Постанова

від 29.02.2024 по справі 903/810/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Справа № 903/810/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Шестернін В.Д - адвокат

відповідача: Потапчук О.А.; представник - Жегестовська К.Г. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024, ухвалених суддею Дем`як В.М., у м.Луцьку, у справі № 903/810/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича

про стягнення 350 785, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23.

1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 у справі №903/810/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" до Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича про стягнення 350 785,04 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 350 758, 04 грн. заборгованості в т.ч. 250 024 грн. - попередньої оплати, 27 093, 23 грн. - пені, 62 409,62 грн. - інфляційних втрат та 11 258 грн. - 3% річних та 5262 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23 частково задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення суду. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" 19 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції.

2.1. На виконання умов укладеного 13.09.2021 між ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" (замовник) та ФОП Потапчуком О.А. (виконавець) договору №12, замовник перерахував виконавцю грошові кошти в якості передоплати (авансу) в розмірі 250 024 грн. Відповідно до п. 3.1 договору роботи повинні бути виконані Виконавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання авансового платежу від Замовника. Згідно пункту 12.1 договору від термін дії договору починається з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.

2.2. ФОП Потапчук О.А. не виконав робіт з виготовлення напівпричіпа ні у визначений договором строк, ні станом на день подання цього позову. Напівпричіп у власність ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" не переданий. Акт виконаних робіт сторонами даного спору не підписано. З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором від 13.09.2021 №12, замовник 28.07.2023 звертався до виконавця з претензією від 27.07.2023 - вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 250 024 грн. Зазначену вимогу було залишено без відповіді та належного реагування. Зобов`язання в частинні виконання робіт з виготовлення напівпричіпа у визначений договором строк не виконано, як і не виконано вимогу щодо повернення здійсненої замовником попередньої оплати на суму 250 024 грн.

2.3. Судом враховано, що норми законодавства не встановлюють обов`язку вручати претензію безпосередньо адресату чи перевіряти факт такого отримання. Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення інформації про наявність у нього претензій до відповідача, надіславши йому претензію листом відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Враховуючи те, що претензія здана до відділення поштового зв`язку 28.07.2023, суд вважає датою її отримання відповідачем є 03.08.2023 (трек-номер відправлення 4302002272530), а з 04.08.2023 розпочався семиденний строк на виконання зобов`язання визначений ст. 530 ЦК України. В силу вимог ст.ст. 530, 253, 254 ЦК України строк виконання грошового зобов`язання є таким, що настав, починаючи з 11.08.2023 боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання. Відповідно позивач має право вимагати повернення, зробленої ним на користь відповідача суми попередньої оплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав.

2.4. За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018р. у справі № 758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18), від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18). Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 №6-113цс14)".

2.5. Враховуючи укладення між сторонами договору, здійснення позивачем на виконання його умов перерахування коштів відповідачу в якості попередньої оплати, отримання цих коштів ФОП Потапчуком О.А. та неповернення останнім попередньої оплати, позивачем обґрунтовано заявлено позов до відповідача в частині стягнення коштів в розмірі 250 024 грн. Вказана сума заборгованості повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

2.6. Пунктом 9.3 договору визначено, що у разі порушення строків виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочки, включаючи кінцеву дату. Судом встановлено, що граничним строком виконання своїх зобов`язань за договором є 15.11.2021. Враховуючи норми цивільного законодавства щодо порушення виконання зобов`язання або його неналежного виконання, умови договору та наявний факт прострочення відповідачем строків виконання своїх зобов`язань за договором, позивачем підставно включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з боржника 27 093,23 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за період з 16.11.2021 по 15.05.2022.

2.7. Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат в розмірі 62409,62 грн - інфляційних втрат та 11 258 грн. 3% річних, судом враховано вимоги статті 625 ЦК України щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Також враховано судову практику Верховного Суду у подібних правовідносини, які виникли між сторонами, пов`язані з питанням щодо можливості нарахування інфляційних втрат і 3 % річних на суму грошових коштів, яка раніше була перерахована на виконання певного зобов`язання як попередня оплата за товар. Так, питання щодо застосування положень статті 625 ЦК України вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема в контексті застосування її положень до відносин сторін, урегульованих нормами статей 693, 1212 ЦК України, а також пов`язаних із невиконанням судового рішення тощо. Таким чином, розрахунок позивача 3 % річних за період з 16.11.2021 по 02.08.2023 в сумі 11 258,19 грн. та інфляційне збільшення за період з грудня 2021 по червень 2023 в сумі 62 409,62 грн., є арифметично правильними, обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець Потапчук Олександр Анатолійович, 01.02.2024 через систему "Електронний суд" звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 про стягнення заборгованості з ФОП Потапчука О.А. на користь ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" у справі №903/810/23 скасувати. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №903/810/23 скасувати. Відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви про стягнення передоплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних та витрат правничої допомоги з ФОП Потапчука Олександра Анатолійовича у повному обсязі у зв`язку із безпідставністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним. Суд першої інстанції не вивчив всі обставини, що мають значення для справи, неповно з`ясував обставини справи та надав неправильну оцінку доказам, у зв`язку із чим в процесі розгляду суд припустився невірних застосувань норм матеріального права.

3.3. Згідно положень Господарського процесуального кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Так, між сторонами даного спору позивач (Замовник) та відповідач (Виконавець) було укладено договір №12 від 13.09.2021, за умовами якого Виконавець зобов`язався на свій ризик, із свого матеріалу та своїми засобами, за завданням Замовника виконати роботи з виготовлення платформи для напівпричіпа до автомобіля (в подальшому - Напівпричіп) та передати його у власність Замовника, а Замовник зобов`язався оплатити Виконавцеві виконані роботи на умовах цього Договору.

3.4. Враховуючи норми ЦК України, сторони Розділом 5 договору сторони визначили порядок приймання та передачі виконаних робіт. Зокрема, усі правила та порядок щодо звершення відповідних робіт, перевірки виготовленого товару на предмет його відповідності вимогам і технічним характеристикам сторони визначили у п. 5.1 договору

3.5. Скаржник зазначає, що станом на граничний строк виконання відповідачем свого зобов`язання -15.11.2021 та в подальшому жодних окремих Актів чи вимог повернення авансу позивач не складав та не направляв відповідачу. За усною домовленістю було погоджено продовження виконання робіт з виготовлення Напівпричепу відповідачем. В силу вимог норм цивільного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

3.6. Таким чином, замовник, який в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, не звільняється від обов`язку оплатити роботу. Апелянт просить суд зазначити, що відповідач двічі виготовляв експериментальні зразки Напівпричепа, які не походили випробувань (Акти про брак 21.01.2022, 12.05.2022). Стороною не заперечувався та не ставився під сумнів факт виготовлення відповідачем напівпричепа. А сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт, оскільки обов`язок прийняття виконаних робіт, у тому числі заявити про виявлені недоліки у роботі, відмови у зв`язку з виявленими недоліками від підписання акту виконаних робіт законом покладено на замовника.

3.7. Апелянт звертає увагу суду, на те що договір не містить положень щодо повернення коштів попередньої оплати. Суд не взяв до уваги твердження скаржника про готовність до прийняття в експлуатацію напівпричепа. При цьому, суд в рішенні посилається на аналогію Закону, а саме на ч.2 ст.693 ЦК України, в якій зазначено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого тавру або повернення суми попередньої оплати. Отже, суд проігнорував твердження скаржника про можливість отримання виготовленого напівпричепа позивачем, виключивши можливість альтернативного вибору, встановленого законодавцем. Так, 18.07.2022 відповідачем було направлено лист з проханням позивачу до фінансувати продовження робіт по виготовленню платформи. Вказана пропозиція обумовлювалась настанням форс-мажорних обставин, порушеннями логістичних зв`язків, подорожчанням запчастин у військовий період, а також несвоєчасною поставкою автомобіля для якого виготовляється платформа для напівпричіпа позивачем. Погоджуючись з умовами пропозиції 19.07.2022 позивач здійснив доплату у сумі 78 736,00 грн. Отже, оплачуючи надалі продовження робіт з виготовлення Напівпричепу, позивач погоджувався з продовженням строку виконання робіт скаржнику (відповідачу) на невизначений термін.

3.8. Апелянт зазначає, що суд в оскаржуваному рішенні помилково визначив, що граничний строк виконання зобов`язань настав - 15.11.2021. Навіть незважаючи на те, що позивач і не заперечував, що ними добровільно сплачувалось фінансування продовження робіт скаржником 19.07.2022. В свою чергу це потягнуло за собою помилкове твердження судом щодо наявності факту прострочення строків виконання договору, включно з нарахуваннями штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних втрат та річних, починаючи з 16.11.2021. Також, в порушення умов договору позивач не надавав автомобіль для контрольних замірів та ходових випробувань Напівпричепа, про що скаржник (відповідач) направляв відповідні листи 09.11.2021 вих №16, 20.12.2021 вих №18, 09.06.2022 №9. Це в свою чергу унеможливило подальше виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору. 21.01.2022 відповідач так і не дочекавшись транспортного засобу, приймає рішення провести випробування навантаженням, але експериментальний зразок не витримав навантаження, та вимушений був прийняти рішення щодо зміну марки металу та способу його оброблення та виготовлення нового зразка. 28.09.2023 відповідач звернувся до позивача з проханням надати транспортний засіб для проведення випробування готового напівпричіпу (скріншот переписки додається), на що позивач відписав, що ТЗ вони продали і подали до суду на стягнення заборгованості. В подальшому у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф унеможливилась поставка матеріалу для виконання замовлення. Позивач своїми діями порушив умови виконання договору та унеможливив належне виконання скаржником своїх зобов`язань, тому оскаржуване рішення рішенням суду від 15.01.2024, позовна заява ТОВ «88 ЛОГІСТІК» про стягнення заборгованості та додаткове рішення суду від 23.01.2024 щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу є безпідставними.

3.9. Щодо оскарження додаткового рішення у даній справі апелянтом зазначено наступне. Керуючись ст. 124 та 161 ГПК України щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, апелянт вказує, що позивачем в позовній заяві було лише зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, становить судовий збір в сумі 5262,00 грн. та 27000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу із розрахунку 1 година роботи адвоката 2000,00 грн. Апелянт вважає, що вартість витрат на професійну правничу допомогу не відповідає реально затраченому часу адвокатом, та ніяк не може складати 13,5 годин, не потребувала особливих знань та навичків адвоката при підготовці позову, справа по суті є не складною. Сума витрати на професійну правничу допомогу, що задоволена судом першої інстанції в розмірі 19000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, затраченим адвокатом часом та суд неповністю встановив обставини справи та надав неналежну оцінку доказам, що призвело до прийняття рішень з порушенням норм матеріального права. Судове рішення та додаткове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам, у зв`язку із чим рішення підлягає скасуванню.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" у відзиві просить апеляційний суд відхилити апеляційну скаргу ФОП Потапчука Олександра Анатолійовича. Вважає, що судом постановлено законне та обґрунтоване рішення по суті спору.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича на рішення господарського суду Волинської області від 15.01.2024 та додаткове рішення від 23.01.2024 у справі №903/810/23.

4.2.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.02.2024 об 09:30 год.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 забезпечено участь представника ФОТ Потапчука О.А. - адвоката Жегестовської К.Г. та представника ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" - адвоката Шестерніна В.Д. в судовому засіданні 29.02.2024 об 09:30 год. у справі №903/810/23 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.4. В судовому засіданні 29.02.2024 відповідач ФОП Потапчук О.А. (у залі суду) підтримав доводи апеляційної скарги. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції по суті розгляду даного спору. Просив суд скасувати оскаржувані рішення суду від 15.01.2024 та додаткове рішення суду від 23.01.2024. Відмовити у задоволенні позову та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку із їх без підставним нарахуванням.

4.4.1. Представник відповідача-апелянта в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) також підтримала доводи апеляційної скарги на рішення та додаткове рішення у даній справі; просила скасувати оскаржувані рішення суду від 15.01.2024 та від 23.01.2024 у даній справі.

4.5. Представник відповідача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) по суті розгляду апеляційної скарги, заперечив доводи апеляційної скарги; надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича на рішення господарського суду Волинської області від 15.01.2024 та додаткове рішення від 23.01.2024 у справі №903/810/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення відповідача (апелянта), його представника та представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається матеріалів справи, 13 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" (Замовник) та Фізичною особоюпідприємцем Потапчуком Олександром Анатолійовичем (Виконавець) укладено договір №12, згідно пункту 1.1. якого Виконавець зобов`язався на свій ризик, із свого матеріалу та своїми засобами, за завданням Замовника виконати роботи з виготовлення платформи для напівпричіпа до автомобіля та передати його у власність Замовника, а Замовник зобов`язався оплатити Виконавцеві виконані роботи на умовах цього Договору.

7.3. Згідно пункту 2.1. договору опис та технічні характеристики Напівпричіпа, який має бути виготовлений Замовником та переданий Виконавцю, визначаються у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

7.4. Також сторони погодили та підписали Додаток №2 "Регламент проведення перевірки Напівпричіпа", який є невід`ємною частиною Договору.

7.5. Згідно пункту 3.1 договору роботи повинні бути виконані Виконавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання авансового платежу від Замовника.

7.6. Загальна вартість робіт за цим Договором становить 285 480,00 (двісті вісімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят гривень, 00 копійок) грн. (пункт 4.1 договору)

7.7. Пунктом 4.2 Договору сторони визначили, що розрахунки за цим Договором здійснюються в такому порядку:

- 60% загальної вартості робіт Замовник сплачує Виконавцю протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання цього Договору.

- 40 % загальної вартості робіт Замовник сплачує Виконавцю протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання Акта виконаних робіт.

7.8. Розділом 5 Договору сторони визначили порядок приймання та передачі виконаних робіт. Зокрема, згідно п. 5.2 Договору роботи за ним вважаються виконаними Виконавцем після підписання сторонами акта виконаних робіт.

7.9. Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" перерахувало ФОП Потапчуку О.А. грошові кошти в якості передоплати (авансу) в розмірі 250 024 грн., згідно платіжних доручень №1610 від 13.09.2021 на суму 100 000 грн., №1618 від 16.09.2021 на суму 71 288 грн. та №2677 від 19.07.2022 на суму 78 736 грн.

7.10.У матеріалах справи відсутні докази виконання ФОП Потапчуком О.А. робіт з виготовлення напівпричіпа у визначений договором строк. Напівпричіп у власність ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" не переданий. Акт виконаних робіт підписаний сторонами договору також в матеріалах справи відсутній.

7.11. 28.07.2023 з метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання Фізичною особою підприємцем Потапчуком Олександром Анатолійовичем своїх зобов`язань за договором від 13.09.2021 №12, ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" рекомендованим листом направило на адресу Фізичної особи підприємця Потапчука О.А. ( АДРЕСА_1 ) претензію від 27.07.2023 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 250 024 грн.

7.12. Станом 02.08.2023 вимоги вказаної претензії виконані не були, також замовник не отримав будь якої відповіді виконавця на неї. ФОП Потапчук О.А. зобов`язання в частинні виконання робіт з виготовлення напівпричіпа у визначений договором строк, а також зобов`язання в частині повернення здійсненої позивачем попередньої оплати на суму 250 024 грн. не виконав, коштів у зазначеному розмірі ТОВ "88 ЛОГІСТІКС не повернув.

7.13. 03.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю 88 ЛОГІСТІКС звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фізичної особи- підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича 350 758, 04 грн. заборгованості: в т.ч. 250 024 грн. передоплати, 27 093, 23 грн. пені, 62 409, 62 грн. інфляційних втрат та 11 258 грн. 3% річних.

7.13.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору № 12 від 13.09.2021 та додатку №2 до договору Регламент проведення перевірки Напівпричіпа, в частині своєчасного виконання зобов`язань.

7.13.2. Невиконання виконавцем своїх зобов`язань в частині виконання робіт та неповернення грошових коштів в розмірі 250 024 грн. стало підставою для звернення замовника до господарського суду з позовом про примусове стягнення грошових коштів в розмірі 250 024 грн., включення при цьому до розміру позовних вимог нарахованих сум пені, інфляційних та процентів річних.

7.14. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №903/810/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

7.15. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.09.2023 у справі №903/810/23 постановлено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича про розгляд справи №903/810/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю 88 ЛОГІСТІКС до відповідача: Фізичної особи підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича про стягнення 350 785,04 грн. в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

7.16. В подальшому, 14.09.2023 від позивача до суду надійшло клопотання за вх.№ 01-74/1414/23 від 14.09.2023 про розподіл судових витрат у розмірі 27000,00 грн.

7.17. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.09.2023 постановлено розгляд справи №903/810/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням, розгляд справи постановлено здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання

7.18. Відповідач ФОП Потапчук О.А. у відзиві на позов від 26.10.2023 просив суд відмовити повністю у задоволенні позовної заяви.

7.18.1. Щодо наміру позивача заявити до стягнення з відповідача 27000,00 грн витрат на правову допомогу, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив вартість вказаних витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений розмір є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, просив відмовити у задоволенні судових витрат позивачу та/або зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

7.19. 16.11.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача.

7.20. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №903/810/23 до судового розгляду по суті.

7.21. 15.01.2024 від представника позивача адвоката Шестерніна В.Д. до суду надійшло клопотання від 15.01.2024 про повернення без розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат від 14.09.2023 та зауважено, що позивач має намір подати заяву про розподіл судових витрат та відповідні докази, в тому числі детальний розрахунок наданих послуг, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

7.22. За результатами розгляду даного спору, 15.01.2024 Господарським судом Волинської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.-1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.7 даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду від 15.01.2024 та додаткового рішення суду від 23.01.2024 у даній справі - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.6. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.7. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.8. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.9. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.10. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

8.11. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.12. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.13. Договір №12 від 13.09.2021, який укладений між сторонами даного спору, за своє правовою природою є договором підряду.

8.14. Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

8.15. У договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч.1, 3 ст.843 ЦК України).

8.16. За змістом статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

8.17. Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

8.18. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

8.19. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.20. Згідно пункту 12.1 укладеного між сторонами даного спору договору від 13.09.2021 №12 термін дії договору починається з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.

8.21. Замовником у встановлений пунктом 4.2 договору строк сплатив виконавцю авансовий платіж (60% загальної вартості робіт), що підтверджується платіжними дорученнями від 13.09.2021 та 16.09.2021. Крім того, в подальшому -19.07.2022, Замовником додатково сплачено кошти на рахунок виконавця за виконання останнім робіт згідно договору № 12 від 13.09.2021.

8.22. З матеріалів справи слідує, що Замовником-позивачем проведено розрахунки за виконані роботи (авансовий платіж), що складають майже 90% від загальної вартості робіт згідно умов вказаного договору.

8.22.1. При цьому, доказів виконання виконавцем-відповідачем робіт з виготовлення напівпричіпа у визначений договором строк останнім під час судового розгляду даного спору не надано. Як і не надано будь яких доказів щодо передачі напівпричіпа Замовнику.

8.22.2. У зв`язку із наведеними, обставинами щодо неналежного виконання ФОП Потапчуком О.А. своїх зобов`язань за договором від 13.09.2021 №12, ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" зверталося до виконавця з претензією з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 250 024 грн.

8.23. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

8.24. Враховуючи встановлені господарськими судами фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, умови договору щодо розрахунків за виконані роботи (пункт 4.2 договору) сплачена позивачем сума коштів у загальному в розмірі 250 024 грн., в даному випадку вважається попередньою оплатою тобто це кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

8.25. Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.

8.25.1. Згідно частин 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

8.25.2. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

8.25.3. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №910/5444/17, від 20.02.2019 у справі №912/2275/17, від 27.08.2019 в справі №911/1958/18.

8.25.4. Так, нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку вручати претензію безпосередньо адресату чи перевіряти факт такого отримання.

8.25.5. Відповідно, позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення інформації про наявність у нього претензій до відповідача, надіславши йому претензію листом відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністру України № 270 від 05.03.2009.

8.25.6. Оскільки, вказана претензія здана до відділення поштового зв`язку 28.07.2023, слід вважати датою її отримання відповідачем - 03 серпня 2023 року (трек-номер відправлення 4302002272530), а з 04.08.2023 розпочався семиденний строк на виконання зобов`язання визначений статті 530 ЦК України.

8.25.7. Враховуючи вимоги 253, 254 ЦК України щодо перебіг строку, строк виконання грошового зобов`язання в даному випадку є таким, що настав, а з 11 серпня 2023 року боржник-виконавець вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

8.25.8. Таким чином, Замовник - позивач має право вимагати повернення, зробленої ним на користь відповідача суми попередньої оплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав.

8.26. За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018р. у справі № 758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18), від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

8.26.1. Верховний Суд в постанові від 18.10.2018 у справі №910/11965/16 вказав: "Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

8.26.2. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018у справі №910/5811/16.

8.26.3. Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 №6-113цс14)".

8.26.4. Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №910/12382/17).

8.26.5. Враховуючи укладення між сторонами договору, здійснення позивачем на виконання його умов перерахування коштів відповідачу в якості попередньої оплати, отримання цих коштів Фізичною особою підприємцем Потапчуком Олександром Анатолійовичем та неповернення відповідачем попередньої оплати, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно подано до суду позов в частині стягнення з відповідача коштів в розмірі 250 024 грн. (попередньої оплати, авансу)

8.26.6. Вказана сума заборгованості є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалами справи, та підлягає до стягнення відповідача у повному обсязі.

8.27. Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

8.27.1. У сфері господарювання, згідно частини 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

8.27.2. Згідно приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

8.27.3. Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.27.4. Згідно статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

8.27.5. Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

8.27.6. Пунктом 9.3 договору від 13.09.2021 №12 визначено, що у разі порушення строків виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочки, включаючи кінцеву дату.

8.27.7. З урахування встановлених обставин справи, кінцевим строком виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором є 15 листопада 2021 року.

8.27.8. Так, позивачем з урахуванням норм законодавства та вказаного пункту договору, з урахуванням прострочення відповідачем строків виконання своїх зобов`язань за договором, заявлено до стягнення пеню в розмірі 27 093,23 грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за період з 16.11.2021 по 15.05.2022.

8.27.9. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 16.11.2021 по 15.05.2022 в сумі 27 093,23 грн. апеляційний господарський суд встановив, що заявлений розмір є арифметично правильний, заявлений розмір пені є обґрунтований.

8.27.10. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27 093,23 грн. пені також підлягають до задоволення.

8.28. Разом з тим, позивачем з урахуванням норм законодавства нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 62 409, 62 грн. та 11 258 грн. 3% річних, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

8.28.1. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.28.2. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

8.28.3. Враховуючи положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування, зокрема, інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника.

8.28.4. В основі спірних правовідносин лежить питання про те, чи є зобов`язання із повернення попередньої оплати грошовим зобов`язанням та, відповідно, чи є відповідач боржником, зобов`язаним на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

8.28.5. Питання щодо застосування положень статті 625 ЦК України вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема в контексті застосування її положень до відносин сторін, урегульованих нормами статей 693, 1212 ЦК України, а також пов`язаних із невиконанням судового рішення тощо.

8.28.6. Так, у постанові від 15 травня 2019 року у справі N 331/5054/15-ц (провадження N 14-164цс19) Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи положення частини другої статті 693 та частини другої статті 625 ЦК України, погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості оплаченого позивачем товару з урахуванням установленого індексу інфляції та 3 % річних, оскільки відповідач не виконав зобов`язання з передання товару позивачеві та не повернув на вимогу позивача сплачену ним вартість товару.

8.28.7. Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем розміру 3% та інфляційних втрат за вказані у позовній заяві періоди, погоджується із судом першої інстанції, що розміри 3% річних за період з 16.11.2021 по 02.08.2023 в сумі 11 258,19 грн. та інфляційне збільшення боргу за період з грудня 2021 по червень 2023 в сумі 62 409,62 грн., є обґрунтованими, арифметично правильними, підтверджуються матеріалами справи

8.28.8. Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 11 258,19 грн та інфляційних втрат в сумі 62 409,62 грн. також підлягає до задоволення у повному обсязі. та підлягають до задоволення в повному обсязі.

8.29. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.30. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.31. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.32. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.33. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.34. Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов укладеного договору, встановлених господарськими судами обставини даного спору позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" про стягнення з Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича 250 024 грн. - попередньої оплати за договором, 27 093, 23 грн. - пені, 62 409,62 грн - інфляційних втрат та 11 258 грн - 3% річних підлягають до задоволення.

8.35. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.36. Господарським судом Волинської області правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" про стягнення з відповідача 350 785,04 грн. заборгованості.

8.37. Доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені вказаного оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.38. За таких обставин, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 у справі №903/810/23 - без змін.

8.39. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

8.40. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

8.41. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо оскарження відповідачем ФОП Потапчуком Олександром Анатолійовичем додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23.

8.42. З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю 88 ЛОГІСТІКС звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича 350 758, 04 грн. заборгованості: в т.ч. 250 024 грн. передоплати, 27 093, 23 грн. пені, 62 409, 62 грн. інфляційних втрат та 11 258 грн. 3% річних.

8.43. Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 у справі №903/810/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" до Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича про стягнення 350 785,04 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 350 758, 04 грн. заборгованості в т.ч. 250 024 грн. - попередньої оплати, 27 093, 23 грн. - пені, 62 409,62 грн. - інфляційних втрат та 11 258 грн. - 3% річних та 5262 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

8.44. Разом з тим, як уже зазначалася у даній постанові 14.09.2023 до вирішення спору по суті, позивачем подавалася до суду заява про розподіл судових витрат(вх.01-74/1414/23 від 14.09.2023, яку останній 15.01.2024 просив повернути без розгляду, оскільки позивач має намір подати заяву про розподіл судових витрат та відповідні докази, в тому числі детальний розрахунок наданих послуг, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

8.45. Так, після ухвалення судового рішення у даній справі 17.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" звернулося до господарського суду із заявою про розподіл судових витрат (01-74/72/24 від 17.01.2024) (про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу), у якій просив суд стягнути з Фізичної особи підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 000 грн.

8.46. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 розгляд заяви ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" про розподіл судових витрат (про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу) у справі №903/810/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2024.

8.47. Відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву/заперечення на подану 17.01.2024 позивачем заяву про розподіл судових витрат (01-74/72/24 від 17.01.2024).

8.48. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву щодо наміру позивача заявити до стягнення з відповідача 27000,00 грн витрат на правову допомогу (згідно заяви від 14.09.2023 - вх.01-74/1414/23) заперечив вартість вказаних витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений розмір є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, просив відмовити у задоволенні судових витрат позивачу та/або зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

8.49. 23.01.2024 Господарським судом Волинської області в порядку статті 244 ГПК України ухвалено додаткове рішення у справі №903/810/23, яким частково задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення суду. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" 19 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8.50. Згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8.51. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

8.52. Так, згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

8.53. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8.54. Згідно статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.54.1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8.54.2. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8.54.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8.54.4. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.54.5. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.55. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

8.56. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

8.57. Згідно статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.58. Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

8.59. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

8.60. Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

8.61. Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.62. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

8.63. Так, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

8.64. Разом з тим, слід зазначити, згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

8.65. Позивачем на підтвердження факту надання йому адвокатом Шестерніним В.Д. правничої допомоги під час розгляду даного спору у справі №903/810/23 у суді першої інстанції додано до заяви наступні докази: договір про надання правової допомоги від 27.07.2023, додаткову угоду від 27.07.2023 до договору, додатку угоду від 31.12.2023 до договору, довіреність від 27.07.2023 та від 31.12.2023, рахунок від 27.07.2023 №27/07 на суму 27 000 грн., платіжну інструкцію від 08.08.2023 №585, акт приймання-передачі наданих послуг (уточнений) від 16.01.2024, детальний опис наданих послуг (виконаних робіт) - уточнений від 16.01.2024.

8.66. 27.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "88 ЛОГІСТІКС" (клієнт) та Шестерніном Віталієм Дмитровичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, згідно пункту 1.1. якого адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання останньому в його інтересах наступної правової допомоги: представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції у справі за позовом клієнта до фізичної особи-підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича про стягнення передоплати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, надання інших видів правової допомоги, яка є розумно необхідною для виконання доручення Клієнта, в тому числі (але не виключно), надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта.

8.66.1. Згідно пункту 1.2. договору на умовах, передбачених даним договором, клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, зазначеної в п. 1.1. даного договору, а також у випадку необхідності - оплатити фактичні витрати, пов`язані з виконанням даного договору.

8.66.2. Відповідно до пункту 3.1. договору за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1. даного договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) в розмірі, у строк та в порядку, визначених в додатковій угоді до даного договору.

8.67. Додатковою угодою від 27.07.2023 сторони договору погодили, що розмір гонорару визначається виходячи з витраченого Адвокатом часу. Порядок обчислення гонорару - погодинна оплата. Сторони домовилися про те, що 1 (одна) година роботи адвоката становить 2 000 (дві тисячі гривень) грн. При цьому участь Адвоката в підготовчому або судовому засіданні (незалежно від його тривалості та витраченого Адвокатом часу) становить не менше 2 000 (двох тисяч гривень) грн. У випадку, якщо в підготовчому або судовому засіданні судом оголошувалася перерва (або розгляд справи відкладався на інший календарний день), то для цілей розрахунку вважається, що має місце окреме (нове) підготовче або судове засідання.

8.67.1. Орієнтовний розмір гонорару становить 27 000 грн. Остаточний розмір гонорару визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг. Надання правової допомоги оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами. Невід`ємним додатком акту приймання-передачі наданих послуг є детальний опис наданих послуг (виконаних робіт). У випадку незгоди Клієнта з обсягом наданих послуг чи їх вартістю така незгода повинна бути застережена ним при підписанні акту приймання-передачі наданих послуг.

8.67.2. Оплата гонорару повинна бути здійснена Клієнтом в такому порядку: 19 000,00 грн. - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня виставлення Адвокатом рахунка; решта частина остаточного гонорару - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня ухвалення судом рішення по суті спору за позовом Клієнта. Оплата Гонорару здійснюється виключно в безготівковому порядку.

8.68. Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг (уточнений) від 16.01.2024 та детального опису наданих послуг (виконаних робіт) - уточнений від 16.01.2024, адвокат надав клієнтові професійну правничу допомогу на суму 31 000 грн., в тому числі:

- вивчення та аналіз документів ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" по взаємовідносинах з ФОП Потапчуком О.А. (договір №12 від 13.09.2021, Додатки №1 та №2 до договору №12 від 13.09.2021, платіжні доручення №1610 від 13.09.2021, №1618 від 16.09.2021, №2677 від 19.07.2022, претензія), 1,5 години, 3000 грн.;

- аналіз чинного законодавства, положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, 1 година, 2000 грн.;

- аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів, 1 година, 2000 грн.;

- узгодження правової позиції з Клієнтом, 0,5 години, 1000 грн.;

- складення тексту позовної заяви, здійснення та складення розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, 8 годин, 16 000 грн.;

- формування позовних матеріалів, систематизація, групування доказів (додатків позовної заяви), роздруківка позовних матеріалів (позовної заяви з додатками), організація сплати судового збору, направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, організація надсилання позовних матеріалів в суд, 1 година, 2000 грн.;

- участь в підготовчому засіданні 22.11.2023, 2000 грн.;

- участь в судовому засіданні 15.01.2024, 2000 грн.;

- надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань; складання інших процесуальних документів (клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про відкладення розгляду справи, заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу тощо), 0,5 годин, 1000 грн.

8.69. Згідно платіжної інструкції від 08.08.2023 №585 ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" здійснило оплату гонорару адвокату Шестерніну В.Д. на загальну суму 19 000 грн.

8.70. Як уже зазначалося, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував вартість вказаних витрат на професійну правничу допомогу. Заявлений позивачем (у заяві від 14.09.2023-вх.01-74/1414/23) розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, просив відмовити у задоволенні судових витрат позивачу та/або зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

8.71. Так, частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони.

8.72. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

8.73. Так, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково". Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

8.74. З огляду на вказане, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

8.75. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

8.76. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

8.77. Так, до заяви про розподіл позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на загальну суму 31 000 грн.

8.78. Відносини між сторонами даного спору, виникли на підставі договору підряду. В даному випадку, категорія справи не є специфічною чи особливо складною.

8.79. Фактичними обставинами справи є неповернення грошових коштів відповідачем в розмірі 250 024,00 грн. Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що визначення суми заборгованості та виклад фактичних обставин справи не є особливо об`ємною та затратною роботою. Розрахунок інших нарахувань пені, інфляційних втрат, 3% річних, долучений до позовної заяви, також не є складним та об`ємним.

8.80. Виходячи із правової природи правовідносин, що склалися між сторонами даного спору, останні не вимагають тривалого вивчення матеріалів. Відповідно час для надання зазначених позивачем послуг завищено. Заява в основному містить нормативні положення Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого видається, що складення такої відповідного позову не є особливо затратним по часу.

8.81. Таким чином, враховуючи заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх.№01-74/1601/23 від 26.10.2023 про розмір витрат на правову допомогу, заявлених до стягнення позивачем, судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про можливість зменшення розміру таких витрат з 31 000,00 грн. до 19 000,00 грн., що є достатньою компенсацією витрат робочого часу, необхідного для участі в засіданнях суду та підготовки до судового процесу.

8.82. При цьому слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

8.83. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

8.84. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

8.85. Враховуючи наведені обставини щодо предмету спору, обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Шестернінім В.Д. як представником позивача у справі №903/810/23 у суді першої інстанції, доводи та обґрунтування заперечення відповідача щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що заявлені позивачем ТОВ "88 ЛОГІСТІКС" витрати на послуги професійної правничої допомоги при розгляді даної справи у розмірі 31000,00грн. є завищеними, а тому підлягають задоволенню частково у розмірі 19000,00 грн.

8.86. Витрати на правничу допомогу під час розгляду даного спору у суді першої інстанції саме у розмірі 19000,00 грн, є співмірними та відповідають категорії та складності даної справи.

8.87. В стягненні з відповідача ФОП Потапчука О.А. 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи слід відмовити.

8.88. Враховуючи вище викладене, загальний розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи, судом першої інстанції повністю встановлено та враховано усі обставини справи щодо обсягу наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, відповідно приймаючи рішення про часткове зменшення розміру судових витрат та часткове задоволення відповідної заяви судом першої інстанції надано належну оцінку викладеним обставинам справи

8.89. Господарським судом Волинської області правомірно ухвалено додаткове рішення у справі №903/810/23 про часткове задоволення заяви позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з відповідача на користь позивача 1900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

8.90. Відповідно доводи апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23 не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

8.91. З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу ФОП Потапчука О.А. в частині оскарження додаткового рішення також слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23- без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги рішення на Господарського суду Волинської області від 15.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23 апелянт - сплатив судовий збір у розмірі 7893,00 грн. згідно платіжної інструкції №0.0.3447214768.1 від 01.02.2024.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" враховуючи оскарження судового рішення суду першої інстанції від 15.01.2024 по суті спору у даній справі.

10.3. За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

10.4. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат

10.5. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційних скарг, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Анатолійовича від 01.02.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 15 січня 2024 року у справі №903/810/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.01.2024 у справі №903/810/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/810/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "13" березня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.