Постанова

від 13.03.2024 по справі 520/25819/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 р.Справа № 520/25819/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.11.23 року по справі № 520/25819/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.05.2023 № 36386 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.05.2023 № 36386 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" критеріям ризиковості платника податку, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.05.2023 № 36386 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" сплачений судовий збір в сумі 2147 грн. 20 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції обставинам справи, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що підставою внесення ТОВ "Нова Ера Юа" до п. 8 Критерію ризиковості слугувала інформація з інформаційного ресурсу "Податковий блок". Зазначає, що відповідно до Порядку № 1165 не подання відповідних документів, що можуть свідчити про не відповідність критеріям ризиковості платника податку та є підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. В даному випадку, ТОВ "Нова Ера Юа" не надано до Комісії докуметів, які визначені в рішенні Комісії від 23.05.2023 №36386.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТОВ "Нова Ера Юа" зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обмежився лише загальною оцінкою, тобто не ідентифікував ризикові операції та податкові накладні платника, в яких зафіксовані ризикові операції.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення від 23.05.2023 № 36386 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтваності.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висноком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно п. 5 Порядку №1165, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансовогосподарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Нова Ера ЮА" надійшло рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.01.2023 №5783, яким визначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки відповідач має у своєму розпорядженні податкову інформацію, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладений на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів-комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до абз. 10 п. 6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є:

1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

6) інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до Порядку № 1165 не подання відповідних документів, що можуть свідчити про не відповідність критеріям ризиковості платника податку є підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 лютого 2023 позивач звернувся до контролюючого органу із запитом на отримання публічної інформації з проханням уточнити яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення про відповідність ТОВ "Нова Ера Юа" критеріям ризиковості.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 08.02.2023 №22/ЗПІ/20-40-18-03-12 зазначено, що рішення від 30.01.2023 №5783 прийнято за результатами аналізу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а саме згідно ЄРПН основним постачальником та покупцем є ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка", що свідчить про здійснення циклу операцій щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги. Платником ТОВ "Нова Ера Юа" проведено операції з реалізації товарів/послуг за номенклотурою 8708 та 8414 в обсягах, що перевищують обсяги її придбання. Також зазначено, що для здійснення діяльності відсутня звітність щодо найманих працівників. Відповідачем запропоновано ТОВ "Нова Ера Юа" надати копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків в електронній формі засобами електронного звязку згідно Постанови КМУ №1165.

Листом від 24.04.2023 №3-2023 позивачем до контролюючого органу надано пояснення разом документами, а саме копії податкових накладних № 4 від 16.07.2022, №32 від 02.07.2022, №59 від 14.07.2022, складені ТОВ "Нова Ера Юа", копію квитанції про реєстрацію ПК/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9150789227 від 08.08.2022, копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2023 року.

Рішенням від 27.04.2023 №28831 з урахуванням отриманих пояснень позивача від 24.04.2023, податковим органом повторно прийнято рішення про відповідність ТОВ "Нова Ера Юа" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції: постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2022, УКТЗЕД 8708; постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2023, УКТЗЕД 8414. Запропоновано надати наступні документи: договор з додатками, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, складські документи, рахунки-фактури/інвойси, накладну, розрахунковий документ, банківську виписку з особових рахунків.

Відповідно до листа від 03.05.2023 №3/5 позивачем до контролюючого органу надано додаткові пояснення разом документами, а саме оборотно-сальдову відомість та банківську виписку за період 27.07.2021 - 29.07.2021.

Рішенням від 09.05.2023 №33400 з урахуванням отриманих пояснень позивача від 03.05.2023, податковим органом повторно прийнято рішення про відповідність ТОВ "Нова Ера Юа" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції: постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2022, УКТЗЕД 8708; постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2023, УКТЗЕД 8414. Вказано, що вбачаються ознаки проведення ризикових операцій, недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції.

Листом від 15.05.2023 №4/5, позивачем до контролюючого органу надано додаткові пояснення з проханням скасувати рішення №33400 від 09.05.2023.

Так, рішенням від 23.05.2023 №36386 з урахуванням отриманих пояснень позивача від 15.05.2023, податковим органом повторно прийнято рішення про відповідність ТОВ "Нова Ера Юа" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції: постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2022, УКТЗЕД 8708; постачання за період 01.01.2022 - 30.01.2023, УКТЗЕД 8414. Зазначено про ненадання платником податків копій документів, а саме: договора з додатками, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, накладної, складських документів, розрахункового документа, банківської виписки з особових рахунків, зазначено про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Порядку № 1165 не подання відповідних документів що можуть свідчити про не відповідність критеріям ризиковості платника податку є підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що в межах даних правовідносин, ТОВ "Нова Ера Юа" не надано до Комісії документів, які зазначені в рішенні Комісії від 23.05.2023 № 36386, а саме: договір з додатками до нього, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, накладну, складські документи (інвентаризаційні описи), розрахунковий документи, банківську виписку з особових рахунків, недостатня кількість трудових ресурсів, для здійснення господарських операцій.

В свою чергу, позивачем належними доказами та відповідними документами не обґрунтовано протиправність рішення податкового органу щодо віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Колегія суддів зазначає, що приписами п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що в межах даних правовідносин, податковим органом не здійснювалось аналізу реальності господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, водночас необхідність надання підприємством документів, що можуть свідчити про не відповідність критеріям ризиковості платника податку є обов`язковою та обумовлена встановленням контролюючим органом фактичного руху активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною в межах даних правовідносин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Комісія податкового органу прийняла оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №36386 від 23.05.2023 виходячи із тої інформації та документів, які у них були в наявності, а тому діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства, оскільки позивачем не доведено протилежне.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, пункт 58), "Бендерський проти України" (заява N 22750/02, пункт 42)).

Однак варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. The Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийняте без дотриманням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 по справі № 520/25819/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ЕРА ЮА" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 14.03.2024 року