Вирок

від 15.03.2024 по справі 953/4885/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/4885/23

н/п 1-кп/953/473/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000731 від 21.03.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

-22.11.2019 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік;

-17.12.2019 вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік;

-24.01.2020 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-02.04.2020 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 24.01.2023 року

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

20.03.2023 в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та раніше неодноразово продовженого, останній раз на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строком на 90 діб, приблизно о 13 годин 00 хвилин ОСОБА_3 , маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення злочинів, у тому числі проти власності, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та знаходячись у приміщенні аптеки «Аптека 911», за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 74 (де свою діяльність здійснює ТОВ «Аптека 308» (код ЄДРПОУ № 19467278, юридична адреса: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337-А), вирішила таємно викрасти чуже майно.

Після чого ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно, повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, та її дії залишаються непоміченими сторонніми особами, взяла з полиць товар, який належить ТОВ «Аптека 308» (код ЄДРПОУ № 19467278, юридична адреса: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337-А), не маючи наміру його оплачувати, а саме: крем ТМ «Vichy Лифт Актив», ВЗ крем для корекції пігментних пятен/морщ. SPF50, об`ємом 50 мл., в загальній кількості 2 шт, вартість одного з яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 442М від 24.04.2023 складає 1219 грн. 11 коп. загальна сума викраденого майна становить 2438 грн. 22 коп., та поклала до внутрішньої кишені своєї куртки.

Після чого ОСОБА_3 пройшла через касову зону аптеки не розрахувавшись за вищезазначений товар та таким чином таємно викрала вищевказане майно шляхом вільного доступу. Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_3 ТОВ «Аптека 308» завдано матеріальних збитків на загальну суму 2438 грн. 22 коп.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та пояснила, що 20.03.2023 приблизно о 13 годин 00 хвилин знаходячись у приміщенні аптеки «Аптека 911», за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 74 скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, та її дії залишаються непоміченими сторонніми особами, взяла з полиць товар, не маючи наміру його оплачувати, а саме: крем ТМ «Vichy Лифт Актив», ВЗ крем для корекції пігментних пятен/морщ. SPF50, об`ємом 50 мл., в загальній кількості 2 шт, поклала до внутрішньої кишені своєї куртки та пройшла через касову зону аптеки не розрахувавшись за нього. В подальшому один крем віддала жінці яку їй стало шкода, а за інший друга жінка їй дала 100 гривень. Шкодує про скоєне просить суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява відповідно до якої просить проводити судовий розгляд у його відсутність, призначити покарання обвинуваченій згідно з вимогами закону на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення. Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина підсудної ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, данні про особу обвинувачених, а також обставини, що пом`якшують покарання.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк, передбачає більш м`які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочини, які відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, є тяжкими, розкаялась у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяла встановленню істини у справі, на диспансерному обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, скарг та компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 не надходило, спричинену шкоду потерпілому не відшкодовано.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудної, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному проваджені.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченої ОСОБА_3 покаранням, яке сприятиме її виправленню і запобігатиме вчиненню нею нових злочинів, є покарання в межах санкції ст. 185 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі наближеному до найніжчої межі і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у виді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винноюу вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обчислювати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ФОП ОСОБА_5 витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 442 М у розмірі 716,94 (сімсот шістнадцять) грн. 94 коп.

Речові докази по справі: Відеозаписи з приміщення «Аптеки 911» на диску DVD-R «ARITA» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: ОСОБА_1