Рішення

від 11.03.2024 по справі 201/10446/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10446/22

Провадження № 2/201/1161/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_3 в грудні 2022 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» в якому просив суд:

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_3 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 13 лютого 2018 року по 23 вересня 2022 року в сумі 234 440,47 грн.

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 24 вересня 2022 року по 15 грудня 2022 року в сумі 18 154,00 грн.

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач зазначає, що 13 лютого 2018 року його було прийнято на посаду водія автотранспортного засобу ТОВ «Автотранссервіс» згідно наказу № 990к від 12 лютого 2018 року, що підтверджується записом у трудовій книжці № НОМЕР_1 .

За весь період роботи йому жодного разу не була виплачена офіційна заробітна плата. Оплату праці він отримував в готівковій формі у вигляді різниці в касі між загальною сумою денної оплати пасажирів за проїзд і сталої величини, яку він мав віддавати в касу підприємства в робочі дні. Заробітна плата рахувалася так: сума каси за день мінус 1000 грн. (яку працівник має віддати роботодавцю). Залишок суми був різним і не стабільним. При цьому йому відповідач обіцяв виплачувати мінімальну заробітну плату, але за чотири роки жодного разу свою обіцянку не виконав.

23 вересня 2022 року він звільнився, що підтверджується записом в трудовій книжці №45. Відповідно до даних Довідки ОК-7 станом на дату звільнення нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за весь період роботи у Відповідача становить 234 440,47 грн. Суми, що зазначені у Довідці, він жодного разу не отримав. На підставі даних Довідки форми ОК-7, що сформована в порталі ДІЯ, нарахування заробітної плати становить за 2018 рік -41540 грн., за 2019 рік- 52426,98 грн., за 2020 рік -49833,04 грн., за 2021 рік -31200,00 грн., за 2022 рік -59440,00 грн.

Повідомляє, що в жодному банку не оформляв картку для отримання заробітної плати і не підписував видаткові касові ордери на отримання заробітної плати з каси підприємства. Тому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.1 а.с. 1-5).

13лютого 2023року представником відповідачанадано відзив на позовну заяву в якому остання заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, окрім того зазначила що виплата заробітної плати в ТОВ «Автотранссервіс» здійснювалась готівкою з оформленням касових документів відомості на виплату грошей. Згідно довідки за вих № 2 від 16.11.2023 року, табелів обліку використання робочого часу за період з12.02.2018 року по 23.09.2022 року, наказу від 30.12.2020 року № 92/1-В, наказу від 1803.2020 року та наказу № 69/к/тр від 28.01.2022 року ОСОБА_3 перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін на період квітень, травень 2020 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року. Окрім того Головним управління ДФС у Дніпропетровській області здійснено документальні платні виїзні перевірки ТОВ «Автотранссервіс» з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.04.2017 року по 31.03.2019 року та в період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в зазначені періоди в результаті чого складено Акти, порушень не виявлено.

З наданої позивачем довідки форми ОК-7 слідує що протягом його трудової діяльності в ТОВ «Автотранссервіс» йому належним чином нараховувалась заробітна плата , починаючи з лютого 2018 року по вересень 2022 року, при цьому суми нарахування заробітної плати вказані в довідці форми ОК-7, повністю співпадають з сумами, зазначеними в довідці про доходи, наданої відповідачем (т.1 35-43).

13березня 2023року представникомпозивача надановідповідь на відзив в якому остання підтримала заявлені позовні вимоги наполягавши на їх задоволенні, зазначивши що відомості про отримання коштів позивачем не підписувалися, а тому вони не можуть бути належними доказами про отримання коштів позивачем. Стосовно заяв про надання відпусток без збереження заробітної плати також зазначили що позивачем не писалися дані заяви (т. 1 а.с. 18 - 24).

16січня 2024року представникомвідповідача черезсистему «Електроннийсуд» поданододаткові пояснення у справі в яких остання пояснила, що на підставі акту № 1 від 05 січня 2024 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року було знищено документи, крім того 13 квітня 2023 року мало місце знищення документів внаслідок затоплення архівної частини ТОВ «Автотранссервіс» в результаті чого знищено ряд архівних документів (т. 4 а.с. 26-35).

01лютого 2024року представникомвідповідача черезсистему «Електроннийсуд» поданододаткові пояснення по справі в яких остання зазначила та на підтвердження долучила докази, що 13 квітня 2023 року мало місце знищення документів внаслідок затоплення архівної частини ТОВ «Автотранссервіс», дана подія відбулася під час дощу (т. 4 а.с. 39-45).

Представником позивача через систему«Електронний суд»06лютого 2024року поданододаткові пояснення в яких остання зазначила, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів первинного бухгалтерського обліку, платник податків зобов`язаний у 15 денний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та в порядку, встановленому Кодексом, що не було зроблено відповідачами. Окрім того зазначила, що відповідач вже після винесення ухвали про призначення судово - почеркознавчої експертизи допустив знищення документів, оригінали яких необхідно було для проведення експертизи (т. 4 а.с.49-52).

01 березня 2024 року представник відповідача надала заперечення на відповідь на відзив пояснивши що працівникам в тому числі позивачу, виплата заробітної плати в ТОВ «Автотранссервіс» здійснювалась готівкою через касу підприємства з оформленням касових документів відомості на виплату грошей, форма якої затверджена Положенням № 148 із встановленням особи працівника за паспортом або водійським посвідченням, проставленням ним підпису в видаткових відомостях, які є бухгалтерськими документами, після чого працівник отримував нараховану йому підприємством заробітну плату. Також зазначили, що 01 квітня 2019 року відповідачем на підставі наказу № 160/1/К від 01 квітня 2019 року було затверджено типову форму подорожнього листа службового транспортного засобу та введено його вдію з 01 квітня 2019 року в результаті чого доведено до відома усіх працівників підприємства, працюючих з цим документом в тому числі і позивача, а тому шляхові листи надані позивачем не використовувалися відповідачем з 01 квітня 2019 року. Окрім того згідно наказу № 63-К від 31 січня 209 року транспортний засіб VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 був закріплений за іншим водієм- ОСОБА_4 , а отже позивач не мав права користуватися транспортним засобом з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 в лютому 2021 року. До транспортного засобу державний реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідач не має жодного відношення, оскільки у відповідача відсутнє право власності чи оренди на нього (т. 4 а.с. 84-89).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. ( т. 1 а.с.16).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків (т. 1 а.с. 19-20)

Після усунення позивачем виявлених недоліків ухвалою суду від 16 січня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (т. 1 а.с. 24-25).

13 лютого 2023 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів, а саме довідки про доходи ОСОБА_3 (т. 1 а.с.30-33 )

03 березня 2023 року представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с.6-8), в задоволенні якого ухвалою судді від 06 березня 2023 року було відмовлено, оскільки відповідачем вже надано суду витребуванні представником позивача докази (т. 2 а.с. 14-15).

30 березня 2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 56-59)

Через систему «Електронний суд» 02 квітня 2023 року представником відповідача подано заперечення проти призначення почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 62-65).

27 квітня 2023 року ухвалою судді розгляд справи призначено з повідомленням сторін (т. 2 а.с. 67-68).

03 травня 2023 року представником відповідача заявлено клопотання про виклик в судове засідання свідка бухгалтера ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 70-74).

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про призначення у справі судово почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 88-91).

24 липня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Забуги А.В. в якому останній просив надати:оригінали досліджуваних документів: відомостей на виплату грошей з лютого 2018 року по вересень 2022 року включно; наказу від 30 грудня 2020 року №92/1-В; наказу від 18 березня 2020 року № 291-В; наказу від 28 січня 2022 року № 69/к/тр; заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати від 18 березня 2020 року; заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати від 30 грудня 2020 року; заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати від 28 січня 2022 року. Вільні зразки підпису і почерку ОСОБА_3 за 2018 - 2022 рр., що можуть знаходитись у різних за цільовим призначенням документах (бажано - офіційних): посвідченнях, на яких є власноручний підпис; заявах про надання комунальних послуг; банківських документах про отримання кредиту/карток; автобіографіях, особисто заповнених анкетах, листах, що належать до службової переписки; установчих, приватизаційних документах, заявах про видачу паспорта, нотаріально посвідчених документах, записах особистого характеру тощо, - 10-15 документів. Експериментальні зразки підпису ОСОБА_3 , виконані на розлінованих та нерозлінованих аркушах - 5-8 арк. Експериментальні зразки почерку ОСОБА_3 у вигляді виконаного під диктовку тексту, аналогічного за змістом текстам досліджуваних заяв про надання відпустки без збереження заробітної плати - 5-8 арк. Дане клопотання було отримано представником відповідача 28 липня 2023 року та 31 липня 2023 року представником позивача (т. 2 а.с.95-96).

04 жовтня 2023 року представником позивача було надано до суду вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 100).

Через систему «Електронний суд» 19 жовтня 2023 року представником позивача подано клопотання на підставі ст. 109 ЦПК України про визнання факту: що підписи у відомостях на виплату грошей з лютого 2018 року по вересень 2022 року, в наказах про надання відпустки без збереження заробітної плати № 92/1-В від 30 грудня 2020 року, № 291-В від 18 березня 2020 року і № 69/к/тр від 28 січня 2022 року не були виконанні позивачем та що заяви про надання відпусток без збереження заробітної плати від 18 березня 2020 року, 30 грудня 2020 року та 28 січня 2022 року не були написані особисто позивачем. Оскільки відповідач та його представник ухилилися від подання необхідних доказів без яких проведення судово почеркознавчої експертизи є неможливим (т. 2 а.с .101-102).

28 листопада 2023 року судовим експертом направлено на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку судового експерта у цивільній справі № 201/10446/22, оскільки клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів , необхідних для виконання експертизи , не виконано (т. 2 а.с.103-106).

Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року провадження у справі було поновлено (т. 2 а.с .108).

15 грудня 2023 року представником відповідача надано докази (т. 2 а.с. 111- 250, т. 3, т. 4 а.с. 1-11).

01 березня 2024 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів та заперечення на відповідь на відзив, які 19 березня 2023 року були сформовані в «Електронному суді» направленні та отриманні представником позивача, натомість до суду не надійшли (т. 4 а.с.65-71).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з підстав зазначених в позовні заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Фактичні обставини встановленні судом

Наказом по особовому складу № 99-К від 12 лютого 2018 року ТОВ «Автотранссервіс» прийнято ОСОБА_3 на посаду водія автотранспортного засобу (пасажирські перевезення) з 13 лютого 2018 року з окладом згідно зі штатним розписом. (т. 1 а.с. 44). Підстава заява ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 45). Згідно штатного розпису оклад водія автотранспортних засобів / міські пасажирські перевезення становить 2540 грн. (02.01. 2018 рік), 2640 грн (22.10.2018), 3090 грн (30.08.2019), 3790 грн. ( 31.08.2020) (т 4 а.с. 123 - 126).

Наказом № 291-В від 18 березня 2020 року ОСОБА_3 надано відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на період карантину з 01 квітня 2020 року (т. 1 а.с. 48) підстава заява ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 83).

Наказом № 92/1-В від 30 грудня 2020 року ОСОБА_3 надано відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на період карантину з 01 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 49) підстава заява ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 81).

Наказом № 69/к/тр від 28 січня 2022 року ОСОБА_3 надано відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на період карантину з 01 лютого 2022 року (т. 1 а.с. 50) підстава заява ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 82).

Наказом по особовому складу № 337/к/тр від 23 вересня 2022 року ТОВ «Автотранссервіс» звільнено ОСОБА_3 з 23 вересня 2022 року за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 47). Підстава заява ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 46).

Відповідно до книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ОСОБА_3 отримав свою трудову книгу (т. 1 а.с. 51-54).

Згідно наданої позивачем Довідки форми ОК-7 розмір нарахованої заробітної плати позивача становить в 2018 році - 45475,22 грн., 2019- 52426,98 грн, 2020 рік 49833,04 грн, 2021 рік 30935,27 грн, 2022 рік - 59440,45 грн. (т. 1 а.с. 10-11).

Відповідно до Довідки про доходи від 16 січня 2023 року № 2, розмір нарахованої заробітної плати позивача за період з лютого 2018 року по вересень 2022 рік становив 233975,74 грн. Затримка у виплаті заробітної плати відсутня, ОСОБА_3 перебував у відпустці за згодою сторін без збереження заробітної плати згідно наказу № 291-В від 18 березня 2020 року по 01 червня 2020 року, з 01 січня 2021 року згідно наказу № 92/1-В від 30 грудня 2020 року по 01 липня 2021 року, згідно наказу № 69/к/тр від 28 січня 2022 року по 01 квітня 2022 року. (т. 1 а.с. 32-33).

Представником відповідача надано копії табеля обліку використання робочого часу за період з лютого 2018 року по грудень 2022 року (т. 1 а.с 55-112) та копії відомостей нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з лютого 2018 року по вересень 2022 рік (т. 4 а.с. 90-122, 127-149).

Також представником відповідача надано суду копії відомостей про виплату грошей ОСОБА_3 за період з лютого 2018 року по вересень 2022 рік (т. 1 а.с. 113-236)

На підтвердження нарахованої заробітної плати позивачу представником відповідача надано копії відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (т. 2 а.с. 116- 250, т. 3 , т. 4 а.с. 1-11).

25 серпня 2019 року за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автотранссервіс» з питань повноти нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2019 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне нарахування за період з 01 квітня 17 року по 31 березня 2019 року Головний управління ДФС у Дніпропетровській області було складено Акт яким встановлено несвоєчасна сплата ПДФО до бюджету податковим агентом, ТОВ «Автотранссервіс» до або під час виплати заробітної плати нарахованої за період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2019 рік (т. 1 а.с. 236 - 242)

20 вересня 2021 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автотранссервіс» за період діяльності з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року з метою здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою податку на доходи фізичних осіб, військового збору та за період діяльності з 01.04.2019 року по 30.06.2021 рік з метою здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складено Акт, яким порушень не встановлено (т. 1 а.с. 243-248).

Південно Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці 12 січня 2023 року на запит адвоката позивача, щодо можливого порушення відносно ОСОБА_3 законодавства про працю, роз`яснили право на звернення до суду у випадку порушення їх прав (т. 2 а.с. 4-5).

Південно Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці 27 квітня 2023 року на запит адвоката позивача надано додаткову відповідь, щодо можливого порушення відносно ОСОБА_3 законодавства про працю (т. 2 а.с. 76-78).

Представником позивача на підтвердження що позивач не перебував у відпустці без збереження заробітної плати надано шляхові листи за період: лютий 2022 автобус НОМЕР_4 , червень 2021 автобус НОМЕР_3 , травень 2021 автобус НОМЕР_3 , квітень 2021 автобус НОМЕР_3 , лютий 2021 автобус НОМЕР_2 , квітень 2020 транспортний засіб не зазначено, (т. 2 а.с. 25 - 48).

01 квітня 2019 року наказом № 160/1/К затверджено типову форму подорожнього (маршрутного) листа службового транспортного засобу та ввести його в дію з 01 квітня 2019 року (т. 4 а.с. 78- 80)

Наказом по особовому складу № 63-К від 31 січня 2019 року за водієм ОСОБА_4 закріплено автотранспортний засіб VOLVA, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 4 а.с. 77)

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазначає, що з лютого 2018 р по вересень 2022 рік йому жодного разу не була виплачена офіційна заробітна плата. Оплату отримував в готівковій формі у вигляді різниці в касі між загальною сумою денної оплати пасажирів за проїзд і сталої величини, яку він мав віддати в касу підприємства в робочі дні. Його розрахунок заробітної плати відповідно був: сума каси за день мінус 1000 грн. (яку працівник має відати роботодавця), залишок суми був різним та не стабільним, при цьому відповідач обіцяв виплачувати йому мінімальну заробітну плату, однак за чотири роки жодного разу обіцянки не виконав. З урахуванням зазначених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 15 лютого 2018 року по 23 вересня 2022 в сумі 234440,47 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 24 вересня 2022 року по 15 грудня 2022 року в сумі 18154 грн.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2021р. по справі№ 242/3051/18вказав, що системний аналізст.ст. 21,94,233КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змістуст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої, шостоїстатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до положень ч. 1ст. 115 КЗпП Українитаст.24Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Згідно ізст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна пата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов?язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до затверджених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу у розумінні ст.ст. 77-78, 80 ЦПК України наявності заборгованості по заробітній платі, починаючи з лютого 2018 року по вересень 2022 рік.

Позивач робить лише припущення щодо неотримання ним зазначених в Довідці форми 0К-7 суми виплачених доходів в розмір 234440,47 грн, посилаючись на не підписання відомостей про фактичне отримання коштів. Окрім того представником позивача на підтвердження що позивач не перебував у відпустці без збереження заробітної плати надано шляхові листи за період: лютий 2022 автобус НОМЕР_4 , червень 2021 автобус НОМЕР_3 , травень 2021 автобус НОМЕР_3 , квітень 2021 автобус НОМЕР_3 , лютий 2021 автобус НОМЕР_2 , квітень 2020 транспортний засіб не зазначено (т. 2 а.с. 25 - 48).

Натомість, відповідачем на підтвердження відсутності у позивача заборгованості по заробітній платі надані наступні докази:

-довідка про доходи від 16 січня 2023 року відповідно до якої: розмір нарахованої заробітної плати позивача за період з лютого 2018 року по вересень 2022 рік становив 233975,74 грн. Затримка у виплаті заробітної плати відсутня. ОСОБА_3 перебував у відпустці за згодою сторін без збереження заробітної плати згідно наказу № 291-В від 18 березня 2020 року по 01 червня 2020 року, з 01 січня 2021 року згідно наказу № 92/1-В від 30 грудня 2020 року по 01 липня 2021 року, згідно наказу № 69/к/тр від 28 січня 2022 року по 01 квітня 2022 року. (т. 1 а.с. 32-33).

-звіти про суми нарахованої доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з лютого 2018 року по вересень 2022 рік, з яких вбачається, що впродовж всього цього періоду з нарахованих позивачу сум заробітку/доходу проводились відрахування сум податків та військовий збір (т.2 а.с. 116-250, т3, т. 4 а.с. 1- 11)

-Акт 47634/04-36-13-06-30548889 від 23 серпня 2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (т. а.а. 236-242)

-Акт 3153/04-36-07-17/30548889 від 20 вересня 2021 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (т. а.а. 243-248)

Позивач при зверненні до суду фактично посилається на єдиний доказ - Індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 16 листопада 2022 року при цьому суми нарахованої заробітної плати вказані в довідці форми ОК-7, повністю співпадають з сумами, зазначеними відповідачем в довідці про доходи. Відтак наданий позивачем доказ не підтверджує наявності перед ним заборгованості з виплати заробітної плати в зазначеному в позові розмірі.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Згідно п.1.1., 1.2., 1.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 (діяв у період спору) (далі по тексту Порядок № 4), Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться. Дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційноправового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов`язан нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Згідно п.2.1. Порядку № 4, Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Згідно п.3.3. Порядку № 4, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Згідно наказу Міністерства Фінансів України № 4 від 13.01.2015 року, зареєстрованого в Міністерством юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі по тексту Податковий розрахунок).

Згідно Податкового розрахунку вбачається, що Позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, що свідчить про повну виплату заробітної плати позивачу.

Допитана в судовому засідання головний бухгалтер ТОВ «Автотранссервіс» ОСОБА_5 пояснила, що з вересня 2016 року вона працює у відповідача на посаді головного бухгалтера, зарплату робітники отримують два рази на місяць при пред`явленні паспорта або водійського посвідчення, про що розписуються у відомостях, розмір заробітної плати встановлено посадовим окладом, при проведенні перевірки податкового законодавства порушень не виявлено.

На виконання статті 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 29.12.2017 № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу І Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов?язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Виплати, пов?язані з оплатою праці - виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.2004 № 5.

Згідно з пунктом 17 розділу II Положення № 148 суб?єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у т.ч. готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов?язковими платежами).

Оскільки обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема в результаті отриманої повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено, а тому відповідачем відповідно до норм діючого законодавства виплачувалася заробітна плата готівкою з оформленням касових документів - відомості на виплату грошей.

Згідно наданих відповідачем копій відомостей вбачається, що заробітна плата на товаристві виплачувалася готівкою, про що робітники ставили свій підпис у відомостях.

Стосовно заперечень позивача про не підписання відомостей про отримання ним грошових коштів у вигляді готівки та не написання ним заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати суд зазначає наступне.

Так після надання представником відповідача відомостей про отримання позивачем грошових коштів, останнім було заявлено клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи оскільки зразок підпису позивача, який є в його паспорті і підпис який міститься на відомостях про виплату грошових коштів не схожі між собою, а тому дані докази не є достовірними. Окрім того позивачем заперечувався факт підписання наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати.

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року у справі було призначено проведення почеркознавчої експертизи. Однак 28 листопада 2023 року на адресу суду надійшов лист разом з матеріалами цивільної справи з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, без проведення експертизи, через не задоволення клопотання експерта від 07 листопада 2023 року про надання відповідачем оригіналів документів.

16 січня 2024 року представником відповідача надано додаткові пояснення стосовно не надання оригіналів документів для проведення експертизи до яких долучено Акт № 14/04/2023 про втрату документів від 14 квітня 2023 року, в якому зазначено, що 13 квітня 2023 року за адресою буд. 8, Лоцманський узвіз, м. Дніпро, в результаті обстеження нежитлового приміщення мало місце знищення документів внаслідок затоплення архівної частини ТОВ «Автотранссервіс», внаслідок аварії було знищено ряд архівних документів: Табеля обліку використання робочого часу за період з січня 2019 року по грудень 2022 року, видаткові касові ордери за період з січня 2019 року по грудень 2022 рік, відомості про виплату грошових коштів за період з січня 2019 по грудень 2022 року; відомості про виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Автотранссервіс» за період з січня 2019 року по грудень 2022 рік; прибуткові касові ордери за період з січня 2019 по грудень 2022 року; дорожні листи за період з січня 2019 по грудень 2022 року; банківські документи за період з січня 2019 року по грудень 2022 року; фіскальні чеки за період з січня 2019 року по грудень 2022 року; відомості нарахування заробітної плати за період з січня 2019 по грудень 2022 року; штатний розпис за 2019, 2020, 2021, 2022 (т. 4 а.с. 30).

Також відповідачем надано Акт № 1 від 05 січня 2024 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року (т. 4 а.с .31-35).

Враховуючи вищенаведене суд не вбачає ухилення відповідача від подання експертам необхідних документів для проведення почеркознавчої експертизи, а тому в задоволення клопотання представника позивача про визнання факту того, що підписи у відомостях на виплату грошей з лютого 2018 року по вересень 2022 року , наказах про надання відпустки без збереження заробітної плати № 92/1-В від 30 грудня 2020 року, № 291-В від 18 березня 2020 року , № 69/к/тр від 28 січня 2022 року не були виконанні позивачем та заяви про надання відпусток без збереження заробітної плати від 18 березня 2020 року , 30 грудня2020 року та 28 січня 2022 року не були написані особисто позивачем слід відмовити

Твердження позивача про виконання ним трудових обов`язків в періоди коли нібито він був у відпустці без збереження заробітної плати, також не знайшли свого підтвердження в судовому засідання, оскільки на підтвердження даних обставин представником позивача надано шляхові листи (т. 2 а.с.25-49), які не відповідають типовій формі подоржного листа службового транспортного засобу введеного в дію наказом № 160/1/К від 01 квітня 2019 року на ТОВ «Автотранссервіс». Окрім того відповідно до наказу № 63-К від 31 січня 2019 року (т. 4 а.с. 77) транспортний засіб VOLVA державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який зазначений в шляхових листах наданих представником позивача, був закріплений за іншим водієм.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів застосування до відповідача штрафних санкцій з боку Пенсійного фонду України та податкових органів щодо несвоєчасного перерахування страхових внесків, податків та зборів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд також ставить під сумнів твердження позивача щодо неотримання ним заробітної плати під час роботи в ТОВ «Автотранссервіс», оскільки позовна заява не містить посилань, чому майже чотири роки позивач продовжував працювати, не дивлячись на невиплату заробітної плати та подав заяву про звільнення лише в вересня 2022 року.

Отже, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Автотранссервіс» про стягнення заробітної плати.

Оскільки вимоги щодо стягнення середнього заробітку безпосередньо пов`язані з вимогами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а також приймаючи до уваги, що даним рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заробітної плати, відсутні підстави й для стягнення середнього заробітку, отже в задоволенні цих позовних вимог також слід відмовити.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Автотранссервіс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити вповному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2024 року

Суддя С.О. Демидова