ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2024 року м. Кропивницький
справа № 397/252/23
провадження № 22-ц/4809/266/24
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,
при секретарі Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа - Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 01.11.2018 він був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на посаду електромонтера з обслуговування електроустановок по сумісництву в період з 18 год. до 22 год., згідно з посадовою інструкцією електромонтера, з якою був ознайомлений 01.11.2018.
Наказом в.о. директора КП «Лісове» Олександрівської селищної ради за № 12 від 20.04.2022 його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України 29.04.2022 без зазначення підстав для звільнення та без попередження про звільнення з роботи не пізніше ніж за два місяці, та без зазначення згоди сесії виконкому Олександрівської селищної ради на зміну штатного розкладу КП «Лісове» Олександрівської селищної ради з узгодженням його звільнення з профкомом.
Вказав, що вважаючи своє звільнення незаконним, він звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області за захистом своїх прав.
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі №397/240/22 (н/п 2/397/186/22) його позовні вимоги були частково задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №12 від 20.04.2022 про його звільнення з займаної посади по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок комунального підприємства з 29.04.2022;
- поновлено його на посаді по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з 02.05.2022;
- стягнуто з Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на його користь невиплачену заробітну плату за березень-квітень 2022 року в розмірі 6590 грн. 00 коп.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22135 грн. 07 коп., з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; а також cудові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та cудові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
Зазначає, що вказаним рішенням питання про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу не вирішувалось.
Позивач зазначив, що на виконання зазначеного рішення суду, відповідно до наказу, виданого КП «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 03.01.2023 за №1, його було поновлено з 02.05.2022 на посаді по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок. Також п.3 зазначеного наказу було передбачено виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3295,00 грн. Однак, в добровільному порядку середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідачем не виплачено.
При цьому позивач вказав, що його середня заробітна плата становила за один місяць 3295 грн, тому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 02.05.2022 по 03.01.2023 становить 26360 грн.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02.05.2022 року по 03.01.2023 року в розмірі 26360 грн. та судові витрати.
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02.05.2022 року по 03.01.2023 року у розмірі 26360 (двадцять шість тисяч триста шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1073 гривні 60 копійок та оплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень 00 копійок.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, щорішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 у цивільній справі №397/240/22 (н/п 2/397/186/22) позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області №12 від 20.04.2022 про звільнення з займаної посади по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок комунального підприємства ОСОБА_1 з 29.04.2022;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з 02.05.2022;
- стягнуто з Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за березень-квітень 2022 року в розмірі 6590 грн. 00 коп.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 22135 грн. 07 коп., з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів; а також cудові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та cудові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.;
- стягнуто з Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.;
- в частині позовних вимог до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області відмовлено;
- рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню (а.с.15-20).
Відповідно до наказу в.о. директора Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради №1 від 03.01.2023 «Про поновлення на посаду», на виконання рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022:
- скасовано наказ в.о. директора КП «Лісове» Олександрівської селищної ради №12 від 20.04. про звільнення з займаної посади по сумісництву електромонтера з обслуговування електроустановок комунального підприємства ОСОБА_1 з 29.04.2022;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді по сумісництву електромонтера з обслуговування електоустановок КП «Лісове» Олександрівської селищної ради з 02.05.2022;
- головному бухгалтеру КП «Лісове» Олександрівської селищної ради Гриценко Н.Б. виплатити ОСОБА_1 негано середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3295 грн. 00 коп. (а.с.7).
Відповідно до наказу №15 від 20.03.2023 в.о. директора Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради «Про внесення змін до наказу №1 від 03.01.2023 про поновлення на роботі», на виконання рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 та викладання суті у відповідності до резолютивної частини вказаного рішення, внесено зміни в ч.3 наказу №1 від 03.01.2023, виклавши її в такій редакції: Головному бухгалтеру комунального підприємства «Лісове» ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 негайно невиплачену заробітну плату за один місяць в сумі 3295 грн.(а.с.51).
27.02.2023 ОСОБА_1 подано заяву в.о. директора КП «Лісове», в якій останній просив виплатити йому середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.05.2022 (належної йому в зв`язку з поновленням на роботі відповідно до ст.235 КЗпП України) по дату фактичного виконання судового рішення в частині поновлення його на роботі (ст.236 КЗпП України), а також просив надати йому довідку про доходи за період з травня 2022 по даний час (а.с.8, 9).
Відповідно до довідки про доходи, виданої КП «Лісове» Олександрівської селищної ради 16.05.2022 №4, ОСОБА_1 дійсно працював у КП «Лісове» Олександрівської селищної ради з 01.11.2018 по 29.04.2022 за сумісництвом на посаді електромонтер з обслуговування електроустановок; нарахована заробітна плата за січень 2022 - 3295 грн., за лютий 3295 грн., за березень - 0,00 грн., квітень (компенсація за невикористану відпустку при звільненні ) 1154, 88 грн.; загальна сума доходу з урахуванням виплат по тимчасовій непрацездатності за період з 01.05.2021 по 29.04.2022 без урахування аліментів становить 25686,07 грн. (а.с.10).
Відповідно до копії відомості нарахування заробітної плати, відрахувань та податків, пов`язаних із нею за січень 2023 №7, ОСОБА_1 нараховано кошти з розрахунку посадового окладу у розмірі 4010,00 грн. та виплачено на СКР кошти в сумі 2421,04 грн. (а.с.13).
Відповідно до копії відомості нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відрахувань та податків, пов`язаних із нею за лютий 2023 №6, ОСОБА_1 нараховано кошти за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 22135,07 грн. та виплачено на СКР кошти в сумі 13364,05 грн. (а.с.12).
Відповідно до копії відомості нарахування заробітної плати, відрахувань та податків, пов`язаних із нею за березень 2022 №1, ОСОБА_1 нараховано кошти за час вимушеного прогулу у сумі 3295,00 грн. та до виплати за 2 половину місяця - 1989,35 грн. (а.с.14).
Відповідно до копії відомості нарахування заробітної плати, відрахувань та податків, пов`язаних із нею за квітень 2022 №5, ОСОБА_1 нараховано кошти за час вимушеного прогулу у сумі 3295,00 грн. та виплачено на СКР кошти в сумі 1989,35 грн. (а.с.11, 52 на звороті).
Встановивши те, що позивача було незаконно звільнено з займаної посади - 02.05.2022 та поновлено його на роботі - 03.01.2023, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період в розмірі 26360 грн.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 235 КЗпП України встановлено, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок про те, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже,виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16).
Вищенаведене узгоджується з висновками, зробленими в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 308/5864/18, від 29 липня 2020 року у справі № 334/10717/14-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 607/5609/17, від 04 липня 2023 року у справі № 754/13157/19. Тобтопрактика Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі є сталою.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, на яку послався скаржник в апеляційній скарзі, сформульовано правовий висновок про те, що заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.
Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав, передбаченихчастиною другою статті 235 КЗпП України.
При цьому посилання скаржника на вищенаведені правові висновки, викладені впостанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 є безпідставними, оскільки висновки суду не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній постанові.
Твердження відповідача про те, що середній заробіток вже виплачений позивачу про що відображено в рішенні в рішенні Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2022 є безпідставними, оскільки даним рішенням було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку, що є відповідальністю роботодавця за порушення строків розрахунку зі звільненим працівником. Тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку є різними видами відповідальності роботодавця.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Лісове» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області залишити без задоволення.
Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 18.03.2024 |
Номер документу | 117679400 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Письменний О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні