Ухвала

від 11.03.2024 по справі 185/8369/15-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8369/15-ц

Провадження № 2-п/185/30/24

У ХВ АЛ А

11 березня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства 'Дельта Банк' до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства 'Дельта Банк' до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх доводів щодо необхідності поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення та його скасування ОСОБА_1 зазначив, що не був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, не отримував заочне рішення, а тому був позбавлений можливості заявити свої заперечення проти позову і подати зустрічний позов; зазначає, що не підписував договір поруки, позивачем був пропущений строк позовної давності та не погоджується з розрахунками заборгованості.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи зазначені в заяві про перегляд заочного рішення суду підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування зазначених вимог посилалось на те, що з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, який не виконувався належним чином, а тому виникла заборгованість. Щодо вимог до ОСОБА_1 позивач посилався на договір поруки укладений з останнім в забезпечення виконання кредитного договору з ОСОБА_2 .

Позивачем була зазначена адреса відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Зазначена адреса ОСОБА_1 також міститься й в копії договору поруки, наданого позивачем, додатковому договору до договору поруки, та в копії паспорта ОСОБА_1 , де зазначено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (серія і номер паспорта співпадають і зазначеними в договорі поруки та додатковому договорі).

Після отримання позовної заяви судом, на виконання вимог ст. 122 ЦПК України (в редакції, яка діяла на той момент) було направлено запит органу державної влади, щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 щодо його місця реєстрації, а саме до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Згідно відповідей ГУ ДМС України в Донецькій області дані щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були відсутні.

Відповідно до ст. 122 ЦПК України (в редакції на момент відкриття провадження у справі, 04.08.2015р.), У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Отже, на момент вирішення питання щодо відкриття провадження у справі останнім відомим місцем реєстрації відповідачів були адреси в м. Донецьк.

Ухвалою суду від 04.08.2015 року провадження у справі було відкрито, а подальший виклик відповідачів здійснювався шляхом публікації оголошення у пресі.

Зазначене підтверджується Довідкою про те, що відомості про місце, дату і час розгляду справи розміщено на сайті суду, листом до газети «Урядовий кур`єр» щодо розміщення оголошень про виклик відповідачів у судові засідання.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Отже, у суду були відсутні підстави вважати, що відповідача не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи належним чином, оскільки виклик було здійснено як публікацією оголошення в пресі, так і на сайті суду.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 01.10.2015 було вирішено провести заочний розгляд справи.

Заочним рішенням суду від 01.10.2015 позов було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №9/25ДС/0460/2007-СС(ЦІК) від 25 жовтня 2007 року, яка утворилась станом на 06 липня 2015 року у сумі 2250713,02 грн. (Два мiльйони двiстi п`ятдесят тисяч сiмсот тринадцять гривень 02 копiйки), з яких: 2037854,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 191499,36 грн. - заборгованість по відсоткам, 19123,19 грн. - пеня, 409,52 грн. - 3% річних заборгованості по тілу кредиту, 1826,24 грн. - 3% річних заборгованості по процентам; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. з кожного.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.03.2018 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 1827 грн, виконавче провадження було закінчено.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 міг дізнатись про заочне рішення мінімум ще у 2018 році.

З матеріалів справи також вбачається, що представник ОСОБА_1 адвокат Миклуш М.І. достеменна знала про наявність даної справи і наявність заочного рішення, що підтверджується її клопотаннями по справі від 16.02.2021 року та ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 16.02.2021 року.

Про обізнаність щодо наявності заочного рішення від 01.10.2015 року та виконавчого провадження щодо його виконання свідчать й додаткові пояснення представника ОСОБА_1 від 13.03.2021 року; звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 22.09.2021 року по цій справі та багато інших листів ОСОБА_1 та його представника по цій справі.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також приймає до уваги й те, що ОСОБА_1 є адвокатом, що свідчить про його юридичну обізнаність; має в якості представника також адвоката.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень суду. Про це неодноразово зазначали як Європейський суд з прав людини так і Верховний Суд у своїх рішеннях.

Сам факт того, що ОСОБА_1 міг та був тривалий час (мінімум з 2018 року, тобто більше ніж шість років тому!) обізнаний про наявність заочного рішення, яке набрало законної сили та перебувало на примусовому виконанні, та не вчинення ним дій щодо звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, свідчить про недобросовісність з його сторони та намагання піти від відповідальності.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи принцип юридичної визначеності та обов`язок учасників справи діяти добросовісно, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення без поважних причин і поновленню не підлягає, а тому його заяву слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 259, 260, 284-287 ЦПК України, суд

постановив:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства 'Дельта Банк' до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст виготовлено 15.03.2024р.

Суддя М. М. Перекопський