Справа № 471/66/24
Провадження №2/471/88/24
Номер рядка звіту 18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2024 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді Гукової І.Б.,
за участю секретаря Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/66/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вознесенської районної військової адміністрації Миколаївської області, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вознесенської районної військової адміністрації Миколаївської області, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав.
В своєму позові позивач зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.05.2002 року державним нотаріусом Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за № 563, позивачка ОСОБА_1 набула у власність 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 10,52 га, кадастровий номер 4821482200:04:000:0048, яка розташована на території Кривопустоської сільської ради Братського (Вознесенського) району Миколаївської області, після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцями ОСОБА_4 також стали його дружина ОСОБА_5 та ще дві дочки - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які також успадкували по 1/4 частці обумовленої земельної ділянки, яка увійшла до складу спадкового майна.
Крім того, в порядку оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26.06.2023 року, за позивачкою також було визнано право власності на 1/8 частку від 1/4 частки вказаної земельної ділянки, яку ОСОБА_5 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 , але належним чином не оформила своїх спадкових прав.
Між тим, займаючись питанням реєстрації право власності на вказані частки успадкованої земельної ділянки, позивачкою було з`ясовано, що при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, за яким позивачкою було успадковано 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 10,52 га, було порушено вимоги законодавства, а саме останній посвідчує власність позивачки не на частку земельної ділянки, а земельну ділянку, як окремий об`єкт права власності, з визначеною площею 2.6381 га.
Між тим, як вбачається з спірного державного акту на право власності на землю, список співвласників земельної ділянки, який є обов`язковим при посвідченні права спільної власності на земельну ділянку, відсутній, належна позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину 1/4 частка земельної ділянки вказана окремим об`єктом з вже визначеною площею - 2.6381 га, тобто без врахування інтересів інших співвласників земельної ділянки.
Виходячи з цих обставин, враховуючи неможливість приведення правовстановлюючого документа у відповідність до вимог закону в адміністративному порядку, позивачка вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача до суду надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
В судове засідання відповідачі та треті особи не з`явились до суду надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.05.2002 року державним нотаріусом Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за № 563, позивачка ОСОБА_1 набула у власність 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 10,52 га, кадастровий номер 4821482200:04:000:0048, яка розташована на території Кривопустоської сільської ради Братського (Вознесенського) району Миколаївської області, після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(арк.с.6).
Після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Братського районного суду Миколаївської області від 26.06.2023 року, за позивачкою також було визнано право власності на 1/8 частку від 1/4 частки вказаної земельної ділянки, яку ОСОБА_5 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 (арк.с.8-9).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, за яким ОСОБА_1 було успадковано 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 10,52 га, було порушено вимоги законодавства, а саме посвідчено власність ОСОБА_1 не на частку земельної ділянки, а земельну ділянку, як окремий об`єкт права власності, з визначеною площею 2.6381 га.(арк.с. 7).
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Державний акт на право власності видається на одну земельну ділянку.
Згідно із ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
Форма державного акта на право власності на земельну ділянку затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. N 449 (зі змінами). З назви та змісту такої форми вбачається, що один державний акт видається власнику земельної ділянки або особі, уповноваженій співвласниками земельної ділянки, та посвідчує право власності на одну земельну ділянку. До державного акта додається додаток, в якому зазначається список співвласників земельної ділянки.
Пунктом 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом
Держкомзему від 04.05.99 N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за 354/3647, також зазначено, що до державного акта на право власності на земельну ділянку, який видається співвласникам, обов`язково додається затверджений список співвласників цієї земельної ділянки.
Отже, право спільної власності на земельну ділянку посвідчується одним державним актом, який видається особі, уповноваженій співвласниками земельної ділянки, що обирається з їх числа. Список співвласників земельної ділянки зазначається в додатку до державного акта. На кожного співвласника земельної ділянки окремий державний акт не складається.
Державний акт, який оформлено на уповноважену особу, що видається співвласникам земельної ділянки, посвідчує право власності на земельну ділянку уповноваженої особи та інших співвласників, зазначених у списку співвласників земельної ділянки. Такий державний акт є правовою підставою виникнення права
власності на земельну ділянку у всіх співвласників земельної ділянки.
Між тим, як вбачається з спірного державного акту на право власності на землю, список співвласників земельної ділянки, який є обов`язковим при посвідченні права спільної власності на земельну ділянку, відсутній, належна позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину 1/4 земельної ділянки вказана окремим об`єктом з вже визначеною площею - 2.6381 га, тобто без врахування інтересів інших співвласників земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
В зв`язку з викладеним та враховуючи, що даний державний акт, зокрема, позбавляє позивачку права на належне оформлення своїх прав власника на частку спірної земельної ділянки, приведення його у відповідність з вимогами закону в адміністративному порядку неможливе, тому вважаю, що позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Під поняттям «державна реєстрація земельної ділянки» закон визначає внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
Згідно ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Положеннями статті 11 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» визначено вимоги до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно до вимог ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Також, відповідно до п. 57 Порядку ведення державного земельного кадастру поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених п. 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до п. 156-2 цього Порядку.
За такого, враховуючи що спірна земельна ділянка була сформована на підставі технічної документації з землеустрою та їй було присвоєно кадастровий номер 4821482200:04:000:0421, який не може бути автоматично скасовано, вимога про скасування державної реєстрації даної земельної ділянки (кадастрового номеру) є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.
Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 року у справі № 814/3476/14, в постанові від 31.01.2019 року у справі № 826/14200/17, надано висновок про те, що оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, обрання такого способу захисту, як скасування державної реєстрації земельної ділянки з відповідним кадастровим номером, є єдиним можливим та ефективним способом захисту прав позивачки.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. ст.26,27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. «а» п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. З наведеного видно, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про
скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.
За такого, у зв`язку з тим, що фактично на сьогодні в Державному реєстрі речових прав актуальні дані щодо земельної ділянки площею 10,5213 га (дані про яку, в разі затвердження технічної документації з землеустрою про її поділ, були б видалені державним реєстратором), та дані щодо земельної ділянки площею 2,6381 га, (що фактично є частиною від земельної ділянки площею 10,5213 га, але в Державному реєстрі речових прав значиться як ціла земельна ділянка), запис в Державному реєстрі речових прав № 16825196 вчинений 10.10.2016 року державним реєстратором Братської районної державної адміністрації Миколаївської області підлягає скасуванню на підставі рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовних вимог .
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 259, 264,282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Вознесенської районної військової адміністрації Миколаївської області, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав задовольнити.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯО № 301557, виданий 14.12.2012 року Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482140001001910.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4821482200:04:000:0421, місце розташування якої є Кривопустоська сільська рада Братського району Миколаївської області.
Скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4821482200:04:000:0421 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16825196 вчинений 10.10.2016 року державним реєстратором Братської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Вознесенська районна військова адміністрація Миколаївської області, ЄДРПОУ 04056641, місцезнаходження: пл. центральна,1, м. Вознесенськ Миколаївської області.
Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375926, місцезнаходження: вул. Миру, 131, смт. Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору :
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
СуддяІ.Б. Гукова
Суд | Братський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117649989 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Братський районний суд Миколаївської області
Гукова І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні