Рішення

від 13.03.2024 по справі 640/16216/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 року № 640/16216/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Рада громадського контролю» до Національного антикорупційного бюро України, Директора Національного антикорупційного бюро України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Рада громадського контролю» (далі по тексту також позивач, ГО «Рада громадського контролю») з позовом до Національного антикорупційного бюро України(далі по тексту також відповідач 1, НАБУ), Директора Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту також відповідач 2, Директор НАБУ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі по тексту також РГК при НАБУ), ОСОБА_1 (далі по тексту також ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту також ОСОБА_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії НАБУ з проведення рейтингового інтернет голосування до складу РГК при НАБУ, що відбулось 29.05.2020 з 9 год. 00 хв., та скасувати його результати;

- зобов`язати Директора НАБУ провести новий конкурс з формування РГК при НАБУ.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що 29.05.2020 з 09:00 год. до 21:00 год. відбулось рейтингове інтернет-голосування до складу РГК при НАБУ, результати якого оголошено 05.06.2020. До складу РГК при НАБУ увійшли, зокрема і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких 11.06.2020 на установчому засіданні РБК при НАБУ виключено з її складу за, нібито, штучне завищення кількості голосів, що могло суттєво вплинути на результати рейтингового інтернет-голосування.

Позивач вважає дії НАБУ щодо проведення рейтингового інтернет-голосування протиправними з огляду на те, що під час його проведення відбулося спотворення результатів голосування, що суттєво вплинуло на результати такого голосування.

Позивач стверджує, що відповідачем не забезпечено неможливість автоматичного введення інформації, в тому числі щодо голосування, без участі особи; не підтверджено результати державної експертизи у сфері захисту інформації відсутність недокументованих функцій, яка б дослідила вихідні коди та відповідні виконувані модулі програм і компонентів, які використовувалися для фіксування ходу та результатів інтернет-голосування за кандидатів до складу РГК при НАБУ, перевірила достовірність і повноту (цілісність), ідентифікувала джерело погодження (авторство), з фіксуванням стану комп`ютерних програм чи їх оновлень на момент проведення перевірки. Вказане призвело до неможливості встановлення достовірних результатів цього рейтингового інтернет-голосування та, як наслідок, формування РГК при НАБУ на умовах непрозорого та невідкритого конкурсу.

Також позивач наголосив на відсутності у НАБУ повноважень щодо здійснення перевірки результатів рейтингового інтернет-голосування, як і відсутні підстави, порядок та спосіб проведення такої перевірки.

На думку позивача, у зв`язку з повідомленням відповідачем про виявлення фактів, які свідчать про здійснення багаторазового голосування з певної групи пристроїв, що могло призвести до штучного завищення кількості голосів, неможливо встановити достовірні та об`єктивні результати проведеного конкурсу з формуванням РГК при НАБУ.

Позивач вважає, що 4 кандидатів протиправно було допущено до участі у конкурсі як таких, що подали недостовірну інформацію.

Виключення зі складу РГК при НАБУ осіб, делегованих позивачем, останній вважає свідченням порушення принципу рівності громадян та порушення прав на участь в управлінні державними справами та фактичною монополізацією РГК при НАБУ пов`язаною між собою групою осіб.

Ухвалою суду від 22.07.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменка В.А. у адміністративній справі №640/16216/20 та передано справу для розгляду іншим суддею.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для подальшого розгляду і вирішення справи визначено суддю Шрамко Ю.Т.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Шрамко Ю.Т.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/16216/20 та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шрамко Ю.Т. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022, для розгляду справи № 640/16216/20 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 (суддя Огурцов О.П.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/16216/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2022 (суддя Добрянська Я. І.) задоволено заяву Національного антикорупційного бюро України про відвід головуючого судді Огурцова О.П. від розгляду справи №640/16216/20. Справу передано для здійснення перерозподілу.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 №1087 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, адміністративну справу № 640/16216/20 повторно розподілено на суддю Качура І.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2022 (суддя Качур І.А.) адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 (суддя Іщук І. О.) задоволено заяву Національного антикорупційного бюро України про відвід головуючого судді Качура І.А. від розгляду справи №640/16216/20. Справу передано для здійснення перерозподілу.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 №1091 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, адміністративну справу № 640/16216/20 повторно розподілено на суддю Васильченко І.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2022 (суддя Васильченко І.П.) адміністративну справу прийнято до провадження.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

19.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведеного відкритого рейтингового інтернет-голосування за кандидатів до складу РГК при НАБУ 29.05.2020 було визначено 15 кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів. Водночас для виявлення можливого штучного завищення кількості голосів НАБУ здійснило аналітичну перевірку повного протоколу голосування з частково знеособленими даними та внутрішніх журналів реєстрації подій системи голосування, за результатами яких виявлено факти, які свідчать про здійснення багаторазового голосування за одного кандидата з певної групи пристроїв, що могло призвести до штучного завищення кількості голосів (йдеться про кандидатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

Відповідач зауважує, що РДК при НАБУ є незалежним органом і НАБУ не уповноважене скасовувати результати рейтингового інтернет-голосування навіть у разі виявлення вищевказаних фактів.

За наслідками проведеного засідання 11.06.2020 РДК при НАБУ було прийнято рішення про виключення зі свого складу делегованих позивачем представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на штучне завищення кількості голосів, що могло суттєво вплинути на результати рейтингового інтернет-голосування.

Також відповідач стверджує, що в результаті проведення ним 29.05.2020 рейтингового інтернет-голосування жодних прав позивача порушено не було, оскільки делеговані позивачем кандидати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були допущені до участі у конкурсі, а потім включені до списку кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів, а сам результат голосування є виключно волевиявленням громадян, які віддали свій голос за того чи іншого кандидата.

На думку відповідача, позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки положенням КАС України передбачено можливість скасування індивідуального акта, а не результатів голосування.

Відповідач зазначає, що опубліковані на сайті strana.ua матеріали не є підставою для недопуску кандидатів до участі у конкурсі.

На переконання відповідача, збирання ним інформації з метою з`ясування обставин дотримання чи порушення вимог пункту 8 Положення про формування РГК під час рейтингового інтернет-голосування повністю узгоджується з положеннями законодавства.

Позовні вимоги зобов`язального характеру відповідач вважає необґрунтованими з огляду на те, що додатковий конкурс проводиться виключно у разі дострокового припинення повноважень члена РДК, а не визнання протиправними дій відповідача з проведення конкурсу.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У наданих позивачем поясненнях зазначено про неможливість оскарження результатів проведеного 11.06.2020 установчого засідання РГК при НАБУ у зв`язку з тим, що вона не є суб`єктом владних повноважень.

Також позивач вказує на актуальність для нього цієї справи з огляду на те, що питання формування РГК при НАБУ на умовах відкритого та прозорого конкурсу, встановлення достовірних та об`єктивних результатів конкурсів з її формування продовжує бути актуальним до сьогодні.

Позивач зауважив, що з 2020 року було проведено вже 2 конкурси з формування складу РДК при НАБУ (у 2021 та 2022 роках) з використанням аналогічної системи ідентифікації учасників рейтингового інтернет-голосування за її кандидатів.

Відповідач у поданих до суду письмових поясненнях на виконання ухвали суду від 01.05.2023 надав пояснення щодо способу виявлення фактів, які свідчать про здійснення багаторазового голосування з певної групи пристроїв, що могло призвести до штучного завищення кількості голосів.

Також відповідач наголосив на відсутності порушеного права позивача з огляду на включення делегованих ним кандидатів до складу РДК при НАБУ, які в подальшому були виключені на засіданні РДК при НАБУ, а не відповідачем.

Відповідач наголошує, що самими кандидатами не оскаржувалось їх виключення зі складу РДК при НАБУ.

Крім того, навіть задоволення позову не призведе до ефективного поновлення порушеного права позивача, оскільки строк повноважень членів РДК при НАБУ, обраних 29.05.2020, закінчився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Судом встановлено, що 04.05.2020 на офіційному веб-сайті НАБУ за посиланням https://nabu.gov.ua/news/novyny-ogoloshennya-pro-provedennya-konkursu-z-formuvannya-skladu-rady-gromadskogo-kontrolyu-pry-2/ було розміщено оголошення про проведення конкурсу з формування складу РГК при НАБУ та надано строк для подання документів з метою участі у конкурсі до 05.06.2020 по 15.05.2020.

Відповідно до розміщеного на офіційному веб-сайті НАБУ за посиланням https://nabu.gov.ua/news/novyny-vybory-novogo-skladu-rgk-pry-nabu-34-kandydaty-vid-21-organizaciyi/ оголошення від 26.05.2020, 34 кандидати від 21 громадської організації візьмуть участь у конкурсі з обрання членів до нового складу Ради громадського контролю (РГК) при Національному антикорупційному бюро України, який відбудеться 29 травня 2020 року.

Голосувати за кандидатів можуть усі громадяни, які проживають на території України. Результати голосування будуть оприлюднені на сайті Бюро 5 червня 2020 року.

Рейтингове інтернет-голосування відбудеться 29 травня 2020 року з 9:00 до 21:00 на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України.

В результаті конкурсу оберуть 15 членів РГК, які забезпечуватимуть цивільний контроль Національного бюро.

Захист процесу голосування від зовнішнього втручання забезпечуватиме Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України. Моніторинг процесу голосування забезпечуватиме ГО «Електронна демократія».

Деталі організації та проведення голосування визначені Указом Президента України №272/2015 «Питання Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України».

29 травня 2020 року о 08:00 на офіційному веб-сайті НАБУ за посиланням https://nabu.gov.ua/news/novyny-vybory-rgk-2020-pry-nabu-golosuvannya-rozpochato/ зазначено, що 29 травня о 9:00 розпочалося відкрите рейтингове інтернет-голосування за кандидатів до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі РГК). Голосування триватиме на сайті НАБУ за посиланням://nabu.gov.ua/voting/ до 21:00.

05 червня 2020 року о 16:40 год. на офіційному веб-сайті НАБУ за посиланням https://nabu.gov.ua/news/novyny-rezultaty-reytyngovogo-internet-golosuvannya-za-radu-gromadskogo-kontrolyu-pry-nabu-vi/ оприлюднено оголошення про результати рейтингового Інтернет-голосування, із зазначенням кількості голосів поданих за кожного кандидата.

Не погоджуючись з правомірністю вчинення відповідачем дій щодо проведення рейтингового інтернет-голосування, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Верховний Суд вже аналізував питання особливостей правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів.

Зокрема у справах №815/219/17 (постанова від 14.03.2018), № 640/21611/19 (постанова від 31.03.2021), № 810/941/18 (постанова від 31.10.2023) Верховний Суд дійшов таких висновків:

«32. Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.

...

35. Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду».

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, вирішуючи питання щодо права позивача, як громадської організації, на звернення до суду з цим позовом, суду першочергово необхідно з`ясувати її статус та статус її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові 20.02.2019 у справі №522/3665/17, з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови в задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту ГО «Рада громадського контролю», затвердженого рішенням установчих зборів засновників ГО «Рада громадського контролю» протокол №1 від 17.07.2019, ГО «Рада громадського контролю» (далі Організація) є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, сприяння протидії корупції, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб.

Відповідно до пункту 1.6 Статуту Організація вільна у виборі напрямків своєї діяльності та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.

Згідно підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Статуту для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право: представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Засновниками у Статуті вказано ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 .

Як вбачається з оголошення від 05.06.2020 про результати рейтингового Інтернет-голосування, із зазначенням кількості голосів поданих за кожного кандидата, кандидати від ГО «Рада громадського контролю» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рейтингу кандидатів перебувають за №№ 12 та 13 із необхідних 15.

Отже, зміст статуту позивача свідчить про те, що мета та основні напрями її діяльності є загальними та такі не мають безпосереднього зв`язку з предметом спору.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач захищає інтереси ОСОБА_22 , Апасова як засновника ГО «Рада громадського контролю».

Крім того, участь ОСОБА_1 у конкурсі з формування РГК при НАБУ як кандидата від ГО «Рада громадського контролю» не заперечується сторонами у справі, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.

Означеним підтверджується, що позивач представляє інтереси учасників конкурсі з формування РГК при НАБУ як кандидатів від ГО «Рада громадського контролю».

Суд зауважує, що, незважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження звернення цих осіб за захистом своїх прав до позивача, останній в силу положень Статуту має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Як наслідок, суд вважає, що позивачем наведено обставини, які свідчать про його безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову, безпосереднього зв`язку з предметом спору та, як наслідок, добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України визначені Законом України від 14.10.2014 № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі також Закон №1698-VII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1698-VII Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.

Згідно положень статті 31 Закону №1698-VII з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

До складу Ради громадського контролю при Національному бюро не можуть входити:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2) особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років;

3) особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років.

Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Президентом України.

Рада громадського контролю при Національному бюро:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро;

2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них;

3) обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро;

4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

З метою забезпечення формування та діяльності Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, на виконання Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Указом Президента України від 15.05.2015 №272/2015 затверджено Положення про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі також Положення про РГК) та Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі також Положення про порядок формування РГК).

Відповідно до пункту 1 Положення про порядок формування РГК це Положення визначає порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі - Рада громадського контролю) на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

Згідно пункту 2 Положення про порядок формування РГК Рада громадського контролю формується у складі 15 осіб, відібраних за результатами конкурсу.

Конкурс з формування складу Ради громадського контролю проводиться шляхом рейтингового Інтернет-голосування громадян, які проживають на території України.

До складу Ради громадського контролю згідно із Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" не можуть входити: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років; особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років (пункт 3 Положення про порядок формування РГК).

Відповідно до пунктів 4-6 Положення про порядок формування РГК для проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю Директор Національного антикорупційного бюро України розміщує на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України оголошення про проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю.

В оголошенні зазначаються строк подання кандидатур та відповідних документів, який не може бути меншим, ніж п`ять робочих днів, адреса електронної пошти, на яку надсилаються документи для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю, дата та час проведення рейтингового Інтернет-голосування.

Кандидатури для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю подаються громадськими об`єднаннями, статутна діяльність яких пов`язана із запобіганням та протидією корупції (далі - громадські об`єднання).

Громадське об`єднання може подати для участі в конкурсі не більше трьох кандидатур.

Кандидатури, які подаються для участі в конкурсі, повинні відповідати вимогам, зазначеним у пункті 3 цього Положення.

Для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю відповідні громадські об`єднання подають шляхом надсилання на вказану в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти:

1) рішення керівного органу громадського об`єднання про висування кандидатур для участі в конкурсі;

2) копію статуту громадського об`єднання;

3) копію свідоцтва про реєстрацію громадського об`єднання;

4) заяву кандидата про участь у конкурсі з повідомленням про відсутність визначених Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" обмежень щодо входження до складу Ради громадського контролю;

5) копію документа, що посвідчує особу кандидата;

6) автобіографію кандидата, що містить: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, відомості про наявність чи відсутність судимості;

7) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про конкурс, заповнену кандидатом власноруч;

8) мотиваційний лист кандидата, в якому викладаються мотиви бути обраним до складу Ради громадського контролю;

9) відомості про контактний номер телефону та адресу електронної пошти кандидата;

10) письмову згоду на обробку персональних даних, а також на оприлюднення копій документів, зазначених у підпунктах 4, 6, 7, 8 цього пункту.

Відповідальність за достовірність поданих даних несуть громадська організація і кандидат.

Подані громадськими об`єднаннями документи (крім документів, зазначених у підпунктах 5, 9 і 10 цього пункту) розміщуються протягом доби на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України, при цьому декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщується з додержанням вимог, передбачених законодавством.

Якщо громадським об`єднанням не подано документи, передбачені підпунктами 1-10 цього пункту, запропоновані ним кандидатури до участі в конкурсі не допускаються і будь-які документи щодо них на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України не розміщуються.

Згідно пункту 8 Положення про порядок формування РГК рейтингове Інтернет-голосування проводиться протягом дванадцяти годин через веб-сайт Національного антикорупційного бюро України.

Будь-який громадянин, який проживає на території України, може взяти участь в рейтинговому Інтернет-голосуванні.

Під час участі в рейтинговому Інтернет-голосуванні громадянин може проголосувати не більше ніж за п`ятнадцять кандидатів, а у разі проведення рейтингового Інтернет-голосування для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - за одного кандидата.

Обраними до складу Ради громадського контролю за результатами рейтингового Інтернет-голосування вважаються п`ятнадцять кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів, а у разі проведення рейтингового Інтернет-голосування для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів.

За результатами конкурсу з формування складу Ради громадського контролю Директор Національного антикорупційного бюро України розміщує на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України оголошення про результати рейтингового голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата, та складу Ради громадського контролю, а у разі проведення конкурсу для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - із зазначенням обраного члена Ради громадського контролю (пункт 9 Положення про порядок формування РГК).

Дослідивши процедуру проведення конкурсу з формування РГК при НАБУ, судом встановлено її відповідність вимогам Положення про порядок формування РГК.

При цьому, суд зауважує, що позивач, не заперечуючи іншої частини процедури проведення конкурсу з формування РГК при НАБУ, зазначає про протиправність дій відповідача щодо проведення рейтингового інтернет-голосування 29.05.2020 як такого, що відбулося із спотворенням результатів голосування, що, в свою чергу, суттєво вплинуло на його результати.

Судом встановлено, що 29.05.2020 о 08:00 на офіційному веб-сайті НАБУ зазначено, що 29 травня о 9:00 розпочалося відкрите рейтингове інтернет-голосування за кандидатів до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі РГК). Голосування триватиме на сайті НАБУ за посиланням://nabu.gov.ua/voting/ до 21:00.

До участі у голосуванні допускаються громадяни, які проживають на території України. Одна особа може проголосувати 1 раз та не більше ніж за 15 кандидатів. Список кандидатів до складу РГК при НАБУ та інформація про них розміщені на сайті НАБУ. Кожному учаснику голосування для голосування відведено 15 хвилин.

Для того, щоб зробити вибір, потрібно: перейти на сторінку голосування за посиланням://nabu.gov.ua/voting/; натиснути кнопку «Розпочати голосування», пройти тест та погодитися з умовами голосування; вказати електронну адресу - на неї буде надіслано код підтвердження, який необхідно вписати у відповідне поле на сторінці голосування; вказати номер мобільного телефону (український GSM-оператор), на який буде надіслано sms-повідомлення з кодом. Цей код необхідно вписати у відповідне поле на сторінці голосування; останній крок - обрати кандидатів (не більше ніж 15), поставивши позначки навпроти їх прізвищ, і натиснути кнопку «Проголосувати».

Якщо з технічних причин ви не встигнете проголосувати, спробу можна повторити 5 хвилин потому. Захист процесу голосування від зовнішнього втручання забезпечуватиме Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а моніторинг процесу голосування - ГО «Електронна демократія».

05 червня 2020 року о 16:40 год. на офіційному веб-сайті НАБУ оприлюднено оголошення про результати рейтингового Інтернет-голосування, із зазначенням кількості голосів поданих за кожного кандидата та зазначено, що відбулося рейтингове Інтернет-голосування за новий склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі РГК). Результати оприлюднені на офіційному сайті Бюро відповідно до Положення про Раду громадського контролю при НАБУ.

Для виявлення можливого штучного завищення кількості голосів Національне бюро здійснило аналітичну перевірку повного протоколу голосування з частково знеособленими даними та внутрішніх журналів реєстрації подій системи голосування. За результатами виявлено факти, які свідчать про здійснення багаторазового голосування з певної групи пристроїв, що могло призвести до штучного завищення кількості голосів.

Насамперед йдеться про кандидатів № 1 та № 7, штучне завищення кількості голосів за яких могло суттєво вплинути на результати рейтингового Інтернет-голосування.

Зазначені висновки НАБУ також підтверджуються результатами моніторингу процесу голосування незалежним спостерігачем - ГО «Електронна демократія».

Водночас, згідно з чинним законодавством, Рада громадського контролю є незалежним органом, і Національне бюро не уповноважене скасовувати результати рейтингового Інтернет-голосування навіть у разі виявлення вищезазначених фактів.

Тож, Національне бюро звернеться до членів новообраного складу Ради громадського контролю, аби РГК, на підставі зазначеної інформації, вжила відповідних заходів реагування.

Зі свого боку Національне бюро опрацьовує варіанти подальшого вдосконалення системи голосування, спрямовані на впровадження ідентифікації учасників рейтингового Інтернет-голосування за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA.

11 червня 2020 року відбулось засідання РГК при НАБУ, результати якого оформлені відповідним протоколом. На засіданні були присутні 13 членів РГК, серед яких ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 відсутній), а тому відповідно до пункту 13 Положення про РГК засідання є повноважним.

Відповідно до пункту 2 протоколу ОСОБА_25 , обраний головуючим засідання РГК, озвучив, що 29.05.2020 НАБУ перевірило повний протокол інтернет-голосування за склад РГК і були виявлені факти, які свідчать про здійснення багаторазового голосування з певної групи пристроїв, що призвело до штучного завищення кількості голосів. Запропонував на підставі ч.8 п.5 Положення про РГК виключити ОСОБА_26 та Діордіцу Н зі складу РГК при НАБУ.

Голосування: за 12, проти 0, утримались 1.

Вирішили: виключити ОСОБА_26 та ОСОБА_27 зі складу РГК при НАБУ та звернутися до кіберполіції щодо перевірки результатів голосування, а до НАБУ з проханням провести позачергові вибори до РГК для заміни членів, які вибули.

Листом від 12.06.2020 №1-223 РГК при НАБУ надіслано до НАБУ протокол від 11.06.2020.

Позивач як на підставу порушення відповідачем принципів відкритості та прозорості конкурсу, посилається на пункт 14 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі влади, Раді міністрів АРК, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996, та на Порядок використання комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Відповідно до пункту 4 Порядку використання комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433 для оброблення, передавання, зберігання службової, таємної інформації, персональних даних, а також інформації єдиних та державних електронних реєстрів використовуються комп`ютерні програми (їх оновлення), в яких немає недокументованих функцій, що підтверджується результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, яка досліджує вихідні коди та відповідні виконувані модулі програм і компонентів, перевіряється достовірність і повнота (цілісність), ідентифікується джерело походження (авторство), з фіксуванням стану комп`ютерних програм чи їх оновлень на момент проведення перевірки.

Органи виконавчої влади здійснюють інсталяцію комп`ютерних програм, зазначених в абзаці першому цього пункту, та їх оновлення після ідентифікації та автентифікації джерела отримання та встановлення відповідності зразкам, у яких відсутність недокументованих функцій підтверджено результатами державної експертизи у сфері захисту інформації.

Водночас, суд зазначає, що абзац другий пункту 4 набирає чинності з 25.10.2020 відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 №851 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1433 і від 4 березня 2004 р. № 253».

Тобто, станом на момент виникнення спірних відносин пункт 4 Порядку використання комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433, не підлягав застосуванню як такий, що не набрав чинності.

Інших посилань на положення Порядку №1433 позивачем не зазначено.

Відповідно до пункту 14 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 (далі також Типове положення), рейтингове електронне голосування відбувається у визначений органом виконавчої влади строк з використанням інформаційно-комунікативних технологій, у тому числі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, у порядку, визначеному органом виконавчої влади.

Під час проведення рейтингового електронного голосування повинні бути забезпечені:

відкритий код системи голосування;

безоплатність доступу та використання обраної органом виконавчої влади інформаційно-комунікативної технології для голосування;

електронна реєстрація осіб для участі в голосуванні;

неможливість автоматичного введення інформації, в тому числі щодо голосування, без участі особи;

фіксація дати і часу голосування, можливість ознайомлення з ходом голосування та зарахуванням голосів (без розголошення персональних даних осіб, які проголосували);

відкритий протокол у форматі, що дає змогу автоматизовано його обробляти електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання (електронний документ, який може бути завантажений, або інтерфейс прикладного програмування) для надання можливості перевірки та альтернативного підрахунку голосів.

Рейтингове електронне голосування щодо формування складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади здійснюється громадянами незалежно від місця проживання.

Рейтингове електронне голосування щодо формування складу громадської ради при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації здійснюється громадянами, що проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Кожен громадянин, який бере участь в рейтинговому електронному голосуванні, може проголосувати лише один раз та за ту кількість кандидатів до складу громадської ради, що визначена ініціативною групою як кількісний склад громадської ради.

Рейтингове електронне голосування за кандидатів до складу громадської ради здійснюється протягом строку, визначеного органом виконавчої влади, але не менше трьох діб без перерви.

Підрахунок голосів під час рейтингового електронного голосування та формування рейтингу представників інститутів громадянського суспільства здійснюється в автоматичному режимі.

Обраними до складу громадської ради за результатами рейтингового електронного голосування вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.

Інформація про кількість голосів, поданих за кожного кандидата під час рейтингового електронного голосування, оприлюднюється органом виконавчої влади на своєму офіційному веб-сайті.

Водночас, суд зауважує, що станом на момент виникнення спірних відносин НАБУ не відносилось до центральних органів виконавчої влади, оскільки положеннями частини першої статті 1 Закону №1698-VII було визначено, що Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої розділу І Закону України від 19.10.2021 № 1810-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України», який набув чинності 10.11.2021, у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051 із наступними змінами) у статті 1 частині першій: в абзаці першому слова «державним правоохоронним органом» замінено словами «центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом», а слова «корупційних правопорушень» - словами «корупційних та інших кримінальних правопорушень».

Таким чином, оскільки станом на момент виникнення спірних відносин відповідач не набув статусу центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, відсутні підстави для застосування пункту 14 Типового положення №996 як такого, що є застосовним до громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до уваги доводів позивача про порушення рейтингового інтернет-голосування з підстав порушення відповідачем принципів відкритості та прозорості конкурсу, посилається на пункт 14 Типового положення та Порядку використання комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433, які не були застосовними на момент виникнення спірних відносин.

Доводи позивача про подання недостовірної інформації 4 кандидатами не приймаються судом до уваги з огляду на покладення відповідальності за достовірність поданих даних на відповідних громадську організацію і кандидата(ів).

При цьому, суд критично оцінює зазначення позивачем як підстави недопуску таких кандидатів до участі у конкурсі з посиланням на підпункт 4 пункту 8 Положення про РГК, оскільки означеними положеннями врегульовано питання дострокового припинення повноважень члена РДК у разі встановлення факту подання недостовірної інформації для участі у конкурсі з формування складу Ради громадського контролю, а не кандидата на відповідну посаду.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Водночас відсутність можливості відновлення порушених прав і захисту законних інтересів з огляду на сплив встановленого пунктом 8 Положення про РДК строку повноважень РДК, який станом на момент виникнення спірних відносин становив один рік навіть у випадку теоретичного їх порушення свідчить про відсутність предмету спору, що, в свою чергу, унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 826/24498/15.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.