Рішення

від 13.03.2024 по справі 380/15411/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 рокусправа № 380/15411/23м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ Україна» до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ Україна» до Львівської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 Львівської митниці ДМС України;

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/001678 Львівської митниці ДМС України.

В обґрунтування позову зазначив, що між ТОВ «ХОРОЗ Україна» та HOROZ ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF STREETS HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI укладено зовнішньоекономічний Договір про поставку товарів, митна вартість яких визначається HOROZ ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 на поставку (імпорт) товару - освітлювальних приладів, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіні, виготовлені з комбінованих матеріалів. Загальна сума товару та його кількість погоджена сторонами згідно специфікацій та в рахунках фактурах (інвойсах), які є додатками та невід`ємними частинами договору.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору поставки № 23/12/22(01), товар постачався в Україну на умовах FCA - в термінології ІНКОТЕРМС 2000. Для здійснення перевезення товару за зовнішньоекономічним договором № 23/12/22(01) на митну територію України позивачем використовувався договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 06/03/17-1 від 06.03.2017 року з експедитором - ТОВ «ТАНТУМ ЛОГІСТИК», а також договір № 0401/21/02 транспортного експедирування укладений 04.01.2021р. з ТОВ`КЛЕВЕР ТІМ».

17.06.2023 з метою митного оформлення товару позивачем до Львівської митниці подані митні декларації № 23UA209230064848U7, № 23UA209230064859U0, в яких митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 та документи, які підтверджують вартість товару.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонувала позивачу надати додаткові документи.

Зазначає, що запити про надання додаткових документів сформовані без обґрунтування причин скерування запитів, оскільки надані товариством документи містили всі необхідні відомості щодо ціни товару, яка була фактично сплачена за товар.

Позивачем скеровано листи відповіді на запити митного органу для підтвердження митної вартості товару, в яких зазначив, що для забезпечення дотримання встановленого законодавством порядку оформлення товарів було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною зовнішньоекономічного договору № 23/12/22 (01) від 23.12.2022, проте, відповідачем поставлено під сумнів правильність документів, які подані для митного оформлення товару з визначенням митної вартості за основним методом.

Позивач покликається на відсутність у спірному випадку в митного органу підстав для витребування додаткових документів. Стверджує про обов`язок митного органу зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що до митного оформлення ним подано документи, які були достатніми для підтвердження митної вартості та завершення митного оформлення товару (щітки побутові для чищення, лопати совкові телескопічні та педалі велосипедні), однак митним органом протиправно відмовлено у визначенні митної вартості ввезеного товару за ціною договору.

19.06.2023 Львівською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 і № UA209000/2023/100342/2, яке мотивовано тим, що подані документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та рішення у формі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 і № UA209230/2023/001678.

У рішенні про коригування митної вартості товару від 19.06.2023 № UA209000/2023/100341/2 митний орган зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, оскільки у інвойсі від 09.06.2023 HOZ20230000000270 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше, тому застосовано метод визначення митної вартості - 2а (ст. 59 МКУ).

У рішенні про коригування митної вартості товару від 19.06.2023 № UA209000/2023/100342/2 митний орган зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, оскільки у інвойсі від 10.06.2023 НОZ20230000000271 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше, тому застосовано метод визначення митної вартості - 2а (ст. 59 МКУ).

Джерелами інформації для коригування митної вартості товару (позиції товару) від 19.06.2023 № UA209000/2023/100341/2 і № UA209000/2023/100342/2 слугували митні декларації № UA209230/2023/033261 від 30.03.2023 та № UA209230/2023/053702 від 24.05.2023.

Позивач зазначає, що митний орган не навів жодних правомірних обґрунтувань як підставу визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені. Також вказав, що під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару. Крім цього, при встановленні відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, тому Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Таким чином, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 25.07.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що рішення про коригування митної вартості від 19.06.2023 №UA209000/2023/100341/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 19.06.2023 № 23UA209230064848U7), виносилося на товари - освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла). За результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана, оскільки подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів було виявлено, що у інвойсі від 09.06.2023 HOZ20230000000270 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. У гр. 17, 23 CMR б/н від 19.06.2023 є лише штамп перевізника PE Bevus Oleh. Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно - числового значення рівня митної вартості товару. Комерційна пропозиція №25 від 01.05.2023, у верхній частині документу вписано, що така цінова пропозиція діє до 31.01.2023, тобто документ не стосується даної поставки. Транзитна декларація 23PL322080NS5Y9JW7 (країна Польща) не містить числових даних для перевірки. В експортній декларації країни відправлення 531620230160841833, різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол США. Відсутні документальні відомості для перевірки числових значень таких показників.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Декларанту була скеровано вимога для надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, однак на вимогу митного органу, декларантом не надано жодного додаткового документу, який зміг би підтвердити числове значення митної вартості товару, заявленого декларантом у митній декларації. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод визначення митної вартості - 2а (ст. 59 МКУ)

Рішення про коригування митної вартості від 19.06.2023 № UA209000/2023/100342/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 19.06.2023 № 23UA209230064859U0), виносилося на товари - освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла). За результатами підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана, оскільки подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів було виявлено, що у інвойсі від 10.06.2023 HOZ20230000000271 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. У гр. 17,23 CMR б/н від 19.06.2023 є лише штамп перевізника PE Bevus Oleh. Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Транзитна декларація 23PL322080NS5Y9JX5 (країна Польща) не містить числових даних для перевірки. В експортній декларації країни відправлення 531620230160841833, різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол США. Відсутні документальні відомості для перевірки числових значень таких показників.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Декларанту була скеровано вимога для надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, однак на вимогу митного органу, декларантом не надано жодного додаткового документу, який зміг би підтвердити числове значення митної вартості товару, заявленого декларантом у митній декларації. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод визначення митної вартості - 2а (ст. 59 МКУ)

Також зазначає, що у поданому банківському платіжному документі № 323 від 15.06.2023 не має відмітки банку, що не дає можливості впевнитися у проведені банком цього платежу. Відповідно до п. 2.1 Контракту № 23/12/22(01) від 23.12.2022 та п.1.3 специфікації № 8/1 від 08.05.2023 «поставка товару здійснюється автомобільним та морським транспортом, на умовах FCA, продавець зобов`язаний відвантажити товар визначеному покупцем вантажоодержувачу (перевізнику) у себе на території та організувати митне очищення вантажу (товару)». Виходячи з цих умов, витрати на відвантаження товару несе покупець. Згідно наданих рахунках відвантаження не включено у ціну.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Договору транспортного експедирування № 0401/21/02 «у порядку та на умовах, визначених цим договором, експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедитиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також, надавати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та узгоджені в заявках до цього договору. Конкретний перелік послуг, що надаються експедитором, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється і вказується у відповідній заявці...». Тобто заявка є частиною цього договору. До митного оформлення заявки не було подано. Це викликає сумнів у митного органу щодо включення всіх числових значень транспортних витрат.

Згідно рахунку №РФ-17130 від 13.06.2023 є сплата за «додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України» 32911,74. Незрозумілим є за які саме додаткові послуги була нарахована ціна, що унеможливлює перевірку всіх числових складових.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.

02.08.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив. Вказав, що відповідачем у відзиві не зазначено та не спростовано те, що декларантом було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. На переконання представника, митниця була зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23 грудня 2022 року між Компанією HOROZ ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI (Продавець) та ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» (Покупець) укладено контракт на постачання товару № 23/12/22(01), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити електротехнічну продукцію (далі - Товар), в номенклатурі, кількості, в терміни і за цінами, вказаними в Специфікаціях та Рахунках-фактурах (інвойсах), які є додатками та невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року кількість товару, що поставляється в кожній окремій партії вказується в кожній окремій Специфікації та Рахунку-фактурі (інвойсі) на оплату кожної окремої партії товару.

Пунктом 2.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року встановлено, що поставка Товару здійснюється автомобільним та морським транспортом, на умовах FCA, Продавець зобов`язаний відвантажити Товар визначеному Покупцем Вантажоодержувачу (Перевізнику) у себе на території та організувати митне очищення вантажу (Товару).

Згідно з п. 4.3. та 4.4. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США (USD), без урахування ПДВ, і вказується у відповідних Рахунках-фактурах (інвойсах) на оплату Товару. Загальна сума Контракту складає загальну суму оплачених Покупцем Рахунків-фактур (інвойсів) на оплату Товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року оплата за цим Контрактом проводиться Покупцем шляхом перерахування: 100% після кожної доставки відповідно з цим Договором. Оплату буде здійснено протягом 180 календарних днів після прийняття Товару Покупцем; або за погодженням сторін Покупець може перерахувати 100% передоплати від загальної вартості кожної конкретної партії Товару, банківським переказом на рахунок Продавця в уповноваженому банку, протягом 10-ти банківських днів від дати отримання Покупцем відповідного Рахунку-фактури (інвойсу) на оплату Товару.

04 січня 2021 року між ТОВ «Клевер Тім» (Експедитор) та ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» (Клієнт) укладено договір транспортного експедування № 0401/21/02, згідно з яким Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в заявках до цього Договору.

Відповідно до п. 7.1. і 7.2. Договору № 0401/21/02 від 04 січня 2021 року договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення строку цього Договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання даного Договору, термін його дії вважається автоматично пролонгованим на календарний рік. У кожному наступному випадку, пролонгація цього Договору проводиться в порядку передбаченому цим пунктом.

06 березня 2017 року між ТОВ «Тантум Логістик» (Експедитор) та ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 06/03/17-1, згідно з яким Експедитор зобов`язується від свого імені за дорученням та рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні.

Пунктом 9.1. Договору № 06/03/17-1 від 06 березня 2017 року передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Одностороннє припинення дії Договору не допускається. Якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить письмово іншу Сторону про розірвання Договору, термін його дії буде автоматично пролонговано на кожний наступний календарний рік. Сторони вправі розірвати даний договір в односторонньому порядку тільки з обов`язковим письмовим повідомленням іншої сторони не менше ніж за 1 місяць.

Відповідно до інвойсу № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 предметом поставки є: «Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…». Розрахована митна вартість товару становить 38289,40 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/1 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 19.06.2023 подано митну декларацію № 23UA209230064848U7 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 44 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17130 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/3 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/1 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 25 від 01.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JW7 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД № UA209230/2023/033261 від 30.03.2023 та № UA209230/2023/053702 від 24.05.2023.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 23UA209230065250U9 від 20.06.2023, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

Інвойсом № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 визначено предметом поставки: «Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…». Розрахована митна вартість товару становить 38547,83 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/2 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 19.06.2023 подано митну декларацію № 23UA209230064859U0 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 45 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17131 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/4 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/2 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 26 від 02.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JХ5 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001678 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували МД № UA209230/2023/033261 від 30.03.2023 та № UA209230/2023/053702 від 24.05.2023.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 23UA209230065291U6 від 20.06.2023, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органом резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішення. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 19.06.2023 подано митну декларацію № 23UA209230064848U7 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 44 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17130 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/3 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/1 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 25 від 01.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JW7 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

19.06.2022 з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача подано митну декларацію № 23UA209230064859U0 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 45 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17131 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/4 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/2 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 26 від 02.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JХ5 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001678 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.2. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року кількість товару, що поставляється в кожній окремій партії вказується в кожній окремій Специфікації та Рахунку-фактурі (інвойсі) на оплату кожної окремої партії товару.

Пунктом 2.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року встановлено, що поставка Товару здійснюється автомобільним та морським транспортом, на умовах FCA, Продавець зобов`язаний відвантажити Товар визначеному Покупцем Вантажоодержувачу (Перевізнику) у себе на території та організувати митне очищення вантажу (Товару).

Згідно з п. 4.3. та 4.4. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США (USD), без урахування ПДВ, і вказується у відповідних Рахунках-фактурах (інвойсах) на оплату Товару. Загальна сума Контракту складає загальну суму оплачених Покупцем Рахунків-фактур (інвойсів) на оплату Товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року оплата за цим Контрактом проводиться Покупцем шляхом перерахування: 100% після кожної доставки відповідно з цим Договором. Оплату буде здійснено протягом 180 календарних днів після прийняття Товару Покупцем; або за погодженням сторін Покупець може перерахувати 100% передоплати від загальної вартості кожної конкретної партії Товару, банківським переказом на рахунок Продавця в уповноваженому банку, протягом 10-ти банківських днів від дати отримання Покупцем відповідного Рахунку-фактури (інвойсу) на оплату Товару.

Інвойсами № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 і № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 визначено предметом поставки: «Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…» та розрахована митна вартість товару - 38289,40 і 38547,83 доларів США. У специфікації № 8/1 і № 8/2 від 08.05.2023 зазначена аналогічна кількість товару, його ціна та загальна вартість.

ТОВ «ХОРОЗ УКРАЇНА» при митному оформленні зазначив ціну товару в сумі 38289,40 і 38547,83 доларів США відповідно до рахунків-фактури (інвойсів) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 і № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 та Специфікацій № 8/1 і № 8/2 від 08.05.2023, оскільки відповідно до умов Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року ціна товару, що підлягає поставці зазначається у інвойсах та специфікаціях, що свідчить про виконання умов контракту № 23/12/22(01), та можливості встановлення ціни імпортованого товару.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

Більш того, митним органом не доведено, що «Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…», мають аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.) з товаром зазначеним в митних декларація № UA209230/2023/033261 від 30.03.2023 та № UA209230/2023/053702 від 24.05.2023 на підставі яких здійснювалося коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд зазначає, що митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що «Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…» мають аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларанту для підтвердження задекларованої митної вартості товарів («Поверхнево-активні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі…»), що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З оскаржуваних рішень вбачається, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів визначена митна декларація від 30.03.2023 № UA209230/2023/033261 та від 24.05.2023 № UA209230/2023/053702.

Проте оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів від 19.06.2023 № UA209000/2023/100341/2 і № UA209000/2023/100342/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 і № UA209230/2023/001678, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товарів, заявлених декларантом у митних деклараціях № 23UA209230064848U7 і № 23UA209230064859U0 від 19.06.2023.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 і № UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 є протиправними та підлягають скасуванню, тож сформовані на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/001674 і № UA209230/2023/001678 є незаконними, а тому позовну вимогу про визнання їх протиправними та скасування також належить задовольнити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» (82434, Львівська область, Стрийський район, село Дуліби, вул. Шевченка, буд. 127-Г; код ЄДРПОУ 39225644) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001678.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39225644) судовий збір у сумі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна