Рішення
від 14.03.2024 по справі 469/22/21
БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.03.2024 Справа № 469/22/21

2/469/86/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1

представник позивачки

(в режимі відеоконференції) - адвокат Прутян О. А.

представник відповідача Березанської

селищної ради Миколаївської області

(в режимі відеоконференції) - адвокат Мішанов С. В.

розглянувши увідкритому судовому засіданнів смт.Березанкацивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Березанської селищної ради Миколаївської області про захист честі, гідності та ділової репутації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13січня 2021року звернулася до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому, з урахуванням уточнень, викладених у заяві про уточнення позовних вимог (а.с.164) просила:

- визнати недостовірною, та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 депутатові Краснопільської сільської ради ОСОБА_3 в ході приватної бесіди, про присвоєння ОСОБА_1 бюджетних коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень виділених на лікування ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Березанську селищну раду Миколаївської області спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Заявлені вимогиобґрунтувала тим, що вона з 21 вересня 2018 року відповідно розпорядження № 56 Про прийняття на посаду директора ГКП «Краснопільське», виданого Краснопільською сільською радою Березанського району Миколаївської області 21.09.2018 р., обіймала посаду директора Госпрозрахункового підприємства «Краснопільське».

29 травня 2020 року, приблизно об 11 годині дня, до неї на роботу прийшов мешканець села громадянин ОСОБА_4 з вимогою передати йому грошові кошти у сумі 10000,00 гривень, які були виділені на лікування, та начебто передані їй головою Краснопільської сільської ради ОСОБА_2 . Дана інформація її дуже збентежила, оскільки є недостовірною, про що вона сказала ОСОБА_4 . Крім того, вона запитала від кого та яким чином була отримана ця інформація, на що ОСОБА_5 відповів, що отримав її від депутата Краснопільської сільської ради, громадянина ОСОБА_3 під час приватної бесіди.

В той же час, вона поїхала до ОСОБА_3 , який мешкає в с.Краснопілля, з проханням надати пояснення стосовно недостовірної інформації, озвученої ОСОБА_4 , на що ОСОБА_3 розповів, що до нього прийшла голова Краснопільської сільської ради ОСОБА_2 з пропозицією зібрати сесію щодо обговорення ганебного вчинку скоєного ОСОБА_1 , тобто нею, а саме присвоєнні бюджетних коштів у сумі 10000,00 гривень, виділених на лікування ОСОБА_4 .

В той же день близько 11.40 год., вона зайшла у кабінет голови Краснопільської сільської ради Крецу І.С. з проханням надати пояснення стосовно наклепу на неї з її боку.

Надавати будь-які пояснення ОСОБА_2 відмовилась та зі словами «пішла вон» вказала їй на двері. Від всього почутого та пережитого, десь приблизно через тридцять хвилин після розмови з ОСОБА_2 у неї піднявся тиск і вона втратила свідомість, працівниками сільської ради їй була викликана швидка, а вже у вечорі того ж дня вона потрапила до лікарні з підозрою на мікроінсульт.

Таким чином, інформація, поширена стосовно неї депутатом сільської ради ОСОБА_3 про те, що вона начебто присвоїла бюджетні кошти у сумі 10000,00 грн., виділених на лікування, окрім самого ОСОБА_4 стала також відома її співробітникам та іншим мешканцям села.

Поширена відповідачем інформація, е недостовірною, і не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 отримав травму 20 листопада 2019 р. під час виконання ремонтних робіт. Починаючи з дня отримання травми 20.11.2019р. по 19.05.2020р., день коли вона дізналася про поширення щодо неї недостовірної інформації, жодної сесії Краснопільської сільської ради, де б розглядалося питання про виділення коштів на лікування останнього, не проводилось.

У зв`язки з чим, посилаючись на абз.5, 6 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», за змістом яких недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), позивачка вважає, що поширена відповідачем щодо неї інформація, щодо вчинення нею, корупційних діянь, грубого порушення чинного законодавства, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення мною вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики тощо, та такою, що, на моє переконання, порушує мої немайнові права.

Крім того, вказана інформація порушує її немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.

Посилаючись на наведені обставини та на вказану правову позицію, викладену у зазначеній Постанові Пленуму Верховного Суду України, положення ч.4 ст.32 Конституції України якою гарантовано судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію, положення ст.270, 277 ЦК України, положення ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», позивачка просить задовольнити позов.

22 січня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.17).

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року постановлено замінити первісного позивача ОСОБА_2 на належного відповідача Березанську селищну раду Миколаївської області (а.с.63-64).

20 квітня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю (а.с.72-77).

Свої заперечення проти позову обґрунтував тим, що інформація, яку просить спростувати позивачка поширено в ході приватної бесіди, що позивачка не надала доказів того, що вищевказана поширена інформація зганьбила її честь, гідність, ділову репутацію та завдала їй моральної шкоди.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.101).

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та просили її задовольнити.

Представник відповідача Березанської селищної ради Миколаївської області проти задоволення позовної заяви заперечив, посилаючись на її безпідставність та недоведеність факту поширення інформації, яку позивачка просить спростувати.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.28 Конституції України, ч.1 ст.270 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як встановлено судом, і що визнають та не заперечують сторони у справі, на момент, коли на думку позивачки мали місце порушення її прав відповідачем, ОСОБА_2 перебувала на посадіголови Краснопільської сільської ради, а ОСОБА_3 був депутатом Краснопільської сільської ради.

Також судом встановлено, що у вказаний у позовній заяві період часу свідок ОСОБА_3 поширював інформацію, а саме, свідкам ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у якій повідомляв про те, що сільською радою було виділено на лікування 10000,00 гривень бюджетних коштів, які були передані позивачці ОСОБА_1 для подальшої передачі особисто ОСОБА_4 .

Вказана інформація була повідомлена йому головою Краснопільської сільської ради - ОСОБА_2 .

Вказані обставини встановлено на підставі аналізу показань допитаних судом свідків, а саме:

- показань свідка ОСОБА_4 (Т.1. а.с.153, 155), який показав суду, що до нього приходив свідок ОСОБА_3 та запитав у нього, чи передавала йому позивачка ОСОБА_1 10000,00 грн., виділених йому на сесії сільської ради, а також зазначив, що вказана інформація відома йому зі слів голови Краснопільської сільської ради - ОСОБА_2 , яка йому повідомила, що вона передала ці кошти ОСОБА_8 для передачі особисто йому (Т.1, а.с.155);

- показань свідка ОСОБА_3 (Т.1, а с.214, 215, Т.2., а.с.59, 67), який фактично підтвердив ті ж самі обставини, що і свідок ОСОБА_4 ;

- показань свідків ОСОБА_6 (Т.2, а с.35, 36) та ОСОБА_7 (Т.2, а с.34, 35), які підтвердили обставини поширення свідком ОСОБА_3 інформації щодо факту передачі сільською радою позивачці ОСОБА_1 10000,00 грн. для подальшої передачі свідку ОСОБА_4 на його лікування зі слів голови Краснопільської сільської ради - ОСОБА_2 .

Оцінюючи зазначені показання свідків окремо і в цілому, суд вважає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою, і не викликають обґрунтованих сумнівів у їх правдивості.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_2 (а.с.Т.1. а.с.116, 117), яка заперечує обставини поширення нею інформації, що є предметом оспорювання у даній справі, суд виходить з наступного.

За змістом ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно правового висновку, викладеного у п.6.28 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у Справі № 905/902/20 (Провадження № 12-52гс21) достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (п.6.29 Постанови).

Відповідно до викладеного, показання свідка ОСОБА_2 , яка заперечує обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд оцінює критично, і відхиляє при вирішенні спору, оскільки вони суперечать іншим показанням свідків, які надані за відсутності стороннього впливу, і є узгодженими.

При цьому, суд звертає увагу, що одну і ту ж інформацію щодо позивачки ОСОБА_8 ,а саме,отримання позивачкоюкоштів відсільської радидля передачі ОСОБА_4 ,що йомуповідомила головасільської ради, свідок ОСОБА_3 повідомляв різним особам, і у різний час.

Крім того, суд вважає показання свідка ОСОБА_2 такими, що надані особою, яка на думку суду, має особисту репутаційну заінтересованість у даній справі.

Згідно правового висновку, викладеного у п.6.11. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у Справі № 905/902/20 (Провадження № 12-52гс21) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (частина третя статті 277 ЦК України).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, поданого на захист ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право

Також обставина поширення спірної інформації входить до предмета доказування у відповідній справі (п.6.13. Постанови).

Таким чином, судом встановлено, що посадовими особами відповідача Березанської селищної ради Миколаївської області було поширено стосовно позивачки ОСОБА_1 інформацію, яка, на думку суду, є негативною, оскільки стосується порушення позивачкою принципів моралі та неетичної поведінки в суспільному житті.

За змістом ст.277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, важається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ч.1 ст.60, ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.2 ст.60 ЦПК). Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч.3 ст.60 ЦПК).

Допустимих та належних доказів, у підтвердження достовірності поширеної стосовно позивачки інформації, відповідачем не надано.

Оскільки відповідачем не доведено протилежного вказана інформація є недостовірною.

Заперечення відповідача проти позову в частині того, що оспорювана інформація, яку просить спростувати позивачка, була поширена приватно, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту вказаної інформації вбачається, що Позивачка отримала, і потім привласнила бюджетні кошти, які належать сільській раді, тобто відповідачу.

Згідно абз.2 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає.

Таким чином, враховуючи, що вказана інформація була поширена стороннім особам відповідальними посадовими особами відповідача, які виконують його представницькі функції, і, що вона стосується майна відповідача (коштів сільської ради), суд вважає, що інформацію щодо позивачки ОСОБА_8 було поширено від імені відповідача (правонаступника Краснопільської сільськоїради).

Таким чином, суд вважає, що діями посадових осіб відповідача порушено особисті немайнові права позивачки, а саме, право на повагу до гідності та честі, передбачені ч.1 ст.28 Конституції України та ч.1 ст.270 ЦК України, а тому вони підлягають захисту.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 наявні правові підстави, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березанської селищної ради Миколаївської області про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити у повному обсязі.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 депутатові Краснопільської сільської ради ОСОБА_3 в ході приватної бесіди, про присвоєння ОСОБА_1 бюджетних коштів у сумі 10000 (десять тисяч) гривень виділених на лікування ОСОБА_4 .

Зобов`язати Березанську селищну раду Миколаївської області (код ЄРДПОУ 04376624) спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту у строк - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

На підставіст.133,141ЦПК Українистягнути з Березанської селищної ради Миколаївської області (код ЄРДПОУ 04376624) на користь ОСОБА_1 840,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 березня 2024 року.

Суддя:

СудБерезанський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення14.03.2024
Оприлюднено18.03.2024
Номер документу117678360
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Судовий реєстр по справі —469/22/21

Постанова від 29.05.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Ямкова О. О.

Постанова від 29.05.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Ямкова О. О.

Ухвала від 17.05.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Ямкова О. О.

Ухвала від 16.04.2024

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Ямкова О. О.

Рішення від 14.03.2024

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Рішення від 04.03.2024

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 27.11.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 14.08.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

Ухвала від 08.11.2022

Цивільне

Березанський районний суд Миколаївської області

Тавлуй В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні