Постанова

від 13.03.2024 по справі 2-62/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-62/11 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р. Т.

Провадження № 22-ц/811/3676/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. в порядку ст..447 ЦПК України,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою в порядку ст.477 ЦПК України, яку під час судового розгляду неодноразово уточнював, та просив:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни при поверненні виконавчого листа № 2-62- 2011 виданого 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення і зобов`язати вказаного державного виконавця або іншу посадову особу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути виконавчий лист № 2-62-2011 виданий 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни, вчинених у виконавчому провадженні ВП 55067520;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року, ( з ідентифікатором);

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП № 55067520 про зміну назви сторони виконавчого провадження від 11.04.2018;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2018 у виконавчому провадженні ВП 55067520.;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни щодо вилучення з переліку постанов, винесених у виконавчому провадженні ВП 55067520, Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 р..

В обґрунтування скарги зазначив, що 13 грудня 2018 року державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольга Богданівна подала в Стрийський міськрайонний суд Львівської області до справи № 456/925/18 Провадження № 4-с/456/15/2018 за скаргою ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України на рішення та дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2018 у виконавчому провадженні ВП 55067520.

Тільки, 13 грудня 2018 року в суді уперше ознайомився з текстом постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2018р. у виконавчому провадженні ВП 55067520 та уперше дізнався про підстави для її оскарження в суді.

Постановою від 31.07.2018 року у виконавчому провадженні ВП державний виконавець Гончар О.Б. повернула виконавчий лист № 2-62-2011 виданий 24.04.2012 Стрийським міськрайонним судом Львівської області на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У постанові державний виконавець Гончар О.Б. встановила, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 31.07.2021.

Постанова є неправомірною, оскільки є наслідком неправомірної бездіяльності державного виконавця Гончар О.Б. при поверненні виконавчого листа без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення: на час відкриття виконавчого провадження у листопаді 2017 року у державного виконавця Гончар О.Б. не було правових підстав приймати виконавчий лист до примусового виконання.

У виконавчому листі № 2-62-2011 виданому 24.04.2012р. у графі «місцезнаходження/місце проживання стягувача, установа Держбанку, номер рахунку» зазначено: «Будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району м. Стрий вул. Підзамче, 1 «б» Львівська область р/р НОМЕР_1 , МФО 325569, код ЄДРПОУ 24968031 ВАТ СКБ «Дністер»».

У заяві про примусове виконання № 167 від 17.10.17 року, яку подано від імені Будинкоуправління №1 м. Стрий квартирно-експлуатаційної частини м. Львова, вказано інший р/р, а саме: «№26009301103533», та інше найменуванням банку, а саме: «філія Львівське ОУ AT «Ощадний банк»».

Таким чином, державний виконавець Гончар О.Б. не мала правових підстав ототожнювати розрахункові рахунки та найменування банків, які є різними.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про Будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району в цьому Реєстрі відсутні.

Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району (Самбірської КЕЧ району) код ЄДРПОУ-08060912, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова код ЄДРПОУ 07638027, будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова код ЄДРПОУ-24968031 і 25 березня 2016 р. здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи «Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району (Самбірська КЕЧ району)» (ідентифікаційний код юридичної особи 08060912), номер запису: .4161110006000678, стан суб`єкта - припинено; дані про відокремлені підрозділи - юридичної особи відсутні, відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова не є правонаступником ні Самбірської КЕЧ району, ні Будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району, засновником Будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (запис про засновника значиться у графі «найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи,і якщо засновник - юридична особа:»), тобто Будинкоуправління №1 Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова є філією.

Найменування філії має відповідати «Вимогам до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5, зареєстрованим у І-Міністерстві юстиції України 05 березня 2012 року за № 367/20680.

Згідно п. 3 вказаних вище Вимог, «Найменування відокремленого підрозділу має містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати її належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.»

Назва «Будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району» вказує на приналежність до юридичної особи (засновника): Самбірської КЕЧ району.

Назва «Будинкоуправління №1 м. Стрий квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова» вказує на приналежність до юридичної особи (засновника): Квартирно- експлуатаційного відділу м. Львова.

Таким чином, Будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова є філією Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова.

Згідно ч. 3 ст. 95 ЦК України, філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Згідно ч. 4 ст. 95 ЦК України, керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Згідно ч. 5 ст. 95 ЦК України, відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відсутність у Будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, як філії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, цивільної правоздатності не дає можливості їй стати учасником цивільних правовідносин, а намагання філії діяти від свого імені позбавлено цивільно-правового значення.

Керівник Будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, як керівник філії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, призначений юридичною особою Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, може діяти тільки у межах виданої відділом довіреності, і тільки від імені та в інтересах останньої.

При цьому, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова не є правонаступником ні Самбірської КЕЧ району, ні Будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району.

До обов`язків державного виконавця після отримання виконавчого документа при наявності суперечності інформації у поданих документах: виконавчому листі № 2-62- 2011 виданому 24.04.2012 та заяві про примусове виконання № 167 від 17.10.2017 p., не входить перевірка обґрунтованості запису та достовірність даних в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Натомість, в грудні 2018 року державний виконавець Гончар О.Б. сама визнала, що виявила власну ініціативу перевірити запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЩОДО: Будинкоуправління №1 м. Стрий Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, чим проявила особисту зацікавленість, що підтверджується листом нібито від державного реєстратора Гук М.В. вих.: 3/23 від 06.12.2018 p..

Оригінал листа нібито від державного реєстратора Гук М.В. вих. .№ 3/23 від 06.12.2018 р. знаходиться у державного виконавця Гончар О.Б.

Таким чином, в грудні 2018 року державний виконавець Гончар О.Б. вчинила спробу виправдати свою бездіяльність при поверненні виконавчого листа № 2-62-2011 виданого 24.04.2012 Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття його до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Уточнивши вимоги скарги вказав, що наказом начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (по стройовій частині) № 180 від 01.11.2013 р. прийнято на постійну роботу ОСОБА_3 з 01 листопада 2013 року на посаду начальника Будинкоуправління № 1 (Стрийський гарнізон) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (пункт Наказу 2.117).

Особовою карткою працівника ОСОБА_3 підтверджується, що в розділі «призначення і переведення» у графі «Назва структурного підрозділу (код)» написано «Будинкоуправління №1», а у графі «Професія, посада» цього розділу написано «начальник».

Отже, Будинкоуправління № 1 є структурним підрозділом Квартирно- експлуатаційного відділу м. Львова і як структурний підрозділ не володіє правосуб`єктністю.

КЕВ м. Львова не є правонаступником Самбірської КЕЧ району.

Будинкоуправління № 1, як структурний підрозділ КЕВ м. Львова, не має безпосередньої здатності особисто здійснювати у суді цивільні процесуальні права і виконувати цивільні процесуальні обов`язки певного учасника цивільного процесу і тому не може звертатись до суду та відповідно подавати заяви про прийняття виконавчого документу до примусового виконання.

Структурний підрозділ не наділений процесуальною правоздатністю.

З огляду на вищенаведене, наказ начальника БУ-1 Самбірської КЕЧ р-ну м. Стрий від 31.10.2014 р. № 48 «Про перепідпорядкування Будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ р- ну м. Стрий до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова» є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Повторно доповнивши вимоги скарги вказав, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що начальник БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М., 17.10.2017 р. звернувся із заявою за №167 до начальника ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції про прийняття до виконання виконавчого листа №2-62-201 1 від 11.08.2011р. про стягнення з скаржника в їхню користь грошових коштів в сумі 1680 грн. 16 коп. та судового збору, долучивши до заяви виконавчий лист №2-62-2011 від 11.08.2011р., інші документи ним не долучались.

06 листопада 2017 р. державним виконавцем Гончар О.Б. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 55067520 на підставі виконавчого листа № 2- 62-2011, виданого 24.04.2012 p., хоча начальник БУ № 1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М. звернувся із заявою до виконання виконавчого листа № 2-62-2011 від 11.08.2011р., хоча такий видано 24.02.2012 року.

Державний виконавець Гончар О.Б. постанову від 06.11.2017 р. вилучила з «Відомостей про виконавче провадження №55067520» Автоматизованої системи виконавчого провадження і тепер така постанова відсутня в переліку постанов, винесених у виконавчому провадженні ВГІ № 55067520. Тим самим державний виконавець фактично сама визнала протиправність такої своєї постанови.

В подальшому державним виконавцем були винесені: 1) 17.11.2017 р. постанова про відкриття виконавчого провадження; 2) 17.11.2017 р. постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором); 3) 06.02.2018 р. постанова про арешт коштів боржника; 4) 11.04.2018 р. постанова про зміну назви сторони виконавчого провадження; 5) 31.07.2018 р. постанова про повернення виконавчого документа стягувану, - з яких вбачається, що дії державного виконавця вчинені ним у ВП 55067520 при виконанні виконавчого листа №2-62-2011, виданого 24.04.2012р.

Разом з тим, до матеріалів справи державним виконавцем долучено виконавчий лист, в якому вказано його номер 2-62-2011, що також підтверджується заявою начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М. від 17.10.2017 р. за № 167, а що стосується дати видачі виконавчого листа, то такий було видано 24.02.2012 року, на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 серпня 2011 року у справі за позовом будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району про стягнення заборгованості, а не 11.08.2011 p., як зазначено у заяві начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М. від 17.10.2017 р. за № 167.

Тобто, дати видачі виконавчого листа, який підлягав виконанню, в оскаржуваній постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, та у заяві начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М. від 17.10.2017 р. за № 167, вказано різні.

Матеріали виконавчого провадження не містять повідомлення про вручення боржнику, постанови про відкриття виконавчого провадження з підписом про її отримання, а відтак вчинення державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гончар О.Б. всіх інших виконавчих дій, вчинених у виконавчому провадженні ВП 55067520, а саме, винесення державним виконавцем: 1) 06.11.2017 р. та 17.11.2017 р. постанов про відкриття виконавчого провадження: 2) 17.11.2017 р. постанови про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором); 3) 06.02.2018 р. постанови про арешт коштів боржника; 4) 11.04.2018 р. постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження; 5) 31.07.2018 р., постанови про повернення виконавчого документа стягувану у виконавчому провадженні ВГІ № 55067520 про примусове виконання виконавчого листа № 2-62-2011, виданого 24.04.2012 Стрийським міськрайонним судом, з підстав, зазначених державним виконавцем, є неправомірними, а винесені державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гончар О.Б. вищезгадані постанови, є незаконними.

Крім цього, як вбачається із заяви про прийняття виконавчого листа до виконання, заява подана начальником БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова, в той час як у виконавчому листі, на виконання якого було відкрито виконавче провадження ВП 55067520, стягувачем зазначено будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району.

Всі виконавчі дії, які проводились державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гончар О.Б., проводились за заявою начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишина І.М. в інтересах стягувача будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району, яка припинила свою діяльність.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів вчинення державним виконавцем станом на день відкриття виконавчого провадження дій з приводу заміни стягувача чи вчинення ним дії щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з приводу належного стягувача, що свідчить про те, що такі дії державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гончар О.Б., всупереч вимогам закону не вчинялися.

За таких обставин, коли стягувачем згідно виконавчого листа є будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району, а заява про прийняття виконавчого листа до виконання подана начальником БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова, винесення державним виконавцем постанови про відкриття провадження за цією заявою із зазначенням стягувачем будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району, яка на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження припинила свою діяльність, є неправомірним, суперечить Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець не повинен був приймати даний виконавчий лист до виконання, оскільки ні стягувач не подав доказів правомірності подання саме ним даного виконавчого листа до виконання, ні сам державний виконавець не вчинив дій, передбачених чинним законодавством щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Також, просить звернути увагу на постанову Львівського апеляційного суду від 24.07.2019 у справі №456/1146/18 провадження №22-ц/811/1884/18 з якої вбачається, що згідно виконавчого листа стягувачем є будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району, а заява про прийняття виконавчого листа до виконання подана начальником БУ №1 м.Стрий КЕВ м. Львова і винесення державним виконавцем постанови про відкриття провадження за цією заявою із зазначенням стягувача БУ №1 самбірської КЕЧ району, яка під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження припинила свою діяльність, є неправомірним, суперечить Закону України «Про виконавче провадження.

Оскаржуваною ухвалоюСтрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від08листопада 2023року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. про:

- визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни при поверненні виконавчого листа № 2-62- 2011 виданого 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення і зобов`язати вказаного державного виконавця або іншу посадову особу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути виконавчий лист № 2-62-2011 виданий 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів;

- визнання неправомірними дій державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни, вчинених у виконавчому провадженні ВП 55067520;

- визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 року;

- визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року;

- визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року, ( з ідентифікатором);

- визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП № 55067520 про зміну назви сторони виконавчого провадження від 11.04.2018;

- визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2018 у виконавчому провадженні ВП 55067520.;

-визнання неправомірнимидій державноговиконавця Стрийськогоміськрайонного відділудержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції уЛьвівській областіГончар ОльгиБогданівни щодовилучення зпереліку постанов,винесених увиконавчому провадженніВП 55067520,Автоматизованої системивиконавчого провадженняпостанови провідкриття виконавчогопровадження ВП№ 55067520від 06.11.2017р. відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вважають її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі зазначають, що суд не оцінив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, який долучений до справи, та не зроблено висновку, що офіційно відсутні відомості про назву установчого документу БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова, та що БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова не є правонаступником БУ №1 Самбірської КЕЧ району.

Крім того звертають увагу суду, що матеріали виконавчого провадження № 55067520 суд першої інстанції не оглядав. Висновки суду суперечать інформації про виконавче провадження ВП №55067520 в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Так, зокрема в автоматизованій системі виконавчого провадження значаться дві постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором і без такого.

Також вважають, що суд прийняв не вмотивовані висновки, обґрунтовані припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, оскільки заява від 17.10.2017р. №167 начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишина І.М. не містить відомостей про зміну найменування, ні про правонаступництво.

Матеріали виконавчого провадження та матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем дій до відкриття виконавчого провадження з приводу заміни стягувача чи вчинення ним дій щодо отримання відомостей з реєстру з приводу належного стягувача.

Вважають, що без заміни сторони виконавчого провадження та без постанови державного виконавця про заміну назви сторони виконавчого провадження, начальник БУ №1 був позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження.

Вирішуючи питання правомірності дій та постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що мали місце 06.11.2017 та 17.11.2017, суд послався на редакцію Закону України «Про виконавче провадження» 2018 р., зокрема ст.11 та при цьому зробив висновок, що дана стаття регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження і жодної вказівки щодо необхідності звернення державного виконавця чи зацікавленої сторони до суду у випадку зміни назви сторони виконавчого провадження не містить, а відтак суд вважає, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову 11.04.2018 р. про зміну назви сторони виконавчого провадження. Суд вирішив справу на підставі неіснуючої норми закону.

Також звертає увагу на те, що суд розглянув скаргу з порушенням десяти денного строку, оскільки з дня звернення до суду 14 грудня 2018 р. і до дня незаконного вирішення справи 08.11.2023 р. минуло 1790 днів, тобто майже 5 років.

Просять скасувати повністю оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким подану скаргу задовольнити в повному обсязі, а також стягнути понесені судові витрати.

В судовезасідання,учасники справи не з`явилися, будучи повідомленими належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК України. 11 березня 2024р. від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання про долучення доказів, які не були подані до суду першої інстанції, з проханням їх прийняття, а також скасування оскаржуваної ухвали і стягнення понесених судових витрат.

Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Сторони мали реальну можливість реалізувати свої процесуальні права з доведенням своєї позиції по справі, у тому числі через можливість брати участь в судовому засідання в режимі відеоконференції або через представника.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в ній і додатково поданими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не довів належними та допустимими доказами, які права чи свободи відповідно до ст..447 ЦПК України порушено. Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і суд вважав, що останні не можуть бути визнані неправомірними лише з формальних міркувань скаржника. Інші доводи скарги зводяться до власного тлумачення скаржником закону, що суперечить чинному законодавству та не можуть бути підставою для задоволення такої скарги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що по справі 2-62-2011, 24.04.2012р. Стрийським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь будинкоуправління №1 Самбірської КЕЧ району 1680 грн. 16 коп. боргу за обслуговування прибудинкової території (т.1 а.с.32).

Відповідно до наказу №48 від 31.10.2014р. начальника БУ №1 м.Стрий КЕВ м.Львова Романишина І.М., який виданий на підставі наказу начальника КЕВ м.Львова №130 від 03.06.2014, у зв?язку із зміною підпорядкування та назви будинкоуправління АДРЕСА_1 з 03.11.2014р. довести дану інформацію до організацій з якими існують робочі відносини (т.1 а.с.33).

17 жовтня 2017 року начальник БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова Романишин І.М., звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Стрийськогоміськрайонного управління юстиції про прийняття до виконання виконавчого листа №2-62/2011 від 11.08.2011р., виданого Стрийським міськрайонний судом про стягнення заборгованості за не оплату послуг з утримання будинку та прибудинкових територій з ОСОБА_1 (т.1 а.с.45)

06 листопада 2017 державним виконавцем було відкрито провадження по даному виконавчому листу, де вказано, що стягувачем є БУ №1 Самбірської КЕЧ району, що повністю відповідає змісту виконавчого листа (т.1 а.с.41).

17 листопада 2017р. державним виконавцем Гончар О.Б. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520(т.1 а.с.102)

11 квітня 2018р. державним виконавцем Гончар О.Б. винесена постанова про зміну назви сторони виконавчого провадження(т.1 а.с.104)

31 липня 2018р. державним виконавцем Гончар О.Б. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП 55067520 із зазначенням, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 31.07.2021р.(т.1 а.с.5)

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За правилами частин першої, другої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденнийстрок здня,коли особадізналася абоповинна буладізнатися пропорушення їїправа абосвободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У розглядуваній справі апеляційним судом встановлено, що 14 грудня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся вСтрийський міськрайоннийсуд ізскаргою надії табездіяльність державноговиконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. в порядку ст..447 ЦПК України, яку під час судового розгляду неодноразово уточнював, та просив:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни при поверненні виконавчого листа № 2-62- 2011 виданого 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення і зобов`язати вказаного державного виконавця або іншу посадову особу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повернути виконавчий лист № 2-62-2011 виданий 24.04.2012 (11.08.2011, 24.02.2012) Стрийським міськрайонним судом Львівської області без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни, вчинених у виконавчому провадженні ВП 55067520;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 17.11.2017 року, ( з ідентифікатором);

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП № 55067520 про зміну назви сторони виконавчого провадження від 11.04.2018;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2018 у виконавчому провадженні ВП 55067520.;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни щодо вилучення з переліку постанов, винесених у виконавчому провадженні ВП 55067520, Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 р..

Разом з тим, в матеріалах справи міститься ухвала Стриського міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2018 р.(т.1 а.с.53-55) Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 02.01.2019 р..

Як вбачається із змісту вказаної ухвали ОСОБА_1 10 березня 2018 р., з неофіційногоджерела дізнався,що державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б., відкрито провадження номер ВП55067520 категорія стягнення: стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг.

Таким чином, про наявністьвиконавчого провадження № 55067520,за яким ОСОБА_1 був боржником, та в рамках якого були винесені державним виконавцем оскаржувані постанови, заявник був обізнаний що найпізніше з березня 2018 р., про що він сам зазначає у поданій ним скарзі.

Однак, зі скаргою, заявник звернувся лише вгрудні 2018р.

Встановивши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без розгляду, оскільки заявник про вчинення виконавцем дій та прийняття рішень, які на його думку, призвели до порушення його прав, повинен був дізнатись не пізніше серпня 2018р., натомість із розглядуваною скаргою звернувся 14 грудня 2018р., тобто зі значним порушенням строку звернення до суду, встановленого статтею 449 ЦПК України.

При цьому з клопотанням про поновлення строку для подання скарги до суду ОСОБА_1 не звертався.

За змістом статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Водночас об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 910/7221/17, від 12 січня 2021 року у справі № 910/8794/17, від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г.

У пунктах 52, 53 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 910/18480/20 також зазначено, що враховуючи положення законодавства (статті 18, 19, 28 Закону "Про виконавче провадження"), учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановити їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Вище згадуваноюухвалою Стрийськогоміськрайонного судувід 13грудня 2018р.яка набрала законної сили 02.01.2019р., скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. провизнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника, зобов`язання зняти арешт з грошових коштів та зобов`язання повернути виконавчий лист було задоволено частково.

Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП №55067520 про арешт коштів боржника від 06.02.2018р., стягувач БУ №1 Самбірської КЕЧ району.

Зобов`язано державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у львівській області Гончар Ольгу Богданівну зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що містять на р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 325321.

В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.(т.1 а.с.53-55).

У вказаній скарзі ОСОБА_1 просив:

-визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни та скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 55067520 від 06.11.2017 року стягувач БУ №1 Самбірської КЕЧ району;

-скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни про відкриттявиконавчого провадженняВП №55067520від 17.11.2017року стягувач БУ №1 Самбірської КЕЧ району;

-визнати неправомірними дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни, що виразилися у внесенні до Автоматизованої системи виконавчого провадження№ 55067520 Інформації про виконавче провадження, а саме в графах: «Стягувач:» завідомо неправдивої відомості, а саме: «БУ № 1 м. Стрий КЕВ м. Львова»;

-скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП №55067520про арешткоштів боржникавід 06.02.2018року, стягувач БУ № 1 Самбірської КЕЧ району;

-скасувати постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольги Богданівни у ВП № 55067520 про змінуназви сторонивиконавчого провадженнявід 11.04.2018, стягувач БУ № 1 Самбірської КЕЧ району;

-зобов`язати державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольгу Богданівну негайно зняти арешт з грошовий коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що містяться на р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 325321;

-зобов`язати державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар Ольгу Богданівну повернути виконавчий лист № 2-62-2011 виданий 24.04.2012 р. без виконання.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що правомірність дій державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. встановлено преюдиційним судовим рішенням, а саме, ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 грудня 2018р., а тому встановлені цим судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України.

З урахуванням наведеної вище прецедентної практики Європейського суду з прав людини вказані вище висновки суду про правомірність дій державного виконавця не можуть бути поставлені під сумнів.

Розглянувши скаргу, подану із пропуском встановленого строку (без клопотання про його поновлення), по суті, суд першої інстанції помилився щодо наслідків розгляду такої скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Зважаючи на те, що внаслідок порушення норм процесуального права суд першої інстанції розглянув по суті скаргу на дії посадової особи органу державної виконавчої служби, подану із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 23, частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 449 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та залишення скарги без розгляду.

Аналогічний висновок щодо можливості залишення судом апеляційної інстанції без розгляду скарги, поданої на підставі положень статті 447 ЦПК України, з пропуском процесуального строку, за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, викладено в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження №61-7804св19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті вирішення скарги, то з огляду на те, що така підлягає залишенню без розгляду, колегія суддів не убачає підстав для їх аналізу.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що оскаржувана ухвала скасована, проте скарга залишена без розгляду, підстави для здійснення розподілу (перерозподілу) судових витрат, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, ст. 374, 376, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 листопада 2023 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гончар О.Б. в порядку ст..447 ЦПК України залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 13.03.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.