Рішення

від 14.03.2024 по справі 200/186/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року Справа№200/186/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КС-46» (84301, Донецька область, м. Краматорськ, пр-т Незалежності (колишня назва вул. Двірцева), 23, ЄДРПОУ 41668328) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС-46» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило:

-визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №109/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023;

-зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області поновити статус платника єдиного податку ТОВ «КС-46» (код ЄДРПОУ 41668328) з 01.10.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області безпідставно прийнято оскаржуване рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку, до спливу строку подачі платником заперечень проти висновків результатів перевірки.

Крім того, позивач вважав, що враховуючи сплату податків (орендна плата з юридичних осіб та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) 29 вересня 2023 року у повному обсязі, правові підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу були відсутні.

Також позивач вважає, що податковим органом не було враховано, що Закон України від 11.04.2023 №3050 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», відповідно до якого змінився механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, набув чинності лише 06 травня 2023 року. Враховуючи, що Закон України №3050 набув чинності 06 травня 2023р., то фактично станом на 01 квітня 2023 року та на 01 травня 2023 року податковий борг у підприємства був відсутній, оскільки відповідно до діючого на той час законодавства юридичні особи звільнялись від нарахування та сплати деяких податків за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (до яких відноситься і місто Краматорськ).

На думку позивача, спірне рішення прийнято відповідачем всупереч порядку та без дотримання вимог податкового законодавства.

17.01.2024 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТОВ «КС-46» застосовує спрощену систему оподаткування з 18.10.2017. Одночасно є платником орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. станом на 28.09.2023. ТОВ «КС-46» мало податковий борг з 2022 року на загальну суму 83462,03 грн., що обліковувалась на кожне перше число протягом 18 місяців та 7 послідовних кварталів. ТОВ «КС-46» 28.09.2023 надає уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2023 рік від 28.09.2023 №9253019453 із сумою до зменшення по минулим термінам сплати чим саме зменшує суму податкового боргу з цього платежу на 13060,92 грн. Також позивачем здійснено погашення податкового боргу 29.09.2023 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платіжним дорученням від 29.09.2023 №120 на суму 39191,75 грн., з орендної плати платіжним дорученням від 29.09.2023 №121 на суму 44270,21 грн. На погашене податкове зобов`язання в ІКП автоматично була нарахована пеня. Станом на 01.10.2023 по ТОВ «КС-46» обліковується податковий борг (залишок несплаченої пені) сумі 2490,06 грн., в т.ч. з орендної плати (18010600) в сумі 2490,06 грн.

Контролюючий орган зазначає, що сплачені платниками суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску відображаються в ІКП датою їх зарахування на бюджетні/не бюджетні рахунки на підставі відповідної інформації Казначейства. При цьому, на час здійснення анулювання (в останній робочий день другого із двох послідовних кварталів), шляхом внесення записів в ІКС «Податковий блок» про виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, кошти, сплачені в рахунок погашення податкового боргу, в ІКП платника не були відображені.

Також вказував, що згідно положень наказу №309 Краматорська міська територіальна громада з 24 лютого 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій. Таким чином, суб`єкти господарювання юридичні особи, які мають у власності та/або користуванні земельні ділянки розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов`язані нараховувати та сплачувати плату за землю за 2022 рік та 2023 рік на загальних підставах. Відповідно до ІКС «Податковий блок», ТОВ «КС-46» не зверталось до контролюючого органу в порядку наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій позивач вважає твердження викладені у відзиві необґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Вказує, що відповідачем змінено період заборгованості, а саме: відповідно до Акту №89/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023, складеного ГУ ДПС у Донецькій області за результатами камеральної перевірки, податковим органом період заборгованості визначений з 01.04.2023 по 29.09.2023. Проте, в відзиві на позовну заяву цей період визначає вже з 31 березня 2022 року.

Представник позивача зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у редакції, яка діє з 06.05.2023, відповідно до якої не нараховується та не сплачується плата за землю лише за земельні ділянки, що розташовані на території активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. У той же час, до 06.05.2023р. згідно ПК України діяла редакція, відповідно до якої на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан не нараховувалась та не сплачувалась плата за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Податковий борг (залишок несплаченої пені) у сумі 2490,06 грн., в т.ч. з орендної плати в сумі 2496,06 грн. не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки зазначена пеня була нарахована податковим органом безпосередньо 29.09.2023, вже після сплати ТОВ «КС-46» у повному обсязі орендної плати та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно термін дії цього боргу станом на 01.10.2023 тривав лише пару днів, що не може бути підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що ТОВ «КС-46» не зверталось до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку згідно наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» не стосується того, що рішення ГУ ДПС у Донецькій області №109/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Подача такої заяви є правом платника податків, а не обов`язком. Тим паче, як зазначалось вище, 29.09.2023 ТОВ «КС-46» сплатило податки у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у справі, відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС-46», ідентифікаційний код юридичної особи 41668328, зареєстроване як юридична особа з 18.10.2017. Основний вид економічної діяльності згідно КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Відповідно до матеріалів справи ТОВ «КС-46» включено до реєстру платників єдиного податку з 18.10.2017 платником ІІІ групи.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ «КС-46» є власником нежитлового приміщення магазину, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Валентина Шеймана, буд. 1 (19.10.2017, номер запису про право власності 22984676, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69055214129).

Земельна ділянка, на якій розташований магазин, знаходиться в користуванні ТОВ «КС-46» на підставі договору оренди землі від 20.04.2021, укладеного з Краматорською міською радою, кадастровий номер 1412900000:00:005:0414 (право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20.04.2021, номер запису про інше речове право 41666203, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1461846314129).

ГУДПС у Донецькій області на підставі п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами такої перевірки складено акт від 29.09.2023 №89/05-99-04-09/41668328, яким встановлено наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, чим порушено абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України. Заяву на відмову від спрощеної системи оподаткування платником не надано.

В період з 01.04.2023 по 29.09.2023 підприємство має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати з юридичних осіб. Податковий борг виник 30.03.2022. Податковий борг з :

-податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010400) склав: 01.04.2023 - 39191,75грн., 01.05.2023 - 39191,75 грн., 01.06.2023 - 39191,75 грн., 01.07.2023 - 39191,75 грн., 01.08.2023 - 39191,75 грн., 01.09.2023 - 39191,75 грн., 29.09.2023 -26855,47 грн.;

-орендна плата з юридичних осіб ділянки (код платежу 18010600) склав: 01.04.2023 -44270,21 грн., 01.05.2023 - 44270,21 грн., 01.06.2023 - 44270,21 грн., 01.07.2023 - 44270,21 грн., 01.08.2023 - 44270,21 грн., 01.09.2023 - 44270,21 грн., 29.09.2023 - 44270,21 грн.

За результатом перевірки встановлені порушення, за які передбачена відповідальність: за порушення абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України в частині несплати протягом двох послідовних кварталів заборгованості з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 26855,47 грн. та орендної плати з юридичних осіб - 44270,21 грн., передбачена відповідальність згідно абз.3 п. 299.10 ст. 299 Податкового Кодексу України. На підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а саме: з 01.10.2023.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 109/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «КС-46» з підстав наявності у ТОВ «КС-46» податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку згідно абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою № 14 від 13.12.2023, у якій просив, відповідно до ст. 55, ст. 56 ПКУ: строк для подачі скарги рахувати з моменту отримання ТОВ «КС-46» копії рішення, а саме з 02.12.2023; скасувати Рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 109/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023 та відновити товариство з обмеженою відповідальністю «КС-46» (код ЄДРПОУ 41668328) платником єдиного податку з 01 жовтня 2023.

За результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 29.12.2023 №38576/6/99-00-06-03-03-06 керуючись главою 4 Кодексу, пунктом 4 розділу VIII Порядку №916, ДПС залишає без розгляду скаргу TOB «КС-46» від 13.12.2023 № 14 на рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 29.09.2023 № 109/05-99-04-09/41668328 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та повертає її. Вказано, що відповідно до пунктів 56.10, 56.17, 56.18 та 56.19 ст. 56 Кодексу, рішення ДПС про залишення скарги без розгляду, рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 29.09.2023 № 109/05-99-04-09/41668328 про анулювання реєстрації платника єдиного податку не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Вважаючи рішення відповідача від 29.09.2023 №109/05-99-04-09/41668328 протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося відповідачем, що ТОВ «КС-46» застосовує спрощену систему оподаткування з 18.10.2017 року. Одночасно є платником орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаро виробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Дослідивши оскаржуване рішення, судом встановлено, що підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимоги абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, - несплата податкового боргу протягом двох послідовних кварталів.

Як зазначалося вище, згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 813/1465/17, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Згідно з підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Водночас, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, установлено ряд особливостей застосування положень розділу XIV ПК України.

Згідно з підпунктом 9.3. пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути: 1) суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами); видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення); 2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; 3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; 4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про встановлення законодавцем тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, особливостей оподаткування для платників єдиного податку третьої групи без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, згідно яких встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, і серед таких осіб відсутні юридичні особи, які мають податковий борг.

Однак, як проаналізовано судом, обмеження, які визначені підпунктом 291.5.8 ПК щодо наявності податкового боргу, не враховуються під час переходу на третю групу платника єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, відтак, не можуть бути і підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.

При цьому суд зазначає, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до рішення відповідача від 29.09.2023 стало наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме: з 01.04.2023 по 29.09.2023 у сумі 83461,96 грн., в тому числі:

- 44270,21 грн. з орендної плати з юридичних осіб;

- 39191,75 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У той же час в акті камеральної перевірки № 89/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023 не враховані сплачені 29.09.2023 платежі по оплаті податків, а саме:

- 44270,21 грн. (сорок чотири тисячі двісті сімдесят грн. 21 коп.) з орендної плати з юридичних осіб. Сплачено 29.09.2023, платіжне доручення №121. Платіж зарахований до бюджету у Донецьке ГУК/Краматорськ 29 вересня 2023 року;

- 39191,75 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто дев`яносто одна грн. 75 коп.) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сплачено 29.09.2023, платіжне доручення № 120. Платіж зарахований до бюджету у Донецьке ГУК/Краматорська 29 вересня 2023 року.

Пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Разом з тим, відповідачем акт про результати камеральної перевірки № 89/05-99-04-09/41668328 складено 29.09.2023, та в той же час, 29.09.2023 прийнято оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника податків єдиного податку.

Вказана обставина не заперечувалася сторонами під час розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийнято на той же день від складення акту перевірки, суд дійшов висновку, що у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення від 29.09.2023 на підставі акту про результати камеральної перевірки № 89/05-99-04-09/41668328 від 29.09.2023, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.

Таким чином, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте щодо позивача з порушенням вимог статті 86 ПК України, відтак є протиправним.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 №826/3576/15, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом.

Суд вказує, що з початком введення воєнного стану на території України, запровадженого Указом президента України від 24.02.2022 № 64/2022, а також віднесенням міста Краматорськ Донецької області до територій бойових дій і реально загрозливої обстановки у місті, фактично з першого тижня війни діяльність платників податків стала неможливою.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 69.14. п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки і паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до Постанови КМУ від 06.12.2022 №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 вказаної постанови, до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до абз. 16 п.1 цієї постанови, території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Так, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, Краматорська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 віднесена до 1 підгрупи територій, на яких ведуться (велися) бойові дії - «Території можливих бойових дій».

Відповідно до ст.124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.287.3., 287.4. ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, в період з 01.01.2023 по 06.05.2023 діяла норма п.69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яка передбачала, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

06.05.2023 набула чинності нова редакція цього п.69.14, яка передбачила, що починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Таким чином, редакція п.69.14, яка діяла до 06.05.2023 звільняла платників податків від сплати земельного податку, якщо земельні ділянки 1) розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії; 2) розташовані на територіях, на яких велися (!) бойові дії; 3) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. А редакція п.69.14 після 06.05.2023, звільняла від сплати земельного податку, якщо земельні ділянки розташовані на: 1) територіях активних бойових дій; 2) на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Також, відмінним є регулюванням визначення порядку цих територій. Так, у редакції до 06.05.2023, було вказано що перелік територій визначається Кабінетом Міністрів України, а після 06.05.2023 визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суд вважає за можливим та необхідним використовувати для застосування у цілях оподаткування Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022.

Таким чином, оскільки земельна ділянка позивача розташовані на території, на яких велися бойові дії, враховуючи редакції п.69.14, яка діяла в період з 01.01.2023 до 06.05.2023, позивач мав право не сплачувати податок на землю.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 скасував пільгу позивача на несплату протягом 2023 року земельного податку, після чого позивач виконав свій податковий обов`язок та погасив всі свої зобов`язання з зазначеного податку.

Оскільки, обов`язок щодо сплати земельного податку Законом №3050-ІХ було відновлено ретроспективно, не лише щодо правовідносин, які виникають після набуття чинності з 06.05.2023, а й щодо зобов`язань за період з 01.01.2023 по 05.05.2023, платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасність сплати цього податку, оскільки в період з 01.01.2023 до 06.05.2023, він був звільнений від обов`язку його сплати. Закон №3050-ІХ відновлює обов`язок сплати самого податку, але не може бути підставою для притягнення платника податку за несвоєчасність сплати податку до набуття чинності цього Закону.

У відповідності до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі"Ruiz Torija v. Spain"від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах"Салов проти України"(заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89),"Проніна проти України"(заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та"Серявін та інші проти України"(заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням встановлених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняте без урахування права позивача на участь в процесі прийняття рішення (позбавлено можливості на надання пояснень, заперечень), без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням процедури (порядку) його прийняття, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про протиправний характер рішення від 29.09.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Так як позивач протиправно був позбавлений статусу платника єдиного податку, його вимога про покладення на ГУ ДПС обов`язку поновлення такого статусу, також підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн. з урахуванням повного задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КС-46» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, пр-т Незалежності (колишня назва вул. Двірцева), 23, ЄДРПОУ 41668328) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул.Італійська,59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 29.09.2023 року № 109/05-99-04-09/41668328 про анулювання реєстрації платника єдиного податку товариства з обмеженою відповідальністю «КС-46».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити статус платника єдиного податку товариству з обмеженою відповідальністю «КС-46» з 01.10.2023 та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КС-46» судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Повне судове рішення складено 14.03.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька