Рішення

від 12.03.2024 по справі 300/7696/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. справа № 300/7696/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківські областіпро визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківські області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати відмову у прийнятті в ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 22.07.23, оформлену листом Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області №С-50/6/2601-23/2601.4.2/4542-23 від 11.08.2023;

-зобов`язати прийняти у ОСОБА_1 , декларацію про відмову від громадянства Російської Федерації та видати йому довідку про реєстрацію громадянином України, що є підставою для видачі паспорта громадянина України.

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою у прийнятті в ОСОБА_1 , декларації про відмову від іноземного громадянства від 22.07.2023, оформлену листом Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області №С-50/6/2601-23/2601.4.2/4542-23 від 11.08.2023.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23.11.2023 року на адресу суду від Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо доводів позивача, з мотивів викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву в порядку визначеному ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 , народився в Україні і до 1981 року проживав в Україні, потім проходив 2 роки військової служби в Афганістані, в подальшому - 14 років військової служби в Таджикистані та 4 роки в російській федерації, звідки в 2001 році повернувся в Україну, в м. Івано-Франківськ, де доглядав за хворим батьком.

10.07.2009 знятий з реєстраційного обліку міста Вороніж російської федерації. В січні 2010 року позивач отримав тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні, а в 2021 році, в зв`язку з отриманням громадянства України, вона була скасована УДМС, про що позивач повідомлений листом.

В 2013 році ОСОБА_2 одружився на громадянці України, а в 2014 році і в 2016 році в позивача народилися діти.

Крім цього позивач:

- нагороджений державною нагородою відзнакою Президента України від 10.10.14;

- являться пенсіонером Міністерства оборони України та є учасником бойових дій;

- має у власності квартиру, де разом зі позивачем проживають дружина і двоє неповнолітніх дітей.

26.10.21 ОСОБА_1 отримав тимчасове посвідчення громадянина України із зобов`язанням вийти з громадянства російської федерації протягом двох років та надати Державній міграційній службі України документ виданий консульською установою російської федерації, який підтверджує вихід з громадянства російської федерації.

В листопаді 2021 року позивач надіслав лист в податкову інспекцію по останньому місцю реєстрації на території російської федерації у Воронезьку область з проханням надати йому довідку про відсутність податкової заборгованості перед російською федерацією.

Відповідь на вищезазначений лист до сьогоднішнього дня позивач не отримав. Поїхати особисто до російської федерації не має можливості через загрозу життю в зв`язку з його проукраїнською позицією.

Після повномасштабного вторгнення армії російської федерації в Україну відбувся розрив дипломатичних відносин з російською федерацією, який призвів до неможливості оформити вихід з громадянства російської федерації та отримати паспорт громадянина України.

Таким чином, позивач громадянин України, через незалежні від нього обставини, не може отримати паспорт громадянина України.

08.05.2023 позивач звернувся до голови ДМСУ ОСОБА_3 з проханням роз`яснити йому яким чином він може вийти з громадянства російської федерації і отримати паспорт громадяни України.

Також позивач 08.05.2023 звернувся до Президента України з проханням посприяти йому у вирішенні питання щодо отримання позивачем паспорта громадянина України. У відповіді на звернення позивача, ДМСУ листом від 05.06.2023 року роз`яснило ОСОБА_1 законодавство та повідомило, що розглядається питання щодо внесення змін до законодавства України, в частині пролонгації виконання зобов`язань припинення іноземного громадянства.

22.07.2023 позивач подав до УДМС України в Івано-Франківській області декларацію про відмову від іноземного громадянства у якій позивач зазначив, що у законодавстві російської федерації відсутня процедура припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи, що є незалежною від нього причиною, яка перешкоджає виходу з громадянства, крім того, не здійснюється процедура припинення громадянства.

Листом від 11.08.2023 УДМС України в Івано-Франківській області повідомили ОСОБА_1 , що позивач взяв на себе обов`язок подати документи про припинення громадянства російської федерації та повідомили що паспорт громадянина України особа може оформити лише після виконання поданого зобов`язання.

Не погоджуючись з такими діями позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до визначень, які містить частина 1 статті 1 Закону України «Про громадянство України», громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Статтею6 Закону України «Про громадянство України»встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.

Відповідно частини 1статті 8 Закону України «Про громадянство України»особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про громадянство України» іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

При цьому, зобов`язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1 статті 1 Закону України «Про громадянство України»).

Декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина 1 статті 1 Закону України «Про громадянство України»).

Умови та порядок прийняття до громадянства України встановленістаттею 9 Закону України «Про громадянство України».

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про громадянство України»передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

За правилами пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про громадянство України»однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

В даному випадку, позивачем було подано до Головного управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області декларацію про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) російської федерації, а самепроцедура оформлення припинення громадянства (підданства) російської федерації не здійснюється.

В свою чергу, незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства, за визначенням наведеним в частині 1статті 1 Закону України «Про громадянство України», є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Отже, незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення громадянства іноземної держави є три самостійні обставини: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури.

Позивач в декларації про відмову від іноземного громадянства в якості підстави відмови від іноземного громадянствата подачі декларації посилався на існування незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства(підданства) російської федерації, оскільки процедура оформлення припинення громадянства(підданства) російською федерацієюне здійснюється.

В свою чергу, критеріїв визначення поняття «нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави»Закон України «Про громадянство України»не встановлює.

Також, чинним законодавством не передбачено перелік документів, які мають підтверджувати факт нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави», надання яких зацікавленими особами, надасть їм можливість підтвердити такий факт для подальшого подання декларації про відмову від іноземного громадянства та прийняття уповноваженими органами такої декларації.

Позивач незалежною від нього обставиноювважає факт припинення роботи на території України всіх консульських установ російської федерації.

Відповідачем при розгляді заяви позивача про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства не було надано оцінку підставі зазначеній в поданій декларації.

Відповідачем не було надано жодної оцінки наведеній позивачем в декларації обставині, а саме щодонездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави російської федерації.

Позивач зазначає, що у нього відсутня можливість звернутись з заявою до посольства російської федерації в тому числі в іншій країні, оскільки він вважає, що це може нести загрозу його життю і здоров`ю в зв`язку з його проукраїнською позицією в соціальних мережах.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що докази звернення до посольства російської федерації необхідно було б надати у разі зазначення позивачем проневидачу особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено. В даному випадку позивач зазначає іншу обставину, а саме нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави російської федерації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від нього причин. З огляду на це, відповідно до приписів пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Тому, відмова відповідача у прийнятті в ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федераціїпідлягає скасуванню, а позовна вимога в частині зобов`язання прийняти декларацію про відмову від громадянства російської федерації підлягає задоволенню.

В частині заявленої позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати довідку ОСОБА_1 про реєстрацію громадянином України, яка є підставою для видачі паспорта громадянина України, то слід зазначити, що передумовою видачі такої довідки є прийняття відповідачем декларації про відмову від іншого громадянства, що відповідно свідчить про передчасність звернення з такою вимогою.

Отже, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,40 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати відмову у прийнятті в ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства від 22.07.23, оформлену листом Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області №С-50/6/2601-23/2601.4.2/4542-23 від 11.08.2023.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківські області прийняти у ОСОБА_1 , декларацію про відмову від громадянства російської редерації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківські області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Шумей М.В.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя

(підпис) (прізвище, ініціали)

"12" березня 2024 року

М.П.