ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/1833/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали
за позовом ОСОБА_1
АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин"
08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Комінтерна, будинок 75, код ЄДРПОУ 30463507
2) Обухівської районної державної адміністрації Київської області
08700, Київська область, місто Обухів (пн), вулиця Малишка, будинок 10, код ЄДРПОУ 04054725
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) ОСОБА_2
АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ;
2) ОСОБА_3
АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ,
про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії
за участі представників сторін:
позивача: Пацало Л.В., паспорт серії НОМЕР_4 від 25.09.2009,
представник позивача: Норов Г.О., посвідчення адвоката України №00039 від 30.06.2015, ордер серії АА №1329350 від 18.07.2023,
відповідача-1: не з`явився;
відповідача-2: не з`явився;
третьої особи-1: не з`явився;
третьої особи -2: не з`явився;
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1582/23 від 16.06.2023) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" та Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані ігноруванням Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" заяви про звільнення позивача з посади директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин".
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2023 прийнято до розгляду позовну заяву (вх. №1582/23 від 16.06.2023) про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії та відкрито провадження у справі №911/1833/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 18.07.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Обухівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання (вх. №13655/23 від 17.07.2023) про залишення позовної заяви без руху, зобов`язання позивача надати копію позовної заяви відповідачу-2, встановлення відповідачу нового строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи.
У судове засідання 18.07.2023 з`явилась позивач та представник позивача, представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання відповідач-2 повідомлений, треті особи та відповідач-1 не повідомлені, поштове повідомлення знаходяться в точці видачі поштового відділення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2023 підготовче засідання відкладено на 15.08.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Обухівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання (вх. №15585/23 від 15.08.2023) про проведення судового засідання без участі представника.
У судове засідання 15.08.2023 з`явилась позивач та її представник, представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання відповідачі повідомлені, треті особи не повідомлені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 зупинено провадження у справі №911/1833/23 до набрання законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло повідомлення (вх. №18235/23 від 25.09.2023) про набрання законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 підготовче засідання поновлено та призначено на 14.12.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №22996/23 від 13.12.2023) про зміну предмета позову.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшло клопотання (вх. №23013/23 від 13.12.2023) про розгляд справи за відсутності представника.
Перед судовим засіданням у місті Києві оголошено повітряну тривогу.
Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.
Після закінчення повітряної тривоги учасники справи у судове засідання 14.12.2023 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання судом повідомлялись поштовим зв`язком на належні адреси.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №23062/23 від 14.12.2023) про закриття підготовчого провадження.
Судом розглянуто заяву позивача (вх. №22996/23 від 13.12.2023) про зміну предмету позову.
Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з частиною 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У зв`язку із відповідністю частині 2 статті 14, частині 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України та підписанням заяви уповноваженою особою - позивачкою особисто, заява позивача про зміну предмета позову (вх. №22996/23 від 13.12.2023) підлягає задоволенню.
Також судом враховано, що ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 зупинено провадження у справі №911/1833/23 до набрання законної сили постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20, оскільки суд дійшов висновків про можливість врахування у даній справі висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах у справі №127/27466/20. Відтак, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20 та обставини даної справи, суд дійшов висновків про витребування відповідно до частин 2, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України таких доказів: витребувати у ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" копію трудового договору (контракту), укладеного між ними (у разі укладання такого договору), витребувати у ОСОБА_1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмові пояснення про те, чи відбулись 12.10.2022 позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" та чи проводились обов`язкові щорічні чергові загальні збори у 2022-2023 роках, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" інформацію про те, чи є на підприємстві заступники директора, скільки їх, назви їх посад згідно з штатним розписом підприємства, їх посадові інструкції, накази по підприємству, що регулюють їх повноваження, накази по підприємству, що регулюють діяльність директора та призначення осіб, які тимчасово виконують обов`язки директора за його відсутності.
Зважаючи на зміну предмету позову та висновки суду про витребування доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання учасникам справи дозволу на подання додаткових письмових пояснень щодо змінених позовних вимог та витребуваних судом доказів, в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
Також судом розглянуто клопотання, яке надійшло від позивача (вх. №23062/23 від 14.12.2023) про закриття підготовчого провадження.
Судом враховане подання відповідачем-2 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області клопотання про розгляд справи за відсутності його представника і те, що іншими учасниками справи жодних заяв суду не подано, представників у судове засідання не направлено, строк підготовчого провадження у справі сплинув, суду не заявлено про вчинення процесуальних дій на цій стадії провадження чи оголошення перерви у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №323/24 від 09.01.2024).
У судове засідання 18.01.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, поштове відправлення знаходиться у точці видачі поштового відділення, представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, третя особа-1 та третя особа-2 не повідомлені, поштові відправлення знаходяться у точці видачі поштових відділень.
У судовому засіданні 18.01.2024 заявлено усне клопотання представника позивача про перерву у судовому засіданні для надання можливості позивачу з`явитись у судове засідання та надати особисті пояснення щодо наявності між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" трудових правовідносин, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 01.02.2024, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшло клопотання (вх. №323/24 від 19.01.2024) про зміну процесуального статусу Обухівської районної державної адміністрації Київської області з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 повідомлено, що судове засідання відбудеться 01.02.2024.
У судове засідання 01.02.2024 з`явився позивач, представник позивача, представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, поштове відправлення знаходиться у точці видачі поштового відділення, представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, третя особа-1 та третя особа-2 не повідомлені, поштові відправлення знаходяться у точці видачі поштових відділень.
За наслідками судового засідання 01.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При цьому, з огляду на повідомлення учасників справи про наявність провадження у даній справі, в порядку частини 4статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема mutatis mutandis до висновків у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (п. 41), у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та у справі "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003, стосовно того, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За результатами розгляду матеріалів справи, огляду та оцінки доказів, що надані суду, зважаючи на вимоги чинного законодавства, суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
ОСОБА_1 призначена керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» (далі - ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН») відповідно до протоколу № 2 загальних зборів Учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» від 13.01.2015. ОСОБА_4 03.12.2021 подала заяву про звільнення за власним бажанням (припинення трудового договору за ініціативою працівника) відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, яка була направлена за місцезнаходженням Товариства та на адреси інших учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» є:
1) ОСОБА_3 (третя особа-2);
2) ОСОБА_2 (третя особа-1);
3) ОСОБА_1 (позивач).
Відповідно до пунктів 8.3., 8.4.1. Статуту ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» організація та проведення Загальних зборів відноситься до компетенції Голови Товариства, яким відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» від 13.01.2015 є ОСОБА_2 , однак, жодні дії щодо звільнення позивача вчинені не були.
Відповідно до пункту 8.4.1. Статуту ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» 12.09.2022 позивачем як директором Товариства прийнято рішення про скликання позачергових загальних зборів учасників за ініціативою директора Товариства ОСОБА_1 на 12.10.2022. Інші учасники у зазначений день та час не з?явились, позачергові загальні збори не відбулись.
Позивач вважає, що нею були ініційовані і здійснені всі можливі дії для реалізації звільнення її з посади директора Товариства.
2. Аргументи учасників справи
Так як позивач ОСОБА_1 призначена керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» від 13.01.2015, однак, 03.12.2021 подала заяву про звільнення за власним бажанням (припинення трудового договору за ініціативою працівника) відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, яка була направлена за місцезнаходженням Товариства та на адреси інших учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, жодні дії щодо звільнення позивача вчинені не були, позивач вважає, що нею ініційовані та здійснені всі можливі дії для реалізації звільнення її з посади директора Товариства, зважаючи на що, з урахуванням прийнятої судом зміни предмета позову, позивач заявляє такі позовні вимоги:
- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича Фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» (ідентифікаційний код 30463507, місцезнаходження: Україна, 08600, Київська обл., місто Васильків, ВУЛИЦЯ КОМІНТЕРНА, будинок 75) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади керівника (Директора) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України із виключенням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо», виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Пацало Л.В. як керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» з дати набрання цим судовим рішенням законної сили (зміст позовних вимог до відповідача-1);
- зобов`язати ОБУХІВСЬКУ РАЙОННУ ДЕРЖАВНУ АДМІНІСТРАЦІЮ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Ідентифікаційний код 04054725; місцезнаходження: Україна, 08700, Київська обл., місто Обухів(пн), ВУЛ.МАЛИШКА, будинок 10) внести зміни до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» (ідентифікаційний код 30463507, місцезнаходження: Україна, 08600, Київська обл., місто Васильків, ВУЛИЦЯ КОМІНТЕРНА, будинок 75), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН» з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» (зміст позовних вимог до відповідача-2).
Відповідач-1 відзиву та доказів не подавав, одночасно, судом враховано, що за наданими суду документами позивач є єдиним працівником відповідача-1.
Відповідач-2 Обухівська районна державна адміністрація Київської області заявила суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, а також заявляла, що не являється належним відповідачем у справі, оскільки, по-перше, на час розгляду справи у неї відсутні особи, які уповноважені на проведення реєстраційних дій та, по-друге, з огляду на те, що підстави для проведення спірних реєстраційних дій з`являться лише з рішення суду в даній справі, станом на час подання позову права позивача зі здійснення цих реєстраційних дій не були порушені, відтак, відсутні підстави для такої позовної вимоги.
ОСОБА_2 (третя особа-1) та ОСОБА_3 (третя особа-2) повідомлялись судом про розгляд справи, проте, своїх пояснень не надали, участі представників у судових засіданнях не забезпечували.
3. Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставіа Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Згідно із статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Статтею 312 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на вибір роду занять та використання примусової праці забороняється.
Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України, даний кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
У пункті 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
За змістом статті 51 Кодексу законів про працю України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.
Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статей 28, 29, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.
Питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів.
Частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (частина 3 статті 38 Кодексу законів про працю України).
4. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» з 14 січня 2015 року, згідно з наказом № 7-к від 14 січня 2015 року.
Протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» від 13 січня 2015 року прийнято рішення призначити ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН», до моменту призначення загальними зборами учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» нового директора товариства. Протокол підписано головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_1 .
03.12.2021 позивач ОСОБА_1 склала заяву в якій просила звільнити її з посади директора ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» за власним бажанням з 20.12.2021 на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, яку цінним листом надіслала іншим учасникам товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу № 12092022 від 12 вересня 2022 року скликано позачергові загальні збори учасників за ініціативи директора ОСОБА_1 , які призначені на 12.10.2022, з питаннями порядку денного: відкликати директора ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» та обрання директора ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН».
Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» 12.10.2022 надіслано цінним листом іншим учасникам товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
З акту від 12.10.2022 вбачається, що на позачергові загальні збори учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН», що були призначені на 12.10.2022 з`явилась ОСОБА_1 , інші учасники: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явились. Акт засвідчено директором Товариства ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу інших учасників товариства заяву про звільнення за власним бажанням за вимогами, що передбачені статтею 38 Кодексу законів про працю України, а також заяву, в якій вона ініціювала проведення загальних зборів з винесенням питання звільнення її як директора на порядок денний.
Ухвалою суду від 14.12.2023 витребувано у ОСОБА_1 та ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» копію трудового договору (контракту), укладеного між ними. Також витребувано у ОСОБА_1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмові пояснення про те, чи відбулись 12.10.2022 позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" та чи проводились обов`язкові щорічні чергові загальні збори у 2022-2023 роках.
Зазначеного вище документу щодо наявності трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 сторони суду не надали, за повідомленням позивача будь-які загальні збори учасників ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» у 2022-2023 роках не проводились.
Як вбачається з пункту 8.5. Статуту ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» виконавчим органом товариства є директор. Згідно з пунктом 8.5.3. з директором Товариства може бути укладено трудовий договір у встановленому законом порядку. За пунктом 8.5.7. директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників. Згідно з пунктом 8.4.1. чергові загальні збори учасників скликаються не рідше, як два рази на рік за вимогою голови загальних зборів учасників. Позачергові збори скликаються за ініціативою голови загальних зборів учасників або директора Товариства. Учасники Товариства, що володіють не менш як 10% голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів учасників, якщо вимога учасників про скликання загальних зборів учасників не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори учасників. За тридцять днів до скликання загальних зборів Голова надсилає учасникам порядок денний з визначенням місця і часу засідання. Додаткові питання можуть бути включені в порядок денний на засіданні за згодою всіх учасників.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності існування між нею та ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» трудових відносин.
Судом враховано, що належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів керівника товариства буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Такий підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім встановлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування у сторін юридичного спору з можливістю імперативно захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними. Так, оскільки за такого підходу суд не застосовує положень законодавства щодо звільнення директора як виконавчого органу товариства саме за рішенням загальних зборів, директор, як виконавчий орган товариства, який зафіксував свій намір звільнитися, на настання дати звільнення мав би видати відповідний наказ, внести відповідні відомості в трудову книжку, отримати необхідні при звільненні документи, та надати їх бухгалтерії для здійснення з ним остаточного розрахунку. Вбачається, що встановлення такого факту необхідне лише для примушення державного реєстратора зареєструвати виключення відомостей щодо керівника (директора) з державного реєстру.
При цьому, право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть бути відмінними від підстав звільнення за власним бажанням (за наслідками доведення в суді існування звіту щодо діяльності директора і діяльності товариства, звіту аудитора тощо).
Вбачається, що, враховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, встановлений Кодексом законів про працю України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. Втім він має бути розумним, тобто таким, що надає двом сторонам спірного правовідношення реальну можливість вирішити питання припинення трудових відносин без зловживання правом. Однак вбачається, що помилковим є підхід в усіх випадках констатувати припинення трудових відносин через два тижні після подання/надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.
При цьому, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, разом із вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Чинним законодавством це питання не врегульоване. Це може бути особа, яка зазвичай виконує тимчасові обов`язки керівника у випадку його відпустки/хвороби, а за відсутності такої особи або її згоди на таке призначення - учасник товариства, який є його кінцевим бенефіціарним власником.
В іншому випадку, зобов`язання державного реєстратора здійснити дії по виключенню відповідних відомостей про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать законодавству, зокрема статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі рішення загальних зборів товариства про зміну керівника. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового/іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже згідно зі статутом керівник наділений багатьма повноваженнями, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству тощо.
У даній справі позивачем разом із вимогою припинити трудові відносини не заявлялась позовна вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства.
Ухвалою суду від 14.12.2023 витребувано у ОСОБА_1 та ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» копію трудового договору (контракту), укладеного між ними. Також витребувано у ОСОБА_1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів письмові пояснення про те, чи відбулись 12.10.2022 позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" та чи проводились обов`язкові щорічні чергові загальні збори у 2022-2023 роках, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" інформацію про те, чи є на підприємстві заступники директора, про їх повноваження та накази, що регулюють діяльність директора та призначення осіб, які тимчасово виконують обов`язки директора за його відсутності.
Позивачем ОСОБА_1 не доведено існування між нею та ТОВ ВФ «ВАСИЛЬКІВ МЛИН» трудових відносин: не надано ані трудового договору, ані копії трудової книжки, надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу не спростовують таких висновків суду, при цьому, за цими відомостями з 2019 року відсутні відомості про дохід ОСОБА_1 .
Суду не надано доказів проведення не тільки позачергових загальних зборів щодо зміни директора Товариства, але й чергових обов`язкових загальних зборів учасників товариства у 2022-2023 роках, одночасно, судом враховано, що загальні збори, які ініціювала позивач і які визначені нею як підстава для задоволення позову, також не були належними, оскільки за вищевказаними доводами суду, повноваження директора товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, а виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового/іншого керівника (директора) не відповідає чинному законодавству, а згідно з наданими суду наказом від 12.09.2022 №12092022 про скликання позивачем позачергових загальних зборів 12.10.2022 та повідомлення про їх проведення, порядок денний цих зборів не містив кандидатур на посаду директора чи особи, яка буде тимчасово виконувати його обов`язки, відтак, ці загальні збори не можуть вважатися належними в контексті правовідносин щодо звільнення позивача і носили скоріше попередній (підготовчий) характер, при цьому, судом враховано, що за наданими суду документами, єдиним працівником відповідача-1 є позивач, суду не надано відомостей про наявність працівників, на яких могло бути покладено виконання обов`язків директора відповідача-1, у тому числі, підписання обов`язкової податкової та статистичної звітності.
Зважаючи на все вищевказане, з урахуванням того, що позивач є одним із учасників товариства - відповідача-1, спірні у справі правовідносини є корпоративними, які також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, відтак, належний спосіб захисту прав позивача може може бути реалізований у межах корпоративних відносин між нею та іншими учасниками товариства-відповідача-1 (третіми особами в даній справі) із визначенням кандидатури нового директора або шляхом тимчасового виконання цих обов`язків одним із учасників.
Частиною тринадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
З огляду на все вищезазначене, задоволення першої позовної вимоги про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади керівника (директора) Товариства за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України прямо суперечить статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", крім того, з урахуванням змісту цієї вимоги та вищевказаних висновків суду про відсутність доказів наявності трудових відносин між сторонами, суду не доведено, що до спірних відносин застосовується Кодекс законів про працю України, а задоволення другої позовної вимоги (зобов`язати відповідача-2 внести зміни до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «ВАСИЛЬКІВ-МЛИН», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника Товариства з графи «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо») прямо суперечить статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
5. Результати розгляду справи
Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
6. Розподіл судових витрат
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. У задоволенні позову (вх. №1582/23 від 16.06.2023) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Васильків-Млин" (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Комінтерна, будинок 75, код ЄДРПОУ 30463507) та Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська область, місто Обухів (пн), вулиця Малишка, будинок 10, код ЄДРПОУ 04054725) про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.03.2024.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117656456 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з діяльністю органів управління товариства |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні