Ухвала

від 14.03.2024 по справі 480/1708/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

14 березня 2024 року Справа № 480/1708/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГелетиС.М., розглянувши у письмовому проваджені заяву Селянського (фермерське) господарства Кривозуб Світлани Іванівни про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Селянського (фермерське) господарства Кривозуб Світлани Іванівни до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, і просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702 та від 23.02.2024 №196418280702 .

Ухвалою суду від 08.03.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалами суду від 06.03.2024, 08.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Позивач через систему "Електронний суд 13.03.2024 подав нову заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд ухвалити судове рішення, яким до прийняття рішення суду по даній справі заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702 та від 23.02.2024 № 196418280702 та проведення на їх підставі стягнення з СФГ Кривозуб С.І.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, зокрема, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем на підставі наказу про проведення перевірки, який оскаржується позивачем в межах розгляду іншої справи та є неузгодженим. Відповідач не мав права до вирішення судом справи по суті проводити виконання неузгодженого рішення

Відповідач незважаючи на судове оскарження позивачем рішень податкового органу продовжує вчиняти дії та проводити виконання неузгоджених рішень. Зазначає, що відповідач з 04.12.2023 по 29.12.2023 обліковує в «Електронному кабінеті» позивача суми податкового боргу, які нараховані на підставі проведеної перевірки. Позивач залучає позичені кошти для оплати боргу, оскільки непогашення позбавляє позивача права отримати кредит в банківських установах. Також зазначає, що підприємство визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Також, позивач просить врахувати правову позицію, викладену у поставах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №420/6907/20, у справі №420/6907/20, від 13.05.2021 у справі №420/2719/20, від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20, від 01.06.2022 у справі № 580/5656/21 та від 21.03.2023 у справі №460/9602/20.

Відповідно до ст. 154 КАС України заява про забезпечення розглядається без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави поданої заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № №160/10368/20.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує судом оскарженням наказу про проведення перевірки, відображення відповідної інформації в базах даних податкового органу стосовно прийнятих податкових повідомлень-рішень стосовно позивача.

Разом із тим, в межах розгляду заявленого клопотання судом досліджуються підстави для вжиття заходів забезпечення щодо ускладнення чи унеможливити виконання рішення суду виключно в межах справи №480/1708/24 (скасування податкових повідомлень-рішень) чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача саме після розгляду заявлених вимог (скасування податкових повідомлень-рішень).

Відповідно до даних системи «Діловодства спеціалізованого суду», судом встановлено, що в провадженні суду дійсно перебуває справа № 480/12669/23 предметом розгляду позовних вимог є оскарження СФГ Кривозуб С.І. наказів ГУ ДПС в Сумській області №4-кп від 04.01.2022, від 27.12.2023 про проведення перевірки СФГ ОСОБА_1 , а також рішень ДПС України від 29.09.2023 №28523/6/99-00-06-01-01-06, від 02.11.2023 №32940/6/99-00-06-01-01-06, прийнятих за результатом поданих скарг підприємства в процедурі адміністративного оскарження.

Також відповідно до даних системи «Діловодства спеціалізованого суду», судом встановлено, що в провадженні суду перебуває справа № 480/187/24 предметом розгляду позовних вимог є оскарження СФГ Кривозуб С.І. рішення ГУ ДПС в Сумській області про опис майна у податкову заставу від 05.12.2023 № 2574/18-28-13-02-01, податкову вимогу ГУ ДПС в Сумській області від 05 грудня 2023 року № 0005982-1302-18-28.

Разом із тим, суд повторно звертає увагу, що нормами КАС України передбачено підстави забезпечення позову саме у межах справи, а також відносно заявлених у межах окремої адміністративної справи та заявлених у такій справі позовних вимог. В даному випадку, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702 та від 23.02.2024 №196418280702.

Позивачем не надано жодних доказів до заяви про забезпечення позову щодо предмету заявленого адміністративного позову про оскарження податкових повідомлень-рішень, на підтвердження обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав зазначених у ч.2 ст. 150 КАС України, а обґрунтування позивача на час подання заяви ґрунтуються на обставинах інших справи.

Позивач не повідомив суду обставин неможливості виконання судового рішення в частині заявлених вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області чи суттєвих ускладнень такого виконання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Діючим податковим законодавством чітко визначені повноваження податкового органу в сфері податкового контролю та подальші їх дії після винесення податкового повідомлення-рішення та оскарження його в судовому порядку.

Суд утретє звертає увагу позивача, що нормами ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином нормами Податкового кодексу України передбачено умови, при дотриманні яких рішення контролюючого органу, яким визначено грошове зобов`язання, в т.ч. і оспорюваних в межах справи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702, від 23.02.2024 №196418280702 про зобов`язання СФГ Кривозуб С.І. вважається неузгодженим.

У заяві позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702 та від 23.02.2024 № 196418280702 та проведення на їх підставі стягнення з СФГ Кривозуб С.І.

При цьому суд звертає увагу позивача про те, що вжиття заходів забезпечення позову не може бути заходом втручання у здійснення податковим органом функцій податкового контролю. Крім того, застосовані заходи забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, свідчать про обмеження контролюючому органу виконувати покладені відповідно до законодавства повноваження.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення на даному етапі, оскільки, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову, задля його вирішення у межах розгляду питання забезпечення позову, вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи та надання їм відповідної правової оцінки, що процесуальним законодавством не допускається.

Задля розгляду питання про забезпечення позову з підстав, заявлених у заяві, у даному випадку, суд має дослідити та встановити наявність у позивача відображення податкового органу, підстави здійснення відповідних перерахувань відповідних податків, їх суму/періоди, перевірити їх відображення у інформаційних системах податкового органу, тощо.

Разом із тим, суд звертає увагу, що такі обставини не є предметом позовних вимог, судом не досліджуються та не встановлюються, а предметом позовних вимог є дослідження судом виключно обґрунтованість та правомірність прийнятих ГУ ДПС в Сумській області 23.02.2024 податкових повідомлень-рішень.

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом саме під час розгляду спору по суті. Саме під час розгляду спору по суті, судом буде надана правова оцінка доводам позивача про протиправність оспорюваних рішень відповідача.

У контексті зазначених представником позивача обставин та пояснень, суд зазначає, що, безумовно, будь-які рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.09.2022 у справі №160/1609/22, від 29.09.2022 у справі №380/3826/21, від 19.10.2022 по справі №640/31944/21, який враховується судом під час розгляду заяви позивача.

Таким чином, суд не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, адже у податковому законодавстві чітко визначено порядок неузгодженості прийнятих податкових повідомлень-рішень та передбачений механізм повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання у разі здійснення такої переплати.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим.

Інші ж доводи позивача, викладені у заяві, на даному етапі судового розгляду підстав для забезпечення позову та стосуються основних доводів та обґрунтувань сторони позивача, що мають бути розглянуті під час розгляду спору по суті.

При цьому посилання позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду в адміністративній справі №420/6907/20, №420/2719/20, №580/5656/21 та інших постановах, на які посилається позивач в адміністративному позові, не є релевантними, оскільки стосувались правовідносин, які взагалі не стосуються ні предмету, ні підстав адміністративного позову. Перелічені позивачем в заяві про забезпечення позову справи стосувалися спірних правовідносин у сфері будівельних робіт та земельних правовідносин.

Так, у справі № 420/6907/20 предметом розгляду було скасування рішення Одеської міської ради № 434 від 30.11.2017 «Про призначення Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради замовником робіт по укріпленню схилу та стабілізації зсувних процесів в районі 13 станції Великого Фонтану в місті Одесі»; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта в районі розміщення земельної ділянки, дозволу на виконання будівельних робіт. У справі № 420/2719/20 предметом розгляду були вимоги про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. У справі №580/5656/21 предметом розгляду були вимоги про скасування рішення Гельмязівської сільради від 05.08.2021 №14-2/VІІІ «Про скасування земельних торгів». У справі № 460/9602/20 позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу Управління містобудування та архітектури про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та рішення ДАБІ про надання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Позивачем не надано жодних доказів до заяви про забезпечення позову, на підтвердження обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав зазначених у ч.2 ст.150 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову предметом розгляду якої є скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованою, непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства Кривозуб Світлани Іванівни від 13.03.2024 про забезпечення позову, а саме до прийняття рішення суду по даній справі заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Сумській області від 23.02.2024 №196318280702 та від 23.02.2024 №196418280702 та проведення на їх підставі стягнення з СФГ ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання судом. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя С.М. Гелета