Постанова

від 11.09.2024 по справі 380/15411/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15411/23 пров. № А/857/9078/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (головуючий суддя Грень Н.М., м. Львів) у справі № 380/15411/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання дій та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в :

ТОВ "ХОРОЗ УКРАЇНА" звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674; визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/001678.

Обґрунтовує позов тим, що контролюючому органу надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості задекларованих товарів, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей та відображають відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товари, а тому аргументи митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митними деклараціями документах та непідтвердження всіх складових митної вартості є безпідставними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у інвойсах від 09.06.2023 HOZ20230000000270 та від 10.06.2023 HOZ20230000000271 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. Зазначає, що транзитні декларації 23PL322080NS5Y9JW7, 23PL322080NS5Y9JX5 (країна Польща) не містять числових даних для перевірки. Звертає увагу, що в експортній декларації країни відправлення 531620230160841833, різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол. США. Крім того, зазначає, що у платіжному документі №323 від 15.06.2023, яке був поданий декларантом до митного оформлення разом з МД від 19.06.2023 № 23UA209230064848U7 та від 19.06.2023 № 23UA209230064859U0 міститься лише посилання на зовнішньоекономічний контракт.

Звертає увагу, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку зазначеним обставинам, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що 23 грудня 2022 року між Компанією HOROZ ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI (Продавець) та ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА (Покупець) укладено контракт на постачання товару № 23/12/22(01), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити електротехнічну продукцію (далі - Товар), в номенклатурі, кількості, в терміни і за цінами, вказаними в Специфікаціях та Рахунках-фактурах (інвойсах), які є додатками та невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року кількість товару, що поставляється в кожній окремій партії вказується в кожній окремій Специфікації та Рахунку-фактурі (інвойсі) на оплату кожної окремої партії товару.

Пунктом 2.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року встановлено, що поставка Товару здійснюється автомобільним та морським транспортом, на умовах FCA, Продавець зобов`язаний відвантажити Товар визначеному Покупцем Вантажоодержувачу (Перевізнику) у себе на території та організувати митне очищення вантажу (Товару).

Згідно з п. 4.3. та 4.4. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США (USD), без урахування ПДВ, і вказується у відповідних Рахунках-фактурах (інвойсах) на оплату Товару. Загальна сума Контракту складає загальну суму оплачених Покупцем Рахунків-фактур (інвойсів) на оплату Товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року оплата за цим Контрактом проводиться Покупцем шляхом перерахування: 100% вартості після кожної доставки відповідно з цим Договором. Оплату буде здійснено протягом 180 календарних днів після прийняття Товару Покупцем; або за погодженням сторін Покупець може перерахувати 100% передоплати від загальної вартості кожної конкретної партії Товару, банківським переказом на рахунок Продавця в уповноваженому банку, протягом 10-ти банківських днів від дати отримання Покупцем відповідного Рахунку-фактури (інвойсу) на оплату Товару.

04 січня 2021 року між ТОВ Клевер Тім (Експедитор) та ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА (Клієнт) укладено договір транспортного експедитування № 0401/21/02, згідно з яким Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в заявках до цього Договору.

Відповідно до п. 7.1. і 7.2. Договору № 0401/21/02 від 04 січня 2021 року договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення строку цього Договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання даного Договору, термін його дії вважається автоматично пролонгованим на календарний рік. У кожному наступному випадку, пролонгація цього Договору проводиться в порядку передбаченому цим пунктом.

06 березня 2017 року між ТОВ Тантум Логістик (Експедитор) та ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 06/03/17-1, згідно з яким Експедитор зобов`язується від свого імені за дорученням та рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні.

Пунктом 9.1. Договору № 06/03/17-1 від 06 березня 2017 року передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. Одностороннє припинення дії Договору не допускається. Якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить письмово іншу Сторону про розірвання Договору, термін його дії буде автоматично пролонговано на кожний наступний календарний рік. Сторони вправі розірвати даний договір в односторонньому порядку тільки з обов`язковим письмовим повідомленням іншої сторони не менше ніж за 1 місяць.

Відповідно до інвойсу № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 предметом поставки є: Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…. Розрахована митна вартість товару становить 38289,40 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/1 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 19.06.2023 подано митну декларацію № 23UA209230064848U7 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000270 від 09.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 44 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17130 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/3 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/1 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 25 від 01.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JW7 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100341/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001674 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 19.06.2023 №UA209000/2023/100341/2 зазначено, зокрема: - у інвойсі від 09.06.2023 HOZ20230000000270 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. - частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку,під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. У поданих до митного оформлення документах відсутні документально підтверджені обгрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зниження ціни.

- у гр. 17,23 CMR б/н від 19.06.2023 є лише штамп перевізника PE Bevus Oleh. Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно - числового значення рівня митної вартості товару.

- комерційна пропозиція №25 від 01.05.23, у верхній частині документу вписано, що така цінова пропозиція діє до 31.01.23, тобто документ не стосується даної поставки.

- транзитна декларація 23PL322080NS5Y9JW7 (країна Польща) не містить числових даних для перевірки.

- в експортній декларації країни відправлення 531620230160841833, різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол США. Відсутні документальні відомості для перевірки числових значень таких показників».

ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 23UA209230065250U9 від 20.06.2023, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

Інвойсом № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 визначено предметом поставки: Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла)…. Розрахована митна вартість товару становить 38547,83 доларів США. Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/2 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 19.06.2023 подано митну декларацію № 23UA209230064859U0 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - коносамент (Bill of Lading) № НS123050230 від 09.05.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 13.06.2023; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С4403А2898/01927 від 14.06.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) № HOZ20230000000271 від 10.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 323 від 15.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 45 від 13.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-17131 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 130623/4 від 13.06.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 50 від 13.06.2023; - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) № HOROZ3012 від 03.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23/12/22 (01) від 23.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8/2 від 08.05.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 20230217 від 17.02.2023; - договір (контракт) про перевезення № 0401/21/02 від 04.01.2021; - договір (контракт) про перевезення № 06/03/17-1 від 06.03.2017; - пропозиція укласти договір (оферта) № 26 від 02.05.2023; - інші некласифіковані документи: фотоскрін товару від 15.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322080NS5Y9JХ5 від 10.06.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 531620230160841833 від 05.05.2023.

Надання зазначеного пакету документів Львівською митницею не заперечується.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ ХОРОЗ УКРАЇНА листом від 19.06.2023 повідомило, що надало повний пакет документів для митного оформлення імпортованого товару. В листі від 19.06.2023 також зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося.

19.06.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100342/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001678 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 19.06.2023 №UA209000/2023/100342/2 зазначено, зокрема: «у інвойсі від 10.06.2023 HOZ20230000000271 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. - частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. У поданих до митного оформлення документах відсутні документально підтверджені обгрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зниження ціни.

- у гр. 17,23 CMR б/н від 19.06.2023 є лише штамп перевізника PE Bevus Oleh. Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

- транзитна декларація 23PL322080NS5Y9JX5 (країна Польща) не містить числових даних для перевірки.

- в експортній декларації країни відправлення 531620230160841833, різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол США. Відсутні документальні відомості для перевірки числових значень таких показників.»

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні у нього документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містили повну інформацію про ціну та складові митної вартості, а відповідачем не доведено, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст.53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті ( ч.5 ст.53 МК України ).

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( ч.3 ст.54 МК України ).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (стаття 64 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною зовнішньоекономічного контракту на постачання товару № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року і становить 38289,40 і 38547,83 доларів США.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем сумнівів в обгрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.

Як вже було встановлено, предметом контракту на постачання товару № 23/12/22(01) від 23 грудня 2022 року є Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла.

Відповідно до п. 1.2. контракту кількість товару, що поставляється в кожній окремій партії вказується в кожній окремій Специфікації та Рахунку-фактурі (інвойсі) на оплату кожної окремої партії товару.

Згідно з п. 4.3. та 4.4. контракту ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Контрактом, встановлюється в Доларах США (USD), без урахування ПДВ, і вказується у відповідних Рахунках-фактурах (інвойсах) на оплату Товару. Загальна сума Контракту складає загальну суму оплачених Покупцем Рахунків-фактур (інвойсів) на оплату Товару.

Відповідно до п. 5.1. даного контракту оплата проводиться Покупцем шляхом перерахування:

100% після кожної доставки відповідно з цим Договором. Оплату буде здійснено протягом 180 календарних днів після прийняття Товару Покупцем;

або за погодженням сторін Покупець може перерахувати 100% передоплати від загальної вартості кожної конкретної партії Товару, банківським переказом на рахунок Продавця в уповноваженому банку, протягом 10-ти банківських днів від дати отримання Покупцем відповідного Рахунку-фактури (інвойсу) на оплату Товару.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до інвойсу № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 митна вартість товару становить 38289,40 доларів США.

Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/1 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

Інвойсом № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 визначено митну вартість товару, що становить 38547,83 доларів США.

Аналогічне найменування, кількість, ціна та загальна вартість зазначені у специфікації № 8/2 від 08.05.2023 до контракту на поставку товару № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

Усі наведені Інвойси містять посилання на контракт № 23/12/22 (01) від 23.12.2022 року.

Вказаними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару та його ціну.

Таким чином, ціна товару в інвойсах № HOZ20230000000270 від 09.06.2023 і № HOZ20230000000271 від 10.06.2023 (38289,40 і 38547,83 доларів США) відповідає вартості, зазначеній в митних деклараціях № 23UA209230064848U7 та № 23UA209230064859U0, відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Апелянт не спростував недостовірність зазначених вище обставин, натомість вказав, що у інвойсах від 09.06.2023 HOZ20230000000270 та від 10.06.2023 HOZ20230000000271 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 50%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше.

Колегія суддів відзначає, що формально нижчий рівень митної вартості товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, а також не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом , визначеним в декларації митної вартості.

Митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що Освітлювальні прилади, які закріплюються чи вмонтовуються на стелі або стіни, виготовлені з комбінованих матеріалів (недорогоцінних металів, пластику або скла) мають аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.

Щодо доводів митного органу про те, що експортній декларації країни відправлення 531620230160841833 різниця між заявленою вартістю та фактурами від виробника становить 2312,30 дол. США, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Окрім того, митні декларації країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у них та у інвойсах розбіжності.

У митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Стосовно твердження митного органу про те, що у платіжному документі №323 від 15.06.2023 міститься лише посилання на зовнішньоекономічний контракт, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980.

Крім того доводи стосовно платіжного доручення не стали підставою прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості, а відтак суперечності між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребовування додаткових документів.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 виснував, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розбіжності, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що відповідачем обрано резервний метод для коригування митної вартості та зазначено номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості: від 30.03.2023 № UA209230/2023/033261 та від 24.05.2023 № UA209230/2023/053702.

Апеляційний суд зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару за такою декларацією дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували митну вартість, тобто підтверджували правомірність декларування товару за основним методом.

Водночас, митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують ціну товару чи числові значення складових митної вартості товарів, відтак оскаржувані рішення №UA209000/2023/100341/2 від 19.06.2023 та № UA209000/2023/100342/2 від 19.06.2023 про коригування митної вартості товарів та сформовані на їх підставі картки відмови в митному оформленні випуску товарів UA209230/2023/001674 і № UA209230/2023/001678 є протиправними і підлягають скасуванню.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 380/15411/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар