Рішення

від 13.03.2024 по справі 213/5756/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5756/23

Номер провадження 2/213/439/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 213/5756/23 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, та просить стягнути з відповідача середній заробітокза часзатримки остаточногорозрахунку призвільненні за період з 01.07.2022 року до моменту винесення судового рішення у сумі 107 300,00 грн., посилаючись на те, що вона в період з 22.11.2021 по 30.06.2022 працювала на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу, однак розрахунок з нею в день звільнення з цієї посади проведено не було, з наказом про звільнення її письмово не повідомляли, про існування такого наказу від 28.08.2022 року вона дізналася тільки 26.10.2022 року і після отримання 09.10.2023 року листа від управління Держпраці, якою перевірялася діяльність ВСП «ПФК КНУ», остаточно переконалася в порушенні відповідачем її прав.

Процесуальні дії у справі.

18.12.2023 позовна заява отримана судом.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 передана в провадження судді Попова В.В.

01.01.2024 позовна заява булла залишена без руху.

09.01.2024 надійшла уточнена позовна заява.

15.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. За клопотанням позивача витребувано докази у справі.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Будь-яких заяв (клопотань) від сторін не надходило.

Відповідач відзив на позов не подав, докази на виконання ухвали суду не надходили.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, і не наданням доказів, які витребовувались судом, суд приходить до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Наказом по особовому складу Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» Про прийомна посадувикладача засумісництвом накурси підготовкидо вступу№ 152-квід 19.11.2021 ОСОБА_1 було прийнятона посадувикладача математикикурсів підготовкидо вступу,за сумісництвом,з 22листопада 2021року зоплатою згіднодоговору пронадання освітніхпослуг зафактично виконанігодини.Підставі прийняттяв наказізазначена заяви ОСОБА_1 від 19.11.2021/а.с.59-60/.

Наказом по особовому складу Про звільнення з посади викладача за сумісництвом на курсах професійно-технічної підготовки № 70-к від 28.06.2022, викладача математики ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача курсів професійно-технічної підготовки та курсів підготовки до вступу, за сумісництвом, з 30 червня 2022 року у зв`язку з закінченням трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України /а.с.55/.

Наданими Позивачем розрахунковими листками за квітень та травень 2022 року підтверджено, що нарахування заробітної плати викладачці курсів ОСОБА_1 здійснювалося, виходячи з кількості фактично відпрацьованих годин. Так, у квітні 2022 року за 64 години нараховано 6400,00 грн., у травні 2022 року за 72 години нараховано 7200,00 грн. /а.с.16/.

18 вересня 2023 року інспектором праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами заходу державного контролю (перевірки) у ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ» складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, з якого видно, що адміністрацією ВСП порушено у відношенні ОСОБА_1 норми ст.ст.83, 116 КЗпП та ст.24 Закону України «Про відпустки», і зобов`язано директора Коледжу Кулішову Н.О. усунути встановлені порушення /а.с.22-23/.

Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2023по справі № 213/4268/23 директора Коледжу ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510,00 грн. /а.с.40/.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2024по справі № 213/5435/23,яке набралозаконної сили11.03.2024року,з ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ» на користь ОСОБА_1 стягнуто заробітнуплату на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 в розмірі 25415,76 грн.та компенсаціюза невикористанувідпустку зароботу на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 в розмірі 10686,70 грн.

Інших доказів щодо предмету спору суду сторонами не надано.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, які регулюють трудові відносини.

Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування.

Статтею ст.43 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на працю; на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.1ст.94 КЗпП України, статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею другою Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати. За змістом цієї статті заробітна плата складається із основної і додаткової. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців .

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно дост.21 цього Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Нормою ст.22 передбачено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно зі ст.115 КЗпП України,ст.24 Закону України «Про оплату праці»,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником врегульовано ст.47КЗпП України,частиною першоюякої передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст.116КЗпП України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніш наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у всякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117КЗпП України передбачено,що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116КЗпП України, при цьому визначальними у даному випадку є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Статтею 10Закону України № 2136 від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено порядок оплати праці. Згідно з цієї нормою, заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, і звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Згідно з частиною четвертою цієї статті, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд дійшов наступного висновку.

Між позивачем та відповідачем існують трудові правовідносини, в тому числі в період з 22.11.2021 по 30.06.2022 Позивач працювала у ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ» викладачем на курсах підготовки до вступу за сумісництвом, на підставі її заяви від 17.11.2021 року.

Порушення відповідачем прав позивача на проведення з нею розрахунку у день звільнення з посади за сумісництвом встановлені рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2024по справі № 213/5435/23, яке набрало законної сили 11.03.2024 року, тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені вказаним рішенням, не доказуються при розгляді цієї справи

До того ж, вказані порушення були виявлені в результаті позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки, яка проводилася інспектором державної служби з питань праці у ВСП в період з 11 по 18 вересня 2023 року, про що зазначено в Приписі про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 18.09.2023 року, в п.5 якого інспектор пропонує усунути порушення, допущені саме у відношенні позивача по справі ОСОБА_1 , в тому числі і щодо нарахування та виплати їй остаточного розрахунку при звільненні працівника за сумісництвом за невикористані дні щорічної відпустки, за період проведених курсів з підготовки ЗНО.

Постановою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2023 по справі № 213/4268/23 встановлена вина директора Коледжу в порушенні вимог законодавства про працю.

Таким чином, суд вважає, що право Позивача на своєчасне отримання заробітної плати після звільнення з посади викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року було порушено Відповідачем, який не провів розрахунку з Позивачем у строки, визначені ст.116 КЗпП України, а тому підлягає захисту судом і стягненням на користь Позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Разом з тим, суд не погоджується з нарахованою Позивачем сумою середнього заробіткуза часзатримки розрахунку за виконану роботу за сумісництвом, оскільки механізм здійснення розрахунку середнього заробітку за час затримки йоговиплати визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 8 лютого 1995 року № 100. Згідно з цією постановою, під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплати. Обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати (пункт 5 вказаного Порядку).

Згідно з наданими позивачем доказами, середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням (квітень - травень 2022 року) становила 323,81 грн. і цей показник необхідно враховувати при обчисленні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку. Водночас, суд не погоджується з позивачем, яка здійснила розрахунок за весь період затримки, який становить 379 днів, оскільки, як зазначено вище, статтею 117 КЗпПУ встановлено обмеження стосовно виплати роботодавцем працівникові середнього заробітку за весь час затримки строком «не більш як за шість місяців». Отже, за період з 01.07.2022 (наступний день після звільнення) по 31.12.2022 (кінцева дата шестимісячного строку), кількість робочих днів дорівнює 127, і саме за таку кількість робочих днів підлягає нарахуванню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку (323,81 грн. х 127 робочих днів) = 41123,87 грн.

Обгрунтовуючи рішення, суд керується правовими висновками, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», і зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.ст.12,81ЦПК Українивизначено,що кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на виконання ухвали суду про їх витребування відповідач суду не надав, а тому суд керується доказами, які були надані позивачем.

Підстави звільнення від доказування визначені статтею 82 цього Кодексу. Так, згідно з частиною четвертою цієї статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оскільки Відповідач будь-якихдоказів протипозовних вимогне надав,правом наподання відзивуне скористався,суд,беручи доуваги всівстановлені судомфакти івідповідні їмправовідносин,належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,приходить довисновку пронаявність підставдля задоволенняпозовних вимогПозивача у частковому розмірі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позову до суду у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, а саме 411,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,5,10,12,19,23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274,279,352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_1 середнійзаробіток зачас затримкиостаточного розрахункупри звільненніз посади викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу у розмірі 41123 (сорок одна тисяча сто двадцять три) грн. 87 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_1 на повернення сплаченого судового збору 411 (чотириста одинадцять) грн. 46 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Відокремлений структурний підрозділ «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету», адреса місця знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, 33, код ЄДРПОУ 37861079.

Повне судове рішення складено 13 березня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Попов