Рішення

від 11.03.2024 по справі 532/2136/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2136/23

2/532/76/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи цивільну справу № 532/2136/23 за позовом адвоката Крамаренко Ганни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису від 27.09.2023 № 8339 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в загальній сумі 12805,50 грн. таким, що не підлягає виконанню. Також прохає припинити чинність арешту коштів боржника у виконавчому провадженні № 67397561, накладеного Постановою від 05.11.2021 державного виконавця Головань О.В. Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Схіного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в банківських установах АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк", ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Банк Восток", АТ "ПроКредит Банк", АТ "АКБ "Львів", АТ "Кредобанк", АТ "ОТП Банк", АТ "Ідея Банк", АТ "Агропросперіс Банк", АТ "Укрсиббанк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 8339 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 201882407-1/2 від 24.07.2018 якому, в свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1706/1 від 17.06.2015, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20141028-Г від 28.10.2014 відступлено право вимоги за Договором № 151/4842KCLA від 31.05.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 . Сума боргу, яку необхідно стягнути з позивачки на користь відповідача становить: 4458,06 грн. заборгованості за тілом кредиту; 1487,36 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 6710,08 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису в загальній сумі 12805,50 грн.

На підставі виконавчого напису № 8339 приватним нотаріусом Говоровим П.В. 21.11.2019 було відкрито виконавче провадження № 60688813. Постановою від 16.06.2020 виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою.

23.07.2020 на підставі виконавчого напису № 8339 приватним виконавцем Оніщенко Д.С. було відкрито виконавче провадження № 62640346. Постановою від 26.07.2021 виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою.

В рамках двох виконавчих проваджень накладалися арешти на грошові кошти боржника, що містяться в установах банків, але постановами про привернення виконавчого документа стягувачу арешти були припинені.

05.11.2021 державним виконавцем Головань О.В. Кобеляцького відділу державної виконавчої служби Полтавського району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на підставі виконавчого напису № 8339 відкрито виконавче провадження № 67397561 з примусового виконання виконавчого напису від 07.09.2019 № 8539 виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євгеном Михайловичем. Постановою від 29.12.2022 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі зазначеної інформації отриманої позивачкою з автоматизованої системи виконавчих проваджень.

В період з 2019 року по жовтень 2022 року позивачка тимчасово не працювала. 30.09.2022 на підставі трудового договору працевлаштувалась в ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА», їй було оформлено картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на який зараховувались заробітна плата. До офіційного працевлаштування діючих карткових рахунків позивачка не мала. Зазначена інформація отримана позивачкою в травні 2023 року, оскільки саме в цей час позивачці було заблоковано картковий рахунок на який остання з 30.09.2022 отримує заробітну плату. В банківській установі порадили звернутись до автоматизованої системи виконавчих проваджень та за допомогою додатку «ДІЯ». Про існування виконавчого напису та виконавчого провадження позивачці не було відомо, оскільки матеріали виконавчого провадження не отримувала. Вона не була обізнана з тонкощами виконавчого провадження та процедурою оскарження виконавчих написів, не вміла користуватися автоматизованою системою виконавчих проваджень, зі строками звернення до суду та строками оскарження дій виконавців. В період з 25.08.2022 по 06.05.2023 діяла норма Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» від 27.07.2022 № 2455-ІХ була передбачена заборона на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Після внесення прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-ІХ (набрав чинності 06.05.2023) стягнення за виконавчими написами нотаріусів поновилось. Саме тому в травні 2023 року банком було заблоковано картковий рахунок позивачки, на який надходить заробітна плата і тоді через АСВП позивачка дізналася про існування виконавчого напису № 8339 і про наявність виконавчих проваджень по стягненню з неї вищевказаних сум.

Як зазначалося вище, в провадженні Кобеляцького відділу державної виконавчої служби Полтавського району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (державний виконавець Головань О.В.) знаходилося виконавче провадження № 67397561 з примусового виконання виконавчого напису від 07.09.2019 № 8539 виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євгеном Михайловичем. Постановою від 05.11.2021 було накладено арешт на кошти боржника , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім випадків, що міститься на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

Згідно листа від 05.11.2021 роздрукованим з АСВП постанову було направлено на наступні банківські установи АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Оксі Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «Укрсиббанк».

Постановою від 29.12.2022 виконавчий документ-виконавчий днапис нотаріуса № 8539 виданий 27.09.2019 приватним нотаріусом Харківського МНО про стягнення заборгованості в сумі 12805,50 грн. повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» без припинення чинності арешту. Представник позивача звернувся до державного виконавця Головань О.В. Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про визначення поточного рахунку позивачки в АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення № НОМЕР_1 для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винисення постанови надати/надіслати відповідну постанову до АТ КБ «ПриватБанк».

06.09.2023 на електронну адресу представника від Кобеляцького відідлу державної виконавчої служби у Полтавському району Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла відповідь від 14.08.2023 № 14283 в якій в задоволенні заяви відмовлено, окільки виконавчий документ повернуто стягувачу і з того часу до відділу для примусового виконання виконавчий документ не надходив, отже вчинення будь-яких виконавчих дій за цим документом не є можливим.

Таким чином, боржник не може користуватись своїми власними коштами, що знаходяться на поточному рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , виконавче провадження відсутнє, арешт не припинений, тому права позивачки порушені.

Позивачка вважає дії відповідача незаконними, необґрунтованими з тих підстав, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм законодавства, він не відповідає вимогам закону, тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 16 жовтня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 15 листопада 2023 року.

Ухвалою від 15 листопада 2023 року підготовче засідання відкладено на 19 грудня 2023 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та третьої особи Кобеляцького ВДВС.

Ухвалою від 19 грудня 2023 року підготовче судове засідання відкладено на 29 січня 2024 року у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача (судова повістка повернута за закінченням терміну зберігання). Постановлено виклик відповідача та третьої особи приватного нотаріуса Остапенка Є.М. здійснити за усіма відомими суду засобами зв`язку та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою від 29 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 11 березня 2024 року.

У судове засідання 11 березня 2024 року учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному ст. 128 ЦПК України.

Представником позивачки подане клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Судова повістка на ім`я відповідача вручена за довіреністю, тому відповідача слід вважати таким,що належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання. Про причини неприбуття та їх поважність відповідач не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань чи з приводу позовних вимог по суті, зокрема й відзиву, не подавав.

Третя особа Кобеляцький відділ ДВС повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Про причину неявки представника третя особа не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, судову повістку не отримував, оскільки відсутній в зареєстрованому місці знаходження, а тому відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниє таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Письмових пояснень щодо позову на адресу суду не надіслав.

Ухвалою від 11.03.2024 постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядкуст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребування, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які зазакономможуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, як слідує зі змісту ч. 10 ст. 84 ЦПК Україниу разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

27 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затрвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинений виконавчий напис, зареєстрований за № 8339, про звернення стягнення з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Полтавська область, Кобеляцький район, с. Іванівка, місце роботи: не працює, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 18 літ.А, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, п/р НОМЕР_3 відкритий у філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20182407-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35084758, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1706/01 від 17 червня 2015 року, якому в свою чергу ПАТ «Платинум Банк», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 33308489, на підставі Договору факторингу № 20141028-Г від 28 жовтня 2014 року, відступлено право вимоги за Договором № 151/4842KCLA від 31 травня 2012 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , право вимоги перейшло ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за період з 27.10.2014 по 18.09.2019 в сумі 12805,50 грн, у тому числі: 4458,06 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1487,36 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 6710,08 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

21.11.2019 приватним виконавцем Говоровим П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.12), постанову про арешт коштів боржника (а.с.13).

16.06.2020 приватним виконавцем винисено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.14).

10.08.2020 приватним виконавцем винисено постанову про арешт коштів боржника (а.с.16).

26.07.2021 приватним виконавцем Бердаром М.М. винисено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.17).

05.11.2021 державним виконавцем Головань О.В. винисено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.18), постанову про арешт коштів боржника (а.с.19), постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.21), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.22).

29.12.2022 державним виконавцем Головань О.В. винисено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.23).

Згідно зістаттею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 статті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно достатті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус зобов`язаний: відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом положення містяться у пункті 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 р. (далі Порядок).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно п.п. 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти, тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат`та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 7 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, нотаріусу додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 26.06.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняттяПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови від 22.02.2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`в частині, з моменту її прийняття.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС Українив редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 і Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 27.09.2019 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу форми кредитного договору, на примусове виконання якого було видано оспорюваний виконавчий напис. Також, із змісту спірного виконавчого напису не вбачається, що кредитний договір № 151/4842KCLA від 31.05.2012 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів (нотаріально посвідченого кредитного договору № 151/4842KCLA від 31.05.2012 року), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відомості про понесення позивачкою інших судових витрат в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 8339 про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за договором № 151/4842KCLA від 31.05.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» в сумі 12805 (дванадцять тисяч вісімсот п`ять) гривень 50 копійок.

Припинити чинність арештів коштів ОСОБА_1 , накладених у межах виконавчого провадження № 67397561, постановою від 05.11.2021 державного виконавця Головань О.В. Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Схіного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в банківських установах АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк", ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Банк Восток", АТ "ПроКредит Банк", АТ "АКБ "Львів", АТ "Кредобанк", АТ "ОТП Банк", АТ "Ідея Банк", АТ "Агропросперіс Банк", АТ "Укрсиббанк".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, зареєстрована у ЄДРЮО адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9А, офіс 203; поштова адреса:03680, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 18А) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя