить про умисне вчинення ним дій з метою унеможливлення проведення експертизи, що і є ухиленням .

Також, достовірно знаючи про призначення експертизи щодо батьківства, відповідач ніяким чином не сприяв ні проведенню призначеної судом експертизи, ні в добровільному, поза межами суду, з`явленню разом з дитиною до експертної установи у зручний для обох час та період для відібрання необхідних для генетичного дослідження зразків.

Апеляційні доводи скаржника про те, що він не ухилявся від проведення судової генетичної експертизи у справі, адже не отримував запрошення на її проведення, апеляційним судом оцінюються критично, адже вищенаведені матеріали справи належним чином підтверджують обізнаність відповідача про призначення судової експертизи у справі та необхідність надання для її проведення біологічних зразків.

Додатково апеляційний суд приймає до уваги характер спору, що вирішувався у справі, який пов`язаний із встановленням факту батьківства та стягненням аліментів на малолітню дитину, що свідчить про необхідність врахування прав малолітньої особи, як особливо вразливої категорії населення, на утримання від батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» вказано, що сторони справи мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Висновки судів щодо стягнення з відповідача аліментів скаржником під сумнів не ставляться.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Христинівського районногосуду Черкаськоїобласті від 24.11.2023 у даній справі слід залишити без змін, а подану апеляційні скарги без задоволення.

На підставі приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати відповідача по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Христинівського районногосуду Черкаськоїобласті від 24.11.2023 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складено 08.08.2024.

Суддя-доповідач

Судді