Рішення
від 13.03.2024 по справі 140/34631/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/34631/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (далі - позивач, ТОВ «ВФК») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023.

В обґрунтування позову товариство зазначає, що 07.04.2023 ТОВ «Волинська фондова компанія» для митного оформлення Товар 1- Поліпропіленовий шпагат PP2000-Z/1/5/1% UV (500 м/кг) натурально-білий, в кількості 2000 кг, на загальну суму: 3 900,00 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат); Поліпропіленовий шпагат PP2500-Z/1/5/1% UV (400 м/кг) натурально-білий, в кількості 2000 кг, на загальну суму: 3 900,00 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат); Поліпропіленовий шпагат PP7700-Z/1/9/1% UV (130 м/кг) натурально-білий, в кількості 4032 кг, на загальну суму: 7 862,40 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат);Товар 2 - Сітка сільськогосподарська BezaNet PE 123x3000 в кількості 56 шт., на загальну суму: 6272,00 євро, де 112 євро за 1 шт (без врахування транспортних витрат) було подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA205140060739U3 та документи на підтвердження заявленою митної вартості товару.

Вказаний у МД товар було отримано позивачем згідно із договором №22/1 від 01.09.2016, укладеним між компанією BEZALIN S.A. (продавець) та ТОВ «ВФК» (покупець), зі змінами внесеними додатковими угодами №1 від 02.04.2018, №2 від 21.05.2019 та №3 від 01.09.2020.

Як слідує із графи 43 МД №23UA205140060739U3, поданої декларантом для митного оформлення, товари були задекларовані за першим (основним) методом, тобто за ціною договору (контракту).

Після проведення консультацій з Волинською митницю позивачем були подані додаткові документи, однак 03.08.2023 відповідачем були прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005964 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2, яким митну вартість товару 1 було визначено за резервним методом.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2023 №UA205140/2023/000538/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В спростування доводів митного органу про те, що в повідомленні №2610405 від 31.07.2023 року по МД №23UA205140060739U3 від 31.07.2023 року зазначено, що згідно рахунка-проформи від 15.06.2023 № 7/2/2023 вартість товару становить 21934,40 євро або 98 079,67 польських злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 №23PL335010E0690116 - 98 337 польських злотих (28119+70218) зазначає, що рахунок-проформи № 7/2/2023 був складений 15.06.2023, а декларація країни відправлення була складена 25.07.2023, і на момент її складання змінився курс євро відносно злотого. Зазначене підтверджується рахунком-проформою від 15.06.2023 № 7/2/2023, де вказаний курс 4,4715 станом на 14.06.2023, а також підтвердженням вивозу - KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116, де зазначено застосований курс - 4,44080 станом на 25.07.2023. (21934,40 EUR х 4,44080 = 97 406,28 PLN). Крім того, до статистичної вартості товару в польських злотих (графа 46 митної декларації країни відправлення) додані оціночні (приблизні) витрати на перевезення товару (вартість транспортування по Польщі), а саме: графа 44 митної декларації країни відправлення - щодо товару 1 в розмірі 265,80 PLN та щодо товару 2 в розмірі 664,10 PLN.

Також з метою усунення сумнівів митного органу, які полягали в тому, що договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023, зазначений в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 №№ З23-005706, не поданий до митного оформлення. Тому до заяви про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «Волинська фондова компанія» було додано договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023. Проте у відповіді на заяву про надання пояснень та додаткових документів митниця зазначила, що згідно п. 2 договору-заявки № 323-005706 від 21.07.2023 оплата по даній заявці має бути здійснена протягом 3 днів після вивантаження. Також у вищевказаному документі наявна інформація про те, шо Експедитор зобов`язується надіслати 3амовнику два примірника акту виконаних робіт. Однак ні банківського платіжного документу, який підтверджує вартість перевезення товару, ні акту виконаних робіт не надано.

Проте відповідачем не було зазначено про необхідність надання банківського платіжного документу, який підтверджує вартість перевезення товару та акту виконаних робіт щодо здійсненого перевезення, ні при наданні повідомлення, ні в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023 року. Але дані документи наявні у позивача, тому долучено до позовної заяви платіжну інструкцію №1038 від 02.08.2023 та акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №323-005706 від 28.07.2023.

Також в заяві про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «Волинська фондова компанія» було зазначено, що «згідно з випискою з бухгалтерської документації №48 від 25.09.2023 ТОВ «ВФК» було здійснено реалізацію частини товару 1 (поліпропіленового шпагату), щодо якого приймалося рішення про коригування митної вартості. В залежності від категорії клієнта, якому здійснювалася реалізація поліпропіленового шпагату, ціна реалізації становила 101,67 грн. без ПДВ або 104,17 грн. без ПДВ або 108,33 грн. без ПДВ. Тоді як в рішенні про коригування митної вартості на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, митним органом було визначено митну вартість товару 1 на рівні 3,52 дол. США, що становить (3,52 дол. США х 36,5686 грн. (офіційний курс НБУ гривні щодо долара США станом на МД 03.08.2023 ) = 128,72 грн. без ПДВ. Таким чином, митна вартість товару 1, що була застосована митним органом перевищує ціну реалізації даного товару третім особам. В підтвердження інформації наведеної в даній виписці з бухгалтерської документації надаємо видаткові накладні №136 від 04.08.2023, №137 від 04.08.2023, №138 від 04.08.2023, №139 від 04.08.2023, №141 від 04.08.2023, №142 від 04.08.2023, №143 від 09.08.2023, №145 від 11.08.2023, №150 від 15.08.2023, №149 від 15.08.2023, №162 від 22.08.2023, а також податкові накладні з квитанціями про реєстрацію податкової накладної №5 від 02.08.2023, №37 від 31.07.2023, №12 від 04.08.2023, №13 від 04.08.2023, №11 від 04.08.2023, №14 від 04.08.2023, №18 від 09.08.2023, №20 від 11.08.2023, №25 від 15.08.2023, №28 від 15.08.2023, №41 від 22.08.2023.».

Крім того в підтвердження інформації наданої в заяві про надання пояснень та додаткових документів додаємо виписку з бухгалтерської документації №48 від 25.09.2023 року та копії податкових накладних з квитанціями про реєстрацію податкової накладної №5 від 02.08.2023 року, №37 від 31.07.2023 року, №12 від 04.08.2023 року, №13 від 04.08.2023 року, №11 від 04.08.2023 року, №14 від 04.08.2023 року, №18 від 09.08.2023 року, №20 від 11.08.2023 року, №25 від 15.08.2023 року, №28 від 15.08.2023 року, №41 від 22.08.2023 року.

Таким чином, наведеними вище поясненнями та документами підтверджується, що позивач усунув всі розбіжності, які були зазначені в повідомленні митниці та у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023, ТОВ «ВФК» надала усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості товарів, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, тому оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів порушує майнові права та інтереси позивача а відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а.с.76).

У відзиві на позовну заяву 08.12.2023 представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.77-87). В обґрунтування своєї позиції зазначила, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом ТОВ «ВФК» подано МД № 23UA205140060739U3 від 31.07.2023 року, на товар 1 «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання великогабаритних тюків в прес-підбирачах», товар 2 сітка сільськогосподарська, виготовлена із 100 % поліетилену та перелік документів, визначених в графі 44 МД.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно рахунка-проформи від 15.06.2023 № 7/2/2023 вартість товару становить 21934 євро або 98 079,67 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 №23PL335010E0690116 - 98 337 злотих (28119 + 70218);

- договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023, зазначений в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 №№ З23-005706, не поданий до митного оформлення;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.07.2023 №б/н виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить підпису та штампу перевізника, зазначеному в гр. 23 автотранспортної накладної від 25.07.2023 №А № 090090 - «AVTOVIK» LTD.

Вважає, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

До митного органу позивачем було подано рахунок-проформу від 15.06.2023 року № 7/2/2023, в якому зазначено, що вартість товару становить 21934 євро або 98 079,67 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 №23PL335010E0690116 - 98 337 злотих (28119 + 70218).

Тобто вартість товарів згідно рахунку-проформи не відповідає вартості товарів в копії митної декларації країни відправлення, вартість товару зазначена у копії митної декларації країни відправлення є меншою ніж у рахунку-фактурі.

У відповідності до статей 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) платіжні документи SWIFT-переказу;

3) договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Іінші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано лист від 03.08.2023 №35, в якому зазначені додатки:

1) KOMUNIKAT IE599;

2) Інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018 року;

3) Договір-заявка №323- 005706 від 21.07.2023;

4) Договір №260623-1 від 26.06.2023;

5) Договір №270723-1 від 27.07.2023;

6) Заключна виписка АТ КБ «Приватбанк».

Зазначаємо, що у виданому рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 № 323-005706 постачальником послуг є ФОП ОСОБА_1 , а Покупцем (отримувачем) послуг є ТОВ «ВФК», договір (контракт) про перевезення між даними контрагентами відсутній.

Договору-заявки №323-005706 від 21.07.202 не подано до митного оформлення.

Також додатки KOMUNIKAT IE599 та інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018 року, які зазначені в листі від 03.08.2023 № 35 не подано до митного оформлення.

Листом від 03.08.2023 № 35 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом не спростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 3,52 дол.США за МД №UA110090/2023/701660 від 20.06.2023.

Товар оформлено у вільний обіг згідно №23UA205140062094U1 від 03.08.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою стаття 55 МК України.

З огляду на наведене вище, а також ненаданням декларантом всіх витребуваних митним органом підтверджуючих документів, вважає рішення про коригування митної вартості UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові. Крім того, вказала, що відповідач у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає лише номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації під час здійснення коригування митної вартості товарів, водночас не наводить жодних пояснень щодо коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постачання, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.121-124, 126-129).

07.02.2024 та 12.02.2024 від представника позивача на адресу суду надійшли заяви про стягнення судових витрат з відповідача в тому числі на професійну правову допомогу (а.с.135-136, 153-154).

09.02.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення виплат на оплату правничої допомоги (а.с.140-142).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв пор суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2016 між компанією «BEZALIN S.A.» (продавець) та ТОВ «ВФК» (покупець) було укладено договір (контракт) №22/1, зі змінами внесеними додатковими угодами №1 від 02.04.2018, №2 від 21.05.2019 та №3 від 01.09.2020 за умовами якого продавець виробник продає, а покупець купує товари: сітка і шпагат. (а.с.12зворот-21).

Відповідно до умов п.1.1 та 1.2. даного Договору Продавець-Виробник продає, а Покупець купує товари: сітка та шпагат. Остаточний тип, кількість і ціна Товару буде визначатися в окремих додатках (специфікації) та/або фактурах-проформах, які будуть невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що сторони погодилися, що Покупець передплачує 100% від вартості замовлених товарів перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця - Виробника на підставі специфікації та/або фактури-проформи, отриманої та погодженої Покупцем, які будуть невід`ємною частиною даного Договору.

У пункті 3.1. та 3.2. Договору встановлено умови поставки: FCA 43-300, вул. Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща, доставка на склад Покупця вул. Вахтангова,16, 43006, м. Луцьк, Україна, та зазначено, що умови постачання кожної партії товару вказуються в окремим специфікаціях та/або фактурах-проформах.

Згідно зі експортним рахунком (проформою) 7/2/2023 від 15.06.2023 та інвойсом №130/2/2023 від 25.07.2023 компанія BEZALIN S.A. на умовах поставки FCA 43-300, вул. Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща поставила Позивачу наступний товар:

31.07.2023 ТОВ «ВФК» подано до Волинської митниці митну декларацію МД №23UA205140060739U3 (а.с.118зворот-119), згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар:

1) шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання великогабаритних тюків в прес-підбирачах.

Поліпропіленовий шпагат PP2000-Z/1/5/1% UV(500m./kg.) - 2000 к г./400 бабіни. Арт.206К-16-21200-324-0В 5-ти кілограмових бобінах 500 м./кг. Мінімальна сила на розрив 80 daN. Лінійна маса 2000 tex +/- 5 %. Кількість витків на 1м. 31 +/- 2. Колір натурльний-білий.

Поліпропіленовий шпагат PP2500-Z/1/5/1% UV (400m ./kg.) - 2000 кг./400 бабіни. Арт.206К-16-21250-324-0. Мінімальна сила на розрив 100 daN. Лінійна маса 2500 tex +/- 5 %. Кількість витків на 1м. 31 +/- 2. Колір натурльний-білий.

Поліпропіленовий шпагат PP7700-Z/1/9/1% UV (130m./kg.) - 4032 кг./44 8 бабіни. Арт.206К-16-21770-511-0. Мінімальна сила на розрив 258 daN. Лінійна маса 7700 tex +/- 5 % . Кількість витків на 1м. 24 +/- 2. Колір натурльний-білий. Торговельна марка: BEZALIN. Виробник: BEZALIN S.A. PL.;

2) сітка сільськогосподарська, виготовлена із 100 % поліетилену. Призначена для обв`язування рулонів сіна чи соломи в прес-підбирачах. Beza Net PE 123x3000 - 56 ш т. Арт.206S-18-63000-001-0. Тип сітки: Pe1 23x3000 Сила розриву 250 CT.daN Рулон: 3 000 метрів. Вага 1м/г 10.5 +/-5%. Вага рулону 31.5 +/-5%. Торговельна марка: BEZA LIN. Виробник: BEZALIN S.A. PL.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, які зазначено у графі 44, а саме:

- пакувальний лист № WZexp 2241/200/2023 від 24.07.23;

- рахунок-проформа № 7/2/2023 від 15.06.23;

- рахунок-фактура № 130/2/2023 від 25.07.23;

- домашня транспортна накладна № 008 від 28.07.23;

- автотранспортна накладна A № 090090 від 25.07.23;

- книжка МДП №XN.85509485 25.07.23 від 22.08.23;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист № 157 від 10.07.23;

- інші некласифіковані документи - карта технічна № 158 від 10.07.23;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT 0045777 від 25.07.23;

- банківський платіжний документ, що стосується товару N 32JBKLN6 від 30.06.23;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 323-005706 27.07.23;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 26.07.23;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 10.07.23;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист № 156 від 10.07.23;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.04.18;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 21.05.19;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.09.20;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №22/1 від 01.09.16;

- договір (контракт) про перевезення № 21/07 від 21.07.23;

- інші некласифіковані документи- карта технічна № 159 від 10.07.23;

- інші некласифіковані документи - карта технічна № 160 від 10.07.23;

- інші некласифіковані документи карта технічна № 161 від 10.07.23;

- копія митної декларації країни відправлення №23PL335010E0690116 від 25.07.23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) платіжні документи SWIFT-переказу;

3) договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023;

Та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.32зворот-33).

На дане повідомлення ТОВ «ВФК» була надала відповідь №35 від 03.08.2023 та додаткові документи (надалі відповідь на повідомлення), а саме: договір №260623-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 26.06.2023; договір №270723-1 про надання послуг перевезення вантажів від 27.07.2023; заключна виписка АТ КБ «Приватбанк» за період з 30.06.2023 по 03.07.2023 на суму 21934,40 EUR (а.с.33зворот-38).

03.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 (а.с.39зворот-40) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005964 (а.с.38зворот-39).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) платіжні документи SWIFT-переказу;

3) договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано лист від 03.08.2023 №35, в якому зазначені додатки:

1) KOMUNIKAT IE599;

2) Інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018;

3) Договір-заявка №323- 005706 від 21.07.2023;

4) Договір №260623-1 від 26.06.2023;

5) Договір №270723-1 від 27.07.2023;

6) Заключна виписка АТ КБ «Приватбанк».

Також зазначено, що у виданому рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 № 323-005706 постачальником послуг є ФОП ОСОБА_1 , а Покупцем (отримувачем) послуг є ТОВ «ВФК», договір (контракт) про перевезення між даними контрагентами відсутній.

Договору-заявки №323-005706 від 21.07.202 не подано до митного оформлення.

Крім того, додатки KOMUNIKAT IE599 та інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018, які зазначені в листі від 03.08.2023 № 35 не подано до митного оформлення.

Листом від 03.08.2023 № 35 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації наявної в митного органу на товар 1 - на рівні 3,52 дол.США за МД №UA110090/2023/701660 від 20.06.2023 року.

Випуск у вільний обіг товару здійснено МД №23UA205140062094U1 від 03.08.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

В порядку статті 55 МК України позивачем було подано до Волинської митниці заяву від 02.10.2023 №50 про надання пояснень та додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та наступні документи: KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116 з перекладом на українську мову, інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018 з перекладом на українську мову а також договір-заявку №З23-005706 від 21.07.2023, виписку бухгалтерської документації №48 від 25.09.2023 та копії видаткових та податкових накладних (а.с.40зворот-41).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом №7.3-15/12564 від 11.10.2023 повідомив, що рішення про коригування митної вартості від 03.08.2023 №UA205140/2023/000538/2 не підлягає скасуванню (а.с.42-44).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України(далі -МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки», за основним методом (за ціною договору (контракту).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Зокрема, були подані: пакувальний лист №WZexp 2241/200/2023 від 24.07.2023; експортний рахунок (проформа) 7/2/2023 від 15.06.2023; інвойс №130/2/2023 від 25.07.2023 року; товаро-транспортна накладна №008 від 28.07.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А№090090 від 25.07.2023; сертифікат EUR.1 №PL/MF/AT0045777 від 25.07.2023; платіжна інструкція №32JBKLN6 від 30.06.2023; рахунок на оплату №323-005706 від 27.07.2023; довідка про транспортні витрати від 26.07.2023; цінник на шпагат та сітку від 10.07.2023; ціновий лист №156 від 10.07.2023; ціновий лист №157 від 10.07.2023; Договір №22/1 від 01.09.2016; додаткова угода №1 від 02.04.2018 до Договору №22/1 від 01.09.2016, додаткова угода №2 від 21.05.2019 до договору №22/1 від 01.09.2016, додаткова угода №3 від 01.09.2020 до договору №22/1 від 01.09.2016; договір №21/07 про надання транспортно-експедиторських послуг від 21.07.2023; карта технічна №158 від 10.07.2023 карта технічна №159 від 10.07.2023; карта технічна №160 від 10.07.2023; карта технічна №161 від 10.07.2023; експортна декларація 23PL335010E0690116 від 25.07.2023.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, згідно із пунктом 1.1 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1, укладеним між компанією «BEZALIN S.A.» (продавець) та ТОВ «Волинська фондова компанія» (покупець) продавець виробник продає, а покупець купує товари: сітка і шпагат.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору, в редакції додаткової угоди від 02.04.2018 №1, остаточний тип, кількість і ціна товару буде визначатися в окремих додатках (Специфікаціях) та/або рахунках-проформах, які будуть невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов вказаного договору, згідно із рахунком (проформою) від 7/2/2023 від 15.06.2023 та інвойсом №130/2/2023 від 25.07.2023 компанія BEZALIN S.A. на умовах поставки FCA 43-300, вул. Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща поставила Позивачу наступний товар 1 - Поліпропіленовий шпагат PP2000-Z/1/5/1% UV (500 м/кг) натурально-білий, в кількості 2000 кг, на загальну суму: 3 900,00 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат); Поліпропіленовий шпагат PP2500-Z/1/5/1% UV (400 м/кг) натурально-білий, в кількості 2000 кг, на загальну суму: 3 900,00 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат); Поліпропіленовий шпагат PP7700-Z/1/9/1% UV (130 м/кг) натурально-білий, в кількості 4032 кг, на загальну суму: 7 862,40 євро, де 1,95 євро за 1 кг (без врахування транспортних витрат), що відповідає вартості товару 1, зазначеної безпосередньо у МД №23UA205140060739U3 від 31.07.2023. Вказаними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість та ціну.

Стосовно доводів митного органу про те, що в декларації країни відправлення №23PL335010E0690116 від 25.07.2023 заявлена вартість товару 98 337 польських злотих, що не відповідає числовому значенню 21 934,40 Євро згідно інвойсу №7/2/2023 від 15.06.2023, суд зазначає наступне.

В експортній митній декларації №23PL335010E0690116 від 25.07.2023 вартість товару дійсно визначена у валюті Євро та становить 28 119,00 (а.с.32).

Разом з тим, твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в Євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 4.1 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1 ціни повинні бути в Євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в Євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами договору взагалі не визначалась.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Окрім того як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на електронне повідомлення митниці позивачем було додатково надано KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116, де зазначено застосований курс - 4,44080 станом на 25.07.2023. (21934,40 EUR х 4,44080 = 97 406,28 PLN). Крім того, до статистичної вартості товару в польських злотих (графа 46 митної декларації країни відправлення) додані оціночні (приблизні) витрати на перевезення товару (вартість транспортування по Польщі), а саме: графа 44 митної декларації країни відправлення - щодо товару 1 в розмірі 265,80 PLN та щодо товару 2 в розмірі 664,10 PLN, що відповідає числовому значенню 21 934,40 Євро згідно інвойсу №7/2/2023 від 25.07.2023.

Крім того не заслуговує на увагу доводи митного органу про те, що договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023, зазначений в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 №№ З23-005706, не поданий до митного оформлення, оскільки, що до заяви №35 від 03.08.2023 про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «ВФК» договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023 був наданий (а.с.33зворот-34, 47зворот-48). Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкцію №1038 від 02.08.2023 та акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №323-005706 від 28.07.2023, що підтверджує вартість та виконання даного перевезення (а.с.48зворот-49).

Стосовно доводів митного органу про те, що документ, який підтверджує вартість перевезення товару від 26.07.2023 №б/н виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить підпису та штампу перевізника, зазначеному в гр. 23 автотранспортної накладної від 25.07.2023 №А № 090090 - «AVTOVIK» LTD, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №21/07 від 21.07.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг (28зворот-29).

Також, матеріалами справи підтверджується, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №260623-1 від 26.06.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (а.с.34зворот-35).

В свою чергу між ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «АВТОВІК» укладено договір про надання перевезення вантажів від 27.07.2023 №270723-1 (а.с.36-37).

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що з метою спростування відповідних сумнівів митного органу, позивач разом з повідомленням про надання додаткових пояснень та документів надав вищевказані договори про надання послуг перевезення вантажів.

Суд зауважує, що вказані договори регулюють відносини між замовниками та виконавцями при організації та виконанні по заявці замовника перевезень вантажів автомобільним транспортом, транспортно-екпедиційного обслуговування вантажів та інших послуг з перевезення вантажів.

Отже, за своєю правовою природою зазначений договір є договором транспортного експедирування.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, зазначення в автотранспортних накладних перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не вважається порушенням договірних зобов`язань чи митного законодавства і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.11.2023 №000001793 (а.с.8).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80;рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У заяві про стягнення судових витрат (а.с.153) позивач просив при задоволенні даного адміністративного позову стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, додаткову угоду від 08.08.2023 №2 до вказаного договору, калькуляцію вартості надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44 до додаткової угоди №2 від 08.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, акт про надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44, платіжну інструкцію від 07.02.2024 №000000251 (а.с.12зворот-13, 155-157).

Так, згідно із умовами укладеного між адвокатським бюро «Дзюрило Анастасії» та ТОВ «ВФК» договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23 адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги Клієнту, щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складення процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно із пунктом 3.1. вказаного договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремо додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Так, додатковою угодою №2 від 08.08.2023 сторони погодили надання правничої допомоги у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023 у Волинському окружному адміністративному суді, в тому числі підготовка позовної заяви, збір доказів, аналіз судової практики та чинного законодавства, підготовка процесуальних заяв, клопотань та заперечень та вчинення інших дій, які на думку Бюро є необхідними для належного представництва інтересів Клієнта, вартістю 8 000,00 грн.

Актом про надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44 засвідчується факт надання позивачу наступних послуг: підготовка та подання адміністративного позову до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 від 14.04.2023, в т.ч. аналіз судової практики та чинного законодавства, збір доказів 5 000 грн; підготовка та подання відповіді на відзив 3 000,00 грн. Загальна вартість наданих правничих послуг становить 8 000,00 грн.

Згідно із платіжною інструкцією від 07.02.2024 №000000251 позивач сплатив на користь адвокатського бюро 8 000,00 грн за надані послуг згідно із актом від 31.01.2024 №44 за до додатковою угодою №2 від 08.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.140-142) не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Вказує, що послуги по підготовці процесуальних заяв, клопотань та заперечень та вчинення інших дій пов`язаних із поданням адміністративного позову на рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023 охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги «підготовка позову» або «складання процесуальних документів», а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу. При цьому, з огляду на подані позивачем документи вбачається, що адвокатом лише надано позивачу консультацію та підготовлено позов. При цьому, жодних робіт чи послуг, які б полягали у надісланні адвокатського запиту з метою отримання документів, збір доказів, здійснення інших дій, на вчинення яких було необхідно витратити кошти та час, адвокатом не здійснено. Окрім того, дана справа є немайновою та не несе, при цьому, жодного публічного інтересу.

Таким чином, враховуючи всі аспекти цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, вважає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Окрім того, звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що консультація клієнта з приводу обставин справи охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, при розгляді заперечень відповідача встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Також на думку суду, вказана в акті про надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44 кількість затраченого часу на надання послуги з підготовки відповіді на відзив (3 години) є завищеною, оскільки зміст відповіді на відзив в більшій частині відтворює доводи позовної заяви, а відтак її написання не вимагало від представника позивача значної кількості часу.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 5 000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мирослава Скорика, будинок 16, код ЄДРПОУ 40390708) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 копійок) та витрати з надання професійної правової допомоги в сумі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч 00 гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	13.03.2024
Оприлюднено	18.03.2024
Номер документу	117657960
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/34631/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.03.2024 по справі 140/34631/23ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/34631/23

Рішення від 13.03.2024

Рішення
від 13.03.2024 по справі 140/34631/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД