Постанова

від 12.03.2024 по справі 497/301/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2042/24

Справа № 497/301/22

Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Назарова М.В., Коновалова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 20 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Кравцової А.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви та обставини справи

18.02.2022 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить стягнути на його користь 781855грн. з відповідача ОСОБА_2 в якості відшкодування за матеріальну шкоду та судові витрати в розмірі оплаченого судового збору 7818,55грн., посилаючись на те, що внаслідок здійснення незаконних будівельних робіт відповідачем, який є його сусідом, відбулося руйнування майна, що належить йому, позивачу на праві власності, а саме: пошкодження паркану та в`їзної арки в його домоволодінні, що створило загрозу їх падіння та руйнування і змусило його, позивача, понести витрати на їх відновлення на ремонтні роботи.

В обґрунтування вимог позивач стверджує у позові, що він євласником домоволодіння, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю та дворових споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,0697га за вказаною ж адресою, кадастровий номер якої 5121410100:02:003:0205, а цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і яка є також його, позивача, приватною власністю. По периметру цієї його власної земельної ділянки був споруджений паркан, який є окремою встановленою на монолітному фундаменті спорудою, і складається з окремих виконаних з цегли секцій. Між секціями паркану розташовані колони. До паркану приєднана в`їзна арка, проліт якої складав 4,4метри, загальна її висота - 4метри, і яка є окремою спорудою з монолітного залізобетону у вигляді аркової перемички, що спирається на два стовпи; над арочною перемичкою була встановлена плита перекриття та покрівля з керамічної черепиці. Прилеглою до його, позивача, земельної ділянки є земельна ділянка його сусіда відповідача ОСОБА_2 , адреса якої: АДРЕСА_2 , на якій розташоване домоволодіння відповідача, де влітку 2021 року виконано комплекс будівельних робіт зі зведення будівлі нового житлового будинку, які включили в себе: демонтаж існуючої будівлі, зниження на 1метр рівня поверхні ґрунту земельної ділянки, влаштування фундаментів нового житлового будинку, та зведення конструкцій надземної частини будинку. При цьому, відповідач ОСОБА_2 , не розроблював проектної документації, не отримував передбачених законодавством дозвільних документів на початок будівництва до яких входять, в залежності від виду споруди (мала забудова, будівлі 1-3 категорії): будівельний паспорт, повідомлення про початок будівництва, містобудівні умови і обмеження, технічні умови, декларація про початок виконання будівельних робіт. Крім того, відповідач в нього, позивача, не просив згоди і тому він, позивач, не надавав відповідачу будь-якої згоди на здійснення будівельних робіт, що межували з його, позивача, домоволодінням, і які, як виявилося, передбачали підкоп, розкриття та оголення фундаментів його в`їзної арки та частини його паркану. Враховуючи пошкодження паркану і в`їзної арки, які створювали реальну загрозу в разі їх падіння для його, позивача, самого та членів його родини, ним за власний кошт, за згодою відповідача ОСОБА_2 були вжиті заходи щодо демонтажу пошкодженого паркану і в`їзної арки та їх відновлення. При цьому він був змушений звернутися до Болградської міської ради, комісія якої 19.11.2021р. здійснила обстеження місця будівництва в його присутності та ОСОБА_2 . Тобто, відповідачу ОСОБА_2 було достеменно відомо, що в результаті здійснювання ним будівельних робіт біло спричинено шкоду майну позивача, однак відмовляється добровільно відшкодувати завдану ним позивачу матеріальну шкоду, незважаючи на попередню домовленість між ними, та його неодноразові усні звернення. Через що він, позивач, змушений звернутися до суду за захистом своїх майнових прав.

Короткий зміст оскаржуваного рішення

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 20 червня 2023 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 781855 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі оплаченого судового збору 7818 гривень 55 копійок

В обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначав, що причинно-наслідковий зв`язок між проведеним відповідачем будівництвом та пошкодженням паркану позивача і в`їзної арки підтверджується експертним висновком експерта ТОВ «Екострой і К» Суханової С.В. від 30.12.2021р. про технічний стан будинку з господарськими спорудами, що належать позивачу і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в зоні об`єкта нового будівництва, що здійснюється відповідачем на АДРЕСА_2 . Відповідачем та його представником не надано належних та допустимих доказів на спростування причинного зв`язку між діями відповідача та завданою у зв`язку з ними позивачу матеріальною шкодою, оскільки судом встановлено, що в результаті здійснення відповідачем будівництва сталося пошкодження паркану та в`їзної арки до подвір`я позивача в його домоволодінні, яке фактично відбулося з вини відповідача, внаслідок чого позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 781855грн., і ця сума також підтверджена експертним висновком, який, як пояснила експерт у судовому засіданні, станом на теперішній час має бути більшою, ніж на момент встановлення шкоди у зв`язку з підвищенням цін на будматеріали та вартість будівельних робіт. Таким чином, майнова шкода, завдана позивачу в результаті пошкодження майна позивача встановлена експертним шляхом і складає 781855 грн. Враховуючи пошкодження паркану, які створювали реальну загрозу в разі його падіння для позивача та членів його родини, позивачем за власний кошт, за згодою, як стверджує позивач, відповідача ОСОБА_2 (і це ніким не заперечувалося), були вжиті заходи щодо демонтажу пошкодженого паркану і в`їзної арки та їх відновлення. Через здійснення незаконних будівельних робіт та пошкодження його майна, позивач змушений був звернутися до Болградської міської ради, комісією якої від 19.11.2021р. здійснено обстеження місця будівництва у його присутності та у присутності відповідача ОСОБА_2 . Крім того, обстеження експертом ТОВ «Екострой і К» з метою встановлення технічного стану і пошкоджень споруд, що належать позивачу, також відбулося у присутності ОСОБА_2 і цней факт також ніким не заперечувався. Тобто, ОСОБА_2 достеменно було відомо про спричинення ним шкоди майну позивача в результаті здійснюваних ним будівельних робіт, однак добровільно відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду позивачу відповідач ОСОБА_2 відмовляється, тому майнові права позивача дійсно підлягають захисту судом.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначав, що попри встановлені ст.ст. 77-80 ЦПК України стандарти процесу доказування оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято лише на підставі експертного висновку експерта ТОВ «ЕКОСТРОЙ І К» Суханової С.В. від 30.12.2021 року про технічний стан будинку з господарськими спорудами, що належить позивачеві та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, усе обґрунтування правової позиції суду першої інстанції зводиться до погодження з висновками експертного висновку, що скаржник вважає не достатнім відповідно до вимог ЦПК України для ухвалення законного та обґрунтованого рішення. При цьому у своєму рішенні від 20.06.2023 року суд першої інстанції вказує на те, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування причинного зв?язку між діями відповідача та завданою позивачем шкодою. Вважали, що таке твердження взагалі жодним чином не корелюється з дійсними обставинами справи, оскільки задля того аби відповідач мав змогу надати спростування певній обставині, в першу чергу, позивачем має бути доведено взагалі її існування. Всупереч вищевикладеному усі доводи відповідача, які стосувалися неналежності наданого експертного висновку були проігноровані судом, оскільки жодному з цих доводів не була надана належна правова оцінка у оскаржуваному рішенні, а судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення були порушенні пп. 2, 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України, відповідно до якої у мотивувальній частині рішення зазначається докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необгрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Зазначали, що замість наведення оцінки аргументам Відповідача суд першої інстанції лише зазначив, що останнім не було надано достатніх та належних доказів на спростування своєї вини. Вважали, що позивачем у справі - ОСОБА_1 не було надано належних доказів щодо визначення розміру завданих збитків, оскільки виходячи з положень законодавства України у даному випадку наданий позивачем експертний висновок ТОВ «ЕКОСТРОЙ І К» не доводить належним чином ті обставини, на які посилається позивач. Визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, що повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Разом з цим наголошуємо, що Позивачем, не було надано жодних доказів про проведення належної оцінки відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Також зазначали, що докази, якими позивач доводить розмір матеріальної шкоди, завданої його майну: зведений кошторисний розрахунок кошторису на демонтаж та відновлювальні роботи - не можуть бути прийняті до уваги, як належні документи, що можуть замінити собою оцінку згідно чинного законодавства, зокрема Закону України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, оскільки не відповідають вимогам встановленими законом. Зазначали, що як вбачається з рішення від 20.06.2023 року ОСОБА_4 було виконано комплекс будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 влітку 2021 року. Восени 2021 року ОСОБА_1 за згодою ОСОБА_5 було здійснено демонтаж та відновлення паркану та в?їзної арки (відповідна обставина встановлена рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2023 року). На листі висновку від 30.12.2021 року №11, у п. 4 експертом зроблено висновок, що ОСОБА_2 виконано будівельні роботи влітку 2021 року. Також, на листі висновку N?11, абзаці другому зазначено, що роботи з демонтажу паркану виконано з 06.09.2021 року по 08.10.2021 року. А отже, аналізуючи викладені виникає цілком обґрунтоване питання стосовно методики та вихідних даних які були використані експертом під час проведення відповідного дослідження, адже проведення відповідної експертизи відбулося вже після здійснення Позивачем повноцінного демонтажу та відновлення паркану та в?їзної арки. Відтак, підсумовуючи вищевикладене у апелянта виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності вищезгаданого доказу, оскільки на підставі відповідного експертного висновку, який був зроблений вже після повного демонтажу та відновлення паркану та під?їзної арки неможливо встановити дійсний розмір завданих матеріальних збитків та навіть сам факт завдання таких збитків. Враховуючи вищевикладене та факт того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю грунтується на неналежному та недостовірному доказі, а також враховуючи численні порушення процесуального законодавства та неправильне застосування судом норм матеріального права існують усі підстави для оскарження рішення Болградського районного суду Одеської області від 20.06.2023 року. До того ж, звертаємо увагу суду на те, що згідно з інформації, яка міститься о Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - 15.09.2021 року. Дана обставина викликає сумніви у тому , як позвач зміг належєним чином оцінити та засвідчити ці, нібито, «пошкодження», завдані внаслідок проведення будівельних робіт відпоівідачем тоді, коли він сам ще не був власником майна, якому були завдані ці «пошкодження». У зв?язку з цим, ситуація, яка склалася на думку скаржника свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, шляхом подання завідомо необґрунтованого позову задля незаконного збагачення в подальшому за рахунок Відповідача. З огляду на вищевикладене, вважали, що суд першої інстанції не надав належного обґрунтування причинам з яких було вирішено задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , не було належним чином надано оцінку аргументам ОСОБА_5 , а саме судове рішення ґрунтується на одному лише експертному висновку, який, до того ж, не підтверджує належним чином заявлені позовні вимоги та викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності.

Явка в судове засідання

Сторони та їх представники повідомлені належним чином, про час місце та дату судового засідання, про те в судове засідання не з`явився позивач та відповідач, що не заважає розгляду апляційної скарги у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст.ст.76,81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків, тощо.

Судовою колегією на підставі з`ясованих судом першої інстанції відомостей та наявних матеріалів справи було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (р.№749017051214) позивач на підставі договору дарування від 15.09.2021р. є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, що розташована за цією ж адресою, кадастровий номер якої - 5121410100:02:003:0205 (а.с.11-13);

- з пояснень представника позивача, позивач ОСОБА_1 фактично користувався і володів будинком набагато раніше, і в ході процесу оформлення документів вже здійснював ремонт фактичне право користування і розпорядження цим будинком; цей факт нічим не спростовано;

- з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач на підставі договору купівлі-продажу №1958 від 14.09.2020р., р.№1958 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14-15);

- 11.10.2021р. було зареєстроване право власності відповідача на земельну ділянку площею 0,0797га з кадастровим номером 5121410100:02:003:0495 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.121-124);

- з довідки про знищення/знесення майна від 07.04.2022р. був знесений будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.125);

- збудівельного паспорту від 28.10.2021р., що був виданий відділом містобудування та архітектури Болградської міської ради, замовником його є ОСОБА_2 адреса забудови - АДРЕСА_2 (а.с.126-127);

- з декларації від 04.02.2022р. про готовність до експлуатації об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , - строк закінчення будівництва не зазначено, вказано, що власник будує власними силами, вартість основних фондів, що приймаються в експлуатацію 200тис.грн. (а.с.128-130);

- згідно Акту обстеження території присадибних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 , який був складений 19.11.2021р.комісією, створеною розпорядженням міського голови м.Болград від 08.02.2021р. за заявою ОСОБА_1 з шести осіб, за результатами виходу на місце встановлено, що на межі спірних земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , а такожза адресою: АДРЕСА_2 влаштовано фундамент; згідно інформації Інспекції з благоустроюБолградської міської ради, у 2020 році попередня власниця будинку, що на АДРЕСА_2 ОСОБА_6 притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою території міста Болград, в абз.2 висновку Акту зазначено, що Болградською міською радою дозвільних документів на виконання підготовчих і будівельних робіт не видавалося, оскільки це не є її компетенцією, а в абз.3 висновку Акту комісії зазначено, що Болградською міською радою та її виконавчими органами рішення про надання дозволу на забудову земельної ділянки не ухвалювалося (а.с.19-21);

- з висновку експертної організації ТОВ «Екострой і К» від 30.12.2021р. експерта Суханової С.В. внаслідок робіт із зниження рівня денної поверхні ґрунту та влаштування фундаментів будівлі житлового будинку на майданчику нового будівництва були підкопані, розкриті та оголені фундаменти в`їзної арки та частини (довжиною 28 метри) паркану, що огороджує земельну ділянку на АДРЕСА_1 , які безпосередньо примикають до майданчика нового будівництва; саме вказані роботи спровокували пошкодження в частині огорожі (паркану) та в`їзної арки перекіс металевих воріт в`їзної арки; вихід їх із площини (нахил до 10 см) у бік майданчика нового будівництва; вартість демонтажних робіт, розрахована за кошторисом (а.с.54) програмним комплексом АВК-5 (діюча версія 3.6.3.) за державними розцінками, затвердженими Держбудом України становить 158423грн., вартість відновлювальних робіт, розрахована за такою ж методикою складає 623432грн., а всього 781855 грн. (а.с.23-89);

- експерт ОСОБА_7 , що була допитана у судовому засіданні у приміщенні Болградського районного суду 05.10.2022р. підтвердила свій висновок, зазначивши, що сума, зазначена в її висновку, станом на час розгляду справи має бути збільшена з врахуванням недавнього значного підвищення цін на будівельні матеріали і роботи (а.с.203-204).

Згідно з п.4ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а саме, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно положень ст.319 ЦК України власність зобов`язує, а, відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести наступні факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди, під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, атакож витрати, які особазробила абомусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки ст.22 ЦК України); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Ч.2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Тобто, відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як було роз`яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 2 Постанови №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03.12.2014р. у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11.12.2018р. (справа №759/4781/16-ц), від 11.09.2019р. (справа №203/2378/14-ц) та від 28.08.2019р. (справа №638/20603/16).

Причинно-наслідковий зв`язок між проведеним відповідачем будівництвом та пошкодженням паркану позивача і в`їзної арки підтверджується експертним висновком експерта ТОВ «Екострой і К» Суханової С.В. від 30.12.2021р. про технічний стан будинку з господарськими спорудами, що належать позивачу і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в зоні об`єкта нового будівництва, що здійснюється відповідачем на АДРЕСА_2 .

Відповідачем та його представником не надано належних та допустимих доказів на спростування причинного зв`язку між діями відповідача та завданою у зв`язку з ними позивачу матеріальною шкодою, оскільки судом встановлено, що в результаті здійснення відповідачем будівництва сталося пошкодження паркану та в`їзної арки до подвір`я позивача в його домоволодінні, яке фактично відбулося з вини відповідача, внаслідок чого позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 781855грн., і ця сума також підтверджена експертним висновком, який, як пояснила експерт у судовому засіданні, станом на теперішній час має бути більшою, ніж на момент встановлення шкоди у зв`язку з підвищенням цін на будматеріали та вартість будівельних робіт.

Тому, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення вимог позову про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, оскільки причинно-наслідковий зв`язок між здійсненням відповідачем будівництва на його земельній ділянці та пошкодженням споруд паркану та в`їзної арки, що розташовані на земельній ділянці позивача, підтверджується експертним висновком експерта ТОВ «Екострой і К» Суханової С.В. від 30.12.2021р., згідно якого внаслідок робіт із зниження денного рівня поверхні ґрунту та влаштування фундаментів будівлі житлового будинку на майданчику нового будівництва, що здійснювалися на внаслідок робіт із зниження рівня поверхні ґрунту та влаштування фундаментів будівлі житлового будинку на майданчику нового будівництва відповідача на АДРЕСА_2 , були підкопані, розкриті та оголені фундаменти в`їзної арки та частини (довжиною 28 метрів) паркану, що огороджує земельну ділянку позивача на АДРЕСА_1 , які безпосередньо примикають до майданчика нового будівництва відповідача.

Факт влаштування відповідачем ОСОБА_2 фундаменту на межі земельних ділянок підтверджується також актом комісійного обстеження територій суміжних присадибних ділянок, розташованих за адресою: площа 28 Червня,11 та на АДРЕСА_2 , що здійснено 19.11.2021 комісією Болградської міської ради на підставі звернення позивача та відповідного розпорядження Болградського міського голови.

Болградською міською радою комісією підтверджено, що Болградською міською радою та її виконавчими органами рішення про надання дозволу на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , не ухвалювалося.

Згідно експертного висновку від 30.12.2021 експерта ТОВ «Екострой і К» Суханової С.В. вартість демонтажних робіт, розрахована програмним комплексом АВК-5 (діюча версія 3.6.3.) за державними розцінками, затвердженими Держбудом України становить 158 423 гри, а вартість відновлювальних робіт, розрахована за такою ж методикою складає 623 432 грн.

Таким чином, майнова шкода, завдана позивачу в результаті пошкодження майна позивача встановлена експертним шляхом і складає 781855 грн.

Враховуючи пошкодження паркану, які створювали реальну загрозу в разі його падіння для позивача та членів його родини, позивачем за власний кошт, за згодою, як стверджує позивач, відповідача ОСОБА_2 (і це ніким не заперечувалося), були вжиті заходи щодо демонтажу пошкодженого паркану і в`їзної арки та їх відновлення.

Через здійснення незаконних будівельних робіт та пошкодження його майна, позивач змушений був звернутися до Болградської міської ради, комісією якої від 19.11.2021р. здійснено обстеження місця будівництва у його присутності та у присутності відповідача ОСОБА_2 .

Крім того, обстеження експертом ТОВ «Екострой і К» з метою встановлення технічного стану і пошкоджень споруд, що належать позивачу, також відбулося у присутності ОСОБА_2 і цней факт також ніким не заперечувався.

Тобто, ОСОБА_2 достеменно було відомо про спричинення ним шкоди майну позивача в результаті здійснюваних ним будівельних робіт, однак добровільно відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду позивачу відповідач ОСОБА_2 відмовляється,тому майнові права позивача дійсно підлягають захисту судом.

Доводи апелянта що у нього викликає сумніви у тому , як позвач зміг належним чином оцінити та засвідчити ці, нібито, «пошкодження», завдані внаслідок проведення будівельних робіт відповідачем тоді, коли він сам ще не був власником майна, якому були завдані ці «пошкодження». Судова колегія оцінює такі доводи як припущення відповідача так як в суді першої інстанції відповідач не заперечував права вимоги позивача і змінив свою позицію в суді апеляційної інстанції, крім того, наданими позивачем матеріалами в повній мірі підтверджується факт користування власним майном з 2012 року .

Доводи скаржника, щодо недопустимості висновку експерта ТОВ ЕКОСТРОЙ і К, як неналежного доказу під час апеляційного перегляду не обгрунтовано налженими та допустимими доказами з боку сторони відповідача, тому судова колегія вважає, що такий довід є припущенням з метою ухилення від виконання цивільно-правових обов`язків відповідача. Також судова колегія враховуючи вищевикладене зазначає, що доводи апеляційної скарги, в частині того, що спірний висновок експерта не відповідає вимогам чинного законодавства у зв`язку з тим, що прийнятий на підставі помилково з`ясованих обставин, також є таким, що необґрунтований належними та допустимими доказами.

Щодо проведення заявленої експертизи на стадії апеляційного перегляду справи, судова колегія зазначає, що відповідач не був позбавлений права на подання відповідного клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції, якими відповідач скористався, алеж як з`ясовано, то відповідач не мав на той час коштів на оплату витрат пов`язаних з експертизою, що судом першої інстанції було вирішено під час розгляду справи, та надано таким діям відповідача належну правову оцінку, з якою погоджується судова колегія під час апеляційного перегляду та вважає, що заявлене клопотання в суді апеляційної інстанції спрямовано на затягування процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, так як судом першої інстанції відповідача цього права позбавлено не було, він сам відмовився від проведення експертизи , така позиція узгоджується зі сталою судовою практикою Верховного Суду та висновками Великої Палати.

Інші доводи апелянта є висловленням власної позиції і не є критикою судового рішення по суті справи.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають .

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 20 червня 2023 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 березня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А.Коновалова