Постанова

від 14.03.2024 по справі 140/36596/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/36596/23 пров. № А/857/1725/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 140/36596/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турійський центр первинної медико-санітарної допомоги» про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову підприємства, викладену в листі вих.№ К4/03-8.23 від 07.12.2023, щодо формування листка непрацездатності на період проходження лікування з 09.03.2023 по 28.05.2023, з 26.09.2023 по 15.10.2023, з 09.11.2023 по 27.11.2023 на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів;

- зобов`язати повторно розглянути заяву щодо надання листка тимчасової непрацездатності, що виникла за кордоном за період з 09.03.2023 по 28.05.2023, з 26.09.2023 по 15.10.2023, з 09.11.2023 по 27.11.2023.

26.09.2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив у відкритті позовного провадження у справі.

Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а відповідач не здійснював щодо позивача публічно-правових функцій.

Не погодившись з цією ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, не досліджуючи статус відповідача та характеру спірних правовідносин. Позивач вважає, що комунальні підприємства створені органами місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади. Зокрема, комунальні медичні заклади, на думку позивача, надають адміністративну послугу щодо видачі листків непрацездатності, тому діють, як суб`єкти владних повноважень.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Апеляційний суд встановив, що 29.11.2023 року позивач звернувся до відповідача з проханням видати листок тимчасової непрацездатності для пред`явлення за місцем роботи на підставі перекладених на державну мову медичних документів.

Листом № К4/03-8.23 від 07.12.2023, відповідач відмовив позивачу у видачі листків непрацездатності за період проходження лікування з 09.03.2023 по 28.05.2023, з 26.09.2023 по 15.10.2023, з 09.11.2023 по 27.11.2023, на підставі перекладених на державну мову та засвідчених в установленому законодавством порядку медичних документів, у зв`язку з тим, що перевищено ліміт видачі листків непрацездатності у 2023 році.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", в редакції Закону № 3611-VI від 07.07.2011, медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, реабілітаційною допомогою, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійких обмежень життєдіяльності, причини, часу настання і групи інвалідності.

Відповідно до пп.2 п.2 "Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього", затвердженого 17.04.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 328, листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як зазначено у п.3 розділу IV "Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я", затвердженого 01.06.2021 наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1066, медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, формується лікарем, із яким у пацієнта укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, відповідно до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 березня 2018 року № 503, (крім випадку, передбаченого пунктом 10 цього розділу) на підставі медичних записів, внесених лікарем, відповідно до перекладених на державну мову та засвідчених, в установленому законодавством порядку, медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що медичний висновок про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може бути сформований лікарем, на підставі медичних записів внесених лікарем.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 червня 2021 року № 1234, дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, надходять з електронної системи охорони здоров`я.

Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Із наведеного вище видно, що листок непрацездатності формується в реєстрі автоматично на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки), що вноситься лікарем.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 (далі - Інструкція) У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від

тяжкості захворювання, до 15 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 15 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 до МСЕК направляються хворі, які перебувають на листку тимчасової непрацездатності більше 4 місяців.

Апеляційний суд дослідив лист відповідача вих. № К4/03-8.23 від 07.12.2023 і з`ясував, що відповідач відмовив у видачі позивачу листка працездатності, у зв`язку з тим, що позивач перебуває на листку працездатності більше чотирьох місяців.

Крім того, у цьому листі відповідач зазначив, що позивач має право оскаржити це рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень, до суду.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тимчасова непрацездатність особи, яка засвідчена листком непрацездатності, є підставою для призначення та виплати застрахованій особі органами соціального страхування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не переконався, в межах спірних правовідносин, чи є лист відповідача вих. № К4/03-8.23 від 07.12.2023 рішенням медико-соціальної експертної комісії чи іншого подібного органу, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тій обставині, що, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв як суб`єкт владних повноважень, про що зазначив, повідомляючи про порядок оскарження цього рішення.

Зважаючи на ці міркування, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо відмови у відкритті провадження у справі, у зв`язку з чим ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 140/36596/23 скасувати та прийняти постанову, якою справу № 140/36596/23 направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 14.03.2024 року