Рішення

від 15.03.2024 по справі 910/16997/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2024 Справа № 910/16997/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ринкова, буд. 7)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ», (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4)

про стягнення 1 180 617,95 грн.

11.12.2023 згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/16997/23 до Господарського суду Запорізької області за виключною підсудністю передана позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 02.11.2023, (вх. № 4024/08-07/23 від 11.12.2023) Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати,м. Чернігів Чернігівської області до Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ», м. Київ про стягнення 1 180 617,95 грн. заборгованості (основного боргу) за договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП від 14.12.2018.

Передача справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області мотивована приписами ст. 30 ГПК України та посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 і від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, згідно якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав і обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 справу № 910/16997/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2024, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16997/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/4/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15.01.2024 у справі № 910/16997/23 відповідачу запропоновано у строк до 31.01.2024, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 28.02.2024, проте не пізніші 10 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, подати суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду позивачу запропоновано у строк до 14.02.2024, проте не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.05.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.,ст. 526, 530, 625, 610-612, 629 ЦК України, положеннях Закону України Про ринок електричної енергії, договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП від 14.12.2018, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 1 180 617,95 грн. заборгованості.

29.01.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС Приватним акціонерним товариством «БЕРТІ» подано Відзив на позовну заяву б/н від 29.01.2024 (вх. № 2109/08-08/24 від 29.01.2024). Відповідач заявлені вимоги вважає необґрунтованими і недоведеними. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що невиконання зобов?язань ПП «Берті» за договором № 14/12/3 від 14.12.2018 зумовлено, визнаними ТПП форс-мажорними обставинами, а саме: перебування всієї території Бердянського району Запорізької області в тимчасовій окупації. Також, відповідач зазначив, що фактичні потужності ПрАТ «БЕРТІ» перебувають у тимчасовій окупації та на даний час ПрАТ «Берті» не здійснює свою господарську діяльність, як наслідок не споживає електричну енергію та перестало бути фактичним споживачем послуг за спірним договором. Зауважив, що виникнення заборгованості припадає на час тимчасової окупації, а тому стверджувати, що Позивач надавав послуги конкретно ПрАТ «БЕРТІ» є не вірним та не відповідає дійсності. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають, а тому просить суд в позові відмовити повністю.

08.02.2024 через підсистему «Електронний суд» Дочірнім підприємством «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати подано клопотання б/н від 08.02.2024 (вх. № 3123/08-08/23 від 08.02.2024), яким позивач просить суд вважати неподаним відзив на позов у справі за вих. б/н від 29.01.2024 (вх. № 2109/08-08/24 від 29.01.2024), оскільки відзив на позов у справі підписаний неповноваженою особою та QR-код ордеру на надання правничої (правової) допомоги не зчитується для перевірки його дійсності.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що відзив у вказаній справі, поданий та підписаний ОСОБА_1 в якості представника відповідача, проте зі змісту ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія AP № 1088960 вбачається, що він виданий 11.07.2022 на підставі договору про надання правничої допомоги № 1606/20 від 16.06.2020р. При цьому ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 002397 від 14.12.2021.Отже, станом на дату укладення договору №1606/20 від 16.06.2020 ОСОБА_1 не мала права на заняття адвокатською діяльністю, а тому і не мала права видавати ордер на підставі договору, який ОСОБА_1 не могла укладати як адвокат.

Розглянувши клопотання про клопотання б/н від 08.02.2024 (вх. № 3123/08-08/23 від 08.02.2024) про неприйняття відзиву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

13.03.2024 через підсистему «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «БЕРТІ» подана заява за вих. б/н від 13.03.2024 (вх. № 5822/08-08/23 від 13.03.2024), в якій представник відповідача адвокат Гончарова Я.М. зазначила, що ордер про надання правничої (правової) допомоги серія AP № 1088960 сформовано у особистому кабінеті, заповнюється він або від руки після друку, або на комп`ютері у форматі PDF. У даному випадку ордер друкувався, заповнювався та підписувався адвокатом. Повідомила, що QR-код на ордері адвоката Гончарової Яни, серія АР №1088960 є таким, що считується та посилання переводить на реєстр Адвокатів на профіль адвоката Гончарової Яни Максимівни.

Щодо договору про надання правничої допомоги № 1606/20 представник відповідача адвокат Гончарова Я.М. зазначила, що він укладений Адвокатським Об`єднанням «ДІАЛОГ» та ПрАТ «БЕРТІ» та Додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 продовжений до 31.12.2024. Згідно даного договору , а саме п. 2.3. Адвокатське Об`єднанням має право покласти частину своїх обов?язків на іншу особу, з якою Адвокатське Об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, Адвокатське Об`єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного Договору. 10.01.2023 договором № 10/01/2 про залучення адвоката у наданні правової допомоги було заучено адвоката Гончарову Я.М. для представництва інтересів клієнтів АО «ДІАЛОГ».

Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання б/н від 08.02.2024 (вх. № 3123/08-08/23 від 08.02.2024) про неприйняття відзиву по справі, суд вважає, що воно заявлено безпідставно, а тому відмовляє в його задоволенні.

09.02.2024 через підсистему «Електронний суд» Дочірнім підприємством «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати подано відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 08.02.2024 (вх. № 3144/08-08/24 від 09.02.2024).У відповіді на відзив позивач зауважив, що відповідач протягом періоду з 24.02.2022 по 01.09.2022 не відмовився від постачання електроенергії за договором від 14.12.2018, не повідомляв позивача про виникнення у нього форс-мажорних обставин. Також зауважив, що доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання за спірним Договором.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 14.02.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 15.03.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закон України «Про ринок електричної енергії» правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Пунктом 5 ч. 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.

Пунктом 16 ч. 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 8 постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Матеріали справи свідчать, що 14.12.2018 Дочірнім підприємством «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (позивач, Постачальник) та Приватним акціонерним товариство «БЕРТІ»(відповідач, Споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП(далі - Договір) шляхом приєднання споживача договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції постачальника до Договору шляхом підписання заяви-приєднання.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п.1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії( далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей вимог Цивільного кодексу України. Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Пунктом 5.9 договору сторони узгодили, що Споживач повинен не пізніше 9 години 00 хвилин ранку 1 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надавати Постачальнику в електронному вигляді підписаний акт здачі-приймання електричної енергії, в якому відображається обсяг поставленоїПостачальником Споживачу у розрахунковому місяці електричної енергії.

Обсяги постачання та порядок оплати електричної енергії визначені у Додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція № 1» до Договору.

01.07.2019 Додаток №2 до Договору «Комерційна пропозиція № 1» викладений у новій редакції.

08.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої були внесені зміни до тарифу на послуги постачальник передбачені пунктом 1 Додатку № 2 до Договору («Комерційна пропозиція № 1»).

Згідно п.4 Комерційної пропозиції рахунок за електричну енергію виставляється до 20 числа місяця, що пер розрахунковому періоду. Оплата рахунку Постачальника має здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку та у графіку оплати.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції Споживач надає заявку на наступний місяць до 10 числа місяця, що передує місяцю поставки - загальний обсяг споживання в кВт*год, а до 24 числа місяця, що передує місяцю поставки надає уточнену заявку згідно таблиці 1 до Комерційної пропозиції.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції визначено, що фактичний обсяг спожитої електричної енергії визначається на підставі Звіту, що подає Споживач до ОСР (оператора системи розподілу) за розрахунковий період по Договору надання послуг з розподілу електричної енергії з відповідної ОСР та надає Електропостачальнику копію цього звіту в строк не пізніше перш (трьох) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим (п.6 Додатку № 2).

Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями (далі ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ).

В п. 13.1.Договору визначено, що цей Договір укладається на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до Договору.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу, отже у спірному періоді Договір є діючим.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2021 по 02.09.2022 року відповідачем фактично спожито електричної енергії на загальну суму 6 517 526,04 грн., про що свідчать акти приймання-передачі, а саме:

- № 419 від 30.06.2021на суму 397 872,14 грн.;

- № 528 від 31.07.2021 на суму 432 026,00 грн.;

- № 623 від 31.08.2021 на суму 506 535,32 грн.;

- № 760 від 30.09.2021 на суму 557 464,85 грн.;

- № 873 від 31.10.2021 на суму 691 417,47 грн.;

- № 976 від 30.11.2021 на суму 833 864,14 грн.;

- № 1101 від 31.12.2021 на суму 799 212,09 грн.;

- № 2 від 31.01.2022 на суму 680 683,42 грн.;

- № 128 від 28.02.2022 на суму 587 661,75 грн.;

- № 241 від 31.03.2022 на суму 24 083,80 грн.;

- № 348 від 30.04.2022 на суму 22 697,01 грн.;

- № 479 від 31.05.2022 на суму 23 455,40 грн.;

- № 609 від 30.06.2022 на суму 323 235,86 грн.;

- № 724 від 31.07.2022 на суму 600 331,43 грн.;

- № 829 від 31.08.2022 на суму 25 340,60 грн.;

- № 919 від 30.09.2022 на суму 10 644,68 грн.

Акти приймання-передачі, за період з червня по грудень 2021 містять підписи уповноважених представників Постачальника і Споживача та скріплені печатками обох підприємств.

Акти приймання-передачі електричної енергії та відповідні рахунки за період з січня 2022 року по вересень 2022 року направлялися Відповідачу на електронну пошту, як то передбачено п. 5.9 Договору.

Проте, підписані зі сторони Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» зазначені акти на адресу позивача не надходили.

Факт споживання об`єму електричної енергії відповідача за період з січня 2022 року по вересень 2022 року підтверджується даними Оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідачем частково сплачено вартість спожитої електроенергії в сумі 5 336 908,09 грн. (перераховано коштів за електричну енергію в сумі 5 331 010,29 грн. та врахування попередньої оплати вартості електричної енергії в сумі 5 897,80 грн.).

Отже, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 180 617,95 грн.

12.08.2022 зверненням за вих.№ 399 Позивач просив ДПЗД «Укрінтеренерго» про переведення до нього як до «постачальника останньої надії» споживача ПрАТ «Берті»

02.09.2022 позивач припинив постачання електричної енергії відповідачу.

Листом від 01.09.2022 відповідач повідомив ДП «Профіт Хаб», що зобов?язання за договором не виконуються у зв?язку із перебуванням належних ПрАТ «Берті» підприємств, до яких здійснювалося електропостачання за Договором, на тимчасово окупованій території.

Відсутність своєчасної оплати відповідачем рахунку за договором про постачання електричної енергії стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» перед Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати за надані послуги по постачанню електричної енергії за період з 01.06.2021 по 02.09.2022 в розмірі1 180 617,95 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити спожиту за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії за період 01.06.2021 по 02.09.2022 суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2021 по 02.09.2022 в розмірі 1 180 617,95 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що на даний час ПрАТ «Берті» не здійснює свою господарську діяльність, як наслідок не споживає електричну енергію, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В матеріалах справи містяться данні ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірний період, в яких зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання в кВт/год.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не надав доказів вибуття з його володіння та користування в спірний період приміщень, до яких на підставі договору Позивач здійснював постачання електричної енергії, що спростовує доводи відповідача, стосовного неможливості встановлення факту кому саме позивачем були надані послуги з постачання електричної енергії за спірний період.

Також, суд зауважує, що відповідач протягом періоду з 24.02.2022 по 01.09.2022 не відмовився від постачання електроенергії за договором від 14.12.2018. Лише після направлення Позивачем листа від 12.08.2022 за № 399 до ДПЗД «Укрінтеренерго» про переведення до нього як до «постачальника останньої надії» споживача ПрАТ «Берті», відповідач листом від 01.09.2022 повідомив ДП «Профіт Хаб», що зобов?язання за договором ним не виконуються у зв?язку із перебуванням належних йому підприємств, до яких здійснювалося електропостачання за Договором, на тимчасово окупованій території.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, які є підставою для відмови у позовних вимогах, суд зазначає таке.

У контексті приписів ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність,якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, в будь-якому разі сторона зобов?язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. Кожен такий випадок оцінюється судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення: (2) те, що обставини с форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14 -1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.

Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання.

Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Також суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військоваа агресія Російської Федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вище наведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Також, суд зазначає, що Відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, не було надано документа або будь-яких доказів.

Отже, відповідачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливості своєчасної оплати.

Лист Торгово-промислової палати України вих. № 2021/02.0-7.1 від 28.02.2022 адресований «всім, кого він стосується», а не конкретно відповідача.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач прострочив виконання обов`язку по оплаті електричної енергії за Договором.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, Чернігівська область, м. Чернігів до Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ», м. Київ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ», (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4, ідентифікаційний номер00152359) на користь Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ринкова, буд. 7, ідентифікаційний код 41697846) 1 180 617 (один мільйон сто вісімдесят тисяч шістсот сімнадцять) грн. 95 коп. заборгованості та 17709 (сімнадцять тисяч сімсот дев`ять) грн. 28 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 15» березня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.