Рішення

від 06.03.2024 по справі 461/9530/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9530/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

06 березня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Романюк В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.

представника позивача Цимбал А.А. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся у суд із позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 лютого 2024 року просить суд: застосувати наслідки виконання недійсного правочину (нікчемності) до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 від «24» вересня 2020 року в частині нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості» згідно з яким під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначенні цим договором; Зобов`язати Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції; Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що «24» вересня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» в особі уповноваженого працівника (далі кредитодавець) з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (надалі страховий агент) в особі уповноваженого представника з другої сторони та ОСОБА_1 (далі - позичальник/споживач/страхувальник/застрахована особа) було укладено договір кредиту та страхування № В05.12889.007043973.

Відповідно до пункту 1.1, 2.1 та 2.2 цього договору Банк надає позичальнику кредит у сумі 47 920,00 грн. на споживчі цілі. Строк кредиту надається на 36 фактичних місяців від дня отримання позичальником усієї суми кредиту.

Плата за користування кредитом (проценти) є змінюваною і становить 19,5 % річних.

П. 1.6. цього Договору визначено, що датою повернення кредиту є 24.09.2023 року. Повернення заборгованості здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Банку відповідно до Графіку, викладеного в Додатку № 1 до даного Договору.

Кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн. надаються за Договором на рахунок UA443005280000029092000100133 Позичальника (Позивача по справі), а 7 920,00 грн. Банк сплачує на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», яка взагалі не є стороною по Договору.

п. 2 Договору передбачено, що нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 42, Україна, ЄДРПОУ 32456224, www.pzu.com.ua (надалі Страховик), від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя № В05.12889.007043973 від 24.09.2020 року для клієнтів Акціонерного товариства «Ідея Банк» (надалі ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика www.pzu.com.ua (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.

У Додатку № 1 до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 визначені загальні витрати за кредитом у розмірі 69 632,02 грн. та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) у розмірі 117 552,02 грн.

У п. 5 Додатку № 1 до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 визначено порядок повернення кредиту. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Та також визначено платіж у вигляді сплати комісії за надання кредиту.

У зв`язку з тим, що позивач є юридично та фінансово не обізнаною у сфері кредитних правовідносин, вона звернулася по правову допомогу до адвоката Цимбал Альони Анатоліївни. Після чого стало зрозуміло, що вона не згодна з даною умовою, вважає її неправомірною та незаконною, тому просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання. /а.с.19/

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 призначено судове засідання в режимі відеоконференції. /а.с.28-29/

Ухвалою суду від 02 січня 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 призначено судове засідання в режимі відеоконференції. /а.с.48-49/

Ухвалою суду від 24 січня 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 призначено судове засідання в режимі відео конференції. /а.с.70-71/

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 призначено судове засідання в режимі відео конференції. /а.с.79-80/

06 лютого 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог. /а.с.82-91/

09 лютого 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових документів. /а.с.92-99/

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог. Просила суд позов задоволити. Проти винесення заочного рішення не заперечила.

Представник відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення чи про проведення судового засідання у його відсутності до суду не надходило, а також відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності представника відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 24 вересня 2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» в особі уповноваженого працівника, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», в особі уповноваженого представника з другої сторони та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № В05.12889.007043973.

Відповідно до пункту 1.1, 2.1 та 2.2 цього договору Банк надає позичальнику кредит у сумі 47 920,00 грн. на споживчі цілі. Строк кредиту надається на 36 фактичних місяців від дня отримання позичальником усієї суми кредиту. Плата за користування кредитом (проценти) є змінюваною і становить 19,5 % річних.

П. 1.6. цього Договору визначено, що датою повернення кредиту є 24.09.2023 року. Повернення заборгованості здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Банку відповідно до Графіку, викладеного в Додатку № 1 до даного Договору. Кредитні кошти у розмірі 40000,00 грн. надаються за Договором на рахунок UA443005280000029092000100133 Позичальника (Позивача по справі), а 7 920,00 грн. Банк сплачує на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», яка взагалі не є стороною по Договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 42, Україна, ЄДРПОУ 32456224, www.pzu.com.ua (надалі Страховик), від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя № В05.12889.007043973 від 24.09.2020 року для клієнтів Акціонерного товариства «Ідея Банк» (надалі ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика www.pzu.com.ua (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.

У Додатку № 1 до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 визначені загальні витрати за кредитом у розмірі 69 632,02 грн. та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) у розмірі 117 552,02 грн.

У пункті 5 Додатку № 1 до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 визначено порядок повернення кредиту. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Та також визначено платіж у вигляді сплати комісії за надання кредиту.

Відповідно достатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно із ч. 1 і 2 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" (в редакції, чинній на час укладення спіоного кредитного договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1)найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2)тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3)загальний розмір наданого кредиту;

4)порядок та умови надання кредиту;

5)строк, на який надається кредит;

6)необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7)види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8)процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9)реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10)порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11)інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12)порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13)порядок дострокового повернення кредиту;

14)відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Із вказаного вбачається, що для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності, по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Щодо твердження представника позивача, що положення договору про споживчий кредит щодо плати комісії за обслуговування кредитної заборгованості є несправедливими, а тому є підставою для визнання їх недійсними суд зазначає наступне.

Відповідно дочастини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповіднодо ч.2ст.11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно угоди та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредиту, яка включає в себе надання інформації за рахунками позичальника з використання засобі електронного зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів України, в контакт - центрі банку, шляхом направлення СМС - повідомлення щодо суми платежу за договором кредиту, зарахування платежу та погашення заборгованості за кредитом, надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника, опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із застосування різних каналів зв`язку тощо.

Однак, всупереч доч.1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»,згідно з якою надання інформації щодо кредиту позивачу має бути безоплатна, відповідачем було встановлено плату за надання такої інформації.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно доч.1ст. 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою збоку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором , тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту - позивальнику.

Враховуючи наведене, Акціонерне товариство «Ідея Банк» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.

Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.

Відповідно дочастину 2статті 215 ЦК України,недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 2статті 10 ЦПК України,суд розглядає справи відповідно доКонституції України,законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(стаття 5 ЦПК України).

Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.

Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01 квітня 2020р. у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св 19).

Враховуючи наведені правові висновки, стягнення з ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемною умовою та не потребує визнання недійсною, що вбачається із законодавства та позиції Верховного суду, тому не потребують визнання їх недійсними. Тому, позовна заява в частині застосування наслідків виконання недійсного правочину (нікчемності) до Договору кредиту та страхування № В05.12889.007043973 від «24» вересня 2020 року в частині нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості» згідно з яким під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначенні цим договором, - не підлягає до задоволення.

Що ж стосується позовною вимог про зобов`язання Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.1212ЦК України,особа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньоїправової підстави(безпідставнонабуте майно),зобов`язанаповернути потерпіломуце майно.Особа зобов`язанаповернути майноі тоді,коли підстава,на якійвоно булонабуте,згодом відпала.Положення цієїглави застосовуютьсянезалежно відтого,чи безпідставненабуття абозбереження майнабуло результатомповедінки набувачамайна,потерпілого,інших осібчи наслідкомподії.Положення цієїглави застосовуютьсятакож довимог про: 1)повернення виконаногоза недійснимправочином; 2)витребування майнавласником ізчужого незаконноговолодіння; 3)повернення виконаногооднією ізсторін узобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.1.2наведеного вищекредитного договору,договір дієпротягом строкукредитування,але вбудь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У відповідності до вимог ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд прийшов до висновку, що позовна вимог в частині зобов`язання Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції, підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.22Закону України«Про захистправ споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.62, 81, 128, 223, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, ст.ст. 4, 15, 16, 203, 207, 215, ЦК України, Законом України«Про споживчекредитування» суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, - задоволити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 11 березня 2024 року.

Суддя Романюк В. Ф.