Ухвала

від 14.03.2024 по справі 904/1160/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1160/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуюча), Ємця А. А., Колос І. Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Відділення, скаржник)

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023,

додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023

у справі № 904/1160/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСА ГРУП»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товарна Біржа «Катеринославська»

про визнання недійсним результату електронного аукціону № UA-PS-2022-11-18-000001-3 з продажу об`єкту малої приватизації та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення 14.01.2024 через «Електронний суд» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСА ГРУП» (далі - ТОВ «ДСА ГРУП») в повному обсязі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/1160/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Колос І. Б., Студенець В. І.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.01.2024 № 32.2-01/178 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Студенця В. І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 для розгляду справи № 904/1160/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуюча), Ємця А. А., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційну скаргу Відділення на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів; касаційної скарги в новій редакції та визначити відповідну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену конкретним пунктом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наведенням обґрунтування; документа на підтвердження оплати судового збору в розмірі 8 588, 80 грн; доказів на підтвердження обставин направлення іншому учаснику справи копій касаційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні.

Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Вищевказана ухвала Верховного Суду надіслана в Електронний кабінет одержувача: Відділення та доставлено одержувачу 26.01.2024 о 18:05, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про доставку документа в кабінет Електронного суду від 07.03.2024.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, Відділення отримало ухвалу Суду від 25.01.2024 з цієї справи 29.01.2024 (понеділок), а тому мало право усунути недоліки касаційної скарги до 08.02.2024.

Водночас Відділення 01.03.2024 через «Електронний суд» на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.01.2024, подало заяву про усунення недоліків при поданні касаційної скарги, касаційну скаргу «(виправлена з урахуванням вимог згідно ухвали Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23)», клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до Верховного Суду скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23.

З огляду на викладене скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги поза межами строку, наданого Судом ухвалою від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23.

Водночас Відділення у заяві про усунення недоліків при поданні касаційної скарги, зокрема, просить поновити строк на усунення її недоліків визначених ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23, яка обґрунтована тим, що про винесення Верховним Судом ухвали від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23 Відділення дізналося в процесі здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень 25.02.2024 у зв`язку із відсутністю у співробітників юридичного управління технічної можливості доступу до документів, які надходять до Електронного кабінету Відділення через систему «Електронний суд».

Дослідивши клопотання Відділення про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та поновлення цього строку.

Частиною другою статті 119 ГПК України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 відповідно до якої зазначено, що згідно з частиною другою статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Відповідно до частини другої стаття 314 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Згідно з частинами другою та третьою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу; Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 14 ГПК України визначено принцип диспозитивності, що полягає в обов`язку суду здійснювати розгляд справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак строк щодо усунення недоліків є строком, який встановлюється судом, втім законом передбачено його максимальна тривалість передбаченого законом.

Аналіз вище вказаних статей 118, 119 ГПК України свідчить, що можливість продовження встановленого судом процесуального строку обумовлена поданням відповідної заяви учасника справи до закінчення цього строку.

Як зазначено вище ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційну скаргу Відділення на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Тобто, Верховним Судом надано строк у 10 днів, як максимальний.

Водночас, як вказано вище, Відділення отримавши ухвалу Суду від 25.01.2024 з цієї справи 29.01.2024, у строк на усунення недоліків десять днів до Верховного Суду не зверталося з клопотанням про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги до 08.02.2024, а звернулося 01.03.2024 з клопотанням про поновлення строку, тобто поза строком встановленим судом, який судом було надано максимальний.

Суд, розглядаючи питання щодо поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги виходить з розмежування понять: «строк встановлений судом» і «строк встановлений законом».

Верховний Суд відзначає і про існування різниці у реалізації поновлення та продовження процесуального строку. Вказане випливає із системного аналізу статей 118, 119 ГПК України.

Верховний Суд виходить і з покликання процесуальних строків, які полягають у дисциплінуванні сторін вчиняти процесуальні дії.

Отже, в силу статті 118 та частини другої статті 119 ГПК України у Суду відсутні правові підстави для продовження строку.

Оцінюючи наявність підстав для з вказаного питання, Верховний Суд виходить: по-перше, зі строку коли звернулася особа з заявою; по-друге, з тривалості строку на усунення недоліків касаційної скарги; по-третє, з причин, які обумовлювали з точки зору їх поважності / неповажності вчасно усунути недоліки касаційної скарги.

Приписами статті 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Також Суд відзначає.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Суд зазначає, що Відділення заяву на усунення недоліків разом з клопотанням про поновлення строку на усунення недоліків, новій редакції касаційну скаргу, докази направлення сторонам і клопотання про звільнення від сплати судового збору. Втім, разом з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія, стосовно якої пропущено строк, а саме подана касаційна скарга з доказом сплати судового збору. Клопотання про звільнення від сплати судового збору не є доказом сплати судового збору.

Верховний Суд виходить також з того, що в ухвалі Суду від 25.01.2024 у цій справі було наведено, що у додатках до касаційної скарги зазначено про клопотання про відстрочення сплати судового збору (для суду), про те при огляді касаційної скарги, яка надійшла через систему «Електронний суд, не виявилось вказаного у додатку касаційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору, про що працівники Суду склали акт. А тому Відділення не було позбавлене можливості подати до Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до 08.02.2024.

Верховний Суд констатує, що дії з подання клопотання про звільнення від сплати судового збору разом з поданням заяви про усунення недоліків та про поновлення процесуального строку не є усуненням недоліків і не свідчить про добросовісність дій, адже Відділення не було позбавлене у період з 29.01.2024 до 08.02.2024 усунути недоліки касаційної скарги.

Отже, Суд доходить до висновку, що Відділення звернувшись з клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги не вчинило процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а саме не сплатило судовий збір,

Водночас Суд виходить з того, що у поновленні процесуального строку у цій справі подане Відділенням клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на усунення недоліків касаційної скарги особа, яка має намір подати таке усунення недоліків касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також на своєчасне усунення таких недоліків.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку щодо подання усунених недоліків касаційної скарги, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи статті 119 ГПК України, повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою, і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення, як за допомогою контакт-центру суду, так і за допомогою ЄДРСР.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності / неповажності причин пропуску строку.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на усунення недоліків у даному випадку.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Неможливості ознайомитися з матеріалами справи, відсутністю доступу до «Електронного суду» це суб`єктивні дії особи, які пов`язані з організаційними можливостями забезпечення належної діяльності, як і тривалість з 29.01.2024 (момент отримання ухвали Суду від 25.01.2024) до 01.03.2024 (усунення недоліків касаційної скарги) знаючи, що касаційна скарга подана саме Відділенням як заінтересованою особою щодо її розгляду.

Верховний Суд розглядаючи клопотання Відділення про поновлення процесуального строку на подання усунення недоліків касаційної скарги визначених в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2024 у цій справі враховує, що відповідно до відповіді № 590833 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС Юридична особа: ЄДРПОУ: 42767945 Назва: РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 27.10.2021 о 12:52 та виходить з того, що наведена Відділенням причина щодо пропуску строку на подання усунення недоліків касаційної скарги до Верховного Суду, а саме відсутність у співробітників юридичного управління технічної можливості доступу до документів, які надходять до Електронного кабінету Відділення через систему «Електронний суд» не свідчить про її об`єктивність та залежить від особи яка звертається до суду, та від її внутрішньо господарської діяльності.

З огляду на викладене Суд визнає неповажними причини наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання усунення недоліків касаційної скарги визначених в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23, а тому у суду касаційної інстанції відсутні й підстави для задоволення такого клопотання Відділення про поновлення строку.

Верховний Суд звертається і до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, що «без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду», втім ця правова позиція не є релевантною даній справі, адже клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до Верховного Суду касаційної скарги подано поза строком.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина сьома статті 119 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, враховуючи, що Відділення подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу «(виправлена з урахуванням вимог згідно ухвали Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23)» поза межами строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23 та звернувшись з клопотанням про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги не вчинило процесуальну дію, зокрема не сплатило судовий збір, стосовно якої пропущено строк, а наведені причини пропуску строку, що заважали йому вчасно усунути недоліки касаційної скарги, Судом визнано неповажними та відмовлено у клопотанні про поновлення строку на подання усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України, оскільки відсутні підстави для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та відсутні підстави для його поновлення.

У зв`язку з повернення касаційної скарги клопотання Відділення про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до Верховного Суду скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23, Судом не розглядаються.

При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом та доступом до правосуддя, з огляду на що, належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та доступу до правосуддя, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу Відділення, що у разі повернення касаційної скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.

При цьому повернення касаційної скарги не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже сторона не позбавлена права повторно звернутись з касаційною скаргою у чіткій відповідності до вимог ГПК України.

Керуючись статтею 234, 235, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про поновлення строку для подання усунення недоліків касаційної скарги визначених в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 904/1160/23 відмовити.

2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 904/1160/23 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя А. Ємець

Суддя І. Колос