Рівненський апеляційний суд
У Х В А Л А
Іменем України
07 березня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/13755/23
Провадження № 11-сс/4815/46/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.ч.1, 2 ст. 315, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28 ч.5 ст. 426-1 КК України, у кримінальному провадженні №62023240030000079
в с т а н о в и л а :
Вказаною вище ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_9 , та погодженого керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 . Щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 січня 2024, без визначення розміру застави.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_12 з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що слідчим до клопотання додано жодного доказу на підтвердження продовження існування заявлених ризиків та їх не зменшення у зв`язку із тривалим строком застосування цього виняткового запобіжного заход. Також, на думку захисника, слідча суддя при розгляді клопотання презумувала доводи сторони обвинувачення без належної їх перевірки відповідними доказами і не з`ясувала думку підозрюваного щодо поданого клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_13 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з вимогами ч.1 ст .404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 27 липня 2023 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК, та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28 ч.5 ст. 426-1 КК України.
17 серпня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 315 КК України.
Окрім того, 13 вересня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
20 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження.
За приписами ч.3 статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст.184 КПК, повинне містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які б на даному етапі досудового розслідування підтверджували обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з визначенням терміну «обґрунтована підозра», яке дано у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Окрім того, колегія суддів погоджується, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування до ОСОБА_5 саме цього виду запобіжного заходу.
Зокрема, матеріали судового провадження не містять доказів щодо наявності у ОСОБА_5 міцних соціальних зв`язків, які б могли гарантувати дотримання ним належної процесуальної поведінки, що, у сукупності з тяжкістю можливого покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів та встановленим обставинам кримінального провадження, свідчать про продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Також, зважаючи на те, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_5 було повідомлено підозру про вчинення ряду кримінальних правопорушень, в тому числі злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин, тому, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, підозрюваний, використовуючи свій авторитет та зв`язки як серед працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і в інших структурах, може особисто або через інших осіб знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин цього кримінального провадження, а також чинити незаконний тиск на свідків з метою надання ними показань на свою користь.
Усі перелічені обставини, у своїй сукупності, свідчать про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
За даними журналу судового засідання право на висловлення своєї позиції щодо заявленого клопотання було надано підозрюваному. Проте, оскільки ним такої висловлено не було, то суд вийшов до нарадчої кімнати. Отже доводи апелянта про не з`ясування думки підозрюваного щодо поданого клопотання позбавлені підстав..
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 без задоволення.
Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Рівненський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117655495 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Рівненський апеляційний суд
Гладкий С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні