Рішення

від 14.03.2024 по справі 420/37067/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37067/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича, Ради адвокатів Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича, Ради адвокатів Луганської області, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року;

- зобов`язати Раду адвокатів Луганської області надати ОСОБА_1 витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Ради адвокатів Луганської області із запитом на інформацію, спрямованим на офіційну електронну адресу Ради, у якому просив надати витяг із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Проте, станом на дату звернення до суду, будь-яка інформація про розгляд запиту на інформацію від відповідачів не надходила. Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

09.02.2024 року від Ради адвокатів Луганської області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що Рада адвокатів Луганської області не отримувала вищевказані запит та повідомлення, оскільки вони не надходили на електронну пошту. Крім того, позивач не надав доказів, що підтверджують факт саме отримання відповідачами його запиту щодо надання вищевказаної інформації. У разі належного направлення позивачем відповідного запиту Рада адвокатів Луганської області обов`язково розгляне його та надасть вичерпну відповідь щодо порушених у запиті питань у встановлений Законом строк.

15.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 20.11.2023 року та 28.11.2023 року (повторно) звернувся до Ради адвокатів Луганської області із запитом щодо надання витягу із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Проте жодної відповіді на вказаний запит не отримав.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №2939-VI).

За визначенням ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Стаття 4 вказаного вище Закону визначає принципи забезпечення доступу до публічної інформації, серед яких зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

У відповідності до ст.5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст.12 Закону №2939-VI).

У розумінні приписів ч.1 ст. 13 Закону № №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Запит на інформацію, згідно з вимогами ч.1, 2-5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 4, 5 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Висновки суду.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що публічна інформація, крім встановлених законом випадків, є відкритою, а доступ до неї може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб`єкти владних повноважень, у встановлені законом строки інформації за відповідними запитами, зокрема, фізичних осіб, а перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував запити позивача, оскільки вказані запити були направлені позивачем на офіційну електронну адресу Ради адвокатів Луганської області (Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1), яка зазначена на офіційному веб-сайті відповідача за посиланням https://advokatura.lg.ua/kontakti/.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, бездіяльність голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року є протиправною.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оскільки відповідачем не розглянуто запит позивача у визначений Законом строк, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача надати витребувану інформацію.

З урахуванням зазначеного, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Раду адвокатів Луганської області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 20.11.2023 року щодо надання витягу із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Ради адвокатів Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича (пр-т Гвардійський, 33, оф. 7, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93406), Ради адвокатів Луганської області (пр-т Гвардійський, 33, оф. 7, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93406, код ЄДРПОУ 38681363) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність голови Ради адвокатів Луганської області Мельнікова Олександра Абрамовича по ненаданню відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 20 листопада 2023 року.

3. Зобов`язати Раду адвокатів Луганської області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 20.11.2023 року щодо надання витягу із рішення конференції адвокатів про обрання ОСОБА_2 представником адвокатів регіону до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Ради адвокатів Луганської області (код ЄДРПОУ 38681363) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко