Рішення

від 20.02.2024 по справі 505/3871/23

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3871/23

Провадження № 2/505/1188/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2024 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засіданням - Черчел Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 14 вересня 2023 року звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Подільської міської ради Подільського району Одеської області, та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу чотирьох тимчасових споруд торгівельного призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений в усній формі у вигляді розписки від 20.02.2019 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покупець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила чотири тимчасові споруди торгівельного призначення за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за мною, ОСОБА_1 , право власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. А, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 111,9 кв.м.

Свої вимоги мотивувала тим, що позивачка та відповідач уклали письмову угоду про те, що ОСОБА_1 придбала, а ОСОБА_2 продав їй за 3000,00 доларів США чотири тимчасові споруди торгівельного призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та останній зобов`язався оформити цю угоду в нотаріальному порядку.

Однак станом на сьогодні ОСОБА_2 відмовляється оформити цю угоду в нотаріальному порядку, стверджуючи при цьому, що він свої чотири тимчасові споруди торгівельного призначення продав позивачці, чим на його думку виконав свої зобов`язання в повному обсязі, та йти до нотаріуса немає необхідності, що призвело до неможливості оформлення вищевказаної угоди в нотаріальному порядку.

На сьогодні у ОСОБА_1 відсутня можливість оформити вищевказану угоду в нотаріальному порядку та захистити свої майнові права, що змушує її звернутися до суду за захистом мого права власності з відповідними позовними вимогами.

Позивачка у судове засідання не з`явилася. Надала заяву, згідно якої підтримала позовні вимоги, справу просила розглянути за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Надав заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги, справу просив розглянути за його відсутності.

Представник відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з`явився, наддали заяву в якій просили розгляд справи проводити за відсутності представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 стаття 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно ст.177ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.190ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 363 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладання договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 ст.368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з рішення Подільської міської ради Подільського району Одеської області за № 622-VII від 19.12.2018, ФОП ОСОБА_2 було надано дозвіл на розміщення 4-х розташованих поряд тимчасових споруд торгівельного призначення по АДРЕСА_1 , біля існуючих павільйонів.

23 квітня 2024 року начальником управління архітектури, містобудування та земельних відносин Подільської міської ради був виданий паспорт прив`язки 4-х розташований поряд тимчасових споруд торгівельного призначення: три розміром 11,5х2,6 м. та один розміром 2,7х9,4х11,5 м. з критим майданчиком для виносної торгівлі розміром 10,5х2,8 м. по АДРЕСА_1 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала письмову угоду з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що вона придбала, а ОСОБА_2 продав їй за 3000,00 доларів США чотири тимчасові споруди торгівельного призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та останній зобов`язався оформити цю угоду в нотаріальному порядку, що підтверджується копією розписки від 20.02.2019.

ОСОБА_2 відмовляється йти до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу належним чином.

В подальшому ОСОБА_1 , реконструювала, незавершене будівництвом, чотири тимчасові споруди торгівельного призначення під нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 111,9 кв.м.

При зверненні ОСОБА_1 в Державну реєстраційну службу з заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно для оформлення права власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю, а саме на закінчений будівництвом об`єкт, за адресою: АДРЕСА_2 , вона отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за № 68971827 від 22.08.2023, яким їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій.

Відповідно до довідки № 405 від 15.08.2023 виданої Комунальним підприємством «Інвентаризатор» за результатами проведеного обстеження об`єкта нежитлової будівлі літ. «А» по АДРЕСА_2 , стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як придатний до нормальної експлуатації та відповідає вимогам ДБН, та придатна для використання в якості нежитлової будівлі.

Згідно технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, виготовленого 11 серпня 2023 року виданої Комунальним підприємством «Інвентаризатор», за ОСОБА_1 значиться нежитлове приміщення під літ. «А» загальною площею 111,9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно висновку оцінювача експертних досліджень про оціночну вартість об`єкта експертної грошової оцінки складеного СПД ОСОБА_3 від 19.09.2023, ринкова вартість нежитлової будівлі, загальною площею 111,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить 132000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Зобов`язання припиняється, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу чотирьох тимчасових споруд торгівельного призначення дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу чотирьох тимчасових споруд торгівельного призначення. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально посвідчено, є підстави для визнання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до договору купівлі-продажу, дійсним.

Крім того, за змістом ст.ст. 316, 317ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч. 2 ст.376ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

За змістом ч. 1 ст.376ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України

Так, в розумінні ч. 1 ст.376ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Судом встановлено, що реконструйована нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 позивачкою реконструйовано самовільно.

П. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого Постановою КМУ№ 461від 13.04.2011 передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

П. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Дослідивши наявні докази по справі та враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що самовільно реконструйоване будівництво було здійснено позивачкою ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу, однак з початку реконструювання жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.

Відповідно до ч. 2 ст.331ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.27Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Позивачка не може в адміністративному порядку вирішити питання про визнання за нею права власності на самовільно реконструйованого нежитлового приміщення, загальною площею 111,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки дане нерухоме майно відповідно до ч. 1 ст.376ЦК України є самочинним будівництвом.

Враховуючи, що нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 111,9 кв.м., дана реконструкція проведена згідно діючих будівельних норм та санітарних правил та не порушує права інших осіб, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу чотирьох тимчасових споруд торгівельного призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений в усній формі у вигляді розписки від 20.02.2019 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покупець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (продавець), згідно з яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила чотири тимчасові споруди торгівельного призначення за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. А, загальною площею 111,9 кв.м. та присвоїти нову адресу: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року.