Постанова

від 13.03.2024 по справі 160/21796/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/21796/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року

у справі № 160/21796/23

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004979 від 09 серпня 2023 року, якою на позивача накладений штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 160/21796/23 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Судом зазначено, що акт є документом, в якому фіксуються виявлені порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом під час рейдової перевірки. Виходячи із форми акта, під час перевірки встановлюються та заносяться до акта відомості про водія та автомобільного перевізника на підставі документів, наданих водієм під час перевірки. Відповідно до акта № 000348 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водієм автомобіля марки MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_1 , автомобільним перевізником - ТОВ «ЛІА ГРОУС». Таким чином, посадовою особою, яка склала постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 , всупереч відомостям, зазначеним в акті перевірки, без будь-яких законних підстав визначено перевізником іншу особу. Таким чином, суд вказав, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Як наслідок, застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього закону є протиправним.

Не погодившись з рішенням суду, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 160/21796/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», здійснення перевезення за власний кошт свідчить про перевезення для власних потреб, а отже позивач в спірному випадку є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, як автомобільний перевізник. Зазначає, що позивач не надав доказів передачі транспортного засобу іншим суб`єктам господарювання.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 06.07.2023 року ФОП ОСОБА_1 керував автомобілем марки MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по дорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» з м. Луцька до м. Павлограда.

Власником вказаного автомобіля станом на 06.07.2023 року було ТОВ «ЛІА ГРОУС», код ЄДРПОУ 41163493 (адреса: м. Луцьк, пр-т Перемоги, 15, оф. 310).

06.07.2023 року у м. Луцьк позивач уклав з ТОВ «ЛІА ГРОУС» у простій письмовій формі договір купівлі-продажу № 2/23, за умовами якого придбав автомобіль марки MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_1 .

На підставі наказу ТОВ «ЛІА ГРОУС» та виданої товариством довіреності від 06.07.2023 року, позивача уповноважено здійснити всі необхідні дії з реєстрації вказаного вище транспортного засобу.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, придбавши транспортний засіб та маючи намір зареєструвати його на своє ім`я, 06.07.2023 року останній виїхав з м. Луцьк та їхав до сервісного центру МВС в м. Павлограді. Крім того, по дорозі позивач у знайомого взяв стіл, який був у користуванні, для власних потреб.

06.07.2023 року о 18 год. 40 хв. позивача зупинив старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, який провів рейдову перевірку транспортного засобу.

Відповідно до акта № 000348 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водієм автомобіля марки MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_1 , автомобільним перевізником - ТОВ «ЛІА ГРОУС».

Як зазначено в акті, під час перевірки виявлено, що у ОСОБА_1 були відсутні документи на вантаж, а саме товарно-транспортна накладна, а також протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідальність за дане порушення визначена абз. 3 ч, 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону,- штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

07.07.2023 року позивач зареєстрував транспортний засіб на своє ім`я, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Однак, 09.08.2023 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Слюсаренко винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004979, якою на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Як убачається із даної постанови, ФОП ОСОБА_1 06.07.2023 року о 18 год. 40 хв. на автомобільній дорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 347 км + 927 м, допущено порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до приписів частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів враховує, що у постанові від 22 лютого 2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Так, вищевказана форма акту передбачає зазначення в акті відомостей про автомобільного перевізника.

Апеляційним судом встановлено, що 09.08.2023 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Слюсаренко винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004979, якою на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до змісту спірної постанови, ФОП ОСОБА_1 06.07.2023 року о 18 год. 40 хв. на автомобільній дорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», 347 км + 927 м, допущено порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №000348 від 06.07.2023 року.

В свою чергу, відповідно до змісту наявного в матеріалах справи акту № 000348 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, водієм автомобіля марки MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_1 , автомобільним перевізником - ТОВ «ЛІА ГРОУС».

Таким чином, колегія суддів вважає, що акт № 000348 не може бути доказом того, що позивачем, як автомобільним перевізником, допущено порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III, оскільки акт №000348 містить відомості про те, що перевізником в спірному випадку є ТОВ «ЛІА ГРОУС».

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що до матеріалів справи не подано доказів, які б поза розумним сумнівом підтвердили допущення безпосередньо позивачем порушень, за які передбачено відповідальність приписами абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III.

Доводи скаржника про те, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відсутність вищевказаних доказів не спростовують.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування спірної постанови № 004979 від 09 серпня 2023 року. Натомість зворотні доводи скаржника про правомірність спірної постанови свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 160/21796/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко