Постанова

від 14.03.2024 по справі 380/16218/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16218/22 пров. № А/857/2147/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (головуючий суддя: Чаплик І.Д., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 10.11.2022 звернулася до суду з позовом, в якому, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христини Андріївни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 26.09.2022 індексний номер № 64935977 про відмову у державній реєстрації речового права права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христину Андріївну Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на підставі і у відповідності до рішення Яворівського районного суду від 14.07.2022 у справі № 944/6630/21 прийняти рішення і провести державну реєстрацію речового права права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 .

Обґрунтовує позов тим, що 20.09.2022 звернулася до Центру надання адміністративних послуг м. Львова із заявою про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, а саме права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, похідного від права власності (інше речове право), надавши при цьому всі необхідні документи. Рішенням державного реєстратора від 26.09.2022 № 64935977 було відмовлено у реєстрації такого права з посиланням на п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127. Зазначає, що під час подачі документів про державну реєстрацію речового права, похідного від права власності, було надано рішення суду, яким встановлено перехід і виникнення у ОСОБА_1 права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування після ОСОБА_2 . Відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, похідні від права власності, в державному реєстрі прав відсутні, в рішенні про відмову від 26.09.2022 № 64935977 ані за суб`єктами, ані за об`єктами такі відомості також не наведені. За таких обставин позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а порушене право позивача відновленню шляхом зобов`язання державного реєстратора провести державну реєстрацію речового права - права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христини Андріївни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 26.09.2022 індексний номер №64935977 про відмову у державній реєстрації речового права права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 .

Зобов`язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Хміляр Христину Андріївну Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на підставі і у відповідності до рішення Яворівського районного суду від 14.07.2022 у справі №944/6630/21 прийняти рішення і провести державну реєстрацію речового права права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 .

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що діюче законодавство не містить норм зобов`язального характеру щодо державної реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, що унеможливлює провести державну реєстрацію такого права у відповідності до положень абзацу 11 п. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким державній реєстрації прав підлягають інші речові права відповідно до закону. Відповідач зазначає, що на сьогоднішній день законодавством України не передбачено здійснення державної реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачка, 16.03.2023 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу відхилити та 27.09.2023 і 18.10.2023 письмові пояснення.

Відповідач, 16.10.2023 подав додаткові письмові пояснення у справі, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 у справі № 944/6630/21 за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 визнано право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства державний акт Б № 059134, що є частиною земельної ділянки кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, площею 10,0868 га для ведення фермерського господарства на території Яворівської міської ради Яворівського району Львівської області.

Цим рішенням встановлено, що земельна ділянка площею 10,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, належала спадкодавцю ОСОБА_2 на праві довічного успадкованого володіння в межах, згідно з планом державного акта Б № 059134, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № ІУ-306, виділялась у довічне успадковане володіння рішенням виконавчого комітету Яворівської районної ради народних депутатів № 372 від 28.11.1991, державний акт виданий на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської районної ради народних депутатів № 50 від 20.02.1992.

На підставі наказів Держгеокадастру України від 21.02.2019 № 59 та № 129 від 13.05.2019, відповідно до технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Нагачівської сільської ради сформовано 47 ділянок. Передана ОСОБА_2 земельна ділянка площею 10,0 га проінвентаризована і облікована у зазначеній документації з землеустрою як «ділянка ЛЯН-Д20», рілля, кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, площею 10,0868 га.

На підставі рішення Яворівського районного суду від 14.07.2022, ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг м. Львова із заявою за реєстраційним номером 52457703 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо виникнення іншого речового права, а саме права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку з кадастровим номером 4625886000:02:000:0064.

Для державної реєстрації права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку заявником було подано документи відповідно до картки прийому заяви 310318503, а саме: заява, серія та номер: б/н, видавник: заявник; рішення суду, серія та номер: 944/6630/21, видавник: Яворівський районний суд Львівської області; відомості з ДЗК, серія та номер: 57551600, видавник: Державний земельний кадастр.

Рішенням від 26.09.2022 № 64935977 державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христина Андріївна відмовила у державній реєстрації права довічного успадкованого володіння за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4625886000:02:000:0064, з посиланням на п. п. 1, 5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 18,23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 №1127.

Підставами відмови у державній реєстрації іншого речового права вказано: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки ст. 4 Закону не передбачено, що право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою підлягає державній реєстрації. 2) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскільки у відомостях з Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за ОСОБА_2 , що унеможливлює встановити факт переходу права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлене позивачкою для реєстрації набуте на підставі рішення суду речове право, похідне від права власності, відповідає законодавству та поданим документам, що узгоджується з нормою ч. 8 ст. 18 Закону, а тому підлягає обов`язковій державній реєстрації.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 (далі Закон № 1952-ІV), регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-ІV, державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи (п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV).

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону № 1952-IV).

Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-ІV).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку (ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Статтею 4 передбачено, які речові права та їх обтяження підлягають державній реєстрації

Так, згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV, державній реєстрації прав підлягають:

- право користування (сервітут);

- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

- право господарського відання;

- право оперативного управління;

- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

- право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

- право довірчої власності на отриманий в управління об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

інші речові права відповідно до закону.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що до переліку речових прав, похідних від права власності, що підлягають державній реєстрації, належать лише ті речові права, обов`язковість держаній реєстрації яких визначено законом. Тобто, саме з державною реєстрацією таких прав, закон пов`язує їх виникнення, на відмінну від інших речових прав на нерухоме майно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка звернулася до відповідача для державної реєстрації права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку з кадастровим номером 4625886000:02:000:0064.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент подання заяви, законодавством не передбачено державної реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, оскільки Законом № 1952-IV, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, не передбачено його виникнення з моменту державної реєстрації.

Тобто, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою не належить до речових прав, в розумінні Закону № 1952-IV, які підлягають державній реєстрації.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 1952-IV, державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання, зокрема, державними реєстраторами відомостей з Державного земельного кадастру про права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно відомостей з Державного земельного кадастру відсутня інформація щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за кадастровим номером 4625886000:02:000:0064 за померлим чоловіком позивачки ОСОБА_2 .

Натомість, наявна інформація про зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку за Яворівською міською радою Львівської області (а. с. 48).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 1 статті 24 Закону № 1952-ІV визначено перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, державний реєстратор приймає рішення про відмову у реєстрації прав у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Приймаю оскаржуване рішення від 26.09.2022 індексний номер № 64935977 про відмову у державній реєстрації речового права права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою кадастровий номер 4625886000:02:000:0064 за ОСОБА_1 , державний реєстратор прав на нерухоме майно Хміляр Х. А. виходила з того, що:

- заявлене речове право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до Закону № 1952-IV, оскільки ст. 4 Закону не передбачено, що право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою підлягає державній реєстрації та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

- у відомостях з Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо реєстрації права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою за ОСОБА_2 , що унеможливлює встановити факт переходу права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 26.09.2022 індексний номер № 64935977 про відмову у державній реєстрації речового права є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, отже є законним та обґрунтованим, оскільки право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою не належить до речових прав, в розумінні Закону № 1952-IV, які підлягають державній реєстрації та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 380/16218/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін