Рішення

від 12.03.2024 по справі 420/24894/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24894/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання подати матеріали для призначення пенсії, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідачів, Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо подачі до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області документів для призначення позивачу пенсії по вислузі років;

- зобов`язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України подати до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області матеріали для призначення пенсії позивачу відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на день звільнення має стаж служби в міліції, який становить 16 років 02 місяці 07 днів та у зв`язку з проходженням служби на посадах оперуповноваженого та перебуванням у складі українського миротворчого персоналу спостерігачів цивільної поліції місії ООН у Ліберії йому визначена вислуга років на пільгових умовах, яка становить 32 роки 02 місяці 02 дні, що вказує на право позивача для призначення пенсії.

При цьому, відмова відповідача у подачі до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії по вислузі років є протиправною, оскільки пільгова вислуга має враховуватись при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

(б) Позиція відповідача

16.10.2023 від відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник звертає увагу, що Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності на день звільнення 22 календарних роки та 6 місяців і більше (у разі звільнення зі служби з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року) та означено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. При цьому, особам, які були звільненні зі служби та мають на день звільнення відповідну календарну вислугу років для призначення пенсії, визначену п. «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ пільгова вислуга років додатково зараховується для встановлення розміру пенсії на умовах ст.13 Закону № 2262-ХІІ, а саме за вислугу 20 років 50 відсотків, за кожний рік вислуги понад 20 років 3 відсотки відповідних сум грошового забезпечення. Інших підстав зарахування пільгової вислуги років та умов призначення пенсії за вислугу років, крім визначених у Законі № 2262-ХІІ не передбачено. Таким чином, на думку відповідача, для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу служби у пільговому обчисленні законом не визначено.

Виходячи з норм закону, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги, оскільки на день звільнення у 2015 році він не мав встановленої пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ календарної вислуги років.

18.12.2023 від відповідача, Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він також просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, представник зазначив, що однією з умов для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби з 01 жовтня 2011 року та пізніше є наявність відповідної календарної вислуги років у певний період часу, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

При цьому, з огляду на надані позивачем матеріали, календарна вислуга років на момент звільнення зі служби (06 листопада 2015 року) складає 16 років 02 місяці 07 днів.

Представник також наголосив, що перш, ніж призначити пенсію необхідно визначити право на неї, тобто з`ясувати чи виконуються умови, за яких ця пенсія може бути призначена. Саме про ці умови йдеться у пункті «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ («Умови призначення пенсій за вислугу років»), де законодавець застосував календарну вислугу років. Коли вже буде встановлено, що особа має право на пенсію, тоді їй призначається пенсія і при цьому розмір пенсії обчислюється з урахуванням вислуги років «для призначення пенсії», тобто вислуги років, де окремі періоди можуть бути зараховані в пільговому порядку.

Таким чином, позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом, та для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України законодавчі підстави в МВС відсутні.

(в) Пояснення третьої особи

05.10.2023 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких представник зазначив, що в Законі України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 і більше років вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 років та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

18.09.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.11.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд залучив Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10) до участі у справі, як другого відповідача у справі; розгляд адміністративної справи розпочав спочатку.

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідно до витягу з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 06.11.2015 № 418 о/с позивача звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення позивача складає 16 років 02 місяці 07 днів.

На звернення позивача у зв`язку із невірним розрахунком його вислуги років винесено наказ від 27.01.2023 № 1 о/с Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, яким внесено зміни до наказу УМВС в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 418 о/с, зокрема щодо вислуги років позивача, яким встановлено: вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 16 років 02 місяці 07 днів; у пільговому обчисленні 32 роки 02 місяці 02 дні.

03.04.2023 позивач звернувся до відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, із заявою, в якій просив оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Листом від 27.04.2023 за № М-7872/49-7704-2023 відповідач, Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, повідомив, що позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом, та для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України законодавчі підстави в МВС відсутні.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Порядок №393).

Пунктом 1 Порядку №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 2 Порядку №393 установлено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, під час призначення пенсії згідно з пунктом а частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Підпункт «в» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.09.2023 4 виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

У постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні до вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Відтак призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 27.01.2023 № 1 о/с, яким внесено зміни до наказу УМВС в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 418 о/с та пункт про звільнення позивача викладено в такій редакції: «Згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити, з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил: за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів): - підполковника міліції ОСОБА_1 (М-053471) оперуповноваженого відділу кримінальної розвідки УМВС, встановивши щомісячну премію за результатами роботи попереднього місяця у розмірі 50,7 та за відпрацьований час поточного місяця 50,7%. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 16 років 02 місяці 07 днів; у пільговому обчисленні 32 роки 02 місяці 02 дні. Вислуга років для виплати грошової допомоги при звільненні складає: 16 років 02 місяці 07 днів».

У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови № 393.

Враховуючи, що позивач проходив службу, яка передбачена Постановою № 393, суд приходить до висновку, що позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку.

При цьому, станом на момент звернення позивача із заявою щодо оформлення подання про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (набрання чинності 19.02.2022) до Порядку №393 були внесені зміни, а саме:

- доповнено новим пунктом 2-1, згідно з нормами якого, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови;

- абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції, згідно з якою, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах відповідний період служби.

Тобто, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови №119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 редакція Порядку №393 щодо правил обчислення вислуги років для призначення пенсії зазнала змін.

Втім, суд наголошує, що у цьому випадку має значення редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393, що діяла на момент виникнення у позивача права на пенсію.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати порядок обчислення вислуги років для визначення права позивача на пенсію відповідно до Порядку№ 393, чинного на день звільнення позивача зі служби з огляду на наступне.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.

А відтак, до спірних правових відносин належить застосовувати Порядок №393 у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів від 16.02.2022 №119.

Таким чином, доводи представників відповідачів про застосування Порядку №393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» є необґрунтованими з підстав наведених вище.

Таким чином, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача, станом на час звільнення, необхідного стажу для призначення йому пенсії за вислугою років згідно із п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та безпідставно повернув документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону № 2262.

Отже, позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку та призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу І Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року №760 (далі - Інструкція № 760), ця інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з наказом МВС України від 18.04.2022 №219 внесено зміни до підп. 1 п. 1 наказу МВС «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 25.02.2019 №129, визначивши таким органом Департамент пенсійних питань та соціального захисту.

Отже, саме Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України наділений функціями та повноваженнями щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

За таким обставин, заявлені позовні вимоги належать до задоволення у повному обсязі.

VI. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо подачі до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії по вислузі років.

3.Зобов`язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України подати до Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4.Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 Міністерство внутрішніх справ України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684.

Відповідач 2 Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10.

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, адреса: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057.

Суддя Оксана БОЙКО