Рішення

від 04.03.2024 по справі 916/2491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2491/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради; (вул. Косовська, 2-Д, Одеса, 65022) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроборд" (вул. Космонавтів буд.32, Одеса, 65078) про стягнення 1514048,55 грн.;

за участю представників:

від позивача: Гаврющенко О.В.- по довіреності

від відповідача: Ткаченко Ю.О. - по довіреності

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроборд" про стягнення 1514048,55грн. за користування місцями для розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності в період з 14.07.2011 по 01.10.2016

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2023 позовну заяву Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/2491/23 за правилами загального позовного провадження.

19.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому відповідач не визнає позовні вимоги просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю та застосувати строк позовної давності.

28.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно якої просить суд відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги.

04.09.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням про долучення доказів по справі, а саме копію договору № 325-то на виконання робіт (послуг) з технічного обстеження від 01.02.2015 з додатками на 20-ти аркушах.

11.09.2023 позивач надав заперечення проти клопотання відповідача про долучення доказів.

Ухвалою суду від 25.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні від 04.03.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Євроборд є розповсюджувачем зовнішньої реклами, на якого у 2006 були видані дозволи на розміщення рекламних засобів ( №№ 5432, 5434, 5436, 6687, 6688, 6693, 6695, 6696, 6705, 6712, 6892, 6894, 6895, 6901, 6902, 6904, 6905, 5427, 5428, 5429, 5430).

Як з`ясовано судом, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 р. затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (зі змінами та доповненнями), у п. 1.5 яких встановлено, що Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.

В розділі 4 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі визначені завдання і функції вказаної Установи. Зокрема, згідно п. 4.1. цих Правил Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради, серед іншого, забезпечує повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси; укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами.

Вказаним рішенням виконкому № 434 також були затверджені „Тарифи за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста Одеси для розміщення зовнішньої реклами (додаток 2), і форму договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами (додаток 3).

В Статуті КУ Одесреклама Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2770-VII, також передбачено, що основною метою установи є задоволення міських, суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами. При цьому в п. 1.2 Статуту вказано, що Установа є правонаступником прав і обов`язків комунального підприємства Одесреклама Одеської міської ради.

У відповідності до п. 2.2. Статуту завданнями установи є, зокрема: забезпечення економічно ефективного використання місць, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, для розміщення засобів зовнішньої реклами, а також повноти надходжень до бюджету міста плати за користування вказаними місцями (пп. 2.2.1.); укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, для внесення плати суб`єктами господарювання за вказаними договорами відповідно до визначеного порядку (пп. 2.2.6.).

Наразі, як свідчать матеріали справи, 14 липня 2011 року між Комунальним підприємством Одесреклама Одеської міської ради (правонаступником якого є Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євроборд (користувач) було укладено договір №8-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, за умовами п. 2.1. якого Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п. 2.2. договору місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору.

Згідно п. 2.3. договору користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Положеннями п. 4.2.4. договору передбачено, що користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором.

Відповідно п. 5.1. договору плата за цим договором визначається на підставі тарифів та

коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору.

В п. 5.2 договору передбачено, що користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок Підприємства.

В п. 8.3 договору встановлено термін його дії з 14.07.2011 р. по 13.07.2016 р.

В додатку № 1 від 14.07.2011 р. до вказаного договору №8-рд від 14.07.2011 р. сторонами затверджено перелік рекламних засобів, їх кількість та місце розташування.

В подальшому КП Одесреклама Одеської міської ради та ТОВ „Євроборд (користувач) додатковою угодою № 1 від 26.02.2015 р. внесли зміни до вказаного договору №8-рд від 14.07.2011 р., згідно яких сторони домовились викласти п. 5.2. договору в новій редакції: З 01.01.2015 року Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому Договорі.

Як встановлено судом, в подальшому термін дії договору №8-рд від 14.07.2011 р. продовжувався неодноразово, зокрема, з 14.07.2016 р. по 21.12.2016 р., з 22.12.2016 р. по 15.02.2017 р., про що свідчать відповідні відмітки на самому договорі. Крім того, згідно доданих позивачем до позову копії листів КУ Одесреклама Одеської міської ради б/н і б/д термін дії договору №8-рд продовжувався в подальшому по 12.07.2022 р., що не оспорюється сторонами. Також додатковою угодою б/н від 01.11.2022 р. між КУ „Одесреклама Одеської міської ради та ТОВ „Євроборд сторони на підставі п. 3 ст. 631 ЦК України продовжили термін дії договору №8-рд від 14.07.2011 р. на період воєнного стану в Україні з 13.07.2022 р. Отже, вказаний договір є діючим.

Між тим, судом з`ясовано, що рекламні засоби, які розміщуються ТОВ „Євроборд на підставі дозволів, були включені до Переліку рекламних засобів згідно додатку № 19 від 01 жовтня 2016 року до договору №8-рд від 14.07.2011 р., який узгоджено КП Одесреклама Одеської міської ради і та ТОВ „Євроборд на виконання п. 2.2 договору.

Також додатком № 19 від 01 жовтня 2016 року до договору №8-рд від 14.07.2011 р. сторони договору - КП Одесреклама Одеської міської ради та ТОВ „Євроборд затвердили бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, що приймає ТОВ „Євроборд у тимчасове користування за вказаним договором, де в пунктах бухгалтерського розрахунку, вказані рекламні засоби, які розміщуються ТОВ „Євроборд на підставі дозволів № 5432, 5434, 5436, 6687, 6688, 6693, 6695, 6696, 6705, 6712, 6892, 6894, 6895, 6901, 6902, 6904, 6905, 5427, 5428, 5429, 5430.

При цьому, як вбачається з вказаного додатку № 19 від 01 жовтня 2016 року до договору №8-рд від 14.07.2011 р., в ньому були вказані розміри рекламних засобів, розміщених згідно дозволів № 5432, 5434, 5436, 6687, 6688, 6693, 6695, 6696, 6705, 6712, 6892, 6894, 6895, 6901, 6902, 6904, 6905, 5427, 5428, 5429, 5430.

Додатком № 2 до рішення Виконкому Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено «Тарифи за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста Одеми для розміщення зовнішньої реклами»:

- для стаціонарних наземних великогабаритних (площею понад 5 кв.м) спеціальних односторонніх рекламних засобів у розмірі 80,00гривень на місяць за 1 кв.м (горизонтальної проекції) (пункт 4);

- для стаціонарних наземних великогабаритних (площею понад 5 кв.м) спеціальних двосторонніх рекламних засобів у розмірі 110,00гривень на місяць за 1 кв.м (горизонтальної проекції) (пункт 5)

Наразі, як зазначає позивач, відповідач при укладанні договору не надав КП «Одесреклама» необхідних відомостей та документів щодо вищезазначених рекламних засобів, розміщенних відповідно до 22 дозволів на розміщення зовнішньої реклами, для включення їх у додатки до цього договору для подальшого нарахування та внесення плати за користування місцями комунальної власності.

Позивач вказує, що рекламні засоби, на які ТОВ «Євроборд» видані перелічені вище дозволи, всупереч тому, що на момент укладання Договору №8-рд вони фактично вже розміщувались, а відтак відповідач користувався комунальною власністю, були включені до переліку рекламних засобів та бухгалтерського розрахунку плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів згідно Додатку №19 до договору лише 01.10.2016

Як свідчать матеріали справи, КУ „Одесреклама в листі-претензії № 01-27/804 від 16.11.2022 р. повідомило ТОВ Євроборд, що у останнього за період з 01 квітня 2016 року по 31 жовтня 2022 року сформувалась заборгованість зі сплати за користування місцями для розташування рекламних засобів, передбачених дозволами № 5427, № 5428, № 5429, № 5430, № 4058 в сумі 548811,20 грн.

Також, в листі зазначено, що до Договору № 8-рд, укладеного 14 липня 2011 року, лише 01 жовтня 2016 року (Додаток № 19) були включені рекламні засоби, які розміщуються згідно дозволів № 5427 від 29.06.2005, № 5428 від 29.06.2005, № 5429 від 29.06.2005, № 5430 від 29.06.2005, № 5432 від 29.06.2005, № 5433 від 29.06.2005, № 5434 від 29.06.2005, № 5436 від 29.06.2005, № 6687 від 21.11.2005., № 6688 від 21.11.2005, № 6693 від 21.11.2005, № 6695 від 21.11.2005, № 6696 від 21.11.2005, № 6705 від 21.11.2005, № 6712 від 24.11.2005, № 6894 від 20.12.2005, № 6898 від 20.12.2005, № 6902 від 20.12.2005, № 6904 від 20.12.2005, № 6905 від 20.12.2005. Таким чином, ТОВ «Євроборд» фактично користувалось місцями, що перебувають у комунальній власності, не сплачуючи до бюджету міста Одеси плати за розташування рекламних засобів, внаслідок чого за ТОВ «Євроборд» сформувалась заборгованість: за дозволами № 5427, № 5428, № 5429, № 5430 за період з 14 липня 2011 року по 01 квітня 2016 року у сумі -246 893,20 гривень; за рештою перелічених вище дозволів за період з 14 липня 2011 року по 01 жовтня 2016 року - 1 208 678,13 гривень. Загальна сума заборгованості ТОВ «Євроборд» перед бюджетом міста Одеси складає 3 106 434,85 гривень.

Несплата відповідачем - ТОВ Євроборд у повному обсязі коштів за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, за період з 14.07.2011 по 01.10. 2016 року стало підставою для звернення КУ „Одесреклама до суду із заявленим позовом.

Так, статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Регулювання правовідносин, пов`язаних з розміщенням зовнішньої реклами у місті Одесі здійснюється ЦК України, ГК України, Законом України "Про рекламу", Типовими правилами з розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 2067 від 29.12.2003 р. та розробленими відповідно до них Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 р. (зі змінами та доповненнями).

В п. 1.5 вказаних Правил вказано, що договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів - двосторонній договір, укладений між розповсюджувачем зовнішньої реклами та КУ "Одесреклама" Одеської міської ради, що визначає їх взаємні права та обов`язки щодо користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності

Як вже зазначалось, за п. 4.1 Правил саме на КУ "Одесреклама" Одеської міської ради покладено функцію з укладення договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами, а також із забезпечення повноти надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями.

Відповідно до п. 4.11. Правил розмір плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста, для розташування рекламних засобів встановлюється виконавчим комітетом Одеської міської ради, а місцями, що перебувають у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

В п. 14.2 Правил вказано, що з дати прийняття виконавчим органом рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами розмір плати за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності, становить 100 відсотків, згідно із затвердженими тарифами, та справляється з розповсюджувача зовнішньої реклами у встановленому порядку. Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, що укладається відповідно до порядку, встановленого підпунктом 7.5 цих Правил.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення КП „Одесреклама (правонаступником якого є позивач - КУ "Одесреклама" Одеської міської ради) та ТОВ Євроборд договору № 8-рд від 14.07.2011 (із змінами згідно додаткових угод) було спрямоване, зокрема, на розміщення останнім реклами та одночасного обов`язку здійснити оплату за право на користування місцями для розміщення рекламних засобів.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з виданих ТОВ „Євроборд на підставі рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради № 295 від 29.06.2005 р., № 826 від 24.11.2005, № 912 від 20.12.2005 дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 5427 від 29.06.2005, № 5428 від 29.06.2005, № 5429 від 29.06.2005, № 5430 від 29.06.2005, № 5432 від 29.06.2005, № 5433 від 29.06.2005, № 5434 від 29.06.2005, № 5436 від 29.06.2005, № 6687 від 21.11.2005., № 6688 від 21.11.2005, № 6693 від 21.11.2005, № 6695 від 21.11.2005, № 6696 від 21.11.2005, № 6705 від 21.11.2005, № 6712 від 24.11.2005, № 6894 від 20.12.2005, № 6898 від 20.12.2005, № 6902 від 20.12.2005, № 6904 від 20.12.2005, № 6905 від 20.12.2005 відповідачу, як розповсюджувачу реклами, надано право на розміщення реклами за відповідну плату. Обов`язок відповідача щодо здійснення такої плати своєчасно та в повному обсязі встановлено в п. 4.2.4 договору № 8-рд.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

При цьому судом встановлено, що вищевказані дозволи на розміщення зовнішньої реклами діяли впродовж спірного періоду з 14 липня 2011 року по 01 жовтня 2016.

Рекламні засоби, на які ТОВ «Євроборд» видані перелічені вище дозволи, всупереч тому, що на момент укладання Договору №8-рд вони фактично вже розміщувались, були включені до переліку рекламних засобів та бухгалтерського розрахунку плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів згідно Додатку №19 до договору лише 01.10.2016

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком № 2 до рішення Виконкому Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено «Тарифи за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності міста Одеси для розміщення зовнішньої реклами»:

- для стаціонарних наземних великогабаритних (площею понад 5 кв.м) спеціальних односторонніх рекламних засобів у розмірі 80,00гривень на місяць за 1 кв.м (горизонтальної проекції) (пункт 4);

- для стаціонарних наземних великогабаритних (площею понад 5 кв.м) спеціальних двосторонніх рекламних засобів у розмірі 110,00гривень на місяць за 1 кв.м (горизонтальної проекції) (пункт 5)

З наведеного вбачається, що розмір плати за користування місцями для розташування рекламних засобів залежить від розміру та площі рекламного засобу.

Наразі суд зауважує, що невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором є порушенням умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

До Договору № 8-рд, укладеного 14 липня 2011 року, лише 01 жовтня 2016 року (Додаток № 19) були включені рекламні засоби, які розміщуються згідно дозволів № 5427 від 29.06.2005, № 5428 від 29.06.2005, № 5429 від 29.06.2005, № 5430 від 29.06.2005, № 5432 від 29.06.2005, № 5433 від 29.06.2005, № 5434 від 29.06.2005, № 5436 від 29.06.2005, № 6687 від 21.11.2005., № 6688 від 21.11.2005, № 6693 від 21.11.2005, № 6695 від 21.11.2005, № 6696 від 21.11.2005, № 6705 від 21.11.2005, № 6712 від 24.11.2005, № 6894 від 20.12.2005, № 6898 від 20.12.2005, № 6902 від 20.12.2005, № 6904 від 20.12.2005, № 6905 від 20.12.2005.

Таким чином, ТОВ «Євроборд» фактично користувалось місцями, що перебувають у комунальній власності, не сплачуючи до бюджету міста Одеси плати за розташування рекламних засобів, внаслідок чого за ТОВ «Євроборд» сформувалась заборгованість:

- за дозволами №№ 5432, 5433, 5434, 5436, 6687, 6688, 6693, 6695, 6696, 6705, 6712, 6892, 6894, 6895, 6901, 6902, 6904, 6905 за період з 14.07.2011 по 01.10.2016 в сумі 1162946,17грн.

- за дозволами № 5427, № 5428, № 5429, № 5430 за період з 14 липня 2011 року по 01 квітня 2016 року у сумі -351102,38 гривень.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «Євроборд» перед бюджетом міста Одеси складає 1 514 048,55 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що за нездійснення відповідачем оплати суми зі сплати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів за дозволами на розміщення зовнішньої реклами № 5427 від 29.06.2005, № 5428 від 29.06.2005, № 5429 від 29.06.2005, № 5430 від 29.06.2005, № 5432 від 29.06.2005, № 5433 від 29.06.2005, № 5434 від 29.06.2005, № 5436 від 29.06.2005, № 6687 від 21.11.2005., № 6688 від 21.11.2005, № 6693 від 21.11.2005, № 6695 від 21.11.2005, № 6696 від 21.11.2005, № 6705 від 21.11.2005, № 6712 від 24.11.2005, № 6894 від 20.12.2005, № 6898 від 20.12.2005, № 6902 від 20.12.2005, № 6904 від 20.12.2005, № 6905 від 20.12.2005 у відповідача виникла заборгованість в сумі 1 514 048,55 грн..

Разом з тим відповідачем у відзиві на позов зроблено заяву про застосування до позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тож, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Так як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом до суду 09.06.2023р. з вимогами за період з 14.07.2011 по 01.10.2016.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України, відповідний строк дії карантину постановами КМУ неодноразово був продовжений та на даний час діє.

З урахуванням наведеного враховуючи що строк позовної давності передбачений ст.ст. 257 та 258 ЦКУ, продовжувався на строк дії такого карантину, суд зазначає що по заявленим вимог за період з 14.07.2011 по 11.03.2020 строк позовної давності є пропущеним, з урахуванням чого вимоги заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, приймаючи до уваги встановлення судом, факту попусту позивачем строку позовної давності по вимогам за період з 14.07.2011 по 11.03.2020, суд доходить висновку що сума основного боргу за період з 12.03.2016 по 01.10.2016 становить 108527,91грн., які підлягають стягнення на користь позивача.

Щодо заперечень позивача проти задоволення заяви про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

КУ «Одесреклама» Одеської міської ради є уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у сфері укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів та має можливість вчинити дії для отримання доступу до документації на встановлення рекламних конструкцій у м. Одесі.

Відповідно ст. 1.4 Статуту КУ «Одесреклама» Засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності Установи здійснює управління реклами Одеської міської ради

Позивач зазначив, що про порушення його прав йому стало відомо 27.10.2022 р. шляхом надання Управлінням реклами Одеської міської ради доступу позивачу до бази зареєстрованих дозволів. Як доказ надано копію доповідної записки договірного відділу та бухгалтерії КУ «Одесреклама».

Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради відповідно до статуту створена шляхом перетворення Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради відповідно до чинного законодавства України.

КП «Одесреклама» - це комунальне підприємство, створене для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами.

Такі ж цілі та функції є у його правонаступника- КУ «Одесреклама».

Судом встановлено, що Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради зобов`язана забезпечувати повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

Отже, суд вважає, що твердження позивача про не пропущення строку позовної давності є хибним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроборд" (вул. Космонавтів буд.32, Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 32970981) на користь Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (вул. Косовська, 2-Д, Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 25830211) суму боргу в розмірі 108527,91грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1589,75 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 14 березня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов