Ухвала

від 14.03.2024 по справі 420/20800/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2024 року

м. Київ

справа №420/20800/23

адміністративне провадження № К/990/8407/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Радишевської О.Р., Прокопенка О. Б.,

перевірив касаційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОВАЦІЯ БК-БУДЖАК», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОВАЦІЯ БК-БУДЖАК», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-05-010449-а від 04 серпня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

04 березня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Предметом спору у цій справі є правильність висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-05-010449-а від 04 серпня 2023 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Як зазначає позивач, винятковість цієї справи для нього полягає у:

1.правильному розумінні та використанні в подальшій роботі, як бюджетної організації (закладу вищої освіти, що фінансується з державного бюджету країни) судової практики з питання оскарження акту індивідуальної дії (яким виступає висновок Держаудитслужби від 04.08.2023) - наявності в них (актах) змістовних, якісних та обов`язкових його реквізитів для можливості розуміння такого акту як індивідуального (як-от, відсутність у висновку Держаудитслужби від 04.08.2024 в рамках закупівлі UA-2023-05-05-010449-а чіткого зобов`язання Позивача на виконання чітких інструкцій щодо усунення виявлених Держаудитслужбою порушень у процедурі закупівлі; відсутність посилання, всупереч вимогам Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» конкретизації норми нормативно-правового акта, на підставі якого зроблено висновок про розірвання договору як необхідної умови для усунення виявлених недоліків у закупівлі);

2. обґрунтуванні вимоги, що міститься в акті індивідуальної дії (висновку Держаудитслужби від 04.08.2023), щодо розірвання «закупівельного» договору (у разі,коли в самому договорі відсутній такий порядок, як ми можемо бачити, дослідивши текст договору, укладеного за результатами процедури закупівлі UA- 2023-05-05-010449-а, в рамках якої Держаудитслужбою винесено оспорюваний висновок від 04.08.2023), в тому числі, в односторонньому порядку, в тому числі, на виконання зобов`язальної частини висновку Держаудитслужби (від 04.08.2023);

3. як слідство з попереднього пункту - нормативне обґрунтування з позиції практики Верховного суду повноважень Державної аудиторської служби України щодо вимоги розірвання договорів, укладених за результатами процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та цивільного й господарського законодавства України;

4. ототожнення чи, навпаки, виявлення абсолютно протилежних підстав використання поняття «закупівельного» договору (договору, укладеного між сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі в розумінні законодавства про публічні закупівлі) та договору в розумінні цивільного та господарського законодавства (нормами якого замовники повинні керуватися під час укладення договорів за результатами процедур закупівель), та їх (термінів) взаємодії між собою, під час вирішення питань щодо усунення недоліків, виявлених під час здійснення процедури закупівлі, та означених у висновку Держаудитслужби (в частині розірвання);

5. розумінні процедури подальшого здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг, договір по якій (у випадку примусового розірвання договору на виконання зобов`язальної частини висновків Держаудитслужби) було розірвано, та можливість припинення відносин за такими договорами з моменту фактичного їх розірвання (мається на увазі - припинення відносин за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, саме з моменту винесення остаточного рішення судовим органом, враховуючи фактично виконані роботи / послуги / поставлені товари за цим договором. Зазначене є вкрай важливим фактором для бюджетної неприбутковою установи, забезпечення якої напряму залежить від декількох факторів, зокрема, наявність фінансування з державного бюджету на відповідний бюджетний рік, наявність бюджетних асигнувань, тривалий час для оголошення повторної процедури закупівлі тощо);

6. розумінні процедури розірвання договору в розумінні положень цивільного та господарського законодавства на виконання висновку Державної аудиторської служби (від 04.08.2023) в той час, коли частина та/або весь обсяг робіт за договором, який є предметом оскаржуваного акту індивідуальної дії (висновку Держаудитслужби) сторонами в договірному зобов`язанні виконаний, - яким шляхом слід керуватися в зазначеній ситуації, чи можлива двостороння реституція в рамках виконання зобов`язальної частини висновку Держаудитслужби України, враховуючи факт повернення (у разі такого повернення) бюджетни коштів до державного бюджету та відсутності отримання повторного додаткового фінансування для повторення виконаних замовником (ОДУВС), але скасованих (Держаудитслужбою та судом) дій;

7. отриманні чіткої позиції Верховного Суду про повноваження органів фінансового контролю на зобов`язання до розірвання договорів, укладених за результатами процедури закупівель (адже, нормативно-правові не містять жодних норм щодо таких повноважень. Натомість, в постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 911/2183/21 судом зроблено висновок, що наявність висновку Державної аудиторської служби України не може вважатися істотною зміною істотних (обов`язкових для договору, визначених ст. 652 ЦК України) обставин та бути єдиною підставою для розірвання договору за позовом Замовника), та повноти таких зобов`язань (як-от, у висновку Держаудитслужби від 04.08.2023 в закупівлі UA-2023- 05-05-010449-а Держаудитслужбою зобов`язано ОДУВС здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. натомість, беручи до уваги зазначене вище в цьому ж пункті, розірвання договору в розумінні вимог цивільного та господарського законодавства можливо лише у випадку згоди обох сторін та/або за рішенням суду після звернення замовника із позовною заявою про таке розірвання).

Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього.

Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки суб`єктивні труднощі, які виникають у позивача, щодо розуміння здійснення закупівлі товарів / робіт / послуг, а також щодо розуміння процедури розірвання договорів, укладених за результатами процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та цивільного й господарського законодавства України не свідчить про винятковість цієї справи для учасника, який подає касаційну скаргу, позаяк такі труднощі не можна віднести в якусь особливу категорію спорів, трактувати їх такими, що є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського державного університету внутрішніх справ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОВАЦІЯ БК-БУДЖАК», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.

2. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету, а у разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.Б. Прокопенко