Ухвала
від 17.06.2024 по справі 758/2449/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2024 року

м. Київ

справа № 758/2449/20

провадження № 61-5944ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Фармація» на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Фармація», треті особи: Приватне підприємство «Юридична компанія «Легран», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2024 року КП «Фармація», через засоби поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року в указаній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення її недоліків, зокрема, надання нової редакції касаційної скарги із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та зазначенням підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування, сплату судового збору.

У травні 2024 року, на виконання вимог ухвали, до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга КП «Фармація», в якій зазначено відомості щодо наявності електронного кабінету та додано докази сплати судового збору.

Проаналізувавши надані на усунення недоліків матеріали на відповідність вимогам частини другої статті 392 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги КП «Фармація» усунуло не в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

В уточненій касаційній скарзі, яка надійшла на виконання вимог ухвали суду, КП «Фармація» узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте заявником не наведено підстав касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року, не зазначено, які саме норми матеріального права були неправильно застосовані, або які норми процесуального права були порушені судом і в чому полягають ці порушення.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Отже, заявником не в повній мірі виконано вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України щодо правового обґрунтування, не конкретизовано який саме висновок щодо застосування норми права, застосованої апеляційним судом, та в яких подібних правовідносинах, не було враховано в оскаржуваному рішенні, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд роз`яснює заявнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що коректне зазначення підстав касаційного оскарження та їх належне обґрунтування є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яке необхідне для вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що КП «Фармація» не усунуло у повному обсязі недоліки касаційної скарги та не виконала вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Фармація» на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Фармація», треті особи: Приватне підприємство «Юридична компанія «Легран», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов`язання вчинити дії, заборону вчиняти дії вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення17.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119907469
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —758/2449/20

Ухвала від 17.06.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Ухвала від 05.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Петров Євген Вікторович

Постанова від 06.03.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 04.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 15.06.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Музичко Світлана Григорівна

Рішення від 12.04.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Захарчук С. С.

Рішення від 12.04.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Захарчук С. С.

Ухвала від 26.10.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Захарчук С. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні