Рішення

від 15.03.2024 по справі 674/31/24

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/31/24

Провадження № 2/674/169/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районнийсуд Хмельницькоїобласті ускладі головуючоїсудді ШафіковоїЮ.Е,розглянувши впорядку спрощеного провадженнябез повідомленнясторін цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про стягнення моральної шкоди в сумі 48 972,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить стягнути за рахунок Державного бюджету України на свою користь моральну шкоду в сумі 48 972,00 грн..

Позов мотивовано тим, що 09.12.2021 державним виконавцем Дунаєвецького відділу ДВС відкрито виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 (ВП №678286503), де постановами стягнуто виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження. 11.10.2022 у зв`язку із несплатою витрат виконавчого провадження прийнято постанову про арешт коштів боржника, 21.10.2022 виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням виконавчого документа, та знято арешт з коштів боржника.

21.10.2022 у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, у якому витрати виконавчого провадження не було стягнуто, державним виконавцем винесено постанови про відкриття окремого виконавчого провадження (ВП №70141814), про розмір мінімальних витрат даного виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.

Позивачка оскаржила до суду постанови у виконавчому провадженні ВП №678286503 (про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2023, справа №560/10972/22 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано постанови по ВП №678286503 про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника. Рішення набрало законної сили 31.01.2023, але виконано відповідачем 06.03.2023.

Також, ОСОБА_1 оскаржила до суду постанови у виконавчому провадженні ВП №70141814 (про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2023, справа №560/11652/22 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано постанови по ВП №70141814 про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.

Рішення набрало законної сили 03.04.2023, на протязі певного часу не виконувалось. Позивачка зверталась до ДБР із заявою про злочин та завою до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Лише після цих дій 01.09.2023 виконавче провадження було закрито.

З 09.12.2021 до 31.01.2023, з 22.10.2022 до 03.04.2023, з 31.01.2023 по 06.03.2023, з 03.04.2023 по 01.09.2023 відповідач діяв у незаконний спосіб, оскільки наклав арешт на банківський рахунок, де позивачка отримувала пенсію єдине джерело доходу, чим завдав моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та інших негативних наслідках , яких позивачка зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою державного виконавця, обмеженням користування пенсією, що призвело до погіршення стану здоров`я, перебувала на стаціонарному лікуванні з 05.04.2022 по 08.04.22 та з 16.09.2022 по 26.09.2022. Також, відповідач тривалий час не виконував рішення суду, які набрали законної сили, що призвело до душевних страждань та інших незручностей.

Просить стягнути моральну шкоду з урахуванням інвалідності та тривалості душевних страждань, у відповідності до розміру прожиткового мінімуму, який діє на час розгляду справи за розрахунком: 1752 грн. з 09.12.2021 по 31.12.2021, 28332 грн. за 2022 рік, 18880 грн. з 01.01.2023 по 01.09.2023, а всього 48972 грн..

Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 січня 2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення сторін.

25.01.2024 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що законодавець закріпив імперативний обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду. 08.12.2021року до Дунаєвецького відділу ДВС надійшла заява Департаменту патрульної поліції про прийняття до виконання постанови АВ N?0230668111 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі про стягнення з ОСОБА_1 штрафу. 09.12.2021року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП N?67828503. Підстав для повернення постанови стягувачу без прийняття до виконання у державного виконавця не було. Відповідно до ч.4.ст.27 цього Закону одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 68 грн. (10% від суми стягнення за виконавчим документом) та постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 205 грн..

В зв?язку з тим, що ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі N?674/1299/21, поновлено строки на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення АВ N?0230668111, 13.12.2021року держаним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження відповідно до п.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

29.08.2022року до відділу ДВС надійшла заява від Департаменту патрульної поліції про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв?язку зі сплатою штрафу.

29.08.2022року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

11.10.2022року в зв?язку із не сплатою боржником 205 грн. витрат виконавчого провадження, винесена постанова про арешт коштів боржника.

21.10.2022року виконавче провадження закінчено згідно п.9 ст. 39 Закону України

«Про виконавче провадження». Одночасно даною постановою знято арешт з коштів боржника. Жодних стягнень коштів з рахунків боржника за вказаним виконавчим провадженням не проводилося.

Державний виконавець зобов?язаний відповідно до ч.VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі закінчення виконавчого провадження, якщо витрати виконавчого провадження не були стягнуті, відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації.

21.10.2022року державним виконавцем відкрито виконавче провадження N?70141814про стягнення з ОСОБА_1 205 грн. витрат виконавчого провадження.

06.03.2023року згідно рішення суду у справі N? 560/10972/22 від 18.01.2023р. скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням N?667828503.

Рішенням суду у справі N?560/11652/22 від 23.03.2023року скасовано постанову про відкриття ВП та постанову про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням ВП70141814. Виконавче провадження закінчено згідно п. 5 ст, 39 Закону України «Про виконавче провадження»

При проведені виконавчих дій за жодним з вказаним виконавчим провадженням (ВП 67828503та ВП70141814) списання арештованих коштів з банківських рахунків боржника не проводилось.

За весь період знаходження на виконані виконавчих проваджень боржниця, жодного разу до відділу ДВС не з?явилася, та особисто будь яких зауважень, претензій, побажань не висловила. Не підтверджується поняття моральної шкоди згідно ст.23 ЦК України, ОСОБА_1 не зазнала фізичного болю та страждань у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, душевних страждань, у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів, душевних страждань у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна, також не має жодного факту у приниженні її честі, гідності, ділової репутації. Наявність інвалідності, не доводить факт, що через душевні страждання, спричиненні проведенням виконавчих дій, стан здоров?я позивачки погіршився, інвалідність настала до відкриття виконавчих проваджень, люди з групами інвалідності час від часу проходять стаціонарне або амбулаторне лікування.

Отже, право на відшкодування моральної шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов?язок компенсації. Зазначене право на відшкодування це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір, сама по собі наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб не може свідчити про незаконність діяльності як такої та підставою для відшкодування моральної шкоди.

26.01.2024 від третьої особи Державної казначейської служби України в Хмельницькій області надійшли письмові пояснення, у яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Держава не відповідає за зобов`язаннями державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають за зобов`язаннями держави. Державна казначейська служба України лише виконує рішення суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не відповідає за зобов`язаннями Держави або державних органів. Резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб`єкта виконання. Вказує, що позивач не надав допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння моральної шкоди.

02.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка вказала, що моральні страждання спричинені їй неправомірними рішеннями, скасованими у судовому порядку, бездіяльністю відповідача при тривалому невиконанні судових рішень, які вступили у законну силу. Просить задовольнити позов у повному обсязі. Мотиви наведені у поясненні третьої особи вважає безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що поданий позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

09.12.2021року державним виконавцем Дунаєвецького відділу ДВС відкрито виконавче провадження ВП N?67828503 на підставі постанови №1АВ 0230668111 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

Тоді ж, 09.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржниці ОСОБА_1 виконавчого збору 68 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 205 грн.

11.10.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

21.10.2022року виконавче провадження ВП N?67828503 закінчено згідно п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

21.10.2022року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП N?70141814про стягнення з ОСОБА_1 205 грн. витрат виконавчого провадження.

21.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у зв`язку із несплатою витрат виконавчого провадження.

06.03.2023року згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі N? 560/10972/22 від 18.01.2023р., яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП N?67828503 від 09.12.2021, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадженняВП №67828503 від 09.12.2021, про стягнення виконавчого зборуВП №67828503 від 09.12.2021, про арешт коштів боржникаВП №67828503від 11.10.2022.. Судом встановлено, на станом на момент пред`явлення постановиоргану поліції (виконавчого документа) для примусового виконання 09.12.2021, вонанепідлягалапримусовому виконанню аніорганами державної виконавчої служби аніприватним виконавцем, натомістьповинна булабути повернутастягувачубез прийняття до виконання. Підставидлястягнення з позивачкивизначенихїйрозмірів виконавчого збору таінших витратвиконавчого провадження відсутні,тому спірніпостанови державного виконавця від 09.12.2021, включаючипостанову про відкриття виконавчого провадження, є протиправнимита підлягаютьскасуванню. Державний виконавець прийняв постанову про арешт майна не з метою забезпечення реального виконання рішення, а лишез метою забезпеченнястягнення зособибезпідставно визначених їй витрат виконавчого провадження, щосуд вважає протиправним.Зважаючи на це,постанова про арешт коштів боржникавід11.10.2022також підлягає скасуванню.

06.03.2023 начальником відділу ДВС винесено постанови про скасування процесуального документу у ВП №67828503, яким скасовано спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника.

В подальшому, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі N?560/11652/22 від 23.03.2023року, яке набрало законної сили, визнано протиправними скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70141814 від 21.10.2022, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №70141814від 21.10.2022, про арешт коштів боржника ВП №70141814від 21.10.2022. Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/10972/22 визнано протиправними та скасовано постанови головного державного виконавця Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження ВП№67828503від 09.12.2021, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадженняВП№67828503 від 09.12.2021, про стягнення виконавчого зборуВП№67828503 від 09.12.2021, про арешт коштів боржникаВП№67828503від 11.10.2022. Отже, прийняті у зв`язку із закінченням виконавчого провадження №67828503 спірні постанови, які виділені в окреме виконавче провадження №70141814 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

31.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС із заявою про виконання виконавчого листа за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі N?560/11652/22 та із заявою про злочин до ТУ ДБР в м.Хмельницькому у зв`язку з умисним невиконанням зазначеного судового рішення.

01.09.2023 головним державним виконавцем ДВС 01.09.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно випискок з історії хвороби ОСОБА_1 №1442, №4225 вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в Дунаєвецькій ЦРЛ з 05.04.2022 по 08.04.2022 та з 16.09.2022 по 26.09.2022 в кардіологічному відділенні.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини неправомірності дій державного виконавця та протиправність винесення постанов у ВП №67828503та ВП №70141814.

При виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховується наступне.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Частиною другоюстатті 1167 ЦК Українивизначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, в силу ст.1173 та 1174ЦК Українишкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади чи місцевого самоврядування, або його посадової особи, а протиправність його дій та рішень презюмується, тобто обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази (правовий висновок, викладений в постанові Верховного суду від 12.08.2020 в справі № 761/7165/17).

Таким доказом у вказаній справі є рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі N? 560/10972/22 від 18.01.2023 року та у справі N?560/11652/22 від 23.03.2023року.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

За змістомстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або її посадовою особою, суд, оцінивши обставин справи, повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв`язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

В рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

У практиці ЄСПЛ порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань і незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи його посадовою особою прав людини, навіть якщо вони не потягли за собою вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можутьсвідчити про заподіяння морально шкоди.

Враховуючи вище викладені обставини, на проаналізувавши норми права, суд приходить до переконання, про необхідність задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог про відшкодування моральної шкоди частково. Так, внаслідок протиправних дій відповідача, у позивачки ОСОБА_1 виникло психологічне напруження, переживання, у зв`язку із накладенням арешту на пенсію, погіршився стан її здоров`я, внаслідок чого перебувала на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділення. Також, позивачці було спричинено незручності, оскільки вона змушена була звертатись до суду для відновлення своїх прав, а після винесення судових рішень, такі рішення не виконувались протягом певного часу, що свідчить про протиправну бездіяльність ДВС. Отже, негативні емоції виникли у позивачки внаслідок протиправних дій відповідача, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з його діями, а отже досягли рівня страждання та завдали ОСОБА_1 моральної шкоди.

Разом з цим, суд наголошує, що при оцінці обґрунтованості вимог позивача у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, справедливості та співмірності, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.

Позивачка просить стягнути на свою користь моральну шкоду з урахуванням інвалідності та тривалості душевних страждань, у відповідності до розміру прожиткового мінімуму, який діє на час розгляду справи за розрахунком: 1752 грн. з 09.12.2021 по 31.12.2021, 28332 грн. за 2022 рік, 18880 грн. з 01.01.2023 по 01.09.2023, а всього 48972 грн..

Суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 48972 грн. є завищеним, не відповідає принципу розумності та співмірності, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, яка зазнала негативних переживань та емоцій через арешт коштів на її рахунку, незручностей через прикладення значних зусиль для відновлення порушеного права, слід стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.. Такий розмір моральної шкоди суд вважає адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2ст. 2 ЦК України)

Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина другастатті 2 ЦК України). Відповідно до частини першоїстатті 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути зДержави Україназа рахуноккоштів Державногобюджету Українинакористь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

відповідач Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м.Дунаївці, вул.. Шевченка, 83 а, код ЄДРПОУ 34725717).

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул. Свободи, 70, код ЄДРПОУ 37971775).

Повний текст рішення складено 15 березня 2024 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова