Постанова

від 15.03.2024 по справі 1-637/11

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1-637/11

ПОСТАНОВА

15 березня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілих - адвоката: ОСОБА_4 ,

підсудних: ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача

Львівської міської ради: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України у межах кримінальної справи № 140-0193 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Івано-Франківськ, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в :

кримінальну справу за фактом вчинення шахрайства в особливо великих розмірах працівниками ПП «Інвестиції Маркетинг Консалтинг» грошовими коштами громадян порушено 22 березня 2006 року /т.1 а.с.1/.

Обвинувальний висновок у кримінальній справі №140-0193 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України затверджено заступником прокурора Львівської області 10 лютого 2007 року /т.43 а.с.1-7/.

Головою апеляційного суду Львівської області згідно ст. 38 КПК України підсудність кримінальної справи визначено Франківському районному суду м. Львова.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 13 березня 2007 року кримінальну справу прийнято до провадження.

Поряд з цим, обвинувальний висновок у кримінальній справі №140-1273 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України затверджено заступником прокурора Львівської області 16 липня 2007 року /т.49 а.с.1-3/, який скеровано до Франківського районного суду м. Львова для об`єднання в одне провадження з кримінальною справою №140-0193 та розгляду по суті.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2007 року кримінальні справи про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 об`єднані в одне провадження.

Надалі, розпорядженням голови апеляційного суду Львівської області 15 листопада 2011 року кримінальну справу надіслано для розгляду по суті в Залізничний районний суд м. Львова.

У судовомузасіданні захисникпідсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_7 звернувся досуду із письмовими клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, кожного окремо, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, із врахуванням наявності обставин регламентованих ст. 12, 44, 49 КК України.

Підсудний ОСОБА_6 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підтримав, надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Підсудна ОСОБА_5 клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підтримала, надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Заслухавши підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 , який просив задовольнити клопотання, думку прокурора, який не заперечив проти задоволення клопотання, представника потерпілих - адвоката ОСОБА_4 , який заперечив проти задоволення клопотань, оскільки закриття кримінального провадження можливе за умови належного розслідування даної справи, позицію представника цивільного відповідача Львівської міської ради, який не заперечував про задоволення клопотань, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення підсудних від кримінальної відповідальності слід задовольнити та кримінальну справу провадженням закрити виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7-1 КПК України /в редакції 1960 р./ провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку із закінченням строків давності.

Частиною 2 ст. 11-1 КПК України /в редакції 1960 р./ визначено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.49КК України /редакція КК на час вчинення злочинів/ особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Статтею 12 КК України /редакція КК на час вчинення злочинів/ визначено, що злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.4 190 КК України та ч.3 ст. 209 КК України, за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року, є особливо тяжкими злочинами; за ч. 2 ст. 364 та ч.3 ст. 212 КК України, за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року, є тяжкими злочинами; за ч.1, 2 ст. 366 та ч.1, 3 ст. 358 КК України, за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року, є злочинами середньої тяжкості.

Згідно роз`яснень даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005р. №12 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч.1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Судом встановлено, що минули строки, передбачені п. 5 ч.1 ст. 49 КК України більше п`ятнадцять років, оскільки дії підсудних інкриміновані за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не обвинувачуються в скоєнні злочинів, до яких не застосовується давність згідно з ч. 5 ст. 49 КК України, відсутні підстави для зупинення чи переривання строків давності, так як підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не ухилялися від досудового розслідування та суду, не вчиняли нові злочини /кримінальні правопорушення/, про що свідчать витяги з інформаційно-аналітичної системи, розуміють наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому клопотання є підставними та підлягають до задоволення.

Поряд з цим, підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 органом досудового слідства інкриміновані діяння за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, проте у зв`язку із декриміналізацією діяння відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», який набрав чинності 25 вересня 2019 року, у Кримінальному кодексі України статтю 205 виключено.

Для застосування ст. 5 КК України достатньо самого факту скасування караності діяння, щоб закрити провадження, незалежно від зміни як обстановки, так і особи обвинуваченого, оскільки закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі, а тому на п. 2 ч.1 ст. 6 КПК 1960 р. провадження про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України підлягає закриттю у зв`язку із декриміналізацією діяння.

З приводу заперечення представником потерпілих про закриття кримінального провадження суд зазначає наступне.

Якщо під час здійснення судового провадження, надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підсудного /обвинуваченого/, наведені норми покладають на суд обов`язок невідкладно перейти до вирішення такого клопотання. Суд з`ясувавши думку учасників судового розгляду, ухвалює постанову.

Невідкладність вирішення клопотання пов`язана із тим, що суд, встановивши наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого чи підсудного від кримінальної відповідальності та згоду обвинуваченого чи підсудного на закриття кримінального провадження на цих підставах, ухвалює рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриває провадження у справі.

За таких обставин, вчинення будь-яких подальших процесуальних дій чи прийняття рішень у кримінальному провадженні втрачає сенс та необхідність.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків та притягнення до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Тому, до ухвалення вироку у справі, суд не може робити висновки про винуватість особи, тим більше тоді, коли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності спливли значно раніше, ніж суд робить такий висновок.

Саме такий висновок було зроблено у постанові від 29.09.2022 року ВС у складі колегії суддів Другої судової палати ККС у справі №559/182/19 (провадження №51-5223 км 21).

Крім цього, у разі постановлення рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу потерпілих, що оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, то потерпілі не позбавлені права звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, враховуючи, що справа розглядалась у порядку КПК України в редакції 1960 року, суд додатково звертає увагу потерпілих, що відповідно до ч. 2, 4 ст.28КПК України1960року закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Також, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Отже, висновки зазначені як в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», так і висновки, які містяться у правовій позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 10.08.2022 року у справі №161/694/20 (провадження № 51-811км21), згідно якої у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду є тотожними та позбавляють суд можливості розглянути цивільні позови потерпілих.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2006 року ОСОБА_6 , який згідно протоколу затримання в порядку ст. 115 КПК України затриманий з 12.09.2006 року та обрано запобіжний захід утримання під вартою в УДДУ ВП СІЗО №19 /т.45, а.с.200, 210/.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2006 року ОСОБА_5 , яка затримана в порядку ст. 115 КПК України з 12.09.2006 року обрано запобіжний захід утримання під вартою в УДДУ ВП СІЗО №19 /т.45, а.с.211/.

24.02.2012 року підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були змінені запобіжні заходи з тримання під вартою на підписку про невиїзд. /т.55 а.с.81, 82/.

Таким чином, запобіжні заходи - підписку про невиїзд відносно підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід скасувати.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 44, 49 КК України, ст. 5, 6, 7-1, 11-1, 248, 273, 282, 328, 347 КПК України /в ред. 1960 р./, п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд

у х в а л и в :

звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 190, ч.2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.5 ч.1 ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212, ч.3 ст. 209 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.5 ч.1 ст. 49 КК України.

Провадження по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч. 2, 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209 КК України закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_9 /т.55 а.с.146/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 /т.55 а.с.121/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_11 /т.55 а.с.133/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_12 /т.46 а.с.6/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_13 /Т.55 а.с.119/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_14 /т.55 а.с.136/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_15 /т.55 а.с.124/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_16 /т.55 а.с.123/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_17 /т.51 а.с.33, т.55 а.с.125/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_18 /т.55 а.с.112/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_19 /т.55 а.с.130/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_20 /т.43 а.с. 148, т.55 а.с.132/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_21 /т. 43 а.с.112, т.55 а.с.137/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_22 /т.55 а.с.134/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_23 /т.55 а.с.129/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_24 /т.43 а.с.137, т.55 а.с.135/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_25 /т.55 а.с.126/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_26 /т.55 а.с.144/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_27 /т. 43 а.с.117, т.55 а.с.139/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_28 /т.55 а.с.140/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_29 /т.55 а.с.141/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_30 /т.55 а.с.111/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_31 /т.55 а.с.116/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_32 /т.49 а.с.32, т.55 а.с.142/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_33 /т.55 а.с.117/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_34 /т.55 а.с.120/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_35 /т.55 а.с.127/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_36 /т.55 а.с.128/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_37 /т.43 а.с.121, т.55 а.с.143/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_38 /т.55 а.с.150/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_39 /т.49 а.с.10, т.55 а.с.122/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_40 /т.55 а.с.113/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_41 /т. 43 а.с.149, т.55 а.с.115/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_42 /т.55 а.с.149/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_43 /т.55 а.с.138/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_44 /т. 43 а.с.125, т.55 а.с.148/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_45 /т.55 а.с.114/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_46 /т. 43 а.с.119, т.55 а.с.131/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_47 /т.55 а.с.118/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_48 /т. 49 а.с.105, т.55 а.с.147/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_49 /т.43 а.с.112, т.55 а.с.145/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_50 /т.43 а.с.155, т.56 а.с.4/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_51 /т. 49 а.с.103, т.56 а.с.6/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_52 /т.46 а.с.143, т.49 а.с. 48/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_53 /т.50 а.с.101/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_54 /т. 49 а.с. 151, т.50 а.с.102/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_55 /т. 43 а.с.123, т.58 а.с.44/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_56 /т.43 а.с.152, т.58 а.с.43/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_57 /т.49 а.с.8/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_58 /т.49 а.с.38/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_59 /т.49 а.с.47/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_60 /т.49 а.с.167/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_61 /т.43 а.с.108/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_62 /т.43 а.с.109/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_63 /т.43 а.с.114/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_64 /т.43 а.с.116/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_65 /т.43 а.с.122/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_66 /т.43 а.с.124/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_67 /т.43 а.с.126/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_68 /т.43 а.с.127/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_69 /т.43 а.с.128/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_70 /т.43 а.с.129/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_71 /т.43 а.с.130/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_72 /т.43 а.с.132/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_73 /т.43 а.с.135/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_74 /т.43 а.с.136/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_75 /т.43 а.с.138/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_76 /т.43 а.с.139/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_77 /т.43 а.с.141/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_78 /т.43 а.с.142/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_79 /т.43 а.с.146/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_80 /т.43 а.с.147/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_81 /т.43 а.с.150/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_82 /т.43 а.с.154/ - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_83 /т.43 а.с.215/ - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Головуючий суддя: ОСОБА_1