Постанова

від 24.09.2024 по справі 140/34631/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34631/23 пров. № А/857/8549/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 140/34631/23 (головуючий суддя Мачульський В. В., м. Луцьк) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2023 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що 07.04.2023 ТОВ «Волинська фондова компанія» для митного оформлення було подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA205140060739U3 та документи на підтвердження заявленою митної вартості товару. Як слідує із графи 43 МД №23UA205140060739U3, поданої декларантом для митного оформлення, товари були задекларовані за першим (основним) методом, тобто за ціною договору (контракту). Після проведення консультацій з Волинською митницю позивачем були подані додаткові документи, однак 03.08.2023 відповідачем були прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005964 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2, яким митну вартість товару було визначено за резервним методом. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2023 №UA205140/2023/000538/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 від 03.08.2023. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн та витрати з надання професійної правової допомоги в сумі 5 000 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Волинською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що для митного оформлення товарів декларантом ТОВ «ВФК» подано МД № 23UA205140060739U3 від 31.07.2023 року, на товар 1 «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання великогабаритних тюків в прес-підбирачах», товар 2 «сітка сільськогосподарська, виготовлена із 100% поліетилену» та перелік документів, визначених в графі 44 МД. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Вказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, які декларантом не спростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. Крім того, вказує на завищений розмір витрат на правничу допомогу позивача.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 01.09.2016 між компанією «BEZALIN S.A.» (продавець) та ТОВ «ВФК» (покупець) було укладено договір (контракт) №22/1, зі змінами внесеними додатковими угодами №1 від 02.04.2018, №2 від 21.05.2019 та №3 від 01.09.2020 за умовами якого продавець виробник продає, а покупець купує товари: сітка і шпагат.

Відповідно до умов п.1.1 та п.1.2. даного Договору Продавець-Виробник продає, а Покупець купує товари: сітка та шпагат. Остаточний тип, кількість і ціна товару буде визначатися в окремих додатках (специфікації) та/або фактурах-проформах, які будуть невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що сторони погодилися, що Покупець передплачує 100% від вартості замовлених товарів перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця - Виробника на підставі специфікації та/або фактури-проформи, отриманої та погодженої Покупцем, які будуть невід`ємною частиною даного Договору.

У пунктах 3.1. та 3.2. Договору встановлено умови поставки: FCA 43-300, вул. Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща, доставка на склад Покупця вул. Вахтангова,16, 43006, м. Луцьк, Україна, та зазначено, що умови постачання кожної партії товару вказуються в окремим специфікаціях та/або фактурах-проформах.

Згідно зі експортним рахунком (проформою) №7/2/2023 від 15.06.2023 та інвойсом №130/2/2023 від 25.07.2023 компанія BEZALIN S.A. на умовах поставки FCA 43-300, вул. Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща поставила Позивачу товар.

31.07.2023 ТОВ «ВФК» подано до Волинської митниці митну декларацію МД №23UA205140060739U3, згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: 1) шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання великогабаритних тюків в прес-підбирачах; 2) сітка сільськогосподарська, виготовлена із 100 % поліетилену. Призначена для обв`язування рулонів сіна чи соломи в прес-підбирачах.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, які зазначено у графі 44, а саме: пакувальний лист №WZexp 2241/200/2023 від 24.07.23; рахунок-проформа № 7/2/2023 від 15.06.23; рахунок-фактура №130/2/2023 від 25.07.23; транспортна накладна № 008 від 28.07.23; автотранспортна накладна A №090090 від 25.07.23; книжка МДП №XN.85509485 від 22.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист № 157 від 10.07.23; карта технічна № 158 від 10.07.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT 0045777 від 25.07.23; банківський платіжний документ, що стосується товару № 32JBKLN6 від 30.06.23; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 323-005706 від 27.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 26.07.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.07.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист №156 від 10.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.04.2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 21.05.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №22/1 від 01.09.2016; договір (контракт) про перевезення № 21/07 від 21.07.2023; карта технічна № 159 від 10.07.2023; карта технічна № 160 від 10.07.2023; карта технічна № 161 від 10.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL335010E0690116 від 25.07.23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) платіжні документи SWIFT-переказу; 3) договір-заявку № 323-005706 від 21.07.2023; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На дане повідомлення ТОВ «ВФК» була надала відповідь №35 від 03.08.2023 та додаткові документи (надалі відповідь на повідомлення), а саме: договір №260623-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 26.06.2023; договір №270723-1 про надання послуг перевезення вантажів від 27.07.2023; заключна виписка АТ КБ «Приватбанк» за період з 30.06.2023 по 03.07.2023 на суму 21934,40 EUR.

03.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000538/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005964.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA205140062094U1 від 03.08.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

В порядку статті 55 МК України позивачем було подано до Волинської митниці заяву від 02.10.2023 №50 про надання пояснень та додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та наступні документи: KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116 з перекладом на українську мову, інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018 з перекладом на українську мову, договір-заявку №З23-005706 від 21.07.2023, виписку бухгалтерської документації №48 від 25.09.2023 та копії видаткових та податкових накладних.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом №7.3-15/12564 від 11.10.2023 повідомив, що рішення про коригування митної вартості від 03.08.2023 №UA205140/2023/000538/2 не підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Уповноважена особа позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах.

Проте, апеляційний суд із такими доводами митного органу не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митною декларацією та додатковими поясненнями, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією та додатковими поясненнями документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема: пакувальний лист №WZexp 2241/200/2023 від 24.07.23; рахунок-проформа № 7/2/2023 від 15.06.23; рахунок-фактура №130/2/2023 від 25.07.23; транспортна накладна № 008 від 28.07.23; автотранспортна накладна A №090090 від 25.07.23; книжка МДП №XN.85509485 від 22.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист № 157 від 10.07.23; карта технічна № 158 від 10.07.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT 0045777 від 25.07.23; банківський платіжний документ, що стосується товару № 32JBKLN6 від 30.06.23; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 323-005706 від 27.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 26.07.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.07.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - ціновий лист №156 від 10.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.04.2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 21.05.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №22/1 від 01.09.2016; договір (контракт) про перевезення № 21/07 від 21.07.2023; карта технічна № 159 від 10.07.2023; карта технічна № 160 від 10.07.2023; карта технічна №161 від 10.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL335010E0690116 від 25.07.2023; договір №260623-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 26.06.2023; договір №270723-1 про надання послуг перевезення вантажів від 27.07.2023; заключна виписка АТ КБ «Приватбанк» за період з 30.06.2023 по 03.07.2023 на суму 21934,40 EUR; KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116 з перекладом на українську мову; інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27.06.2018 з перекладом на українську мову; також договір-заявку №З23-005706 від 21.07.2023; виписку бухгалтерської документації № 48 від 25.09.2023 та копії видаткових та податкових накладних.

Стосовно доводів митного органу про те, що в декларації країни відправлення №23PL335010E0690116 від 25.07.2023 заявлена вартість товару 98 337 польських злотих, що не відповідає числовому значенню 21 934,40 Євро згідно інвойсу №7/2/2023 від 15.06.2023, слід зазначити наступне.

Дійсно в експортній митній декларації №23PL335010E0690116 від 25.07.2023 вартість товару визначена у валюті Євро та становить 28 119. Однак, відповідно до пункту 4.1 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1 ціни визначаються в Євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в Євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами договору взагалі не визначалась.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажем митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

У митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Крім того, у відповідь на електронне повідомлення митниці позивачем було додатково надано KOMUNIKAT IE599 - Podtwierdzenie wywozu по MRN 23PL335010E0690116, де зазначено застосований курс - 4,44080 станом на 25.07.2023. (21934,40 EUR х 4,44080 = 97 406,28 PLN).

До статистичної вартості товару в польських злотих (графа 46 митної декларації країни відправлення) додані оціночні (приблизні) витрати на перевезення товару (вартість транспортування по Польщі), а саме: графа 44 митної декларації країни відправлення - щодо товару 1 в розмірі 265,80 PLN та щодо товару 2 в розмірі 664,10 PLN, що відповідає числовому значенню 21 934,40 Євро згідно інвойсу №7/2/2023 від 25.07.2023.

Щодо доводів апелянта про те, що договір-заявка №323-005706 від 21.07.2023, зазначений в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 №323-005706, не поданий до митного оформлення, слід зазначити, що до заяви №35 від 03.08.2023 про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «ВФК» договір-заявка № 323-005706 від 21.07.2023 був наданий. Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкцію №1038 від 02.08.2023 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №323-005706 від 28.07.2023, що підтверджує вартість та виконання даного перевезення.

Щодо доводів апелянта про те, що документ, який підтверджує вартість перевезення товару від 26.07.2023 №б/н виданий ФОП ОСОБА_1 , що суперечить підпису та штампу перевізника, зазначеному в гр. 23 автотранспортної накладної від 25.07.2023 №А № 090090 «AVTOVIK» LTD, слід зазначити, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №21/07 від 21.07.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг.

Між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №260623-1 від 26.06.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

В подальшому між ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «АВТОВІК» укладено договір про перевезення вантажів від 27.07.2023 №270723-1.

Вказані договори регулюють відносини між замовниками та виконавцями при організації та виконанні по заявці замовника перевезень вантажів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційного обслуговування вантажів та інших послуг з перевезення вантажів.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за цей товар.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Щодо доводів митного органу про завищений розмір витрат позивача на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, додаткову угоду від 08.08.2023 №2 до вказаного договору, калькуляцію вартості надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44 до додаткової угоди №2 від 08.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, акт про надання послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2024 №44, платіжну інструкцію від 07.02.2024 №000000251.

Згідно із платіжною інструкцією від 07.02.2024 №000000251 позивач сплатив на користь адвокатського бюро 8 000 грн. за надані послуг згідно із актом від 31.01.2024 №44.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі у розмірі 8 000 грн.

Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача 5 000 грн. Підстави для подальшого зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу відсутні.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №140/34631/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук