Рішення

від 15.03.2024 по справі 400/11010/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 р. № 400/11010/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПервомайської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, вул. Олександріївська, 1-Б, м.Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55200,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2023 № 570914292406, від 27.07.2023 № 571114292406,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Первомайської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) відповідача від 27.07.2023 № 570914292406 та від 27.07.2023 № 571114292406.

Підставою позову позивач зазначив те, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані ППР за фактами несплати (неперарахування) позивачем до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) і військового збору за період 18.01.2018 по 22.06.2023, оскільки ним не було допущено жодних термінів сплати (перерахування) податків. Позивач також закцентував увагу на тому, що:

кожний факт несплати ПДФО до або під час виплати заробітної плати, який встановлений у межах однієї перевірки, не може розцінюватись окремим порушенням; повторність може мати місце лише у випадку, якщо після проведеної перевірки прийнято ППР, після якої знову за інший період в межах 1095 днів буде проведена перевірка та встановлено аналогічне порушення;

під час перевірки не враховано, що платежі проводилися своєчасно через банківську установу, тобто відрахування податків проводилося своєчасно відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України) в іншому випадку відбувалася б затримка виплат заробітної плати, чого під час перевірки відповідач не встановив.

У відзиві на позовну заяву від 21.092023 відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що:

позивач до відповідного акта перевірки від 06.07.2023 № 536/14-29-07-06/26499623 заперечень не надав;

порушення несвоєчасності сплати позивачем ПДФО і військового збору за період з 01.01.2018 по 31.03.2023 встановлено на підставі первинних документів, наданих в ході перевірки, а саме: розрахунково-платіжних відомостей по нарахуванню заробітної плати та утриманню податку на доходи фізичних осіб, банківських виписок з розрахункового рахунку, платіжних доручень, відомостей на виплату заробітної плати, даних головних книг по рахунках 6411;

у діях позивача є вина, оскільки він мав можливість для дотримання правил і норм ПК України (своєчасного перерахування до бюджету ПДФО і військового збору).

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 1 наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.06.2023 № 611-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІЖРАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ (код ЄДРПОУ 26499623)» (далі Наказ № 611-п) наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача за податковою адресою: вул. Олександрівська, буд. 1-б, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, з 23 червня 2023 року тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 18.01.2018 по 22.06.2023 щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на контролюючі органи, та за період з 18.01.2018 по 22.06.2023 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У преамбулі Наказа № 611-п зазначено, що він прийнятий на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, з урахуванням вимоги пункту 102.1 статті 102, підпунктів 69.2 і 69.9 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

На підставі Наказа № 611-п і направлень на перевірку відповідача від 22.06.2023 № 1035/14-29-07-10, від 22.06.2023 № 1036/14-29-07-10 і від 22.06.2023 № 1037/14-29-07-10 посадові особи відповідача з 23.06.2023 по 29.06.2023 провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на контролюючі органи, за період з 18.01.2018 по 22.06.2023 та щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18.01.2018 по 22.06.2023.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 06.07.2023 № 5336/14-29-07-06/26499623 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІЖРАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ (код ЄДРПОУ 26499623) (далі Акт від 06.07.2023).

В Акті від 06.07.2023 відповідач зафіксував, зокрема, порушення позивачем підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України у зв`язку з несвоєчасним перерахуванням за період з 18.01.2018 по 22.06.2023:

податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати працівникам на загальну суму 559658,36 грн;

військового збору під час виплати заробітної плати працівникам на загальну суму 1621566,16 грн та неперерахування військового збору на суму 566,15 гривні.

Акт від 06.07.2023 підписаний головою комісії з реорганізації позивача без заперечень.

На підставі Акта від 06.07.2023 відповідач виніс ППР:

від 27.07.2023 № 571114292406 (форма «Д»), згідно з яким збільшив суму грошового зобов`язання позивача з ПДФО на суму 66306,84 грн, у тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 63807,58 грн та пені на суму 2499,26 грн;

від 27.07.2023 № 570914292406 (форма «Д»), згідно з яким збільшив суму грошового зобов`язання позивача з військового збору на суму 14874,14 грн, у тому числі, за податковим зобов`язанням на суму 566,15 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13607,68 грн та пені 637,31 гривні.

Вважаючи зазначене ППР протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 191.1.34, статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абзацом першим підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, відповідач, як контролюючий орган, наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за своєчасністю сплати платниками податків і зборів шляхом проведення документальних перевірок.

Абзацом третім підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції, чинній до 31.07.2023 у період виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Отож з 24.02.2022 у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відповідач мав право проводити документальні позапланові перевірки, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення).

Суд встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача здійснена відповідачем з 23.06.2023 по 29.06.2023 у зв`язку з прийняттям рішення про реорганізацію позивача шляхом приєднання до МИКОЛАЇВСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЦІВ, про що внесено запис до ЄДР від 13.02.2023 за № 1009561270005000729. Зазначені факти задокументовані в Акті від 06.07.2023.

Таким чином, відповідач мав правові підстави для проведення позапланової документальної перевірки позивача у червні 2023 року у зв`язку з розпочатою процедурою реорганізації позивача.

Відповідно до абзацу першого пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абзац третій пункту 102.1 ПК України).

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено, що з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Натомість вищенаведеним Законом України внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:

« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 і від 05.02.2024 № 49/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб та з 14.02.2024 строком на 90 діб.

Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 14.05.2024.

Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.

З вищенаведеного слідує, що на період з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно строки, встановлені статтею 102 ПК України, були зупинені.

Як наслідок, контролюючий орган у період з 18.03.2020 по 31.07.2023 мав повноваження проводити документальні перевірки за період з 17.03.2017 (1095 день перед 18.03.2020) по день фактичної перевірки, а отже і застосовувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення відповідного законодавства, що були вчинені в період з 17.03.2017 по день документальної перевірки.

Відтак відповідач мав повноваження на здійснення документальної перевірки щодо своєчасності сплати позивачем податків і зборів за період з 18.01.2018 по 22.06.2023.

Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 18.2 статті 18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Абзацом першим пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 16 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Таким чином, позивач, як податковий агент, зобов`язаний сплачувати до бюджету від імені та за рахунок власних працівників з доходів, що їм виплачуються, ПДФО і військовий збір.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платника єдиного внеску зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку (пункт 111.4 статті 111 ПК України).

Відповідно до статті 1251 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2021) і статті 127 ПК України (у редакції, чинній до 31.12.2020) нанарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі діяння вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі діяння вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак статтею 1251 (у редакції, чинній з 01.01.2021) і статтею 127 ПК України (у редакції, чинній до 31.12.2020) ПК України встановлено відповідальність платника податків , в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Відповідно до змісту статті 1251 (у редакції, чинній з 01.01.2021) і статті 127 ПК України (у редакції, чинній до 31.12.2020) ПК України відповідальність за порушення, передбачене цими статтями, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 820/11382/15, від 12.07.2022 у справі № П/811/568/17 і 26.12.2023 у справі № 820/948/18.

Крім цього, згідно з абзацом першим пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що в Акті від 06.07.2023 (сторінки 59, 62) зафіксовано несвоєчасне перерахування позивачем під час виплати працівникам заробітної плати у період з 18.01.2018 по 31.05.2023 ПДФО на загальну суму 559658,36 грн, військового збору на загальну суму 162156,16 грн, а також неперерахування військового збору в сумі 566,15 грн станом на день проведення контролюючим органом перевірки.

Вказані факти встановлено на підставі первинних документів, наданих у ході перевірки, а саме: розрахунково-платіжних відомостей по нарахуванню заробітної плати та утриманню податку на доходи фізичних осіб, банківських виписок з розрахункового рахунку, платіжних доручень, відомостей на виплату заробітної плати, даних головних книг по рахункам 6411 за період з 01.01.2018 по 31.03.2023.

Голова комісії з реорганізації позивача щодо причин несвоєчасності перерахування ПДФО і військового збору надав під час перевірки контролюючому органу усні пояснення, що у зв`язку з відсутністю досконалого автоматизованого процесу нарахування заробітної плати при виплаті працівникам заробітної плати за першу половину місяця нарахування ПДФО і військового збору проводилось на суму виплаченої заробітної плати, а не нарахованої. Повне корегування податків проводилось при виплаті заробітної плати за другу половину місяця в кінці розрахункового періоду (місяця).

Акт від 06.07.2023 підписаний головою комісії з реорганізації позивача без заперечень.

Усні пояснення голови комісії з реорганізації позивача щодо строків сплати ПДФО і військового збору у період з 01.01.2018 по 31.03.2023 підтверджуються розрахунками до ППР від 27.07.2023 № 570914292406 і ППР від 27.07.2023 № 571114292406, а також даними інтегрованої картки платника.

Згідно з матеріалами справи у період з 01.01.2018 по 31.03.2023 при виплаті заробітної плати за першу половину місяця позивач сплачував ПДФО і військовий збір у меншому розмірі, ніж вони були нараховані, а недоплачена сума сплачувалась при виплаті заробітної плати за другу половину місяця в кінці розрахункового періоду (місяця).

З наведеного слідує, що позивач мав можливість своєчасно сплачувати ПДФО і військовий збір, зокрема та невиключно, шляхом зменшення на відповідну загальну суму розмір заробітної плати, який виплачувався працівникам у відповідні періоди.

Отже, факти умисної несвоєчасної сплати позивачем ПДФО і військового збору при виплаті заробітної плати працівникам у період з 01.01.2018 по 31.03.2023, а також неперерахування військового збору в сумі 566,15 грн станом на день проведення контролюючим органом перевірки, підтверджуються Актом від 06.07.2023 та даними інтегрованої картки платника.

Відтак у відповідача згідно зі статтею 129 ПК України були правові підстави для нарахування позивачу пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, а відповідні дії позивача містили ознаки складу правопорушення, відповідальність за яке закріплено пунктом 1251.2 статті 1251 ПК України, а саме: сплата (перерахування) не в повному обсязі податків податковим агентом під час виплати доходу на користь іншого платника податків, вчинені умисно.

Однак, згідно з абзацом першим пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 30.06.2023, штрафні санкції не застосовуються.

Натомість Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.2 пункту 69 розділу 10 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 розділу 10 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону № 2260-ІХ) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі № 18/183-97 про набуття чинності Конституції України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що прийняття нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тобто діє принцип «lex posterior derogat priori» наступний закон скасовує попередній.

Одна норма може спричиняти недійсність іншої; в цьому випадку «недійсна» норма втрачає чинність остаточно, вона залишається нечинною навіть після втрати чинності норми, яка її «витіснила».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 640/6699/20.

Таким чином, мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачений пунктом 521 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, був чинним з 01.03.2020 до 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ).

Відтак за порушення позивачем строків сплати (перерахування) податків і зборів у період з 01.03.2020 по 27.05.2022 відповідач не мав право застосувати до нього штрафи, встановлені статтею 1251 ПК України.

Враховуючи особливості проведення розрахунків штрафу за несвоєчасну сплату (перерахування) ПДФО і військового збору, суд позбавлений технічної можливості самостійно провести розрахунок суми штрафних санкцій, які відповідач протиправно застосував до позивача за період з 01.03.2020 по 27.05.2022.

Тому суд прийшов до висновку, що оскаржувані ППР є протиправними і підлягають скасуванню в цілому.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією до платіжної інструкцією від 30.08.2023 підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Первомайської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Олександріївська, 1-Б, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55200; код ЄДРПОУ: 264499623) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 27.07.2023 № 571114292406 (форма «Д») і від 27.07.2023 № 570914292406 (форма «Д»).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь Первомайської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Олександріївська, 1-Б, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55200; код ЄДРПОУ: 264499623) судовий збір у розмірі 2684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 березня 2024 року