Рішення

від 15.03.2024 по справі 927/1703/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1703/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (код 42502769) 02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5, група приміщень, 57, офіс 7 (42502769@mail.gov.ua) (intelkrafts@gmail.com) (42787668@mail.gov.ua) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5, група приміщень, 57, офіс 11 (код 43370642) 2. Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" 02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5, група приміщень, 57, офіс 10 (код 37396233)до Приватного підприємства "РЕСТВІЛЬ" (код 38881269) 14034, м. Чернігів, вул. Київська, 74 14029, м. Чернігів, вул. Волковича, 2-б, кв. 52 (podgorniy.asher@gmail.com) (адреса представника - адвоката Підгорного Костянтина Євгенійовича) про стягнення 123 750 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Приватного підприємства "РЕСТВІЛЬ" про стягнення 123 750,00 грн заборгованості по внесенню винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав згідно Договору № КБР-45/12/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах, укладеного 01.12.2021 між сторонами, Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного внесення винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.12.2023 позовну заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення 123 750 грн 00 коп. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.01.2024, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Громадську спілку «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» та Приватну організацію «Українська ліга авторських і суміжних прав»;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від третьої особи-1 надійшло пояснення, в якому зазначено, що остання підтверджує наявні договірні взаємовідносини та заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі, яка вказана у позовній заяві.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від третьої особи-2 надійшло пояснення, в якому зазначено, що остання підтверджує наявні договірні взаємовідносини та заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі, яка вказана у позовній заяві.

07.02.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 07.02.2024 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає даний позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана вище ухвала суду від 03.01.2024, що направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позові і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч. 1 якої відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Оскільки вказана вище ухвала суду від 03.01.2024, є такою, що отримана відповідачем 12.01.2024 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), останнім днем встановленого законом процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву є 29.01.2024 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків); як наслідок - відповідна заява по суті справи є такою, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку на її подання.

Разом з тим, відзив на позовну заяву містить клопотання відповідача про поновлення встановленого законом процесуального строку на його подання (надалі - Клопотання).

В обґрунтування Клопотання відповідач зазначає, що ані позовна заява з доданими до неї документами, ані вищезгадана ухвала суду від 03.01.2024 засобами поштового зв`язку за місцем його реєстрації отримані ним не були; лише 25.01.2024 повноважний представник підприємства безпосередньо в приміщенні Господарського суду Чернігівської області був ознайомлений з матеріалами справи з метою реалізації в подальшому свого процесуального права щодо підготовки та подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач вважає, що процесуальний строк був пропущений з об`єктивних, незалежних від нього причин.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2024 постановлено клопотання Приватного підприємства "РЕСТВІЛЬ" про поновлення строку на подання відзиву задовольнити; поновити Приватному підприємству "РЕСТВІЛЬ" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.

12.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 09.02.2024 про залучення доказів до матеріалів справи: адвокатський запит від 02.02.2024 № 02/02, лист від 08.02.2024 № 2301-07/10163-07 Міністерства економіки України, накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.02.2019 № 150 "Про реєстрацію організації колективного управління" та від 29.05.2019 № 912 "Про акредитацію організації колективного управління".

За правилами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву поданий до Господарського суду Чернігівської області 07.02.2024, клопотання про залучення доказів є таким, що подане до суду з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Однак 19.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 16.02.2024 відповідача про поновлення встановленого законом процесуального строку на подання доказів (надалі - Клопотання).

В обґрунтування Клопотання відповідач зазначає, що ані позовна заява з доданими до неї документами, ані вищезгадана ухвала суду від 03.01.2024 засобами поштового зв`язку за місцем його реєстрації отримані ним не були; лише 25.01.2024 повноважний представник підприємства безпосередньо в приміщенні Господарського суду Чернігівської області був ознайомлений з матеріалами справи та дізнався про предмет та підстави заявлених позовних вимог.

В подальшому з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи повноважним представником відповідача був вчинений адвокатський запит до Міністерства економіки України, відповідь на який сформований та зареєстрований останнім 08.02.2024 о 18:10.

Відповідний лист Міністерства отриманий відповідачем електронної поштою 09.02.2024; як наслідок - подати вищезазначені докази разом з відзивом на позовну заяву можливості не було.

Ухвалою від 20.02.2024 клопотання від 16.02.2024 Приватного підприємства "РЕСТВІЛЬ" про поновлення строку на подання доказів задоволено. Поновлено Приватному підприємству "РЕСТВІЛЬ" процесуальний строк на подання доказів.

11.03.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло пояснення по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 між Громадською спілкою "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - Суміжна організація), Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО УЛАСП), Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Авторська організація) та Приватним підприємством «Рествіль» (далі - Користувач) укладено договір № КБР-45/12/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав/авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав/авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

В п. 3.3. Договору передбачено, що за Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у Додатку №3 до цього Договору. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права (надалі - "Єдиний сукупний платіж за майнові права") в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати роялті, що визначений у Додатку №3 до цього Договору на рахунок ПО УЛАСП.

Сторонами в п. 3.5. Договору узгоджено механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.

Відповідно до п. 3.6. Договору, отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%) Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% - Авторська організація.

Положеннями п. 4.1., 4.2. Договору визначено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку №2 до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 4.3. Договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим Договором та Додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього Договору.

У додатку №1 до Договору викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.06.2021 (далі - Договір №1), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Згідно з п. 5.1. Договору №1 визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У Додатку №2 до Договору викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (далі - Договір №2), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього) (п. 3.1. Договору №2).

Договір №2 набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 5.1. Договору №2).

У розділі 2 наведених договорів містяться такі визначення:

Користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності фонограм та виконань/творів (далі - "Об`єкти суміжних прав", "Об`єкти авторського права");

Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку №3 до основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах);

Строк - строк використання "Об`єктів суміжних прав"/"Об`єктів авторських прав", на який наданий дозвіл (невиключна ліцензія), що відповідає строку цієї Ліцензійної угоди, зазначеному у п. 5.1. цієї Ліцензійної угоди, а у випадку коли строк зазначений у п. 5.1. закінчився, але ця Ліцензійна угода залишилась чинною - строк визначений на підставі п. 5.2. цієї Ліцензійної угоди;

Винагорода (Роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена Користувачем (стосовно Строку) за використання Об`єктів суміжних прав/Об`єктів авторських прав на умовах цієї Ліцензійної угоди;

Об`єкти суміжних прав - фонограми та зафіксовані у них виконання без обмежень і виключень (тобто всі фонограми і зафіксовані у них виконання щодо яких Суміжною організацією здійснюється розширене колективне управління). Всі зазначені об`єкти вважається каталогом Суміжної організації;

Об`єкти авторського права - музичні недраматичні твори, музичні драматичні твори, аудіовізуальні твори та інші твори, що входять до Каталогу Авторської організації;

Ліцензійна угода - договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав;

Заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.

Договір №1 та №2, які викладені у додатках до основного Договору, укладені з однієї сторони ПО УЛАСП, яка діє від імені Користувача на підставі п. 1.1. Договору, згідно з яким Користувач доручив ПО УЛАСП укласти такі договори.

Додаток №3 до Договору містить перелік закладів, у яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав та Об`єктів авторського права, в якому зазначено заклади:

« Хряк », кількість місць в закладі - 35, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.Київська,12 ;

Beer HOUSE «BIERDECKEL», кількість місць в закладі - 35, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Генерала Пухова,129;

Гастропаб «ROBATA», кількість місць в закладі - 45, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, пр.Миру,21 ;

Ресторан «Salobie», кількість місць в закладі - 50, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, пр.Миру,27 ;

Паб «BUDDKA BAR», кількість місць в закладі - 45, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. В.Дрозда,1.

У п. 2. Додатку №3 сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права: 7500,00 грн. Винагорода (Роялті) не може бути меншою, ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем (п. 2.1.). Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов Основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше, ніж за п`ять днів до початку періоду, за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше п`яти календарних днів з моменту підписання Основного договору. Це ж правило застосовується у випадку пролонгації Основного договору з додатками. Незважаючи на дату укладання Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Основний договір.

У Додатку №5 до Договору сторонами підписано угоду щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії, відповідно до якої Користувач надає свою згоду на те, що ПО УЛАСП, Авторська Організація та Суміжна Організація можуть з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором здійснювати обробку персональних даних Користувача, а саме: паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податку, даних свідоцтва про державну реєстрацію, даних щодо системи оподаткування, номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти, даних щодо місця проживання, місця здійснення господарської діяльності та інших персональних даних в розумінні положень Закону України "Про захист персональних даних". Дана згода діє протягом невизначеного терміну, а також поширюється і на обробку персональних даних Користувача будь-якими третіми особами (представниками ПО УЛАСП, Авторської Організації та Суміжної Організації).

Договір та додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копії виписок банку, відповідач здійснив оплату роялті з грудня 2021 по лютий 2022 року на загальну суму 22500грн.

За твердженням позивача, в порушення умов п. 3.5. Договору відповідач не сплачував передбачені Договором кошти більше ніж 2 місяці. Тому, з урахуванням положень п. 3.6. Договору, позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню відповідачем на рахунок ПО УЛАСП, та становить 123750,00 грн та складається з наступних періодів дії Договору: перший рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців (з грудня 2021 по листопад 2022 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дев`ять місяців, дата несплати якого настала 24.02.2022 року, що складає 67 500,00 * 50% = 33 750,00 грн; другий рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців (з грудня 2022 по листопад 2023 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.11.2022 року, що складає 90 000,00 * 50% = 45 000,00 грн; третій рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців (з грудня 2023 по листопад 2024 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.11.2023 року, що складає 90 000,00 * 50% = 45 000,00 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.

На підставі ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-45/12/21-Н з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

За визначенням у ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:

1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;

2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;

3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;

4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.

Позивач був акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

Отже, Позивач був акредитованою організацією колективного управління, строком на три роки, тобто до 29.05.2022.

Відтак, суд вважає, що позивач втратив права акредитованої організації колективного управління, а відтак, і права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав за період після втрати позивачем акредитації.

Пунктами 5.3. Договору від 01.12.2021 про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав ( Додаток №1 до Договору) та Договору від 01.12.2021 про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (Додаток №2) передбачено, що у разі втрати Суміжною Організацією статусу акредитованої організації колективного управління Суміжна організація має право на власний вибір здійснювати одну з наступних дій:

- залишаючись стороною цієї Ліцензійної умови так і основного договору ( Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах), укласти договори (будь-якого виду) з правовласниками таким чином, щоб Користувач зміг отримати дозвіл на користування правами таких правовласників ( в тому числі із правовласниками, які вилучили права у нової акредитованої організації в сфері суміжних прав, якщо така буде на той час існувати;

- передати свої права як за цією Ліцензійною угодою так і основним договором ( Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах) іншій новій акредитованій організації колективного управління у сфері суміжних прав щодо публічного виконання (прим.- Суміжна організація здійснює зазначену дії як кредитор в розумінні ст.512 ЦКУ).

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів укладання, після втрати 29.05.2022 статусу акредитованої організації колективного управління, договорів з правовласниками, щоб Користувач зміг отримати дозвіл на користування правами таких правовласників.

Крім того, судом враховано, що втративши права акредитованої організації колективного управління, позивач не може надавати повний обсяг прав відповідачу, які зобов`язувався надати за умовами укладеного договору. Прострочення зобов`язання щодо оплати з боку відповідача можливе за умови виконання позивачем повного обсягу своїх обов`язків за цим Договором. Позивач не довів, що виконував у повному обсязі свої зобов`язання за цим Договором перед Відповідачем після втрати Позивачем акредитації.

Отже суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення роялті за період з червня 2022 року по листопад 2024 року.

Що стосується вимоги позивача про стягнення роялті за період з березня по травень 2022 року суд зазначає наступне:

Відповідач, заперечуючи проти позову в частині стягнення платежів за період з березня по травень 2022 року посилається на статтю 617 Цивільного кодексу України, вказуючи, що у зв`язку з військовою агресією відповідач не здійснював свою підприємницьку діяльність у вказаний період, форс-мажорні обставини підтверджується поданими доказами і це звільняє його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зі змісту договору № КБР-45/12/21-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав вбачається, що передбачений цим договором дозвіл (невиключна ліцензія) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав, за надання якої Користувач має сплачувати Винагороду (Роялті), видається Користувачу у разі здійснення ним на Території, якою є площа його закладів громадського харчування, використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання.

Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку №3 до основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах); заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.

У Додатку №3 до Договору наведено перелік закладів, у яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав та Об`єктів авторського права: « Хряк », що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул.Київська,12 ; Beer HOUSE «BIERDECKEL», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Генерала Пухова,129 ; Гастропаб «ROBATA», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр.Миру,21; Ресторан «Salobie», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр.Миру,27; Паб «BUDDKA BAR», що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. В.Дрозда,1.

24 лютого 2022 року розпочалася широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Військами російської федерації було окуповано частину території Чернігівської області, здійснювались обстріли та бомбардування території міста Чернігів та Чернігівської області. Наведені обставини є загальновідомими.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й донині.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що: - ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності; - форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; - наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: - лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; - форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що: - ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); - вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; - лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Згідно п. 2.9 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, усю територію Чернігівської області у період з 24.02.2022 по 03.04.2022 віднесено до території активних бойових дій.

На підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 р. № 84, від 30.03.2022 р. № 101, від 01.04.2022 р. № 102, від 30.04.2022 р. № 125, від 02.06.2022 р. № 157 Чернігівську область у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 віднесено до району ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.09.2022 № 01-04-02/5603.

24.02.2022 директором ПП «Рествіль» видано наказ № В1 «Про зупинення роботи закладів», яким у зв`язку з введенням військового стану в країні з 24 лютого 2022 року наказано зупинити роботу ресторану « Хряк », ресторану « Солобія », кафе « Робата », магазин - закусочна «Бердекель», кафе « Будка-Бар » до закінчення військового стану в країні.

28.03.2022 під час артилерійського обстрілу військами російської федерації території міста Чернігів повністю було зруйновано Паб «BUDDKA BAR», що підтверджено доками доданими до матеріалів справи, зокрема, копіями акту про пожежу від 20.04.2022, листа ГУ ДСНС України у Чернігівській області №13-06/1028 від 20.04.2022, Експертного звіту за результатами обстеження №24112022-2, листом Управління Служби безпеки України в Чернігівській області №74/12/184 від 09.09.2022. Таким чином, починаючи з 28.03.2022 Паб «BUDDKA BAR» взагалі припинив існування в наслідок його повного знищення.

Роботу магазину - закусочної Beer HOUSE "BIERDECKEL" за адресою м. Чернігів, вул. Генерала Пухова, буд. 129, було відновлено з 08.09.2022 згідно наказ директора ПП «Рествіль» від 08.09.2022 № В08 «Про початок роботи закладів».

Роботу кафе Гастропаб «ROBATA» за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 21, було відновлено з 18.09.2022 згідно наказу директора ПП «Рествіль» від 18.09.2022 № В14 «Про початок роботи закладів».

Роботу Ресторану «Salobie» за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 27, було відновлено з 12.11.2022 згідно наказ директора ПП «Рествіль» від 12.11.2022 № В20 «Про початок роботи закладів».

Внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є окупація військами російської федерації частини території Чернігівської області, обстріли та бомбардування ними території м. Чернігів та Чернігівської області, відсутність у м. Чернігові електричної енергії, води, опалення, мобільного зв`язку, Інтернету, можливості придбання необхідної для роботи закладів громадського харчування сировини, запровадження комендантської години робота відповідача у вказаний період була неможливою, у тому числі була неможливою й сплата ним будь-яких передбачених Договором платежів.

Таким чином, внаслідок настання вказаних вище форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) в період з березня по травень 2022 року використання ПП «Рествіль» на території визначеній у Додатку №3 до Договору об`єктів суміжних прав в своїй комерційній діяльності шляхом їх публічного виконання, що є предметом Договору про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 10.12.2021 було неможливим.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)" містить тлумачення принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 165, 233, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Приватного підприємства "РЕСТВІЛЬ" про стягнення 123 750,00 грн відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2024.

Суддя А.С. Сидоренко