Постанова

від 14.03.2024 по справі 640/16962/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/16962/21

адміністративне провадження № К/990/24191/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Коротких А.Ю., Єгорова Н.М.)

у справі №640/16962/21

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку

I. РУХ СПРАВИ

1. Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування») звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - ДАС України) та просило визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-10-13-008159-с від 03 червня 2021 року (далі - Висновок).

2. Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний висновок складений із порушенням вимог частини четвертої статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII), а саме із порушенням строків здійснення моніторингу, підписаний неналежним цифровим підписом. Окрім цього вказує, що Висновок є необґрунтованим, а зобов`язання ДАС України розірвати укладений договір із третьою особою порушує принцип добросовісної конкуренції, недискримінації, об`єктивності та неупередженості оцінки тендерних пропозицій.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок ДАС України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-10-13-008159-с від 03 червня 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної аудиторської служби України на користь АТ "Укргазвидобування" сплачений судовий збір у розмірі 2 270 грн.

4. Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДАС України звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 13 жовтня 2020 року АТ «Укргазвидобування» проведено процедуру закупівель 20П-074_45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи ( Будівництво ДКС- Пасічна Автоматичне пожежогасіння. Роботи «під ключ»).

7. Згідно з Протоколом Тендерного комітету №20П-074 від 02 лютого 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УА-Системи» (далі - ТОВ «УА-Системи») визнано переможцем цієї закупівлі з ціною тендерної пропозиції 9 700 000 грн з ПДВ.

8. 18 лютого 2021 року між позивачем та ТОВ «УА-Системи» укладено Договір будівельного підряду №ЛГВ-148/08-21.

9. У подальшому наказом ДАС України від 11 травня 2021 року №127 відповідно до частини другої статті 8 Закону №922-VIII, пункту 9 Положення про ДАС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) наказано розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, зокрема, оголошення за №UA-2020-10-13-008159-с.

10. За наслідком здійснення моніторингу відповідачем затверджено Висновок, предмет закупівлі: 20П-074_45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (Будівництво ДКС - Пасічна Автоматичне пожежогасіння. Роботи «під ключ») (ДК 021:2015: ДК 021:2015:45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи), очікуваною вартістю 9 992 517 грн.

11. У Висновку зазначено про порушення позивачем вимог частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII та пункту 2 частини першої статті 43 Закону №922-VIII, у зв`язку з чим на підставі статей 2 та 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» (далі - Закон №2939-XII) зобов`язано АТ «Укргазвидобування» здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформації та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

12. Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про те, що оскаржуваний висновок підписаний ДАС України неналежним цифровим підписом. Суди зазначили, що складання відповідачем висновку про моніторинг публічної закупівлі є реалізацією ним повноважень відповідно до Закону №922-VIII і спрямований на виникнення обов`язків юридичної особи - АТ «Укргазвидобування», а відтак ДАС України підписуючи спірний висновок мала використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.

14. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у цьому випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції, спірний висновок в супереч вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII), Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 від 08 вересня 2020 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Наказ №552, Порядок), постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - Постанова №193), які передбачають підписання висновку органами державної влади виключно засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, підписаний відповідачем шляхом накладення удосконаленого електронного підпису https://czo.gov.ua/verify.

15. Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи відповідача в частині достатності для підписання спірного висновку використання підпису сформованого на основі кваліфікованого сертифікату, оскільки це прямо суперечить положення пунктом 4 розділу I Порядку №552 в частині вимог до відповідного підпису.

16. Суди дійшли висновку про те, що оскаржуваний висновок підписаний неналежним електронним цифровим підписом, підстави для визнання його таким, що прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. ДАС України у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме пункту 5 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 «Про затвердження форми висновку про результат моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» та частину шосту статті 8 Закону №922-VIII.

18. На переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 5 розділу І Наказу №552 та частину шосту статті 8 Закону №922 і не врахували, що ці норми не потребують під час саме оприлюднення висновку накладення кваліфікованого електронного підпису особи, що затвердила такий висновок.

19. Скаржник указує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій на порушення норм матеріального та процесуального права помилково ототожнили поняття підписання та оприлюднення висновку, а також не врахували, що оприлюднення висновку відбувається відповідно до пункту 5 розділу І Наказу №552, а на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи· органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури.

20. Тобто предметом аналізу судів першої та апеляційної інстанцій було наявність в електронній системі закупівель кваліфікованого електронного підпису особи, що затвердила оскаржуваний висновок (заступника Голови Держаудитслужби), тоді як законодавство не передбачає наявність такого підпису під час оприлюднення висновку.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

22. Предметом судового контролю у цій справі є Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-10-13-008159-с від 03 червня 2021 року.

23. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом №2939-ХІІ.

24. Так, частиною першою статті 1 Закону №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

25. Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

26. Пунктом 1 Положення №43 установлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

27. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, який, за приписами підпункту 3 пункту 4 цього Положення №43, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує через моніторинг закупівель.

28. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (частина перша статті 5 Закону №2939-ХІІ). Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина четверта статті 5 Закону №2939-ХІІ).

29. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом № 922-VIII. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

30. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону №922-VIII, частиною першою якої установлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

31. Частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Вимоги до такого висновку встановлені частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII.

32. Суд зауважує, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 від 08 вересня 2020 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241.

33. Пунктами 3-5 розділу І цього Порядку передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний висновок підписаний шляхом накладення удосконаленого електронного підпису https://czo.gov.ua/verify.

35. Відповідно до Закону №2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

36. Верховний Суд у постанові 23 лютого 2024 року у справі № 200/14064/21 указав на те, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту. КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

37. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 17 Закону №2155-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

38. У листі-роз`ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16 лютого 2021 року №1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31 грудня 2021 року використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

39. Пунктом 3 Постанови №193, серед іншого, установлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

40. Згідно з частиною третьою статті 17 Закону №2155-VIII порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

41. Відповідно до пункту 1 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 (далі - Порядок використання електронних довірчих послуг) (чинного на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначав вимоги щодо використання, у тому числі отримання, кваліфікованих електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності (далі - державні установи) із використанням працівниками державних установ засобів кваліфікованого електронного підпису.

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача - представника державної установи - кваліфікований сертифікат відкритого ключа, в якому додатково до ідентифікаційних даних фізичної особи, яка є працівником державної установи, зазначаються ідентифікаційні дані відповідної державної установи (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).

42. Згідно з пунктом 4 Порядку використання електронних довірчих послуг, державні установи та їх працівники для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.

43. Як вбачається з матеріалів справи, чого не заперечує і позивач, удосконалений електронний підпис базується на кваліфікованому сертифікаті відкритих ключів.

44. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі, за результатами перевірки в електронній системі закупівель електронних підписів, накладених під час оприлюднення оскаржуваного висновку, за посиланням «Перевірити» під Висновком від 03 червня 2021 року відображається інформація про три підписи посадових осіб Держаудитслужби, оскільки склала та підписала Висновок заступник начальника відділу моніторингу закупівель у бюджетній сфері Юлія Налісна, погодив/завізував - директор Департаменту фінансового контролю у сфері закупівель Сергій Чернега , а затвердив - заступник Голови Держаудитслужби Олександр Шкуропат.

45. Відповідач указує на те, що в електронній системі закупівель не відображається інформація про тип таких електронних підписів, зокрема посадової особи, яка здійснила моніторинг - Підлісної Юлії. Проте під оскаржуваним висновком завантажується лише підпис особи, яка затвердила Висновок - Шкуропата Олександра, який долучено позивачем до матеріалів справи.

46. Вказане відповідач обґрунтовує тим, що відповідальним за наповнення, відображення інформації та функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи PROZORRO є державне підприємство «Прозорро».

47. Відповідно до роздрукованої форми електронного цифрового підпису, який наданий позивачем із сайту https://czo.gov.ua/verify, оскаржуваний Висновок підписаний Шкуропатом О.Г., вказано код ЄДРПОУ 40165856, зазначено установу: Державна аудиторська служба України, результат перевірки підпису: підпис створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено та зазначено дату та час накладення підпису: 10:41:08, 15 червня 2021 року.

48. Враховуючи обставини цієї справи, Верховний Суд не заперечує того, що оскаржуваний висновок підлягав оприлюдненню в електронній системі та на форму висновку мав бути накладений кваліфікований електронний підпис посадової особи органу, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, тобто Підлісної Ю.М . Проте, наявність під Висновком удосконаленого електронного підпису особи, що його затвердила ( Шкуропата О.Г. ), не змінює та не впливає на суть самого рішення. Вказане порушення з боку ДАС України не може слугувати самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, прийнятого за результатом проведення моніторингу закупівлі.

49. За таких обставин, Верховний Суд уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-10-13-008159-с від 03 червня 2021 року з підстав підписання неналежним електронним цифровим підписом.

50. Верховний Суд наголошує, що предметом цього спору є Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-10-13-008159-с від 03 червня 2021 року, яким установлено факт порушення замовником вимог частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII та пункту 2 частини першої статті 43 Закону №922-VIII, у зв`язку з чим на підставі статтей 2 та 5 Закону №2939-ХІІ зобов`язано АТ «Укргазвидобування» здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформації та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

51. При цьому, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалось та не надавалось належної правової оцінки факту наявності або відсутності порушень з боку замовника частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII та пункту 2 частини першої статті 43 Закону №922-VIII, про які зазначено у спірному висновку.

52. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

53. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

55. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. За приписами частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

57. З урахуванням наведеного, перевіривши за матеріалами справи, доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

58. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

59. Водночас, Суд зауважує, що згідно статей 1-2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-IX, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

60. Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

61. Відтак, враховуючи приписи Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

62. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року скасувати, а справу №640/16962/21 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду