Постанова

від 12.03.2024 по справі 158/1523/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1523/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л. Провадження № 22-ц/802/346/24 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

з участю прокурора Присяжнюк І. В.,

представника відповідача Лавренчука О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі, за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 січня 2024 року

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся 9 травня 2023 року в суд з позовом в інтересах держави в особі Олицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди. Позовна заява подана в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Мотивована тим, що від імені держави повноваження власника цієї земельної ділянки на території Волинської області виконує Олицька селищна рада, рішенням якої було постановлено внести зміни (рішення 18/11 від 29 червня 2022 року «Про укладення додаткової угоди по договору оренди землі у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення» у первинний договір оренди земельної ділянки №148 від 20 жовтня 2004 року) із заміною сторони орендодавця та розміру орендної плати, що, в подальшому, збільшить надходження значної суми коштів до бюджету селищної ради. Олицька селищна рада фактично самоусунулась від проведення необхідних дій, спрямованих на приведення у відповідність договору оренди вимогам законодавства та, як наслідок, до надходження коштів орендної плати до бюджету територіальної громади, що свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом функцій із захисту інтересів держави та є підставою для права та обов`язку прокуратури із зверненням до суду з відповідним позовом. Просив внести зміни до п. п. 1, 2, 5, 9, 11 Договору оренди землі, укладеного між Ківерцівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), зареєстрованого у Волинській регіональній ділії ДП «Центр ДЗК» за № 148 від 20 жовтня 2004 року, виклавши їх в такій редакції: п. 1 «орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення, яка знаходиться в с. Ставок Луцького району»; п. 2 «в оренду передається земельна ділянка площею 35,1484 га з кадастровим номером 0721882000:06:000:0002, що розташована на території Олицької селщної ради»; п. 5 «нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0721882000:06:000:0002 становить 51391456,63 грн»; п. 9 «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки з переглядом її розміру щорічно»»; п. 11 «орендна плата вноситься щорічно до 15 вересня на поточний рахунок Олицької селищної ради ( НОМЕР_1 , МФО 899998, код ЄДРПОУ 38009371 ГУК у Волинській області /смт Олика/ 18010900)».

В судовому засіданні суду першої інстанції 30 січня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лавренчук О. В. заявив клопотання про повернення позовної заяви прокурору без розгляду у зв`язку із відсутністю у прокурора повноважень і підстав для звернення до суду з цією позовною заявою, наявністю фактичного конфлікту сторін (позивача і відповідача), відсутністю предмета спору за формулюванням самого позову.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 січня 2024 року позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олицької селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди залишено без розгляду; відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури 16 лютого 2024 року подав апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення. Вказує, що ухвала не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Суд не правильно застосував ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 56, 257 Цивільного процесуального кодексу України, не дослідивши момент направлення органом місцевого самоврядування листів орендарю та момент пред`явлення прокурор позову. Неотримання ОСОБА_1 листів Олицької селищної ради щодо внесення змін до договору оренди землі не впливає на право органу місцевого самоврядування на звернення до суду з цим позовом. Співставлення судом першої інстанції факту наявності чи відсутності порушень інтересів держави в залежність від обізнаності відповідача про необхідність внесення змін до договору є безпідставними. Нез`ясування судом першої інстанції обставин щодо часу пред`явлення прокурором позову та надсилання Олицькою селищною радою листів відповідачу щодо внесення змін до договору оренди землі, а також неналежне дослідження питання щодо необов`язковості досудового врегулювання даного спору, призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Прокурор у цій справі обґрунтував належним чином підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Олицької селищної ради, яка самоусунулася від виконання покладених на неї обов`язків щодо внесення змін до договору оренди землі. Позиція суду першої інстанції в частині необхідності з`ясування прокурором належності вжитих органом місцевого самоврядування заходів з метою усунення порушень для підтвердження наявності підстав представництва інтересів держави у цій справі не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, адже з матеріалів справи чітко прослідковується, що безрезультатні дії органу місцевого самоврядування, вжиті задовго до пред`явлення прокурором позову (6 місяців) та бездіяльність такого органу упродовж року півроку, беззаперечно дають прокурору право на звернення до суду з позовом в інтересах держави, що відповідає вимогам чинного законодавства та установлені практиці Верховного Суду. Просив скасувати ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30січня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор ПрисяжнюкІ.Б. вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити з викладених у ній підстав. Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Колегією суддів установлено, що судом першої інстанції 10 травня 2023 року було відкрито провадження у цій справі. 16 червня 2023 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду на 27 червня 2023 року. Судом проводився розгляд справи по суті.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Олицької селищної ради №18/11 від 29 червня 2022 року вирішено внести зміни у Договір оренди землі від 20.10.2004 року, укладений між орендодавцем Ківерцівською районною державною адміністрацією та орендарем ОСОБА_1 .

На адресу ОСОБА_1 Олицькою селищною радою 05 вересня 2022 року направлено лист із додатками додаткової угоди для підписання та роз`яснення подальшої реєстрації права оренди. 24 жовтня 2022 року селищною радою лист направлено повторно.

26 жовтня 2022 року Олицька селищна рада листом від 26 жовтня 2022 року повідомила Луцьку окружну прокуратуру про неможливість внесення змін у договір оренди землі, укладений між Ківерцівською районною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_1 від 20жовтня 2004 року на виконання рішення Олицької селищної ради №18/11 від 29 червня 2022 року та висловила прохання про вжиття заходів прокурорського реагування щодо дій орендаря ( ОСОБА_1 ). Причиною неможливості виконання вказаного рішення обґрунтувала поверненням до селищної ради листів, які містили додатки проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та рішення селищної ради, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

07 лютого 2023 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури направив лист Олицькій селищній раді, у якому зазначив, що в ході опрацювання інформацї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що додаткова угода не укладена, зміни до договору оренди землі не внесені. Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 17 серпня 2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 51391456,63грн. Вказані факти, на думку прокурора, можуть свідчити про порушення інтересів держави, оскільки місцевий бюджет недоотримує значну суму коштів. Просив надати інформацію щодо вжитих вказаною селищною радою заходів щодо внесення змін до договору оренди землі в частині скерування відповідних повідомлень орендарю, вирішення питання органом місцевого самоврядування у судовому порядку та наміру звернення із відповідним позовом до суду.

У відповідь на цей лист Олицька селищна рада 8 лютого 2023 року повідомила, що рекомендоване повідомлення від 05 вересня 2022 року (із додатковою угодою) на ім`я ОСОБА_1 , повернулось на адресу селищної ради із відміткою «у зв`язку із закінченням терміну зберігання»; дані щодо повторного надіслання пакету документів, станом на 08 лютого 2023 року до селищної ради не надходили. Селищна рада повідомила прокуратуру, що вказане питання у судовому порядку органом самоврядування не вирішувалось та, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, великим навантаженням на спеціалістів, селищна рада не має наміру звертатись з відповідним позовом до суду.

15 лютого 2023 року Луцька окружна прокуратура повідомила Олицьку селищну раду про ініціювання ними пред`явлення позову в інтересах вищезазначеної селищної ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі, мотивуючи тим, що станом на 15 лютого 2023 року додаткова угода між сторонами не укладена, в результаті чого місцевий бюджет недоотримує значну суму коштів, що свідчить про порушення інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Відповідно дочастин 3,4статті 56ЦПК України,у визначенихзаконом випадкахпрокурор звертаєтьсядо судуз позовноюзаявою,бере участьу розглядісправ зайого позовами,а такожможе вступитиза своєюініціативою усправу,провадження уякій відкритоза позовоміншої особи,до початкурозгляду справипо суті,подає апеляційну,касаційну скаргу,заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими абовиключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, - якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

В судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивачем у справі виступає певний орган державної влади.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», крім випадку, визначеного абзацом четвертим частини третьої (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший третій частини четвертої статті 23 Закону).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор, та доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/).

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі немає, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

У позовній заяві про внесення змін в договір оренди землі прокурор зазначив, що невнесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати призводить до ненадходження значної суми коштів до бюджету селищної ради.

Суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що Олицька селищна рада у відповідь на лист прокурора повідомила, що не має наміру звертатись до суду із відповідним позовом, обґрунтовуючи відсутністю коштів, необхідних для сплати судового збору, здійсненням процедури реорганізації та існує велике навантаження на спеціалістів селищної ради. Також у листі від 08 лютого 2023 року селищною радою вказано дії, які вона вживала задля виконання рішення № 18/11 від 29 червня 2022 року, про направлення 05 вересня 2022 року та 26 жовтня 2022 року листів гр. ОСОБА_1 , які залишені нею без відповідно реагування.

Зважаючи на те, що Олицька селищна рада не здійснювала упродовж тривалого часу (півроку з моменту надіслання останнього листа відповідачу до дня звернення прокуратури із запитом) захисту інтересів територіальної громади, самостійно клопотала у прокуратури про вжиття заходів прокурорського реагування щодо дій ОСОБА_1 та засвідчила відсутність у неї наміру здійснювати такі дії у відповіді на запит прокуратури, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування, тому заступник керівника Луцької окружної прокуратури правомірно самостійно звернувся із цим позовом до суду в інтересах держави, оскільки це передбачено ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.

Сам факт неподанняселищною радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган щодо цього спору неналежно виконував свої повноваження у зв`язку з чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства. Прокурор у спірних правовідносинах навів підстави для представництва інтересів держави у суді у позовній заяві, приєднав до неї докази на доведення бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Бездіяльність компетентного органу місцевого самоврядування є самостійною підставою для представництва інтересів держави прокурором. Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2024 року в справі № 363/2229/18.

Відповідач ОСОБА_1 не отримувала будь-яких листів від Олицької селищної ради, оскільки вони поверталися за закінченням терміну зберігання, будь-яких інших дій селищна рада не здійснювала. При цьому, відповідач зі своєї сторони не вживала будь-яких заходів для вирішення питання з Олицькою селищною радою про перегляд розміру орендної плати на виконання п. 13 Договору оренди землі від 20 жовтня 2004 року.

Ухвала суду в частині передчасності твердження прокурора про існування порушення інтересів держави є необґрунтованою належним чином, оскільки судом не зроблено висновок про відсутність таких порушень.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурор Луцької окружної прокуратури подав до суду позовну заяву, в якій належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави, а Олицька селищна рада не оспорювала і не заперечувала підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, то колегія суддів вважає, що прокурор у цій справі повною мірою довів необхідність здійснення захисту інтересів держави та виконав вимоги процесуального закону, передбачені статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, встановлено неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, обставинам справи, ухвала суду від 30 січня 2024 року підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому розгляду справи, а справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ківерцівського районногосуду Волинськоїобласті від30січня 2024року в цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді