Постанова

від 06.03.2024 по справі 758/2449/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року

справа № 758/2449/20

провадження № 22-ц/824/2958/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

при секретарі: Савіцькій Д.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - комунальне підприємство «Фармація»

треті особи: приватне підприємство «Юридична компанія «Легран», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Захарчук С.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Фармація», треті особи: приватне підприємство «Юридична компанія «Легран», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Фармація» про зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії.

Зазначала, що 12.10.2017 між нею та приватним підприємством «Юридична компанія «Легран» був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268, 9 кв. м.

Відповідно до п. 1. договору за цим договором продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає нежиле приміщення і сплачує за нього обумовлену цим договором грошову суму, а саме: 1 550 000 грн 00 коп.

Під час укладення договору продавець запевнив, що нежитлове приміщення нікому не продане, не подароване, не відчужене іншим шляхом, нікому в користування не передано, під забороною/заставою не перебуває тощо. Крім того, нотаріусом було перевірено державні реєстри на предмет наявності будь-яких обмежень для укладення Договору, наявність заборон чи арештів.

На виконання положень договору нею було здійснено оплату вартості придбаного нежитлового приміщення на користь ПП «Юридична компанія «Легран» в розмірі 1 550 000 грн 00 коп. шляхом внесення грошових коштів згідно рахунку-фактури №21 від 12.10.2017 на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк Аваль».

13.02.2020 під час огляду набутих у власність приміщень, з`ясувалося, що приміщення без її відома було зайняте аптекою №46 комунального підприємства «Фармація».

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 рокуу задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити.

Вимоги обґрунтовані тим, що посилання суду першої інстанції на свідоцтво про право власності, розпорядження органу Київської міської ради «Про закріплення за комунальним підприємством «Фармація» нежилих приміщень» безпідставними, оскільки вони не спростовують факту набуття позивачем права власності на нерухоме майно, та не підтверджують існування у відповідача чи територіальної громади речових прав на нерухоме майно. Вказує, що позивач не позбавлений права володіти нерухомим майном, оскільки наявний запис у державному реєстрі прав на нерухоме майно. Зазначає, що до предмету доказування не входить встановлення добросовісності чи недобросовісності набуття права власності, оскільки даний позов не стосується підстав, порядку та обставин набуття позивачем права власності.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник третьої особи - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позов подано до неналежного відповідача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.10.2017 між ОСОБА_1 та ПП «Юридична компанія «Легран» був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268, 9 кв. м. (далі - договір) (а.с.10-12).

Відповідно до п. 1. договору за цим договором продавець передає у власність покупця, а покупець приймає нежилі приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б) і сплачує за них обумовлену цим договором грошову суму.

Відповідно до п. 3 договору майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі дублікату, виданого 29 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. за реєстровим № 3707, договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 28 квітня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. за реєстровим № 513, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №9509815, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421878580000.

Відповідно до п. 7 договору продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 1 550 000 грн 00 коп., які покупець зобов`язаний сплатити на поточний банківський рахунок продавця в строк до 31.12.2018, відповідно до виданого продавцем рахунку-фактури в встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником нежилих приміщень з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літери А, Б) за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.13).

Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головного управління комунальної власності м. Києва від 30.06.2010 нежиле приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22, загальною площею 268, 9 кв. м., яке розташоване в м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та закріплене на праві господарського відання за комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (а. с. 57).

Згідно з п. 1 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1897 від 29.10.2012 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Фармація» нежилі приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком, а саме: відповідно до п. 23 переліку нежилих приміщень, які закріплюються на праві господарського відання за КП «Фармація» передано приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58-63).

Відповідно до Акту приймання-передачі основних засобів № 76 від 31.10.2013 КП «Фармація» прийняло від КП «Київжитлоспецексплуатація» нежиле приміщення загальною площею 268, 9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64-65).

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Таким чином, позивач набув права власності на вказані вище приміщення на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ПП «Юридична компанія «Легран» нежитлового приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268, 9 кв. м. (далі - договір) (а.с.10-12).

Також матеріалами справи підтверджено, що вищевказане майно належало ПП «Юридична компанія «Легран» на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ПрАТ «Сіа Інвест Ко» (продавець) та ПП «Юридична компанія «Легран» (покупець) нежитлового приміщення з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268, 9 кв. м. ( а.с.93- 95).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є власником вказаного приміщення згідно договору купівлі-продажу від 12.10.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1299, то йому належить право користування нежитловим приміщенням з №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268, 9 кв. м., власником якого він і є.

Правомірність набуття майна у власність позивачем оспорене не було, договір купівлі-продажу є чинним, а тому порушені права позивача як власника майна підлягають захисту.

Посилання відповідача щодо недобросовісності набуття позивачем права власності не є предметом даного спору, а тому на увагу не заслуговують

Позивач звернувся за захистом свого порушеного права власності на нерухоме майно в частині усунення перешкод у здійснення ним користування таким майном.

Факт вчинення відповідачем порушення права позивача на користування майном визнається самим відповідачем, зокрема останнім у відзиві на позовну заяву зазначено про те, що ним поставлено на свій баланс спірне нерухоме майно і воно використовується ним з метою розміщення аптеки.

Відтак, апеляційний суд вважає помилковим посилання суду що позов пред`явлено до неналежного відповідача в даній справі.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року скасувати, постановити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Фармація», треті особи: приватне підприємство «Юридична компанія «Легран», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії задовольнити.

Зобов`язати комунальне підприємство «Фармація» звільнити нежитлове приміщення №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , , загальною площею 268,9 кв.м.

Заборонити комунальному підприємству «Фармація» вчиняти будь-які дії, спрямовані на порушення прав ОСОБА_1 на користування нежитловими приміщеннями №1 по №15, №1, з №16 по №22 (літера А,Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , , загальною площею 268,9 кв.м

Стягнути з комунального підприємства «Фармація» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову у розмірі 1680,00 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 2520,00 грн .

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 14 березня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді