Постанова

від 14.03.2024 по справі 344/1063/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1063/21

Провадження № 22-ц/4808/424/24

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Максюти І.О., Василишин Л.В.

секретаря Гудяк Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2023 року, постановлену в складі судді Атаманюка Б.М. в м. Івано-Франківську за поданням начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростислава Пахоліка про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року начальник Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростислав Пахолік звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із поданням про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №71735885, відкрите 05.05.2023року на підставі виконавчого листа №344/1063/21, виданого 27.01.2023 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 витрати за оплату судового збору у розмірі 908 грн., та 750 грн. - витрат на виготовлення план-схеми. 08.05.2023 на адресу відділу поступила мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження.

Просив затвердити мирову угоду, відповідно до умов якої:

1. ОСОБА_2 зобов`язався добровільно відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 та 750 грн відповідно в строк десять днів після ухвалення мирової угоди судом.

2. ОСОБА_2 зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 . 60/100 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 від загальної площі 0.0233га кадастровий номер 2610193001:15:002:0399 в рахунок оплачених нею коштів в сумі 17 720 грн з 2016 по 2019 рік, згідно з розписок, відповідно за собою залишити у власності 40/100 частин від загальної площі 0.0233га даної земельної ділянки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2023 року в задоволенні подання начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростислава Пахоліка про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що мирова угода не стосується прав та інтересів Івано-Франківської міської ради, оскільки ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується інформаційню довідкою державного реєстратора та витягом з реєстру речових прав від 12.06.2023 року,.

27 лютого 2024 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги підтримав. Вказує, що він як власник земельної ділянки не заперечує про затвердження мирової угоди від 08 травня 2023 року, при цьому жодні права та інтереси Івано-Франківської міської ради при укладання даної угоди не порушуються.

Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились у судове засідання, подавши заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимогстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи у затвердженні мирової угоди суд першої інстанції виходив з того, що умовами даної мирової угоди сторони на взаємних поступках бажають розпорядитися земельною ділянкою, яка, за результатами вирішення спору між сторонами по суті, вибула із власності ОСОБА_2 та, відповідно, повернулася у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська. З цього слідує, що сторони включили до умов мирової угоди склад майна, яке їм не належить, цим самим порушивши права власника Івано-Франківської міської ради. Таким чином, мирова угода, укладена сторонами, суперечать закону та водночас порушує права інтереси інших осіб .

Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року: визнано незаконним та скасовано рішення Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області шостого демократичного скликання (двадцять першої сесії) від 20 грудня 2012 року № 281-21/2012 «Про розгляд звернення підприємця ОСОБА_2 щодо виготовлення проекту землеустрою»; визнано незаконним та скасовано рішення Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області шостого демократичного скликання (сорок другої сесії) від 30 липня 2015 року № 528-42/2015 «Про розгляд звернення підприємця ОСОБА_2 щодо затвердження експертно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення»; визнано недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0233 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610193001:15:002:0399, від 25 серпня 2015 року, укладений між Микитинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; скасовано державну реєстрацію Договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0233 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610193001:15:002:0399, від 25 серпня 2015 року, укладений між Микитинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2021 року: стягнуто з Івано-Франківської міської ради у користь ОСОБА_1 , витрати за оплату судового збору у розмірі 2724 грн., та 750 грн. - витрат на виготовлення план-схеми; стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 , витрати за оплату судового збору у розмірі 908 грн., та 750 (сімсот п`ятдесят) грн. - витрат на виготовлення план-схеми.

На виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №71735885, відкрите на підставі виконавчого листа №344/1063/21, виданого 27.01.2023 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 витрати за оплату судового збору у розмірі 908 грн., та 750 грн. - витрат на виготовлення план-схеми.

08.05.2023 на адресу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поступила мирова угода, укладена між сторонами виконавчого провадження, за умовами якої:

- ОСОБА_2 зобов`язується добровільно відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн. та 750 грн. відповідно в строк десять днів після ухвалення мирової угоди судом;

- ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 60/100 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 від загальної площі 0,0233га кадастровий номер 2610193001:15:002:0399 в рахунок оплачених нею коштів в сумі 17 720 грн. з 2016 по 2019 рік, згідно з розписок, відповідно за собою залишаю у власності 40/100 частин від загальної площі 0.0233га даної земельної ділянки.

01 червня 2023 року начальник Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ростислав Пахолік звернувся в суд із поданням про затвердження даної мирової угоди на стадії виконання рішення суду по цивільній справі.

Відповідно до частин першої-четвертоїстатті 207 ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити певні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови мирової угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Системний аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Після ухвалення судового рішення судовий процес припиняється. Разом з тим, процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Закону України «Про виконавче провадження»сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 39 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Порядок укладення та затвердження мирової угоди під час виконавчого провадження врегульований встатті 434 ЦПК України. Так, в частині першій вказаної норми закріплено, щомирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Зі змісту частини першоїстатті 434 ЦПК Українивбачається, що на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, які уповноважені звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, яке розширеному тлумаченню не підлягають.

Так, на відміну від раніше чинної частини першоїстатті 372 ЦПК України2004 року, викладеної в новій редакції відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, яка дозволяла укладення мирової угоди як до відкриття виконавчого провадження, так і під час виконавчого провадження, частина першастатті 434 ЦПК Українивстановлює, що зазначене право може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження.

Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.

Затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства, має бути виконаний за правилами статей 509, 525, 526 ЦК України.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Встановлено, що п. 2 мирової угоди передбачено : передання ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 60/100 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 від загальної площі 0,0233 га кадастровий номер 2610193001:15:002:0399. Разом з тим, рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року та ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0233 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610193001:15:002:0399.

Таким чином, умови мирової угоди про передачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки стосується майна, яке вибуло з його володіння на підставі рішення суду, а тому не може бути предметом мирової угоди.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про належність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки спростовується матеріалами справи та рішенням суду і не підтверджено належними доказами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 14 березня 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

І.О.Максюта

Л.В.Василишин