Постанова

від 04.03.2024 по справі 686/12156/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/12156/23

Провадження № 22-ц/4820/411/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., П`єнти І.В., секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю представника відповідачів Приз Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/12156/23 за апеляційною скаргою Пенсійного фонду України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року (суддя Мазурок О.В., повний текст судового рішення складено 09 листопада 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала, що відповідно до наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області № 10-К від 14.09.1994 була прийнята на посаду провідного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування, а відповідно до наказу № 1 від 22.01.1998 переведена на посаду головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції фонду.

Позивачка зазначала, що згідно наказу № 1 від 02.07.2001 її призначено на посаду головного спеціаліста контрольно - ревізійного відділу виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, правонаступником якого, із 01 серпня 2017 року, є управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Хмельницькій області. Наказом №207-к від 25 липня 2017 року ОСОБА_1 прийнято в порядку переведення на посаду головного спеціаліста контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, а відповідно до наказу № 494-к від 28.12.2017 переведено на посаду головного спеціаліста відділу фінансового контролю та аудиту і наказом № 99-к від 25.03.2019 - на посаду головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

ОСОБА_1 стверджувала, що наказом від 12.04.2023 № 137-к, за підписом голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду, її звільнено з 18 квітня 2023 року з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗП України, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області. При звільненні їй виплачені розрахункові кошти та видано трудову книжку.

Позивачка вважає, наказ від 12.04.2023 № 86-к про її звільнення таким, що суперечить вимогам трудового законодавства України, зокрема ч. 2 ст. 40, ст.ст. 49-2, 43 КЗпП України, у зв`язку з порушенням юридичної процедури її звільнення.

Тому ОСОБА_1 просила: скасувати наказ №86-к від 12.04.2023 про її звільнення з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області; поновити на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області правонаступником якого є ГУ ПФУ в Хмельницькій області з 19.04.2023 та внести відповідні записи в трудову книжку; стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Хмельницькій області, середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення та по день ухвалення рішення судом з розрахунку 472,19 грн на день з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів та моральну шкоду в розмірі 100000 грн; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

У жовтні ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, що була прийнята судом та просила поновити її на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту в ГУ ПФУ в Хмельницькій області або на рівнозначній посаді з 19.04.2023 та внести відповідні записи в трудову книжку; стягнути з ГУ ПФУ в Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення та по день ухвалення рішення судом з розрахунку 472,19 грн на день, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року позов задоволено частково. Скасовано наказ №86-к від 12.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України У Хмельницькій області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 19.04.2023 року та внести відповідні записи в трудову книжку. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 69884 грн 12 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6700 грн та 71 гривню 93 копійки сплоченого судового збору. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в дохід держави судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок. Вирішено допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за 1 місяць. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, Пенсійний фонд України, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт вказував про неврахування судом пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-ХІV (в редакції Закону №2620-ІХ, що діє з 01.01.2023), яким передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року, а Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Апелянт звертає увагу суду на те, що Головне управління та Пенсійний фонд є різними юридичними особами з різною юрисдикцією, тому міськрайонним судом невірно визначено правонаступника УВД ФСС України в Хмельницькій області.

Представник Пенсійного фонду України стверджує, що міськрайонним судом проігноровано, що поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді є неможливим, оскільки фактично ані посади, ані юридичної особи не існує. При цьому, вимога ОСОБА_1 про поновлення її на посаді в УВД ФССУ в Хмельницькій області, тобто в юридичній особі яку припинено, є неефективним способом захисту прав, оскільки не дозволить в подальшому реалізувати свої права.

Крім цього, судом першої інстанції проігноровано, що переведення на посаду державної служби врегульовано нормами Закону України від 10.12.2015 № 889-VII «Про державну службу», що містить імперативну норму щодо того, що переведений на посаду державної служби може бути лише державний службовець, при цьому враховується категорія посади та рівень державного органу та суд помилково послався на ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану». Апелянт також звертає увагу, що «переведення на посаду державної служби» та «вступу на державну службу» є різними за механізмом та суб`єктним складом.

Зважаючи на викладене, Пенсійний фондУкраїни просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В засіданні апеляційного суду представниця відповідачів ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, хоча про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Пенсійного фонду України підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області № 10-К від 14.09.1994 ОСОБА_1 була прийнята на посаду провідного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування.

Відповідно до наказу № 1 від 22.01.1998 ОСОБА_1 переведена на посаду головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції фонду.

Постановою правління Фонду від 26.06.2001 № 13 виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування України реорганізовано у Хмельницьке обласне відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності.

Наказом № 1 від 02.07.2001 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста контрольно-ревізійного відділу Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (підстава с. 3 ст. 36 КЗпП України).

Наказом № 207-к від 25 липня 2017 року позивачку прийнято в порядку переведення на посаду головного спеціаліста контрольно-ревізійної роботи та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.

Наказом № 494-к від 28.12.2017 ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу фінансового контролю та аудиту.

Наказом № 99-к від 25.03.2019 ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким Закон України від 23.09.1999 №1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» викладено в новій редакції.

Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105-ХІV (в редакції Закону №2620-ІХ, що діє з 01.01.2023) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16 січня 2023 року «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» скорочено увесь штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18 квітня 2023 року; комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України, з дотриманням вимог статті 49-4 КЗпП України, статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», положень Колективного договору, укладеного між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України та Професійною спілкою працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування 29.10.2020, повідомити Професійну спілку працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України щодо прийнятого рішення про масове вивільнення працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві та провести відповідні консультації; управлінню по роботі з персоналом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з дотриманням порядку і термінів, встановлених вимогами ст. 49-2 КЗпП України, персонально попередити працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про скорочення чисельності та штату працівників та про наступне їх звільнення.

Відповідно до наказу №86-к від 12 квітня 2023 року, за підписом голови комісії з реорганізації, ОСОБА_1 звільнена з 18 квітня 2023 року з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу статті 124Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №712/5476/19 зазначено: «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини 1 статті 19 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Апеляційний суд констатує, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, крім іншого, про скасування наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області від 12 квітня 2023 року №86-к про звільнення її з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області та поновлення її на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області або на рівнозначні посаді з 19.04.2023.

Статтею 4Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» (у редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року №6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року №2620-ІХ, яким припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. І під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, що реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

З 01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Враховуючи вищенаведене, а саме перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області та її позовну вимогу щодо поновлення на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту або на рівнозначній посаді в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, апеляційний суд вважає, що за предметом спору та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин і відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 18 грудня 2023 року №442/3240/23.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності рішення суду першої інстанції, оскільки ці доводи стосуються необхідності встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості вирішення спору по суті позовних вимог, що не може бути здійснено в межах цього апеляційного перегляду зазначеної справи, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно з частиною 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (частина 2 статті 377 ЦПК України).

Тому, судова колегія вважає, що провадження у цій справі відповідно до частин 1, 2 статті 377 ЦПК України необхідно закрити, так як цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та роз`яснити ОСОБА_1 про її право на звернення до Хмельницького апеляційного суду із заявою щодо направлення цієї справи до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року скасувати та провадження у справі № 686/12156/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право протягом 10 днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до Хмельницького апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 березня 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта