Рішення

від 14.03.2024 по справі 260/366/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/366/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39393632), Закарпатського обласного центру зайнятості (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Новака, 45, код ЄДРПОУ 02771546) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області, Закарпатського обласного центру зайнятості, якою просить:" 1) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь нараховане, але не виплачене матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 32692 (тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок.; 2) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь середній заробіток за весь час затримки вищевказаних виплат, а саме з 23.02.2023 року і по день звернення з позовом, але не більше ніж за 6 місяців. (129 днів) в розмірі 110 554,29 грн.; 3) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн".

30 січня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

14 лютого 2024 року недоліки позовної заяви усунуто та подано позовну заяву у новій редакції: 1) визнати бездіяльність відповідачів щодо несплати всіх належних сум при звільненні протиправною; 2) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь нараховане, але не виплачене матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 32692 (тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок; 3) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь середній заробіток за весь час затримки вищевказаних виплат, а саме з 23.02.2023 року і по день звернення з позовом, але не більше ніж за 6 місяців (129 днів) в розмірі 110 554,29 грн; 4) стягнути з відповідачів на ОСОБА_1 , користь, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

15 лютого 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено розгляд справи на 14 березня 2024 року.

14 березня 2024 року ухвалою суду закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 26 317,46 грн. У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 14.12.2006 року по 22.02.2023 року працювала на посаді заступника директора Тячівського районного центру зайнятості. На підставі наказу директора Закарпатського обласного центру зайнятості від 22.02.2023 року 104-к її звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників. Напередодні звільнення, вона перебувала на лікарняному, та приступила до роботи 13 лютого 2023 року. При її звільненні, на підставі ст.44 КЗпП України, було виплачено вихідну грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, а також виплачено компенсацію за не невикористані частини щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки за ненормований робочий день. Разом з цим, при звільненні не виплачено матеріальне забезпечення за період тимчасової непрацездатності з 31.12.2022 року по 13.02.2023 року у сумі 32692,50 гривень, та донарахованої компенсації у розмірі 922,50 гривні. Наведені обставини підтверджуються копією довідки Закарпатського обласного центру зайнятості від 07.03.2023 року № 399-04. Водночас, оригінал вказаної довідки у неї відсутній, оскільки її було надіслано за допомогою телефонного мессенджеру «Viber». Таким чином оригінал довідки перебуває у володінні Закарпатського обласного центру зайнятості. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З огляду викладене, із відповідачів підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки вищевказаних виплат, а саме з 22.02.2023 року і по день звернення до суду, але не більше ніж за 6 місяців. Внаслідок протиправної поведінки, що виразилася в порушені трудового законодавства в частині проведення розрахунків при звільненні вона зазнала сильних душевних страждань, погіршилося її самопочуття, тривалий час вона перебувала в пригніченому стані, оскільки розмір заборгованості є близьким до розміру її пенсії за півроку, що є для неї є вагомим.

29 лютого 2024 року представником відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що для того, щоб своєчасно направити заяву-розрахунок роботодавець повинен мати доступ до листків непрацездатності у електронному кабінеті ПФУ. Оскільки електронні листки непрацездатності було сформовано на Тячівський районний центр зайнятості, який знаходився в стадії припинення, електронний реєстр листків непрацездатності не підтягував Закарпатський обласний центр зайнятості як роботодавця для надання доступу до цих листків. Закарпатський обласний центр зайнятості здійснив все можливе, для того щоб подати заяву-розрахунок на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, що підтверджується доказами, що додані до відзиву. Після остаточного припинення Тячівського районного центру зайнятості 09.02.2024, Закарпатський обласний центр зайнятості отримав доступ до листків непрацездатності, а тому зміг сформувати заяву-розрахунок. 13.02.2024 відразу після того, як технічний функціонал в електронному кабінету ПФУ відобразив документи по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 , Закарпатським обласним центром зайнятості було подано заяву- розрахунок № 02771546-2024-17 для здійснення фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам. Станом на дату відкриття провадження у справі відсутній предмет спору, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності у сумі 32 692,50 грн виплачена, що підтверджується платіжними та розрахунковими документами. На момент звільнення позивачки, до Закарпатського обласного центру зайнятості не надходив листок непрацездатності у передбаченому законом порядку, а тому навіть строк розгляду для такого виду документу не міг розпочатися. Позивачем до цього позову також не надано доказів, які підтверджують, що Закарпатський обласний центр зайнятості був розпорядником коштів за період тимчасової непрацездатності з 31.12.2022 по 13.02.2023 на момент звільнення. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними без належних та допустимих доказів, оскільки Закарпатський обласний центр зайнятості добросовісно виплатив всі належні працівнику суми при звільненні, а також кошти за період тимчасової непрацездатності з 31.12.2022 по 13.02.2023 у найкоротший строк відразу після остаточного припинення Тячівського районного центру зайнятості.

06 березня 2024 року представником відповідача 2 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що згідно даних Реєстру застрахованих осіб у гр. ОСОБА_1 за період з січня 2023 сформувалось десять листків непрацездатності. При цьому період непрацездатності з 26.12.2022 по 30.01.2023 має оплачуватись за рахунок коштів роботодавця, а період непрацездатності з 31.01.2023 по 13.02.2023 за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також слід зауважити що всі листки непрацездатності сформувались з прикріпленням до роботодавця Тячівський районний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 22110686), оскільки гр. ОСОБА_1 на момент непрацездатності перебувала в трудових відносинах саме з цим роботодавцем. В першому кварталі 2023 року в структурі обласного центру зайнятості відбулась реорганізація і Тячівський районний центр зайнятості перебував у стані припинення. 02.03.2023 Обласний центр зайнятості звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області з листом за роз`ясненням, яким чином вони зможуть включити до заяви - розрахунку вищезазначені листки непрацездатності гр. ОСОБА_1 , оскільки вони всі прикріплені до Тячівського районного ЦЗ. Крім того, що сам лише факт порушення прав позивачки не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому вважаємо про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Окрім того, позивачка нічим не обґрунтовує, які саме протиправні дії вчинило Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та який причинний зв`язок між тими обставинами, що позивачка наводить в позовній заяві.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора Тячівського районного центру зайнятості за скороченням штату та чисельності працівників, згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України, (а.с. 16).

02 березня 2023 року Закарпатський обласний центр зайнятості звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з листом № 365-04, в якому просить у зв`язку з відсутністю у електронному кабінеті ПФУ електронних листків непрацездатності надати роз`яснення щодо подачі заяви-розрахунку для здійснення фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів Фонду, в тому числі, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - страхувальник Тячівського районного центру зайнятості ЛН 6212150-2011883515-1; ЛН 6212150-2011944426-1; ЛН 6212150-2012011672-1; ЛН 6212150-2012114451-1; ЛН 6212150-2012300800-1; ЛН 6212150-2012368169-1; ЛН 6212150-2012474052-1; ЛН 6212150-2012561162-1; ЛН 6212150-2012783506-1, (а.с. 56).

29 березня 2023 року Закарпатський обласний центр зайнятості листом № 503-04 направив до Державного центру зайнятості передавальні акти на затвердження до Мінекономіки, в тому числі, Тячівського районного центру зайнятості на виконання наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4055 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», (а.с. 68).

03 квітня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України надало відповідь № 0700-0313-5/16142, якою повідомило, що листки непрацездатності ОСОБА_1 сформовано на роботодавця Тячівський районний центр зайнятості. Станом на 31.03.2023 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань установи Тячівський районний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 22110686) знаходяться в стадії припинення (не припинено). В зв`язку з наведеним, Закарпатський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 02771546) не може звернутись до Пенсійного фонду України із заявою - розрахунком по працівниках Тячівського районного центрів зайнятості до їх остаточного припинення, (а.с. 57-59).

09 лютого 2024 року відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тячівський районний центр зайнятості припинив діяльність, (а.с. 60).

13 лютого 2024 року Закарпатським обласним центром зайнятості сформовано заяву - розрахунок № 02771546-2024-17 про виплату ОСОБА_1 матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у сумі 32 692,50 грн, (а.с. 61-62).

Відповідно до розрахункового листа Закарпатського обласного центру зайнятості за лютий 2024 року ОСОБА_1 нараховано матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності 32 692,50 грн, з яких утримано 6 375,04 грн. податків (а.с. 64).

15 лютого 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 нараховано 26 317,46 грн, (а.с. 65).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Щодо позовних вимог в частині визнання бездіяльність відповідачів щодо несплати всіх належних сум при звільненні протиправною та стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 32692, 50 грн, судом встановлено наступне.

13 лютого 2024 року Закарпатським обласним центром зайнятості сформовано заяву - розрахунок № 02771546-2024-17 про виплату ОСОБА_1 матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у сумі 32 692,50 грн., (а.с. 61-62).

Відповідно до розрахункового листа Закарпатського обласного центру зайнятості за лютий 2024 року ОСОБА_1 нараховано матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності 32 692,50 грн., з яких утримано 6 375,04 грн. податків (а.с. 64).

15 лютого 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 нараховано 26 317,46 грн, (а.с. 65).

14 березня 2024 року ухвалою суду закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 нараховане, але не виплачене матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 26 317,46 грн.

Враховуючи вищенаведене, спірною сумою не виплаченого матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності є 6 375,04 грн., які відповідно до розрахункового листа Закарпатського обласного центру зайнятості за лютий 2024 року були утримані з ОСОБА_1 як податки.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення податків з виплаченого матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, судом встановлено наступне.

Пунктом 165.1.1 статті 165 ПК України передбачено доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Отже, із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що нараховується та виплачується фізособі, утримуються та перераховуються до бюджетів суми ПДФО за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%. Адже при цьому відповідачі виступають в ролі податкових агентів і мають виконати усі встановлені ПК України функції податкового агента.

Таким чином позовна вимога щодо в частині стягнення матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 6 375,04 грн є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено бездіяльність відповідача 1 щодо несплати всіх належних сум при звільненні у відповідності до статті 116 КЗпП України, а саме матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, оскільки таке виплачено під час розгляду справи судом, а саме 15 лютого 2024 року

Щодо стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки вищевказаних виплат, а саме з 23.02.2023 року і по день звернення з позовом, але не більше ніж за 6 місяців (129 днів) в розмірі 110 554,29 грн, судом встановлено наступне.

За вимогами статей 253, 254 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними джерелами коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування є внески роботодавців (роботодавців - фізичних осіб), працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку, зокрема, з тимчасовою втратою працездатності відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон № 1105-XIV ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку (далі - тимчасова непрацездатність) - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (пункт 3 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1105-XIV документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Таким порядком є Порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440.

Отже, законодавство про загальнообов`язкове державне соціальне страхування допомогу по тимчасовій непрацездатності поділяє на:

1) допомогу за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, оплата якої здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) допомогу, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 1105-XIV.

У статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За вимогами статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Оскільки у статті 116 КЗпП України йдеться про виплату всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, що не обмежується лише заробітною платою, а включає в себе також інші нарахування, у тому числі й допомогу по тимчасовій непрацездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, тому такі кошти відносяться до виплат, які належать працівнику при звільненні та у разі несплати яких настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.

Щодо того, чи належить допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, що виплачується Пенсійним фондом України починаючи з шостого дня непрацездатності до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 КЗпП України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 26 Закону № 1105-XIV фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від територіальних органів уповноваженого органу управління страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання страхових виплат, невикористані страхові кошти повертаються до територіального органу уповноваженого органу управління, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну фінансову політику.

Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено в Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду 19 липня 2018 року № 12 (далі - Порядок № 12).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 12 у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону № 1105-XIV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення (далі - комісія) страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України 19 липня 2018 року № 13 (далі - Положення № 13) комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана: приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб; вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів (пункт 2.2 Положення № 13).

Згідно з пунктом 4.1 Положення № 13 основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам. Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення (пункт 4.3 Положення № 13).

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення може бути оскарженим застрахованою особою до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду (розділ V Положення № 13).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 12 фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку.

Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання (пункт 5 Порядку № 12).

Заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (пункт 6 Порядку № 12).

Порядок підготовки та надання заяви-розрахунку врегульовано в пункті 7 Порядку № 12.

Відповідальність за достовірність даних, наведених у заяві-розрахунку, несе страхувальник.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку.

У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення.

Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами, фінансування заяви-розрахунку або надання обґрунтованої відмови у її прийнятті здійснюється робочими органами Фонду або їх відділеннями протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (пункт 8 Порядку № 12).

За пунктом 9 цього Порядку після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення не пізніше, ніж у строки, визначені у частині другій статті 32 Закону. У такі ж строки здійснюються виплати потерпілим на виробництві.

У разі відсутності інформації від страхувальника про виплати застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перевірку щодо використання страхувальником коштів Фонду (пункт 11 Порядку № 12).

Отже, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності починаючи з шостого дня непрацездатності здійснюється у такому порядку:

1) виданий у встановленому порядку листок непрацездатності;

2) комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства на засіданні приймає рішення про:

- призначення матеріального забезпечення;

- відмову в призначенні матеріального забезпечення;

3) якщо комісією прийнято рішення про призначення матеріального забезпечення:

- страхувальник (роботодавець) нараховує суми матеріального забезпечення;

- страхувальник (роботодавець) оформлює заяву-розрахунок;

- не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією рішення страхувальник (роботодавець) передає заяву-розрахунок до робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

- протягом 10 робочих днів після надходження заяви робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фінансування страхувальників;

4) якщо комісією прийнято рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення:

- протягом 5 днів застрахована особа може оскаржити відмову у відділенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у суді).

З моменту надходження коштів Фонду на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на окремий рахунок роботодавця розпорядником таких коштів стає сам роботодавець, який зобов`язаний здійснити виплату застрахованій особі відповідного матеріального забезпечення.

Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні частини першої статті 116 КЗпП України такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення.

Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені.

Тобто, якщо комісія вчасно розглянула питання про оплату листа непрацездатності, роботодавець направив заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд.

Якщо комісія чи роботодавець не вчинили таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця.

Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 липня 2023 року по справі № 552/16890/20.

Судом встановлено, що 02 березня 2023 року Закарпатський обласний центр зайнятості звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з листом № 365-04, в якому просить у зв`язку з відсутністю у електронному кабінеті ПФУ електронних листків непрацездатності надати роз`яснення щодо подачі заяви-розрахунку для здійснення фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів Фонду, в тому числі, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - страхувальник Тячівського районного центру зайнятості ЛН 6212150-2011883515-1; ЛН 6212150-2011944426-1; ЛН 6212150-2012011672-1; ЛН 6212150-2012114451-1; ЛН 6212150-2012300800-1; ЛН 6212150-2012368169-1; ЛН 6212150-2012474052-1; ЛН 6212150-2012561162-1; ЛН 6212150-2012783506-1, (а.с. 56).

29 березня 2023 року Закарпатський обласний центр зайнятості листом № 503-04 направив до Державного центру зайнятості передавальні акти на затвердження до Мінекономіки, в тому числі, Тячівського районного центру зайнятості на виконання наказу Міністерства економіки України від 20.10.2022 № 4055 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», (а.с. 68).

03 квітня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України надало відповідь № 0700-0313-5/16142, якою повідомило, що листки непрацездатності ОСОБА_1 сформовано на роботодавця Тячівський районний центр зайнятості. Станом на 31.03.2023 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань установи Тячівський районний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 22110686) знаходяться в стадії припинення (не припинено). В зв`язку з наведеним, Закарпатський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 02771546) не може звернутись до Пенсійного фонду України із заявою - розрахунком по працівниках Тячівського районного центрів зайнятості до їх остаточного припинення, (а.с. 57-59).

09 лютого 2024 року відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тячівський районний центр зайнятості припинив діяльність, (а.с. 60).

13 лютого 2024 року Закарпатський обласний центр зайнятості сформував заяву - розрахунок № 02771546-2024-17 про виплату ОСОБА_1 матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у сумі 32 692,50 грн, (а.с. 61-62).

Відповідно до розрахункового листа Закарпатського обласного центру зайнятості за лютий 2024 року ОСОБА_1 нараховано матеріальне забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності 32 692,50 грн, з яких утримано 6 375,04 грн податків (а.с. 64).

15 лютого 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 нараховано 26 317,46 грн, (а.с. 65).

Обов`язок нарахувати суму матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та оформити заяву-розрахунок, необхідну для подачі до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, покладений на роботодавця. Саме підприємству застрахована особа надає листок непрацездатності для його подальшої оплати.

Таким чином, обов`язок відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності покладається саме на Закарпатський обласний центр зайнятості.

З матеріалів справи встановлено, що 22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора Тячівського районного центру зайнятості за скороченням штату та чисельності працівників, згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України, (а.с. 16). Разом з тим, остаточний розрахунок з позивачем проведений 15 лютого 2024 року, що підтверджується зарахуванням на картковий рахунок ОСОБА_1 26 317,46 грн, (а.с. 65), відтак період, протягом якого відповідач 1 не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачеві, як звільненому працівникові, сум, є період з 23 лютого 2023 року по 15 лютого 2024 року.

Однак, у відповідності до статті 117 КЗпП України, ОСОБА_1 відповідач 1 повинен виплатити її середній заробіток за час затримки за період з 15 серпня 2023 року по 15 лютого 2024 року (не більш як за шість місяців).

Обрахована судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, становить 214 449,84 гривень (132 дні *1 624,62 грн).

Пунктом 2 абзацом 3 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 8 абзацу 1 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із пунктом 6 абзацом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Враховуючи, що недоплачена сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становить 26 317,46 грн є меншою ніж середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 214 449,84 грн, то суд вважає правильним застосувати до даних правовідносин принцип співмірності.

Зокрема, істотність частки недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 26 317,46 грн/214 449,84 грн (сума допомоги по тимчасовій непрацездатності/середній заробіток за весь час затримки розрахунку) = 0,12.

Сума, яка підлягає відшкодуванню становить: 1 624,62 грн (середня заробітна плата позивача за один день) х 0,12 х 132 (дні затримки розрахунку) = 25 733,98 грн.

Отже, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований та виплачений позивачу у розмірі 25 733,98 грн з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком позивача.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування та невиплати позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні та з метою належного захисту прав позивача - стягнути з відповідача 1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 серпня 2023 року по 15 лютого 2024 року у розмірі 25 733,98 грн.

Щодо стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., судом встановлено наступне.

Оскільки позивачка довела факт заподіяння їй відповідачем моральної шкоди довготривалим невирішенням питання щодо оплати листків непрацездатності за період з 30 грудня 2022 року по 13 лютого 2023 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди з урахуванням засад розумності та справедливості.

В іншій частині вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачкою не доведенні, тому задоволенню не підглядають.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 1605,60 грн, що підтверджується квитанцією від 08 лютого 2024 року № 285С001М4А, (а.с. 32).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 267,35 грн. ((26 733,98 грн.*1605,60 грн)/160554,29 грн.)).

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області, Закарпатського обласного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Закарпатського обласного центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_1 матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності у день звільнення - 22 лютого 2023 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Закарпатського обласного центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

4. Стягнути із Закарпатського обласного центру зайнятості середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 серпня 2023 року по 15 лютого 2024 року у розмірі 25 733,98 грн. ( двадцять пять тисяч сімсот тридцять три гривні, 98 коп.) та 1 000 грн ( одна тисяча гривень, 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Закарпатського обласного центру зайнятості (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Новака, 45, код ЄДРПОУ 02771546) судові витрати у розмірі 267,35 грн (двісті шістдесят сім гривень, 35 коп.) сплаченого судового збору.

6. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 березня 2024 року.

СуддяТ.В.Скраль