Рішення

від 01.03.2024 по справі 229/212/22

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/372/2024

ЄУН 229/212/22

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом. Позов мотивований тим, що позивачка працює на посаді вчителя англійської та німецької мови у закладі загальної середньої освіти - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області з 01 вересня 2011 року. За висновком закладу охорони здоров`я, який провів медичний огляд у 2021 році, викладеному в особистій медичній книжці позивачки, для виконання обов`язків вчителя протипоказань немає. 25 жовтня 2021 року їй вручено повідомлення за підписом в.о. директора гімназії «Інтелект» Н.Білик про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому зазначено, що з 08 листопада 2021року на період дії карантину щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти і про відсторонення її від роботи з 08 листопада 2021 року у разі відсутності такого щеплення. 05 листопада 2021 року ЗЗСО І-ІІІ ступенів Дружківською гімназією «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області виданий наказ № 110, яким позивачку ОСОБА_1 відсторонено від роботи вчителя з 08.листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати. Позивачка просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати та зобов`язати ЗЗСО І-ІІІ ступенів Дружківською гімназією «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 992 грн 40 коп.

18.01.2022 року ухвалою Дружківського міського суду Донецької області, позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.

02.02.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.25-30).

В судове засідання сторони не з`явились, про дату час та місце проведення повідомлені належним чином.

Позивачка, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача про причину своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 01.09.2011 року працює на посаді вчителя англійської та німецької мов у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області, (а.с.9-10).

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області, відповідно до Статуту, затвердженого Наказом міськво № 327 від 25.10.2016, є юридичною особою. За рішенням Дружківської міської ради від 29.11.2006 року №5/7-6 бухгалтерський облік гімназії здійснюється самостійно (п.6.1 Статуту).

Педагогічними працівниками у гімназії можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснюють педагогічну діяльність, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я яких дозволяє виконувати професійні обов`язки (п.3.7 Статуту).

До педагогічної діяльності не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством (п.3.8 Статуту).

Призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників ліцею, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законам України«Про загальнусередню освіту» та іншими законодавчими актами. (п.п.3.9 Статуту).

Безпосереднє керівництво гімназії здійснює директор, який в межах наданих йому повноважень, поряд з іншими, призначає на посаду та звільняє з роботи, педпрацівників по узгодженню з відділом освіти Дружківської міської ради, здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, встановлює надбавки, доплати, премії працівникам гімназії відповідно до Положення про преміювання працівників гімназії; готує та подає на затвердження міськво тарифікаційний список, визначає розмір оплати педпрацівників гімназії згідно з законодавством України (п. 4.2 - 4.5 Статуту).

25 жовтня 2021 року вчителю ОСОБА_1 вручено повідомлення за підписом в.о. директора гімназії «Інтелект» Н.Білик про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому зазначено, що з 08 листопада 2021року на період дії карантину щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти і про відсторонення її від роботи з 08 листопада 2021 року у разі відсутності такого щеплення. З посиланням на ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, наказ МОЗ від 24.12.2020 №3018 та наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

05 листопада 2021 року закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області виданий наказ № 110, яким, ОСОБА_1 була відсторонена від роботи вчителя німецької мови з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19, без збереження заробітної плати. Підставою для видання наказу вказане повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 25.10.2021 (а.с.8).

Статтею 46Кодексу законівпро працюУкраїни передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством, а саме: у випадках, перелічених у статті 46Кодексу законівпро працюУкраїни або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

У статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 6квітня 2000року N1645-III як обов`язкові і такі, що включені до календаря щеплень, визначені профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Але, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до: зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У пункті 416 постанови КабінетуМіністрів Українивід 9грудня 2020року N1236 (в редакції, визначеній постановою від 29 листопада 2021 року N 1237, яка діяла на час виниклих правовідносин) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. N 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12Закону України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерстваохорони здоров`явід 4жовтня 2021р.N2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Вільний вибір передбачає різноманітність умов праці, проте сталими (обов`язковими) є гарантії захисту працівника від незаконного звільнення за будь-яких умов праці. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (абзаци перший і п`ятий підпункту 2.2 пункту 2, абзац дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Підставою для відсторонення від виконання своїх посадових обов`язків позивачки ОСОБА_1 у наказі № 110 від 05.11.2021 стало посилання на повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 25.10.2021, складене в.о. директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області Білик Н. яка у своїх діях при відстороненні позивачки керувалась ст. 46 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», постановою КМУ від 09.12.2020 № 1236.

При цьому у ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 6квітня 2000року N1645-III чітко визначено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. Тобто відмова цих працівників від обов`язкових профілактичних щеплень має відбутись саме у такому порядку, який встановлений законом.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у тій же самій статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 6квітня 2000року N1645-III у частині шостій, де зазначено, якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Іншого порядку відмови від обов`язкових профілактичних щеплень ані цей, ані будь-який інший закон не містять. Не містить цей закон і іншої підстави для встановлення юридичного факту відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень, аніж відібране лікарем письмове підтвердження особи від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про відмову скласти особою таке письмове підтвердження.

Враховуючи це, посилання відповідача у наказі № 110 від 05.11.2021 як на підставу для відсторонення позивачки від роботи на повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 25.10.2021, є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III.

І навпаки, наказ № 110 від 05.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи не містить відомостей на підтвердження відмови позивачки здійснити щеплення у порядку, встановленому частиною шостою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Крім того, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 25.10.2021 по суті містить вимогу працівнику надати сертифікат про вакцинацію проти COVID-19, викладені наслідки ненадання особою цих відомостей, свідчать саме про вимогу та перекладання на працівника обов`язку про надання працедавцеві таких відомостей.

Але ж, Європейська хартія прав пацієнтів у статті 6 гарантує кожному право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про свій стан здоров`я і можливі діагностичні чи терапевтичні процедури, а також на захист своєї приватності під час проведення діагностичних оглядів.

Конституція України (статті 32 і 34) та статті 285 і 286Цивільного кодексуУкраїни гарантують ці ж права на національному рівні.

Основи законодавстваУкраїни проохорону здоров`я (Закон України від 19.11.1992 р. (статті 391, 40, 78 («г») стверджують, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

За визначенням у статті 11Закону України«Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Враховуючи приведені нормативно-правові акти, визначення терміну «профілактичні щеплення», приведеного у статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», суд вважає, що під дію статті 11Закону України«Про інформацію» підпадають будь-які медичні відомості/втручання/маніпуляції/діагнози тощо.

Конституція України у статті 19 визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, вимога відповідача до позивачки надати відомості, що стосуються наявності профілактичного щеплення від COVID-19 є грубим порушенням вимог статті 19 Конституції України, права позивачки на конфіденційність та повагу до її приватного життя.

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини, порушення порядку відсторонення від виконання посадових обов`язків, встановленого Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прав позивачки на працю, приватне життя суд вважає вимоги позивачки ОСОБА_1 правомірними та такими, що підлягають задоволенню щодо скасування наказу № 110 від 05.11.2021 про її відсторонення від роботи.

При цьому суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оскільки вона суперечить обставинам, встановленим судом у судовому засіданні.

Крім того, не приймає суд і посилання відповідача на практику Європейського суду з прав людини у контексті виправдання дій відповідача при відстороненні працівника від виконання ним роботи, бо в протилежному випадку це суперечило б суті та змісту самої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликаної до забезпечення і розвитку прав людини та її основоположних свобод у будь-яких сферах особистого/суспільного/трудового життя цієї особи. Крім того, і у приведених самим же відповідачем прикладах судової практики ЄСПЛ, і в інших випадках Європейський суд дотримується послідовної практики, за якою обмеження прав особи дійсно допускається, але будь-які втручання мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

Крім того, не можуть бути застосовані у цій справі висновки, сформульовані Верховним Судом від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19, на які також послався відповідач у запереченні на позовну заяву. Приведений прецедент не є тотожним предмету спору у даному випадку.

Щодо вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення позивачки від роботи, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно із Довідкою про доходи № 08 від 11.01.2022 року, ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у вересні 2021 року в розмірі 8823,18 грн, у жовтні 2021 року в розмірі 11758,10 грн (а.с.11).

Відповідно до Форми ОК-5 ОСОБА_1 було нараховано у листопаді 2021 року 6000 грн, з грудня 2021 року по лютий 2022 року включно по 0.00 грн (а.с. 65)

Відповідач не надав докази, які б підтверджували, що відповідач у добровільному порядку виплатив позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу (частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці»).

Частиною другою статті 2КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 вказано, що «оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Проте, у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи слід виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати».

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час такого відсторонення. Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за цей період (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 ).

Суд встановив, що відповідач без законних підстав відсторонив позивачку від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.

Положення статті 235 КЗпП України, встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Середній заробіток, який має бути сплачений працівникові власником, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100.

Пунктом 8 вказаного Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Постанови КМУ від 05 лютого 1995 року № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Розмір середнього заробітку суд обраховує на підставі Довідки про доходи позивачки від 11.01.2022 № 08, а саме:

- визначення середньоденної заробітної плати: 8 829,18 грн (нарахована заробітна плата вересень 2021 року) + 11 758,10 грн (нарахована заробітна плата за жовтень 2021 року): 42 (кількість робочих днів фактично відпрацьованих протягом двох місяців перед відстороненням) = 490,17 грн;

- визначення середнього заробітку за час відсторонення: 490,17 грн (середньоденна заробітна плата) х 78 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 38 233,52 гривень.

Суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи та стягнути з відповідача на користь позивачки 38 233,52 грн без утримання податків і зборів.

Податки, збори із суми середнього заробітку підлягають нарахуванню відповідачем при виконанні судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті позивачці, внаслідок чого виплачена позивачці сума середнього заробітку зменшиться на суму податків і зборів.

На підставі статті 141Цивільного процесуальногокодексу України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати в сумі 992,40 гривень судового збору (а.с. 4).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області №110 від 05 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Стягнути з закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять три) грн 52 коп. середнього заробітку за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року, що визначено без утримання податків і зборів.

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківська гімназія «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області, під час виконання рішення, зобов`язаний нарахувати, утримати, сплатити податки і збори із середнього заробітку і виплатити ОСОБА_1 суму, призначену судом, зменшену на суми податків і зборів.

Стягнути з закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Друдківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 березня 2024 року.

Суддя: О.М. Грубник