Постанова

від 07.03.2024 по справі 300/7730/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7730/23 пров. № А/857/23234/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання Гранат В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/7730/23 (головуючий суддя Бобров Ю.О., м. Івано-Франківськ) за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» до Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2023 року Державне підприємство «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» (далі позивач) звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило зняти арешт з майна позивача накладений постановами про арешт майна боржника у виконавчих провадженнях №58520135 від 17.04.2019 та №61960245 від 07.05.2020 виданих Коломийським МР ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року відмовлено Державному підприємству «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» у відкритті провадження у справі №300/7730/23 за адміністративним позовом до Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання, скасування та зняття арешту з майна накладених згідно вказаних постанов.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції вважав, що заявлені позивачем вимоги до Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вже розглядалися судом, оскільки проаналізувавши предмети спору в цій справі №300/7730/23 та в справі №300/6056/23, суд першої інстанції прийшов до висновку, що предмет спору у справі №300/6056/23 є ідентичним предмету спору у розглядуваній справі №300/7730/23.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі.

Позивач доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що при поданні первісного адміністративного позову у справі №300/6056/23, Івано-Франківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 11.09.2023 правомірно відмовив у відкритті провадження, оскільки на той момент достовірної інформації по виконавчих провадженнях і на підставі чого вони відкриті не було. Однак, після ознайомлення із постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Паращук М.В. про арешт майна боржника №61960245 від 07.05.2020, апелянту стало відомо, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП №61960245 є Коломийське УГУ ДПС на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-7243-52-у виданої 10.02.2020 року.

З огляду на вказані обставини, апелянт звертає увагу на те, що вказана постанова старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Паращук М.В. про арешт майна боржника №61960245 від 07.05.2020, яка була відсутня при поданні первісного позову, надала підприємству нову інформацію та являється новою підставою обґрунтування позову, оскільки точно визначає, що розгляд даної справи повинен здійснюватися саме адміністративним судом. Як наслідок, апелянт вважає, що його апеляційна скарга на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження від 15 листопада 2023 року у справі №300/7730/23 підлягає задоволенню.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду даної справи апеляційним судом.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України»).

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що постанова старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Паращук М.В. про арешт майна боржника №61960245 від 07.05.2020, яка була відсутня при поданні первісного позову у справі №300/6056/23, надала підприємству нову інформацію та являється новою підставою обґрунтування позову, оскільки точно визначає, що розгляд даної справи повинен здійснюватися саме адміністративним судом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом позову у цій справі є зняття арешту з майна позивача накладений постановами про арешт майна боржника у виконавчих провадженнях №58520135 від 17.04.2019 та №61960245 від 07.05.2020 виданих Коломийським МР ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Також встановлено, що предметом позову у справі №300/6056/23, було визнання протиправними, скасування постанов про арешт майна у виконавчих провадженнях №58520135 від 17.04.2019, №61960245 від 07.05.2020 та зняття арешту з майна, накладеного згідно вказаних постанов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року відмовлено у відкритті провадження в справі у справі №300/6056/23 за позовом Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№41)" до Коломийськоговідділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов про арешт майна та зняття арешту з майна. Ухвала суду першої інстанції від 11.09.2023 року у справі №300/6056/23 не переглядалась судом апеляційної інстанції та набрала законної сили 11.09.2023.

Таким чином, предметом спору у позовах Державного підприємства «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» є визнання протиправними та скасування постанов про арешт майна у виконавчих провадженнях №58520135 від 17.04.2019, №61960245 від 07.05.2020 та зняття арешту з майна накладеного згідно вказаних постанов.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що спір у справі, що розглядається, охоплює предмет спору у справі №300/6056/23, у якому постановлено ухвалу, яка набрало законної сили.

Колегія суддів вважає також за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач повторно звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до того самого відповідача, з тих самих підстав та того самого предмету, щодо якого постановлено судове рішення, що набрало законної сили.

За таких обставин, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, щооскільки існує судове рішення, що набрали законної сили, з того самого предмету та підстав, і між тими самими сторонами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність повноважень для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1ст.170 КАС України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 24.09.2020 у справі №640/15623/19.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідноп.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 316 КАС Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження у справі №300/7730/23.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4,243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№41)» залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/7730/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 15 березня 2024 року.