Постанова

від 08.03.2024 по справі 910/15487/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2024 р. Справа№ 910/15487/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 (повний текст рішення складено 03.12.2021)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1»

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/15487/21 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 61 424, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» 61 424, 34, з яких: 60 931,41 грн основного боргу, 415,34 грн. пені та 77,59 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 17.02.2020 №1595-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція до договору від 24.05.2018 №1595-1).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2021 відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про стягнення 61 424, 34 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладено на Комунальне підприємство «Київський метрополітен».

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що оскільки термін дії рішенням Київської міської ради від 24.12.2020 №25/25 продовжується до повного зняття Кабінетом Міністрів України карантинних обмежень, а відповідачем належним чином виконано умови Договору з оплати орендних платежів з урахуванням вказаного рішенням Київської міської ради (сплачено 50% від суми нарахованих орендних платежів), то позовні вимоги Підприємства щодо стягнення з Товариства 60 931,41 грн основного боргу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 415,34 грн пені та 77,59 грн 3% річних, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи відсутність у Товариства боргу з оплати орендних платежів, такі вимоги також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення та узагальнення її доводів

26.11.2021 відповідач подав заяву про стягнення з позивача 28000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання вказаної заяви.

Заява мотивована тим, що відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 12/10/21-01 від 12 жовтня 2021 року до Договору № 12/10/21-01 від 12.10.2021 вартість правової допомоги, наданої АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» ТОВ «ЮКОН-1» в межах справи № 910/15487/21, є фіксованою та складає 28 000 гривень.

ТОВ «ЮКОН-1» сплатило на користь АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» вказану вище суму у повному обсязі, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 26.11.2021 та меморіальним ордером № @2РL613386 від 13.10.2021, долученими до заяви понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги по справі № 910/15487/21, у зв`язку з чим, просив відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу загалом у розмірі 28 000,00 грн відповідно до умов договору №12/10/21-01 від 12.10.2021.

Короткий зміст додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Суд першої інстанції, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також зміст і обсяг поданих відповідачем документів, дійшов висновку, що стягненню з позивача підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №910/15487/21, виклавши резолютивну частину додаткового рішення в новій редакції: «Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» 28 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу».

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вартість правничої допомоги наданої на користь відповідача в рамках даної справи була заздалегідь визначена за домовленістю відповідача та АО «Протекція права» у фіксованому розмірі 28 000,00 грн, є розумною та обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також скаржник зазначає, що зменшення судом заявлених до стягнення витрат на оплату правничої допомоги та відступлення від практики Верховного суду стосовно вирішення даного питання жодним чином - не обґрунтовано, а в оскаржуваному додатковому рішенні по справі не наведено жодних аргументів, що обумовили часткове стягнення заявлених витрат.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначає наступне:

- відповідачем не надано доказів та не обґрунтовано співмірності зазначеної суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт

- справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, ціна позову якої - 61 424, 34 грн., таким чином, справа є малозначною, а тому враховуючи її складність, предмет та підстави позовних вимог, а також прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, визначений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним;

- щодо твердження відповідача про те, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000,00 грн обумовлена досвідом та кваліфікацією адвоката, а правнича допомога надавалася адвокатом досвід якого перевищує 10 років та який має високі професійні якості, зазначає , що відомості з реєстру Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката Тарасун О. І., яка надавала правову допомогу ТОВ «ЮКОН-1» в судовій справі №910/15487/21, свідчать про те, що вона отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю - 11.11.2019, тому щодо високих професійних якостей адвоката, слід зазначити, що таке поняття є оціночним та таким, що потребує доказуванню.

Короткий зміст заперечень на відзив

У поданих запереченнях на відзив, відповідач зазначає, що позивачем під час розгляду судом першої інстанції заяви відповідача про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, клопотання про зменшення їх розміру не було подано, хоча орієнтовний розмір витрат відповідача, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції повністю відповідав розміру витрат на оплату правничої допомоги, які були заявлені відповідачем до відшкодування, тобто позивачу було достовірно відомо про заявлення відповідачем витрат на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 28 000,00 грн.,

У той же час, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем, так і не було спростовано ані доводу скаржника щодо відсутності в матеріалах справи клопотання позивача про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, ані обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку Верховного суду викладеного 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Щодо спростування тверджень позивача щодо обґрунтованості підстав для зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу зазначає, що чинне законодавство України передбачає можливість сторін узгодити фіксовану вартість правничої допомоги, що виключає право іншої вимагати безпідставного її зменшення.

Твердження позивача стосовно відсутності у представника відповідача, адвоката Тарасун О.І. досвіду - не відповідає дійсності, оскільки, згідно з даними з Єдиного Реєстру Адвокатів України, адвокат Тарасун О.І. має загальний стаж з 2011 року, свідоцтво № 4409 від 11.11.2019 р. було видано Тарасун О.І. у зв`язку зі зміною прізвища, а в матеріалах справи є належним чином засвідчена копія посвідчення адвоката від 01.07.2016 року, виданого на підставі рішення КМДКА від 21.02.2011 року № 4409.

Також на думку відповідача, не можуть братися до уваги і посилання позивача на середньомісячну заробітну плату по виду діяльності професійна, наукова та технічна діяльність у Рівненський та Хмельницький областях, оскільки, представник відповідача провадить свою діяльність у м. Києві, а даний показник не має жодного відношення до встановлення гонорару представника відповідача за договором надання правової допомоги, оскільки сторонами було погоджено фіксований розмір оплати за надану правничу допомогу в суді першої інстанції.

Вищенаведені обставини свідчать, що заявлена сума витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді м. Києва, є розумною та абсолютно обґрунтованою, а отже, підлягає стягненню з позивача в повному обсязі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/15487/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15487/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21.

05.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15487/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №910/15487/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №910/15487/21 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 отримана; позивачем (Комунальним підприємством «Київський метрополітен») за юридичною адресою згідно рекомендованого поштового повідомлення №0305612991834; відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон-1») направлена за юридичною адресою згідно рекомендованого поштового повідомлення №0411636712159, представником відповідача (адв. Тарасун О.І.) за адресою, яка міститься в матеріалах апеляційної скарги згідно рекомендованого поштового повідомлення №0100102537020; третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за юридичною адресою згідно рекомендованого поштового повідомлення № 0100101451610.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 13 травня 2024 року.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Ради оборони міста Києва, в умовах воєнної агресії проти України з 24.02.2022 по 31.03.2022 зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.10.2021 Товариством (клієнт) і адвокатським об`єднанням «Протекція права» (адвокат) укладено договір №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого:

- правова допомога може надаватися адвокатом клієнтом шляхом складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (підпункт 2.1.2 пункту 2.1);

- підставою для безпосереднього надання правової допомоги є письмова заява про надання правової допомоги, надана клієнтом і погоджена адвокатом, або додаткова угода, укладена сторонами (підпункт 2.4.1 пункту 2.4).

Також 12.10.2021 відповідачем і адвокатом було укладено додаткову угоду №12/10/21-01, за умовами якої в межах, обумовлених предметом договору від 12.10.2021 №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги, адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта в межах справи за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства про стягнення заборгованості за договором оренди від 17.02.2020, що перебуває на розгляді в господарському суді міста Києва (справа №910/15487/21), а клієнт зобов`язується оплатити вартість такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 12/10/21-01 від 12 жовтня 2021 року до Договору № 12/10/21-01 від 12.10.2021 року вартість Правової допомоги, наданої АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» ТОВ «ЮКОН-1» в межах справи № 910/15487/21, є фіксованою та складає 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00коп.

Дану суму сплачено ТОВ «ЮКОН-1» на користь АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» повного мірою, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 26.11.2021 та меморіальним ордером № @2Р613З86 від 13.10.2021, долученими до заяви понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги по справі № 910/15487/21 від 26.11.2021.

Між Товариством і адвокатом 26.11.2021 було підписано акт приймання-передачі №1, за яким адвокат передав, а клієнт прийняв правову (правничу) допомогу, надану адвокатом клієнту у період з 12.10.2021 до 26.11.2021, загальна вартість гонорару адвоката становить 28 000 грн.

Відповідно до звіту №1 адвокатом надано такі послуги:

- підготовка, оформлення та подання до суду відзиву на позовну заяву; дата надання - 27.10.2021;

- підготовка, оформлення та подання до суду клопотання про залучення до участі у справі №910/15487/21 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; дата надання - 20.10.2021;

- підготовка, оформлення та подання до суду заперечення на відповідь на відзив; дата надання - 04.11.2021;

- підготовка, оформлення та подання до суду заяви про стягнення понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги; дата надання - 26.11.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як було зазначено вище, у поданій заяві відповідач просив стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 28 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд першої інстанції, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також зміст і обсяг поданих відповідачем документів, дійшов висновку, що стягненню з позивача підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У свою чергу апелянт не погоджується з вказаним висновком суду, зазначаючи, що жодних заперечень від позивача щодо розміру заявлених до стягнення витрат на оплату правничої допомоги не надходило, а заявлений розмір відповідає вимогам щодо обґрунтованості, розумності та підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, з висновком Господарського суду міста Києва про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» про стягнення понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги у справі колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У поданій заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» заявлено до стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат заявником надано наступні документи:

- копію договору №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2021;

- копію додаткової угоди №12/10/21-01 від 12.10.2021 до договору №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2021;

- копію акту приймання-передачі №1 наданих правових послуг (правничої допомоги) до договору №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2021;

- копію звіту №1 про надану правову допомогу (правничу) допомогу за договором №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2021 та додаткової угоди №12/10/21-01 від 12.10.2021;

- копію меморіального ордеру №@2PL613386.

Судом апеляційної інстанції перевірено, що між 12.10.2021 Товариством (клієнт) і адвокатським об`єднанням «Протекція права» (адвокат) укладено договір №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу з правових питань, що виникають в ході діяльності клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити таку допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. 5.1. гонорар за надання правової допомоги адвокатом клієнту, якщо інше не погоджене сторонами у заявці або додатковій угоді, визначається на підставі базисної вартості послуг, що визначена за додатком №1 до цього договору. Пунктом 5.2. договору визначено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) визначається виходячи з обсягу конкретної правової допомоги, за погодженою сторонами заявкою або додатковою угодою.

12.10.2021 відповідачем і адвокатом було укладено додаткову угоду №12/10/21-01, за умовами якої в межах, обумовлених предметом договору від 12.10.2021 №12/10/21-01 про надання правової (правничої) допомоги, адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта в межах справи за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства про стягнення заборгованості за договором оренди від 17.02.2020, що перебуває на розгляді в господарському суді міста Києва (справа №910/15487/21), а клієнт зобов`язується оплатити вартість такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 12/10/21-01 від 12.10.2021 до Договору № 12/10/21-01 від 12.10.2021 за надання правової допомоги в межах судового захисту клієнта при розгляді справи в суді першої інстанції клієнт зобов`язується на користь адвоката сплатити гонорар у фіксованому розмірі 28 000,00 грн.

Між Товариством і Адвокатом 26.11.2021 було підписано акт приймання-передачі №1, за яким адвокат передав, а клієнт прийняв правову (правничу) допомогу, надану адвокатом клієнту у період з 12.10.2021 до 26.11.2021, загальна вартість гонорару адвоката становить 28 000 грн.

Відповідно до звіту №1 адвокатом надано такі послуги: підготовка, оформлення та подання до суду відзиву на позовну заяву; дата надання - 27.10.2021, підготовка, оформлення та подання до суду клопотання про залучення до участі у справі №910/15487/21 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; дата надання - 20.10.2021, підготовка, оформлення та подання до суду заперечення на відповідь на відзив; дата надання - 04.11.2021, підготовка, оформлення та подання до суду заяви про стягнення понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги; дата надання - 26.11.2021.

Дану суму сплачено ТОВ «ЮКОН-1» на користь АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» повною мірою, що підтверджується меморіальним ордером № @2Р613386 від 13.10.2021, що долучений до заяви про стягнення понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги по справі № 910/15487/21.

Дослідивши вказані документи на підтвердження заявлених витрат, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу на суму 28000,00 грн.

При цьому, позивачем до суду було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому останній зазначав про те, що заявлений розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу є завищеним, не відповідає принципам розумності та співрозмірності.

Однак, суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат, не врахував клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не навів оцінку викладеним у ньому запереченням проти розміру заявлених витрат.

Отже, щодо заперечень позивача щодо заявленого розміру витрат та клопотання про зменшення судова колегія зазначає наступне.

Приписами ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

Згідно з висновком ЄСПЛ, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Разом з цим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів заявленої суми на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн, однак судова колегія наголошує, що такі доводи спростовуються наданими відповідачем документами на підтвердження понесення заявленої суми витрат.

Зокрема, доводи позивача про ненадання відповідачем доказів на підтвердження того, що підготовка та подача процесуальних документів коштувала саме 28000,00 грн спростовуються п. 2.1 Додаткової угоди № 12/10/21-01 від 12.10.2021 до Договору № 12/10/21-01 від 12.10.2021, де передбачено, що за надання правової допомоги в межах судового захисту клієнта при розгляді справи в суді першої інстанції клієнт зобов`язується на користь адвоката сплатити гонорар у фіксованому розмірі 28000,00 грн.

Доводи позивача про неспівмірний із вартістю на подібні послуги розмір витрат на правничу допомогу у інших регіонах України - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, адже на підтвердження доводів позивачем не подано будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Також, посилання позивача на середньомісячну заробітну плату по виду діяльності професійна, наукова та технічна діяльність і Рівненський та Хмельницький областях - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що ринкові ціни на подібні адвокатські послуги у іншим адвокатських компаніях - не є тими обставинами, які спростовують обсяги, розумний розмір та обґрунтованість наданих відповідачу документально підтверджених послуг на професійну правничу допомогу в межах розгляду справи № 910/15487/21.

Оскільки представник відповідача здійснює свою діяльність у м. Києві, а даний показник не має жодного відношення до встановлення гонорару представника відповідача за договором надання правової допомоги, оскільки сторонами було погоджено саме фіксований розмір оплати за надану правничу допомогу в суді першої інстанції.

Отже, врахувавши доводи скаржника щодо неспівмірності та завищення розміру заявлених адвокатських витрат, перевіривши матеріали справи, судова колегія наголошує, що належних доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат на послуги адвоката у справі, позивач не надав, що у свою чергу свідчить про недоведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).

За викладених обставин, колегія суддів відхиляє заперечення позивача щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу відповідача та не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про зменшення таких витрат.

Як було зазначено вище, при винесенні оскаржуваного додаткового рішення суд першої інстанції, врахувавши обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також зміст і обсяг поданих відповідачем документів, дійшов висновку, що стягненню з позивача підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З наведеним висновком колегія суддів не вбачає за можливе погодитись з огляду на наступне.

Так, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 12/10/21-01 від 12.10.2021 до Договору № 12/10/21-01 від 12.10.2021 за надання правової допомоги в межах судового захисту клієнта при розгляді справи в суді першої інстанції клієнт зобов`язується на користь адвоката сплатити гонорар у фіксованому розмірі 28000,00 грн.

Отже, проаналізувавши умови укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» договору та додаткової угоди до договору, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у п. 2.1 Додаткової угоди у вигляді фіксованої суми.

З огляду на наведене, судова колегія зазначає про те, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 915/606/21, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

За викладених обставин, колегія суддів наголошує, що у контексті цієї справи фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» у договорі про надання правничої (правової) допомоги та додатковій угоді до цього договору свідчить про те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між відповідачем і його адвокатом у цій справі № 910/15487/21, як і не має значення витрачений адвокатом відповідача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу в акті приймання-передачі.

У зв`язку з цим, також відсутні підстави і для надання оцінки у контексті цієї справи співмірності розміру понесених відповідачем витрат на послуги правничої допомоги із часом, витраченим адвокатом на надання відповідачу таких послуг.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між відповідачем Адвокатським об`єднанням «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» в договорі про надання правничої допомоги №12/10/21-01 від 12.10.2021 та додатковій угоді до цього договору у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.

Відтак, суд першої інстанції при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача, безпідставно втрутився у договірні відносини між адвокатом та відповідачем, не врахувавши при цьому встановленої фіксованої суми гонорару адвоката.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» доведено належними доказами заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, то з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» підлягає стягненню 28 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» про стягнення понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги у справі підлягає задоволенню.

При цьому, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» та покладення на Комунальне підприємство «Київський метрополітен» 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, судом першої інстанції у додатковому рішенні по справі № 910/15487/21 від 03.12.2021 не наведено жодних аргументів, що обумовили б часткове стягнення заявлених витрат, окрім посилань на норми процесуального права, застосування яких не пояснюється та не обумовлюється.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника про те, що зменшення судом заявлених до стягнення витрат на оплату правничої допомоги та відступлення від практики Верховного суду стосовно вирішення даного питання жодним чином не обґрунтовано, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення.

Твердження позивача у поданому відзиві на апеляційну скаргу стосовно відсутності у представника відповідача адвоката Тарасун О.І. досвіду - не відповідає дійсності, оскільки, згідно з даними з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Тарасун О.І. має загальний стаж з 2011 року, свідоцтво № 4409 від 11.11.2019 р. було видано Тарасун О.І. у зв`язку зі зміною прізвища, а в матеріалах справи є належним чином засвідчена копія посвідчення адвоката від 01.07.2016 року, виданого на підставі рішення КМДКА від 21.02.2011 року № 4409.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги відповідача щодо покладення на позивача понесених витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції загалом в сумі 28 000,00 грн - є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відтак, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № № 910/15487/21 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» про стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 18 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги відповідача щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції загалом в 28 000,00 грн - є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з цим, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі №910/15487/21 - підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» щодо стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 18 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з прийняттям у скасованій частині нового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» щодо стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 18 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 щодо стягнення 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» в апеляційній скарзі на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Судові витрати

Судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат (узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 922/3439/19).

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 - задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 - скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» щодо стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 18 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти у скасованій частині нове додаткове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» щодо стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» 18 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 - залишити без змін.

4. Викласти резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 у справі № 910/15487/21 в наступній редакції:

« 1. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (пр-т Перемоги, буд. 35, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-1» (вул. Героїв Дніпра, буд. 26, кв. 53, м. Київ, 04209; ідентифікаційний код 38002677) 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.»

5. Матеріали справи №910/15487/21 повернути до Господарського суду м. Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік