Рішення

від 29.02.2024 по справі 914/3189/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 Справа № 914/3189/23

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор», м. Львів,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт», м. Одеса,про:зобов`язання поставити товар.За участю: позивача:Стеблинська О. А. адвокат,відповідача:Шегинський Р. А. адвокат.Судові процедури.

1.На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» про зобов`язання поставити товар.

2.Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.12.2023.

3.05 грудня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 29727/23) разом з клопотанням про витребування доказів (вх. № 29729/23).

4.Підготовче засідання 05.12.2023 відкладено на 11.01.2024.

5.Через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 995/24 від 10.01.2024), а відповідачем заперечення (вх. № 1063/24 від 11.01.2024).

6.Ухвалою суду від 11.01.2024 витребувано в Господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/381/22 для огляду у судовому засіданні, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 01.02.2024.

7.30 січня 2024 року до суду надійшли витребувані вищезазначеною ухвалою матеріали (вх. № 2801/24).

8.У підготовче засідання 01.02.2024 сторони забезпечили явку своїх повноважних представників, які не заперечили проти проведення повноцінного підготовчого засідання у даній справі.

9.Ухвалою суду від 01.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2024 о 10:00 год., явку представників сторін визнано обов`язковою. В подальшому, розгляд справи відкладено на 29.02.2024.

10.У судове засідання 29.02.2024 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору та не заперечили проти його розгляду у даному судовому засіданні.

11. У судовому засіданні 29.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

12.У позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання ТзОВ «Крафт» своїх зобов`язань за Договором поставки № 132 від 30.06.2021 в частині передання позивачу, оплаченого ним товару на суму 179639,89 грн.

Позивач зазначає, що з моменту укладення Договору ним сплачено відповідачу 14190220,93 грн, що підтверджується рядом платіжних доручень. Водночас, відповідачем було здійснено поставку на суму 14010580,93 грн згідно з наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Разом з тим, позивач вказує, що під час однієї з поставок товару вкінці жовтня 2021 року разом із товаросупровідними документами на поставлений товар було передано позивачу підписану відповідачем видаткову накладну № КТ25-10-59 від 25.10.2021 на поставку арматури 18 міра А500С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179639,89 грн. Однак, товар за вказаною накладною поставлено не було, а тому така накладна не була підписана позивачем.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не виконав свій обов`язок з поставки товару на суму 179639,89 грн та не повернув покупцю надмірно сплачені кошти за такий товар.

13.У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову з таких підстав.

Відповідач вказує, що 12.08.2021 позивач отримав від відповідача рахунок фактуру № KR-001264, в якій визначена номенклатура товару, його кількість та ціна, зокрема, в такому рахунку вказано арматура 18 А500С у кількості 25,00 тон, загальна сума по рахунку становить 5000023,00 грн. В оплату такого рахунку 13.08.2021 позивач здійснив платіж на суму 5000000,00 грн.

25 жовтня 2021 року на складі відповідача у м. Львів (вул. Богданівська,11) було здійснено довантаження транспортного засобу ТзОВ «Гал Транс» ДАФ н/з НОМЕР_1 з причепом н/з ВС9021/ХТ, що здійснювало перевезення товару арматурою 18 мм у кількості 7,485 тон, що підтверджується ТТН № 25101 від 25.10.2021 та Видатковою накладною № КТ25-10-59 від 25.10.2021. Того ж дня, зазначений автомобіль вирушив на адресу позивача, а саме: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, де здійснив розвантаження товару.

Доводячи факт поставки товару відповідач посилається, зокрема, на звіт завідувача по складу у м. Львів, на регістри «Залишки товарів на складах» та «Звіт про рух товарів», на ТТН № 25101 від 25.10.2021, підписану відповідальною за прийняття товару особою позивача (як стверджує сам відповідач) та на результати Головного управління ДПС у Миколаївській області позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Крафт».

Також, відповідач вказує, що 13.08.2021 після отримання від позивача 5000000,00 грн оплати за товар, склав податкову накладну № 986 та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після відвантаження товару по спірній Видатковій накладній № КТ25-10-59 від 25.10.2021 відповідач зробив розрахунок коригування кількості вартісних показників № 1872 від 25.10.2021 до податкової накладної № 986 від 13.08.2021, де додав нову номенклатуру арматуру 18 мм у кількості 7,485 тон. Цей документ доставлено контрагенту. Позивач не відхилив такий розрахунок коригування, що означає погодження з його змістом, а також, скористався своїм правом на податковий кредит.

Узагальнюючи, відповідач вважає, що сама по собі відсутність підпису позивача на видатковій накладній № КТ25-10-59 від 25.10.2021 не може бути підставою для висновку про відсутність господарської операції , якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Також, відповідач зазначає, що у 2022 році ТзОВ «Укртексколор» звертався до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТзОВ «Крафт» про стягнення стягнення заборгованості за договором поставки №132 від 30.06.2021, а саме переплата грошових коштів у розмірі 179639,89 грн. Під час розгляду такої справи ТзОВ «Крафт» надав заперечення та докази до суду, які свідчать про те, що поставка арматури відбулася. За наслідками розгляду спору, суд відмовив позивачу у задоволенні позову.

14.У відповіді на відзив позивач заперечує факт підписання ТТН № 25101 від 25.10.2021 уповноваженою ним особою та вказує на відмінність змісту такої ТТН від усіх попередньо складених сторонами, крім того, позивач зазначає, що підпис на такій ТТН водія Рика М. В. є відмінним від його підпису на нотаріально посвідченій заяві свідка.

Відповідач зазначає, що внутрішні документи відповідача, які відображають прихід та розхід товару зі складських приміщень не є належним та допустимим доказами, оскільки вони складені виключно відповідачем; результати Головного управління ДПС у Миколаївській області позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Крафт» не є належними та допустимими доказами поставки товару, оскільки стосуються лише правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 30.09.2021.

Також, позивач, посилаючись на пп «а» п. 198.1 ст. 198 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вказує, що право на податковий кредит на суму 29940,00 грн, що виникає зі сплачених позивачем 179639,89 грн, може бути відкоригований лише відповідачем, який повинен подати відповідну коригуючу податкову накладну у зв`язку із не поставкою товару та повернути кошти позивачу.

15.У запереченні відповідач наголошує, що вважає, що позивач діє недобросовісно, якщо заперечує, що йому передали товар, але при цьому: реєструє податкову накладну, формує податковий кредит на підставі спірної видаткової накладної та не пояснює своїх дій та правових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ за цією накладною. Такі дії засвідчують волю позивача до настання відповідних правових наслідків, тож податкова накладна та розрахунок коригування, які відповідач виписав на користь позивача може бути доказом того, що покупець прийняв товар від контрагента на визначену суму.

Щодо дефектів первинних документів, а саме ТТН № 25101 від 25.10.2021 відповідач зазначає, що разом з відзивом на позовну заяву була надана ТТН № 03091. Як вбачається з ТТН, товар був прийнятий особою, який поставив підпис у графі «прийняв». Підпис Дзямби Я. П., відбиток печатки, інформація про кількість міст та інше, відсутні. При цьому, ПП «Укртексколор» не заперечує отримання товару який зазначений у ТТН, що підтверджує підписана ВН № 03-09-78 від 03.09.21, теж саме відбулося і з ТТН № 23103 від 23.10.21, як вбачається, в неї теж зазначено, що товар був прийнятий особою, який поставив підпис у графі «прийняв». Підпис Дзямби Я. П., відбиток печатки, інформація про кількість міст та інше, відсутні. Проте, отримання цього товару позивач не заперечує. Відтак, посилання позивача на те, що ТТН № 25101 від 25.10.21 є неналежним доказам поставки арматури 18 у кількості 7,485 тон не заслуговує на увагу.

Обставини справи.

16.30 червня 2021 року між ТзОВ «Крафт», як постачальником та ПП «Укртексколор», як покупцем укладено Договір поставки № 132 (далі Договір), пунктами 1.1., 1.2. якого передбачено, що На умовах даного Договору, Постачальник зобов?язується передати у власність Покупцеві металопродукцію (надалі - «Товар»), а Покупець зобов?язусться прийняти та оплатити визначений Товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, Його часткове співвідношення. (асортимент, номенклатура), а також строки та умови поставки, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, визначаються Специфікаціями або у Рахунках Постачальника.

17.Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору Ціна за одиницю Товару та загальна вартість кожної партії Товару узгоджується сторонами і вказується в специфікації або у Рахунку Постачальника. Загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена у підписаних Сторонами видаткових накладних. Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної партії Товару від Постачальника. Одномоментний ліміт заборгованості Покупця перед Постачальником не може перевищувати 1200000 грн (один мільйон двісті тисяч гривень), в тому числі ПДВ 20%.

18.Згідно з пунктами 4.1.- 4.4. Договору поставка товару може здійснюватися партіями або одноразово на умовах, зазначених в Специфікації або у Рахунку Постачальника. Термін поставки партії Товару вказується в Специфікації або у рахунку Постачальника. Передбачений Специфікацією або у рахунку термін поставки партії Товару може бути змінений за письмовим погодженням сторонами. Поставка Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс - 2010» у редакції Міжнародної Торговельної палати 2010 р. (далі «Інкотермс») на умовах DAP за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93. Датою поставки Товару є дата підписання накладної або товарно-транспортної накладної уповноваженими представниками сторін.

19.Право власності на поставлену партію Товару переходить від Постачальника до Покупця після повного розрахунку Покупцем за отриману партію Товару. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту отримання Товару (п. 4. 7 Договору).

20.Пунктом 6.7. Договору унормовано, що Постачальник гарантує виконання вимог діючого податкового законодавства України, що регулює взаємини з Покупцем. Постачальник гарантує надання податкової накладної та/або розрахунків коригування до податкових накладних в порядку та у строки, передбачені чинним законодавством України Постачальник гарантує Реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, передбачені чинним законодавством. України.

21.У п. п. 11.10. Договору сторони погодили, що ПРИ відвантаженні Товару НАЯВНІСТЬ ДОРУЧЕННЯ Є ОБОВ?ЯЗКОВИМ! У ВИПАДКУ ЇЇ ВІДСУТНОСТІ Постачальник вправо відмовити в відвантаженні Товару.

22.Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, що випливають з Договору. Якщо не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить про намір його розірвати, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

23.12 серпня 2021 року відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № КR-001264 на загальну суму 5000023,00 грн за поставку товару. Зокрема, до такого рахунку включено арматуру 18 А500С ДСТУ 3760 у кількості 25 тон і вартістю 561458,33 грн (т. 2, а.с. 72).

24.Згідно з платіжним дорученням № 264 від 13.08.2021 позивач здійснив оплату по вищезазначеному рахунку на суму 5000000,00 грн (т. 2, а.с. 73).

25.13 серпня 2021 року відповідачем також сформовано податкову накладну № 986 на товар «Арматура 10 міра А500С» у кількості 184,5018723 тон, вартістю 4166666,67 грн, а також ПДВ 833333,334 грн (т. 2, а.с. 74-76).

26.Як зазначає відповідач, на виконання зобов`язання з поставки арматури 18 А500С ДСТУ 3760 у кількості 25 тон відповідачем було здійснено ряд поставок, згідно з видатковими накладними:

- № КТ28-08-25 від 28.08.2021 (див. № 4 товару): 11,55 тон на суму 244080,38 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 81);

- № КТ02-09-66 від 02.09.2021 (див. № 1 товару): 10,975 тон на суму 251967,71 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 85);

- № КТ02-09-67 від 02.09.2021 (див № 1 товару): 11,04 тон на суму 253460,00 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 86);

- № КТ03-09-78 від 03.09.2021 (див. № 1 товару): 7,455 тон на суму 171154,36 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 98);

- № КТ25-10-59 від 25.10.2021: 7,485 тон на суму 149700,00 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 114);

- № КТ02-11-59 від 02.11.2021 (див № 3 товару): 5,882 тон на суму 128913,83 грн без ПДВ (т. 2, а.с. 118).

Сторонами надано суду пояснення, що позивачем під час здійснення поставки здійснювалось коригування кількості товару, погодженого сторонами у рахунку-фактурі № КR-001264 від 12.08.2021, в тому числі і кількості арматури 18.

Усі зазначені видаткові накладні, окрім № КТ25-10-59 від 25.10.2021, підписані сторонами без зауважень. На видатковій накладній № КТ25-10-59 від 25.10.2021 відсутній підпис та печатка позивача в графі «Отримав», позивач заперечує отримання товару саме за цією накладною.

27.Згідно з ТТН № 25101 від 25.10.2021 ТзОВ «Гал-Транс» автомобілем ДАФ НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 здійснило перевезення Арматури 18 міра А500С вагою 7,485 тон з пункту навантаження: м. Львів, вул. Богданівська, 11 в пункт розвантаження: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 вантажоодержувачу ПП «Укртексколор».

На такій накладній в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» міститься підпис.

28.02 листопада 2021 року відповідачем сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 620 до податкової накладної № 986 від 13.08.2021 (т. 2, а.с. 121-123).

29.У 2022 року ТзОВ «Укртексколор» на розгляд Господарського суду Миколаївської області подано позов до ТзОВ «Крафт» про стягнення заборгованості за договором поставки №132 від 30.06.2021, а саме переплата грошових коштів у розмірі 179639,89 грн.

30.Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2023 у справі № 915/381/22 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Судом у даному рішенні встановлено: «З 14.08.2021 року по 03.12.2021 року відповідачем було передано позивачу металопродукцію вартістю 7874546,80 грн. за видатковими накладними КТ 18-08-04 від 18.08.2021 року, КТ 28-08-25 від 28.08.2021 року, КТ 02-09-66 від 02.09.2021 року, КТ 02-09-67 від 02.09.2021 року, КТ 02-09-68 від 02.09.2021 року, КТ 03-09-77 від 03.09.2021 року, КТ 03-09-78 від 03.09.2021 року, КТ 06-09-37 від 06.09.2021 року, КТ 22-10-72 від 22.10.2021 року, КТ 23-10-42 від 23.10.2021 року, КТ 25-10-61 від 25.10.2021 року, КТ 02-11-59 від 02.11.2021 року, КТ 02-11-60 від 02.11.2021 року, КТ 02-11-61 від 02.11.2021 року, КТ 12-11-24 від 12.11.2021 року, КТ 15-11-01 від 15.11.2021 року, КТ 30-11-06 від 30.11.2021 року, КТ 02-12-26 від 02.12.2021 року.

У позові зазначено, що станом на 13.08.2021 року дебетове сальдо за розрахунками позивача із відповідачем за договором становило 1864009,36 грн. Вказану обставину позивач підтвердив актом звірки взаємних розрахунків по стану за період серпень 2021 року - грудень 2021 року між сторонами за договором №132 від 30.06.2021 року, який з боку відповідача не підписаний. Таким чином, даним актом неможливо підтвердити вказану позивачем обставину щодо перерахування позивачем до 13.08.2021 року відповідачу грошових коштів у сумі 1864009,36 грн. В силу положень ч. 1 ст. 76 ГПК України зазначений акт є неналежним доказом. Інших доказів про перерахування відповідачу 1864009,36 грн. позивачем не надано.

Всупереч положень ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, позивачем не доведено зазначену у позові обставину щодо існування станом на 13.08.2021 року дебетового сальдо на користь позивача у розмірі 1864009,36 грн … З огляду на те, що позивачем не доведено наявність переплати на користь відповідача у сумі 179639,95 грн., вимоги про стягнення з відповідача цих коштів на підставі п. 2.6 договору поставки є безпідставними.».

Рішення Господарського суду Миколаївської області від від 22.02.2023 у справі № 915/381/22 залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023.

Позиція суду.

31.Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

32.Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

33.Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

34.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

35.Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

36.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

37.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

38.Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).

39.Матеріалами справи підтверджується та не заперечується жодною із сторін, що ТзОВ «Укртексколор» сплатило на користь ТзОВ «Крафт» (з моменту виникнення між ними договірних правовідносин) 14190220,93 грн за поставку погодженого товару, зокрема і за поставку арматури 18 міра А500С у кількості 7,485 тон на суму 179639,89 грн

40.Оскільки, договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, і у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором.

41.Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору продавець бере на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

42.З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки.

43.Згідно ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

44.Таким чином, після виконання ТзОВ «Укртексколор» свого обов`язку з оплати товару, в ТзОВ «Крафт» виникло зустрічне зобов`язання з поставки товару.

45.Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами у даному випадку виник щодо поставки арматури 18 міра А500С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179639,89 грн. Позивач вказує, що поставка такої арматури відповідачем не була здійснена, відповідач, у свою чергу, доводить суду факт передання позивачу спірного товару.

46.Відповідно до норм статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

47. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

48.Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

49.Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

50.Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

51.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

52.Мета судового дослідження доказів полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення юридичних фактів , що мали місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд відбирає для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню.

53.Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 29.01.2019 у справі №911/916/15, від 29.08.2018 у справі №911/1111/15, від 05.06.2018 у справі №911/915/15 та від 18.04.2018 у справі №911/917/15.

54.Доводячи факт поставки товару відповідач посилається, зокрема, на звіт завідувача по складу у м. Львів, на регістри «Залишки товарів на складах» та «Звіт про рух товарів», на ТТН № 25101 від 25.10.2021, підписану відповідальною за прийняття товару особою позивача (як стверджує сам відповідач) та на результати Головного управління ДПС у Миколаївській області позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Крафт».

55.За змістом частин 3, 8 статті 19 ГК України вбачається, що обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

56.Аналіз приписів статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дозволяє зробити висновок про те, що бухгалтерський облік ведеться підприємством з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність підприємства. Бухгалтерському обліку підлягають господарській операції - дії (події), що викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а також їх результати, що полягають у реальній зміні майнового стану суб`єкта господарювання. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час їх здійснення, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення господарських операцій.

57.Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця. Висновок про таке зроблено Верховним Судом у Постанові від 19.06.2018 у справі №804/15389/15.

58.Виходячи з приписів ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

59.Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

60.Згідно з п. 2.4. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

61.За приписами п. 2.5. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою.

Щодо ТТН № 25101 від 25.10.2021 суд зазначає таке.

62.Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. При цьому, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

63.Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363, зокрема, встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

64.Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

65.Таким чином, документи, які передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, є документами, які підтверджують факт передавання, перевезення придбаних та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

66.Згідно з ТТН № 25101 від 25.10.2021 ТзОВ «Гал-Транс» автомобілем ДАФ НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 здійснило перевезення Арматури 18 міра А500С вагою 7,485 тон з пункту навантаження: м. Львів, вул. Богданівська, 11 в пункт розвантаження: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 вантажоодержувачу ПП «Укртексколор». На такій накладній в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» міститься підпис.

67.Позивач заперечує факт підписання ТТН № 25101 від 25.10.2021 уповноваженою ним особою, вказуючи при цьому, що єдиною уповноваженою особою на отримання товару від відповідача був ОСОБА_1 .

68.Дослідивши спірну ТТН, суд встановив, що вона містить відомості про вантаж: Арматура 18 міра А500С 7,485 тон; підпис відповідальної особи вантажовідправника, а саме директора товариства відповідача ОСОБА_2 та печатку такого товариства; містить підпис водія ОСОБА_3 та печатку ТзОВ «Гал-Транс», а також у графі «прийняв (відповідальна особа вантажоотримувача) зміститься підпис особи, прізвище та ім`я, посаду якої суду неможливо встановити.

69.У 3.2.2. Договору закріплено, що покупець зобов`язаний надати постачальнику інформацію у письмовому вигляді щодо: П. І. Б., номера телефонів відповідальних/уповноважених осіб, які безпосередньо отримують замовлення покупцем металопрокат на об`єкті Покупця та ставлять підпис на товаросупроводжуючих документах …

70.Відповідно до п. 5.1. Договору приймання товару по асортименту, кількості і якості проводиться Покупцем на обєкті Покупця перед відвантаженням: за кількістю шляхом звіряння кількості Товару, вказаного у накладній, із кількістю фактично поставленого товару…

71.У п. п. 11.10. Договору сторони погодили, що ПРИ відвантаженні Товару НАЯВНІСТЬ ДОРУЧЕННЯ Є ОБОВ?ЯЗКОВИМ! У ВИПАДКУ ЇЇ ВІДСУТНОСТІ Постачальник вправо відмовити в відвантаженні Товару.

72.Факт інформування відповідача про те, що прийняття товару буде здійснюватись уповноваженою особою позивача Дзямбою Я. П. відповідачем не заперечується.

73.Під час розгляду справи відповідач не довів суду факту передання арматури 18 міра А500С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179639,89 грн Дзямбі Я. П. і належність саме йому підпису на ТТН № 25101 від 25.10.2021, а відтак і не довів передання такого товару уповноваженій особі позивача.

74.Крім того, суд зазначає, що не бере до уваги твердження відповідача про схожість підпису особи в графі «прийняв (відповідальна особа вантажоотримувача)» в ТТН № 25101 від 25.10.2021 на підпис такої особи в ТТН № 23103 від 23.10.2021 щодо якої не існує спору з поставки, оскільки, по-перше, суд не наділений повноваженнями встановлення схожості чи несхожості таких підписів, адже не є експертом та не володіє необхідними для вчинення таких дій знаннями, по-друге, суд не здійснює оцінку ТТН № 23103 від 23.10.2021, оскільки поставки за такою ТТН не є предметом розгляду даної справи. Останнє стосується і неврахування судом при розгляді даної справи посилань відповідача на ТТН № 03091 від 03.09.2021.

75. Суд зауважує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

76.У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів. Отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

77.Як вже зазначалось, відповідач доводячи факт поставки посилається на звіт завідувача по складу у м. Львів, на регістри «Залишки товарів на складах» та «Звіт про рух товарів», однак, такі докази суд не бере до уваги, оскільки такі документи є внутрішніми документами відповідача, які відображають прихід та розхід товару із його складських приміщень. Такі документи складені в односторонньому порядку та залежать виключно від волевиявлення відповідача.

78.Щодо заяв свідків, на які посилається відповідач доводячи факт поставки, суд зазначає, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (ч. 2 ст. 87 ГПК України).

79. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

80.Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

81.Враховуючи все вищезазначене, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач доведені належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними доказами, ніж, ті обставини, на які посилається відповідач заперечуючи проти задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати.

82.Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи зазначене, з відповідача підлягає до стягнення 2694,60 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Степна, буд. 1; ідентифікаційний код 31760612) поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 32181056) арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179640,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Степна, буд. 1; ідентифікаційний код 31760612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 32181056) 2694,60 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.03.2024.

Суддя Трускавецький В.П.